Ловись рибка велика й маленька

16 August, Розділ Weekend / Різне, переглядів 5 198

Продовження статті. Початок читайте, будь ласка, в №20 нашої газети.

Наявні в рибних господарствах України стада рослиноїдних риб (білого і строкатого товстолобиків) за тривалої відсутності “освіжіння” крові певною мірою загібридизовані або заінбридизовані, внаслідок чого знижуються їхні репродуктивні можливості та опірність організму риб проти ураження збудниками хвороб. А це зрештою зумовлює зниження життєстійкості та непрогнозовані втрати риби на всіх етапах вирощування та в період зимівлі.

Тому для поліпшення якості племінних стад рослиноїдних риб, які б у подальшому забезпечили широкомасштабне відтворення та потреби виробництва у рибопосадковому матеріалі, необхідно розширити обсяги селекційної роботи з наявним в Україні племінним матеріалом, а також періодично проводити завезення в окремі господарства генетично чистий матеріал білого амура, білого та строкатого товстолобиків з материнських далекосхідних водойм із наступним його генетичним контролем.

Останнім часом спостерігається підвищений інтерес до культивування завезеного в Україну північноамериканського представника осетроподібних риб – веслоноса. В процесі розроблення перспективної програми робіт щодо рибогосподарського освоєння веслоноса одним із ключових завдань на шляху організації його масового відтворення та широкомасштабного виробництва посадкового матеріалу стане необхідність істотного нарощування чисельності ремонтно-маточних стад. Це, в свою чергу, спонукає до розроблення науково обґрунтованих системних заходів з організації та ведення спрямованої селекційно-племінної роботи з веслоносом на довгострокову перспективу.

Та поки що селекційно-племінна робота з веслоносом в Україні перебуває лише на підготовчому етапі розвитку. Тому нині мають здійснюватись комплексні дослідження, кінцевими завданнями яких є оцінка наявного племінного фонду риб і визначення ефективних методів його подальшої генетичної трансформації для поліпшення господарсько-цінних ознак.

Невід’ємною частиною початкового етапу робіт є вивчення селекційних ознак веслоноса, зокрема його фенотипової та генотипової мінливості та кореляційних зв’язків між окремими ознаками. Зважаючи на обмеженість джерел надходження вихідного матеріалу веслоноса з-за кордону, потрібно провести серію завезень кріоконсервованої сперми інтродуцента з інших європейських країн за умов наявності там плідників іншого походження. Актуальним завданням залишається і реалізація можливості додаткового завезення в Україну замороженої сперми та ембріонів веслоноса, одержаних у аквацентрах США. Ці заходи, підкріплені відповідним генетичним контролем, сприятимуть формуванню високопродуктивних племінних стад веслоноса на тривалу перспективу.

Ефективної реалізації потребує розроблена ще в період 2007-2008 рр. генеральна схема розвитку селекційно-племінної справи в рибництві України.

Поліпшенню генетичної бази рибництва сприяє створення в Інституті рибного господарства лабораторії молекулярно-генетичних досліджень та низькотемпературного спермобанку риб. До позитивних наслідків її діяльності слід віднести підвищення ефективності роботи племгосподарств України у попередженні інбредних депресій в локальних стадах племінних плідників й забезпечення високої ефективності промислової гібридизації риб. Окрім того, використання збереженого генетичного матеріалу дає змогу здійснити роботи з відновлення чисельності популяцій окремих видів риб, що перебувають під загрозою зникнення і занесені до Червоної книги України.

З метою подальшого ефективного розвитку селекційно-племінної справи в рибництві країни має бути проведена технічна модернізація більшості племінних репродукторів. Особливу увагу тут необхідно приділити належному утриманню та поліпшенню експлуатаційних характеристик ставового фонду з племінним матеріалом риб, застосуванню сучасних засобів механізації і автоматизації технологічних процесів, поліпшенню технічного стану інкубаційно-личинкових цехів шляхом реконструкції та удосконалення рибницького устаткування з упровадженням новітніх методів комплексної водопідготовки.

Проблема загальнодержавного значення - розробка і реалізація системи науково обґрунтованої експлуатації рибних запасів наших водосховищ. Теоретично обґрунтовані та апробовані на практиці нові методи визначення базових показників для встановлення оптимального рівня промислової експлуатації іхтіопопуляцій різних типів водосховищ. Практична реалізація результатів наукових досліджень здійснюється через надання виробництву і контролюючим природоохоронним органам відповідних біологічних обґрунтувань з регламентації рибогосподарського використання внутрішніх водойм України.

Розроблені заходи щодо спрямованого формування іхтіофауни дають змогу лише у водосховищах дніпровського каскаду збільшити щорічні обсяги промислового вилову риби до 25 тис. т, що втричі перевищує показники останніх років. Разом із тим, будь-які заходи з поліпшення умов формування та експлуатації рибних запасів передбачають наявність налагодженої та ефективної державної системи контролю на водосховищах.

Пріоритетне ж значення в подальшому забезпеченні українців високоякісною прісноводою рибою закладене не стільки в нарощуванні промислової експлуатації рибних запасів, скільки в динамічному розвитку аквакультури, зокрема основного її напряму – ставового рибництва. Про це - наступного разу.

Ігор ГРИЦИНЯК,

директор Інституту рибного господарства НААНУ,

доктор с.-г. наук, член-кореспондент НААН України

Далі буде...