Аграрний тиждень. Україна
» » » Чим пахне солома
» » » Чим пахне солома

    Чим пахне солома


    Сьогодні солому, з одного боку, хоче Європа, а з іншого - в свідомості українського суспільства сталися якісні зміни щодо відновлюваних джерел енергії. Коли ще 2006-го один із перших у країні (принаймні, перший на Вінниччині) теплогенератор ставили в школі с. Вахнівка, сільська громада поставилася до цього з недовірою: мовляв, свиню підсовуєте. Аргумент, що столиця Данії майже на чверть опалюється аналогічними генераторами, виявився малопереконливим для сельчан, тому вони взяли з обласної влади слово допомогти їм газифікувати село.

    Тепер не треба вмовляти. Всі дозріли!  

    Вінниччина, за даними досліджень аналітичного центру «Бюро економічних і соціальних технологій», належить до найбільш енергоефективних регіонів країни. Втім, обласне керівництво ставить завдання прискорити впровадження заходів з енергозбереження, які передбачено в обласній програмі. Тож насправді цією «доріжкою» треба не йти, а бігти. Ціна на імпортований газ - захмарна, крім того, довкола нас не дрімають. Абсолютна більшість пелет і брикетів, які виробляють у нашій країні, реалізується на експорт. Чітко простежується тенденція і вивозити солому. Але цю енергію ми чомусь продаємо за кордон значно дешевше, ніж вона коштує в імпортованому газі! Парадоксальну поведінку пояснювати приказкою «Чому бідний, бо...» вже недоречно, адже понад два десятиріччя ми самостійно приймаємо рішення. А відомо, що зменшення споживання видобувних енергоносіїв за рахунок використання відновлюваних зміцнює енергетичну незалежність, призводить до модернізації технологічних процесів на виробництві, соціальної інфраструктури, систем управління і менеджменту.

    То які перспективи нині маємо, зокрема, в солом’яному ринку?

     

    Вигідно всім

             Велике село Росоша газифіковане. Воно має перспективи, адже з перших намірів адміністративно-територіальної реформи розглядається як базове для довколишніх сіл. Тому ще три роки тому обласна влада презентувала місцевій громаді теплогенератор вітчизняного виробництва (м. Кузнєцовськ), придбаний коштом держбюджету в рамках загальноукраїнської програми з енергозбереження.

    Сельчани сприйняли дарунок з радістю: у них з’явилася можливість в опалюванні закладів соціальної сфери не залежати від імпортованого газу. Поки що генератор працює на половину своєї потужності, забезпечуючи теплом школу (раніше за рік на її опалення витрачалося майже 55 тис. м3 газу) і дитсадок. Сільський голова Володимир Сличук запевняє, що це надійне та ощадливе джерело енергії. Порівняно із газом виробництво тепла з тюкованої соломи за місяць економить 40 тис. гривень. Це неабиякі кошти для сільського бюджету.

    Красномовно пояснює ситуацію і така динаміка цін. Коли 1 т соломи коштувала 150 грн., економія за рік становила 180 тис. гривень. За минулий сезон відповідно - майже 400 грн. і 235 тис. гривень. Коли котел запрацює на повну потужність (триває прокладення мережі до будинку культури та амбулаторії сімейної медицини), економія за рік становитиме 460 тис. гривень. Приблизно стільки він і коштував.

    Володимир Сличук знає ціну громадській копійці й навчився розбиратися в соломі як товарові. Він зауважує, що тюки мають бути щільно спресовані й важити 300-350 кг, тоді тепловіддача максимальна. Нинішнього року, з його слів, була можливість придбати її трохи дешевше, ніж торік.

             Партнером росошан та ще двох шкіл, які також опалюють соломою, є господарства того ж Липовецького району. «Якби не було вигідно, ми цим не займалися б. Звісно, робота непроста, бо раптом пішов дощ - і це позначається на обсягах заготівлі. Та як-не-як, але минулого року з продажу соломи школам і населенню господарство отримало майже 300 тис. грн. чистого прибутку», - каже директор агрофірми «Нападівка» Сергій Петренко.

             Район, образно кажучи, стає солом’яним центром області. Інвестиційним коштом у селищі Турбів завершується спорудження заводу, який за рік виготовлятиме 150 тис. т пелет зі стебел сільськогосподарських рослин. Ринок збуту - Німеччина. «Завод розміщено на нашій території, тому з користю для громади використаємо його потужності та нові технології, - зауважує голова Липовецької райдержадміністрації Анатолій Грищук. - Керівництво підприємства готове до співпраці, щоб перевести на опалення пелетами дві школи та два дитсадки в селищі. Я розмовляв з німцями, то вони запевнили: в будь-якому разі опалювати пелетами вдвічі вигідніше, ніж газом».

     

    Із бюджетних закладів заберуть блакитне паливо

              Згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації, в регіоні протягом 2-х років усі котельні в бюджетних закладах, які працюють на газу, переведуть на альтернативні види палива. Заступник начальника Головного управління житлово-комунального господарства енергетики та зв’язку ОДА Іван Вітюк упевнений, що завдання реально виконати. Для цього залучатимуть кошти сільських, селищних, районних, обласного бюджетів, а також із держбюджету. Крім того, в країні є чимало структур, що готові вкладати інвестиції в переобладнання котелень і відповідно реалізовувати тепло бюджетним закладам. Власне, в області вже не один рік так робить комунальне спецпідприємство «Вінницяоблагроліс».

    У ході змін збільшиться кількість котелень (це передбачено відповідною обласною програмою), які працюють на стеблах і бадиллі сільгоспкультур (тюки, пелети, брикети, гранули). Наразі в бюджетній сфері з цього обладнання є 8 потужних теплогенераторів (спалюють тюковану солому) та 14 установок Сухіна. Для порівняння - в області 27 районів. Отже те, що є і працює, можна розглядати як встановлене задля експерименту. Мати під рукою наочні приклади теж важливо, зважаючи на наш менталітет. Водночас цей ринок може бути потужним як в окремому регіоні, так і загалом у країні. Біля соломи треба походити, щоб її заготовити, транспортувати, складувати та подати в котел. А це робочі місця. Вітчизняні підприємства налагодили виробництво сучасних теплогенераторів, а це, якщо зросте їх реалізація, теж нові робочі руки і відрахування до бюджетів. Відомо, що майже 3 т соломи замінює 1 тис. м3 газу. Та скільки її можна використати на паливо в аграрній галузі, якщо наука радить пожнивні рештки заробляти в ґрунт на органічні добрива?

    У Головному управлінні агропромислового розвитку ОДА зробили науково обґрунтовані підрахунки. Наприклад, з ранньої групи зернових і зернобобових торік в області вироблено 414 тис. т соломи. З цієї кількості 206 тис. т треба заробити в ґрунт на органічні добрива, 27 тис. т йде на потреби тваринництва, а 198 тис. т можна використати на паливо. Аналогічно із озимих зернових. А ще ж поля дають сотні тисяч тонн бадилля кукурудзи, соняшнику, ріпаку. Якщо відняти «на інші потреби», то з врожаю минулого року в області на паливо можна було реалізувати 1913 тис. т незернової частини врожаю. Умовно це рівнозначно 640 млн. м3 газу.

    Звісно, минулий рік був рекордний, проте щороку область може «збирати» зі своїх ланів не менш ніж 500 млн. м3 газу. Ці показники можуть збільшитися з розвитком тваринницької галузі, яка дає полям органічні добрива. «Умовно кажучи, з полів можемо отримувати майже третину газу, який споживають населення, бюджетна сфера та промисловість області», - резюмує І. Вітюк.

     

    Іван ВИСОЦЬКИЙ





    Схожі новини
  • Чи можна «збирати» з ланів газ?
  • Створення кооперативних елеваторів забезпечить стабільну позицію одноосібника на ринку зерна
  • Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • Україна: в Полтавській області йде підготовка до збирання 503 тис. га ранніх зернових

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Чим пахне солома


Сьогодні солому, з одного боку, хоче Європа, а з іншого - в свідомості українського суспільства сталися якісні зміни щодо відновлюваних джерел енергії. Коли ще 2006-го один із перших у країні (принаймні, перший на Вінниччині) теплогенератор ставили в школі с. Вахнівка, сільська громада поставилася до цього з недовірою: мовляв, свиню підсовуєте. Аргумент, що столиця Данії майже на чверть опалюється аналогічними генераторами, виявився малопереконливим для сельчан, тому вони взяли з обласної влади слово допомогти їм газифікувати село.

Тепер не треба вмовляти. Всі дозріли!  

Вінниччина, за даними досліджень аналітичного центру «Бюро економічних і соціальних технологій», належить до найбільш енергоефективних регіонів країни. Втім, обласне керівництво ставить завдання прискорити впровадження заходів з енергозбереження, які передбачено в обласній програмі. Тож насправді цією «доріжкою» треба не йти, а бігти. Ціна на імпортований газ - захмарна, крім того, довкола нас не дрімають. Абсолютна більшість пелет і брикетів, які виробляють у нашій країні, реалізується на експорт. Чітко простежується тенденція і вивозити солому. Але цю енергію ми чомусь продаємо за кордон значно дешевше, ніж вона коштує в імпортованому газі! Парадоксальну поведінку пояснювати приказкою «Чому бідний, бо...» вже недоречно, адже понад два десятиріччя ми самостійно приймаємо рішення. А відомо, що зменшення споживання видобувних енергоносіїв за рахунок використання відновлюваних зміцнює енергетичну незалежність, призводить до модернізації технологічних процесів на виробництві, соціальної інфраструктури, систем управління і менеджменту.

То які перспективи нині маємо, зокрема, в солом’яному ринку?

 

Вигідно всім

         Велике село Росоша газифіковане. Воно має перспективи, адже з перших намірів адміністративно-територіальної реформи розглядається як базове для довколишніх сіл. Тому ще три роки тому обласна влада презентувала місцевій громаді теплогенератор вітчизняного виробництва (м. Кузнєцовськ), придбаний коштом держбюджету в рамках загальноукраїнської програми з енергозбереження.

Сельчани сприйняли дарунок з радістю: у них з’явилася можливість в опалюванні закладів соціальної сфери не залежати від імпортованого газу. Поки що генератор працює на половину своєї потужності, забезпечуючи теплом школу (раніше за рік на її опалення витрачалося майже 55 тис. м3 газу) і дитсадок. Сільський голова Володимир Сличук запевняє, що це надійне та ощадливе джерело енергії. Порівняно із газом виробництво тепла з тюкованої соломи за місяць економить 40 тис. гривень. Це неабиякі кошти для сільського бюджету.

Красномовно пояснює ситуацію і така динаміка цін. Коли 1 т соломи коштувала 150 грн., економія за рік становила 180 тис. гривень. За минулий сезон відповідно - майже 400 грн. і 235 тис. гривень. Коли котел запрацює на повну потужність (триває прокладення мережі до будинку культури та амбулаторії сімейної медицини), економія за рік становитиме 460 тис. гривень. Приблизно стільки він і коштував.

Володимир Сличук знає ціну громадській копійці й навчився розбиратися в соломі як товарові. Він зауважує, що тюки мають бути щільно спресовані й важити 300-350 кг, тоді тепловіддача максимальна. Нинішнього року, з його слів, була можливість придбати її трохи дешевше, ніж торік.

         Партнером росошан та ще двох шкіл, які також опалюють соломою, є господарства того ж Липовецького району. «Якби не було вигідно, ми цим не займалися б. Звісно, робота непроста, бо раптом пішов дощ - і це позначається на обсягах заготівлі. Та як-не-як, але минулого року з продажу соломи школам і населенню господарство отримало майже 300 тис. грн. чистого прибутку», - каже директор агрофірми «Нападівка» Сергій Петренко.

         Район, образно кажучи, стає солом’яним центром області. Інвестиційним коштом у селищі Турбів завершується спорудження заводу, який за рік виготовлятиме 150 тис. т пелет зі стебел сільськогосподарських рослин. Ринок збуту - Німеччина. «Завод розміщено на нашій території, тому з користю для громади використаємо його потужності та нові технології, - зауважує голова Липовецької райдержадміністрації Анатолій Грищук. - Керівництво підприємства готове до співпраці, щоб перевести на опалення пелетами дві школи та два дитсадки в селищі. Я розмовляв з німцями, то вони запевнили: в будь-якому разі опалювати пелетами вдвічі вигідніше, ніж газом».

 

Із бюджетних закладів заберуть блакитне паливо

          Згідно з розпорядженням голови облдержадміністрації, в регіоні протягом 2-х років усі котельні в бюджетних закладах, які працюють на газу, переведуть на альтернативні види палива. Заступник начальника Головного управління житлово-комунального господарства енергетики та зв’язку ОДА Іван Вітюк упевнений, що завдання реально виконати. Для цього залучатимуть кошти сільських, селищних, районних, обласного бюджетів, а також із держбюджету. Крім того, в країні є чимало структур, що готові вкладати інвестиції в переобладнання котелень і відповідно реалізовувати тепло бюджетним закладам. Власне, в області вже не один рік так робить комунальне спецпідприємство «Вінницяоблагроліс».

У ході змін збільшиться кількість котелень (це передбачено відповідною обласною програмою), які працюють на стеблах і бадиллі сільгоспкультур (тюки, пелети, брикети, гранули). Наразі в бюджетній сфері з цього обладнання є 8 потужних теплогенераторів (спалюють тюковану солому) та 14 установок Сухіна. Для порівняння - в області 27 районів. Отже те, що є і працює, можна розглядати як встановлене задля експерименту. Мати під рукою наочні приклади теж важливо, зважаючи на наш менталітет. Водночас цей ринок може бути потужним як в окремому регіоні, так і загалом у країні. Біля соломи треба походити, щоб її заготовити, транспортувати, складувати та подати в котел. А це робочі місця. Вітчизняні підприємства налагодили виробництво сучасних теплогенераторів, а це, якщо зросте їх реалізація, теж нові робочі руки і відрахування до бюджетів. Відомо, що майже 3 т соломи замінює 1 тис. м3 газу. Та скільки її можна використати на паливо в аграрній галузі, якщо наука радить пожнивні рештки заробляти в ґрунт на органічні добрива?

У Головному управлінні агропромислового розвитку ОДА зробили науково обґрунтовані підрахунки. Наприклад, з ранньої групи зернових і зернобобових торік в області вироблено 414 тис. т соломи. З цієї кількості 206 тис. т треба заробити в ґрунт на органічні добрива, 27 тис. т йде на потреби тваринництва, а 198 тис. т можна використати на паливо. Аналогічно із озимих зернових. А ще ж поля дають сотні тисяч тонн бадилля кукурудзи, соняшнику, ріпаку. Якщо відняти «на інші потреби», то з врожаю минулого року в області на паливо можна було реалізувати 1913 тис. т незернової частини врожаю. Умовно це рівнозначно 640 млн. м3 газу.

Звісно, минулий рік був рекордний, проте щороку область може «збирати» зі своїх ланів не менш ніж 500 млн. м3 газу. Ці показники можуть збільшитися з розвитком тваринницької галузі, яка дає полям органічні добрива. «Умовно кажучи, з полів можемо отримувати майже третину газу, який споживають населення, бюджетна сфера та промисловість області», - резюмує І. Вітюк.

 

Іван ВИСОЦЬКИЙ





Схожі новини
  • Чи можна «збирати» з ланів газ?
  • Створення кооперативних елеваторів забезпечить стабільну позицію одноосібника на ринку зерна
  • Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • Україна: в Полтавській області йде підготовка до збирання 503 тис. га ранніх зернових

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.