Аграрний тиждень. Україна
» » » Медоносна Україна перша у Європі
» » » Медоносна Україна перша у Європі

    Медоносна Україна перша у Європі


    Невеличкі бджоли-трудівниці давно вже склали велику славу українським пахучим лукам, диво-різнотрав’ю, довкіллю в цілому, яке виборює серед техногенних катастроф право на своє буття. Тож маємо пишатись: по виробництву продукції бджільництва Україна займає перше місце у Європі й четверте-п’яте у світі. Разом із тим є низка проблем, вирішення яких цілком може примножити здобутки вітчизняних пасічників.

     

    На порозі – органічне бджільництво

    Про цілющі властивості меду знають усі. Чимало цікавого про це можна почути і від директора Інституту бджільництва НААН України Олександра Галатюка, який має, до речі, свою пасіку і вже понад 40 років біля бджіл: «Маленька бджола, - каже, - багато важить. За моїми попередніми розрахунками, у вітчизняній галузі бджільництва щороку в обороті не менше 3 млрд. гривень. І кожний рік Україна експортує 10-15 тис. тонн меду у США, Канаду, Японію та багато інших країн. При тому унікальність продукції бджільництва полягає у великому різноманітті та успішному поєднанні харчових та лікувальних властивостей. Людина, аби бути здоровою, має з’їдати за рік 10-12 кг меду. Незаперечний факт: коли від атомних бомб постраждали японські міста Хіросіма та Нагасакі, мешканці, які жили на цих територіях, стали споживати мед і бджолине маточне молоко. І вони прожили далеко довше, аніж ті, хто цього не робив. Отже, варто споживати щодня – вранці та ввечері - по ложці меду. Собі, як мовиться, на користь».

    Чому український мед цілющий? Олександр Євстафійович це так пояснює: «Якість нектару залежить від якості ґрунту, адже всі макро- і мікроелементи, які є у незабрудненому ґрунті, переходять у нектар. Такому нектару немає ціни! У пасічників України, що відрадно, є вибір і ґрунтів, і можливості в цілому займатись органічним бджільництвом. До чого нині багато хто і прагне».

    Не менш цікаве від вченого, яке мали би взяти на замітку прихильники здорового способу життя: саме гречаний мед додає «блідолицим» рожевості, здорового вигляду. Гречаний, соняшниковий, з буркуну, експарцету та деяких інших рослинних зборів мед належить до товарного. А найкращі з дієтичних медів – з крушини, малини, ожини, акації. Унікальний за своїм складом мед, який бджоли збирають із верболозу, садів.

    В Люблін за досвідом   

    Так, є у нас і медова слава, і розуміння того, як продовжувати споконвічну на наших землях прадідівську пасічну справу. Не вистачає тут лише запровадження деяких цивілізованих норм. І у першу чергу, як вважає Олександр Галатюк, бракує підтримки пасічників України з боку держави. На цей час вона повністю відсутня. А ось, скажімо, у Люблінському воєводстві (Польща), куди директор Інституту бджільництва ім. Прокоповича їздив переймати досвід, пасічникам із місцевого бюджету йдуть дотації на придбання бджолосімей, маток. Їм безкоштовно надають послуги ветеринари. Оскільки медозбір – це життя на колесах, то пасічникам погашаються до 60-70% витрат на транспортні засоби.

    Час подібне запровадити в Україні, і тут є певні напрацювання. Також у перспективі створення асоціації експортерів меду, де поки що кожен сам по собі, а ще затвердження програми моніторингу контролю забруднення продуктів бджільництва лікарськими та іншими препаратами. Лабораторія якості, яка відповідає всім сучасним вимогам, вже є.

    На виробничу основу планується поставити і виробництво вакцини з прополісу, настоянки прополісу та лікарських рослин, розчинів органічних кислот, ряду іншої продукції, яка дозволить оздоровлювати бджолосім’ї без застосувань лікарських препаратів. В Інституті бджільництва є відповідні розробки. У планах на перспективу розробити законодавчу базу для промислового виробництва медових вин, квасу, пива. «Тим більше, - підкреслив Олександр Євстафійович, - щороку в Україні маємо перевиробництво меду на 7-10 тис. тонн. Ось і буде йому хороше застосування. Бо «баришники», як ми кажемо, скуповують його у пасічників по 1,5 тис. доларів за тонну, а продають за 3 тис. доларів. При тому мають прибутки, ні грама не тямлячи у бджільництві...»

    Отже, у галузі бджільництва грядуть зміни. Не відає про те маленька бджілка, але має невдовзі відчути до себе потроєну увагу та повагу. Як і кожен пасічник, праця якого давно вже заслуговує на підтримку з боку держави.

    Валентина ПИСЬМЕННА





    Схожі новини
  • Львівські пасічники повезуть у столицю медові вина
  • Допомагатимуть пасічникам
  • Свято меду відкрилося в Харкові
  • На розвиток бджільництва у Волинській області спрямують 1,5 млн. грн
  • Медовий ярмарок «Бджільництво-2011»

  • Додати комментар

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.