Золото та срібло Євгена Бобровного

16 August, Розділ Weekend, переглядів 3 236

Сільські юнаки про тренажерні зали хіба що мріють. Натомість з «генделиками» на селі проблем нема. От і доводиться тим, хто не бажає бити рекорди в «літроболі», примножувати свої сили в корисних і найдоступніших видах спорту, серед яких – гирьовий.

Гирі, що зберегли свою форму до наших днів, з'явилися в XVIII столітті у несподіваний спосіб. Російські пушкарі постійно, з величезними зусиллями, вручну закладали ядра в жерла гармат. Задля цього потрібна була добра фізична підготовка. От і народилася проста, але чудова ідея: приробити ручку до ядра і тренувати таким знаряддям м'язи рук. Результати були приголомшливими - швидкість закладання ядер у гармату зросла в кілька разів!
Був навіть відзначений День гирьового спорту - 10 серпня 1885 року. Саме тоді й виник перший «Клуб аматорської атлетики».

Спортивні гирі, призначені для розвитку м'язової сили спортсменів і зміцнення суглобів, мають, як правило, сферичну форму зі спеціальною рукояткою для захоплення гирі рукою, або спеціальні захватні отвори, гаки та інші елементи для використання спортивних гир у складі конструкції тренажерів. Спортивні гирі бувають двох видів: суцільнолиті і розбірні. Суцільнолиті гирі мають різну вагу: від 4 кг (кратно чотирьом кг) аж до 40 кг і 48 та 56 кілограмів. Але безпосередньо у гирьовому спорті використовують гирі вагою 16, 24 і 32 кілограми.

Та повернімося до спорту на селі. Що вже там за нього казати, якщо навіть не в усіх міських школах є зали для уроків фізкультури. Наразі, в Мелітопольській школі №8, яку закінчив чемпіон України з гирьового спорту Євген Бобровний, фізкультуру проводили в коридорах. Добре, що в місті є секція гирьового спорту, і в шістнадцять років Євген взявся серйозно за гирі.

Результати наполегливої праці задля фізичного вдосконалення не примусили себе довго чекати. Минув рік регулярних тренувань, і на обласних змаганнях серед юнаків (до 18 років) «Хто ти, майбутній олімпієць?» Євген Бобровний став абсолютним чемпіоном у всіх вагових категоріях.

Того пам’ятного 2000-го року в житті Євгена сталася ще одна подія, яка визначила його подальшу професійну долю. Закінчивши школу, юнак успішно склав вступні іспити і став студентом Таврійської державної агротехнічної академії (нині - університет) факультету «Електрифікація сільського виробництва». Женя встигав і успішно «поле науки орати», й на спортивних змаганнях перемагати. У жовтні 2001-го здобув золото на Чемпіонаті України серед юніорів. Навчаючись у ВНЗ, змагався в складі збірної академії та був чемпіоном у командному й особистому заліку серед аграрних навчальних закладів освіти. Як більшість українських юнаків, отримав вищуосвіту й пішов служити до лав Збройних сил країни. Вже там і склав нормативи майстра спорту України…

Сьогодні Євген Бобровний вже аспірант Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Л. Погорілого, завершує роботу над кандидатською дисертацією. Та з гирями не розлучається. Навпаки, під чуйним керівництвом директора УкрНДІПВТ ім. Погорілого Володимира Кравчука у молодого науковця додалося натхнення на нові спортивні звершення. Та й перемога не забарилася. Перше місце на лютневому чемпіонаті України. Друге - на чемпіонаті світу, який відбувся в квітні в Хмельницькому .

Нам вдалося поспілкуватися з чемпіоном України та срібним призером світу з гирьового спорту Євгеном Бобровним, коли він повернувся з останніх змагань.

- Євгене, а чи велика була конкуренція?

-У моїй категорії 7 гирьовиків з Італії та країн СНД. На жаль, у Європі гирі не дуже популярні. Зате в державах, які були в складі колишнього Радянського Союзу, гирьовики вважаються справжніми багатирями. Особливо підтримується цей вид спорту в Росії. Тому наші північні брати доволі серйозні й сильні суперники…

- Як часто тренувався?

- Тричі на тиждень по дві години.

- Якщо не секрет, яке було меню?

- Майже не можна рідини. Це, звісна річ, важко передати, але треба було «сушитися». А так, все як у більшості звичайних українців. М’ясо, молоко, риба.

- У яких ще видах спорту може бути в пригоді «гирьова школа»?

- Передусім, у легкій атлетиці, особливо багатоборстві, адже організм стає витривалим до виснажливих навантажень, коли треба «викластись» в обмежений проміжок часу. Не обходяться без гир і представники силових видів спорту.

- А з якого віку можна приступати до регулярних тренувань?

- Хоч із початкової школи. Правда, тоді й розпочинати варто лише з 4 кілограмів.

- Як довго і багато треба займатися, щоби досягти відчутних результатів?

- Хоча би раз на тиждень по годині. А краще - двічі. І під керівництвом досвідченого тренера.

До речі, якщо ви маєте бажання докладніше дізнатися про те, як стати чемпіоном, напишіть нам, і ми започаткуємо для вас уроки гирьової школи від чемпіона України Євгена Бобровного. Тож не лінуйтесь, потоваришуйте з фізкультурою і спортом.

Василь ШАЛЕНКО