Аграрний тиждень. Україна
» » » Заготівля кормів в умовах 2013 року
» » » Заготівля кормів в умовах 2013 року

    Заготівля кормів в умовах 2013 року


    Нинішня весна додала турбот агрономам. Упродовж весняних місяців у більшості областей країни склалась досить складна ситуація в агроценозах польових та кормових культур.

     

    Через недостатню кількість вологи в ґрунті та високі середньодобові температури на посівах озимих культур та багаторічних трав спостерігається прискорене проходження етапів органогенезу в порівнянні з попередніми роками. Люцерна і еспарцет за таких умов сформували урожай зеленої маси через 30-32 дні після відновлення вегетації, а це на 10 днів раніше, ніж в умовах 2012 року.

    За даними Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, вирішальне значення для одержання високоякісних кормів із багаторічних бобових і злакових трав має підготовка господарств до їх своєчасної заготівлі у найбільш оптимальну фазу органогенезу – початок бутонізації.

    Доведено, що використання зеленої маси люцерни в кінці цвітіння і при утворенні бобиків супроводжується зниженням продуктивної дії отриманого корму до 0,5 кг молока на кілограм згодованих сухих речовин унаслідок зменшення кількості сирого протеїну до 14-16% і збільшення частки сирої клітковини до 33,6%.

    Затримка початку скошування зеленої маси конюшини лучної до кінця цвітіння обумовлює зниження вмісту сирого протеїну до 14,7% і зростання кількості сирої клітковини до 29,8% та відповідне зниження продуктивної дії корму до 0,8 кг молока на кілограм спожитих сухих речовин.

    З наведених даних зрозуміло, що при затриманні строків скошування люцерни та конюшини зменшується вміст сирого протеїну та зростає кількість сирої клітковини, що обумовлює зниження продуктивної дії корму.

    Стосовно злакових трав (стоколос, пажитниця, тимофіївка, вівсяниця) слід зазначити, що їх заготівля у фазу закінчення колосіння зумовлює одержання низькопоживної сировини із вмістом сирого протеїну в межах 13,8% та 30,5% сирої клітковини, при цьому продукція молока, яку можна отримати від корів, не перевищує 0,6-0,9 кг на кілограм витраченої сухої речовини корму.

    При вирощуванні багаторічних бобових трав у чистих посівах їх першочергово необхідно використовувати для заготівлі сінажу, а бобово-злакові суміші та злакові трави - для заготівлі сіна. При запізненні зі строками збирання злакових трав та їх сумішей доцільніше їх використовувати для заготівлі сінажу.

    В зв’язку з невисокою, в умовах поточного року, урожайністю багаторічних трав для заготівлі відповідних об’ємистих кормів доцільним буде також використання озимих проміжних культур (озимого жита та тритикале). При умові їх заготівлі в фазі початку колосіння ці культури мають високий потенціал продуктивної дії в раціонах дійних корів. Так, зелена маса зеленоукісного жита та тритикале у фазі початку колосіння містить до 18,0% сирого протеїну і до 23,6% сирої клітковини в кілограмі сухої речовини. Продуктивна дія такої маси становить 1,3-1,4 кг молока на кілограм спожитої сухої речовини. Затримка ж зі збиранням цих культур до фази цвітіння призводить до огрубіння корму, до зниження його продуктивної дії (0,6 кг молока на кілограм спожитої сухої речовини) за рахунок зростання кількості клітковини (до 38,4%) і зменшення частки сирого протеїну до 11,2%.

    За рулонною технологією заготівлі сінажу трав’яна маса з валків підбирається пресами, ущільнюється і герметизується плівкою. Техніко-економічні розрахунки, спільно проведені фахівцями Українського науково-дослідного інституту прогнозування та випробування техніки і технологій для сільгоспвиробництва ім. Л. Погорілого й Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН свідчать: впровадження такої технології дозволяє в 2,5 рази зменшити витрати рідкого пального на 1 т заготовленого корму.

    Заготівля силосу з підв’ялених трав в полімерні рукави передбачає підбір та подрібнення маси з валків, транспортування до місця зберігання, наповнення рукаву з одночасним ущільненням і герметизацією. Переваги технології полягають у створенні якісного ущільнення і герметизації, що значно скорочує втрати поживних речовин (до 8-10%) в порівнянні з традиційними технологіями заготівлі та зберігання корму в траншеях.

    Важливим елементом створення оптимальних умов заготівлі якісного сінажу і силосу з підв’ялених трав є застосування сучасних біологічних консервантів на основі молочнокислих, пропіоновокислих та біфідобактерій у поєднанні з ферментними препаратами.

    Процес польової заготівлі пресованого сіна включає скошування маси в валки, одноразове обертання і здвоювання валків, підбирання з одночасним пресуванням і обв’язуванням шпагатом, навантаження рулонів і тюків у транспортні засоби, перевезення до сховища автомобільним транспортом, укладання рулонів або тюків у сіносховища. Встановлено, що мінімальна щільність для рулонів вологістю понад 18% повинна бути в межах в 80-120 кг/м3 при стандартній вологості 120-160 кг/м3.

    Існуюча технологія заготівлі розсипного сіна підвищеної вологості, яка практикується в ДП ДГ «Олександрівське» Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН Тростянецького району Вінницької області, передбачає підбирання маси бобових трав вологістю понад 20% з мінімальними механічними втратами і досушування активним вентилюванням. У результаті заготівлі отримують високоякісне сіно для телят і високопродуктивних корів.

    Для більш інтенсивного відростання трав після першого укосу рекомендується провести підживлення бобово-злакових сумішей азотними добривами із розрахунку 1,0-1,5, злакових трав – 1,5-2,0 ц/га і розпушування голчастими боронами. Необхідно максимально використати перший укіс пасовищного травостою для заготівлі сіна і сінажу за наведеними технологіями.

    На травостоях сінокісного використання після скошування необхідно вносити азотні добрива в нормі 60 кг/га діючої речовини.

     

    Олександр КОРНІЙЧУК, виконавчий директор Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН                                     

    Михайло КУЛИК, завідувач відділу технології виробництва та використання кормів                                                   

    Володимир ЖУКОВ, завідувач лабораторії технології заготівлі та використання кормів                                                

    Надія ГЕТМАН, завідувач відділу польових кормових культур                                                                 

     

     

     



    Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.