Аграрний тиждень. Україна
» » » ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНІ ПРОДУКТИ: МІФИ ТА РЕАЛЬНІСТЬ
» » » ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНІ ПРОДУКТИ: МІФИ ТА РЕАЛЬНІСТЬ

    ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНІ ПРОДУКТИ: МІФИ ТА РЕАЛЬНІСТЬ


    Хто б роз'яснив. Суперечка навколо вживання генетично модифікованих (ГМ) рослин точиться давно. Як прихильники, так і вороги цього революційного нововведення наводять численні аргументовані докази своєї точки зору. Спробуємо покластись на неупередженість науковців і вияснити, що ж таке ГМ рослини і чи варто їх боятися.

    Як стверджують вчені, будь-яка наукова ідея проходить три стадії розвитку. Спочатку її зустрічають у штики. Згодом вона поступово знаходить прихильників. І врешті-решт стає звичною справою, ніби існувала завжди. Для ГМ рослин перший етап розвитку виявився бурхливим і затяжним. Прихильники здорового харчування вважають такі рослини не менш шкідливими для здоров'я, ніж відверто отруєні «хімією». Цікаво, що медичні препарати, отримані за допомогою генної інженерії, не викликають жодних конфліктів. Звичайно, можна зрозуміти таку позицію: коли йдеться про життя та смерть, вибирати не доводиться. А от за більш сприятливих обставин варто й поміркувати. Саме ГМ рослинам був присвячений круглий стіл, який нещодавно відбувся в Аграрній академії наук.

    ЗАКОНИ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ. Якщо виділити основні складові здорового харчування, то їх, на думку фахівців, вийде три:
    – «гаманець» – фінансові можливості сім'ї;
    – «вітрина» – наявність на споживчому ринку широкого асортименту продуктів;
    – рівень культури споживача – знання про склад і властивості продукції.
    Усі три фактори значно впливають на дотримання таких простих закономірностей здорового харчування. По-перше, пропорційність, тобто співвідношення енергетичної цінності вжитої продукції до енерговитрат. По-друге, правильний підбір продуктів, що задовольнятиме фізіологічні потреби людини. У кожного свої потреби як у калоріях, так і в поживних елементах. Якщо вони не збалансовані, це з часом виливається у певні захворювання та розлади. Науковці запевняють, що з допомогою генної інженерії зможуть впливати не тільки на стійкість рослин до хвороб та прискорювати їх селекцію, але й значно поліпшити харчові властивості й смакові характеристики продуктів.

    ГЕННА ІНЖЕНЕРІЯ У РОСЛИННИЦТВІ. Роком заснування генної інженерії рослин прийнято вважати 1977-й, коли вперше було проведено цілеспрямований перенос гена. Фактично новий метод є продовженням процесу селекції сільськогосподарських рослин, з тією різницею, що відбувається він значно швидше. Крім цього, як роз'яснюють селекціонери-науковці, сучасна селекція базується на випадковому виникненні позитивних мутацій рослин внаслідок фізичних та хімічних впливів на них. При цьому високою залишається ймовірність і негативних мутацій. Іноді методи радіаційного чи хімічного впливу призводять до невідомих генетичних перебудов. Як стверджують вчені, методи генної інженерії навпаки дозволяють контролювати ці процеси. Це дозволяє значно прискорити результати, а також відстежити генетичні зміни та їх наслідки.

    Довідково: У липні 2002 року уряд Великобританії офіційно оголосив проведення публічної дискусії, спрямованої допомогти людям зрозуміти, що таке генетична модифікація. Для цього було випущено та розповсюджено буклет, який надавав читачам базову інформацію для участі у дискусії.
    У брошурі роз'яснювалося, зокрема, що у разі потрапляння до ШКТ людини ГМ продукції відбуваються такі ж процеси, як і зі звичайною – розпад волокон, білків та ДНК. До речі, молекула ДНК у геномодифікованих продуктах повністю ідентична відповідній молекулі у природних рослинах, тож її розпад відбувається у такий самий спосіб. Є випадки, коли ДНК не руйнується, але, запевняють науковці, вона не може стати частиною людського ДНК. Адже пройшовши крізь наші клітини, будь-яка – нелюдського походження – буде зруйнована.

    СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО ГМ ОРГАНІЗМІВ. Перші ГМ рослини з'явилися у 1983 році. А масштабне промислове виробництво почалося в 1996 році, коли в усьому світі трансгенними культурами було засіяно вже 1,7 млн. га площ. За період з 1996 по 2005 рік ця цифра зросла майже у 53 рази, сягнувши 90 млн. га. У 2005 році біотехнологічні культури вирощували в 11 індустріально розвинених країнах. У сільському господарстві найінтенсивніше використовуються рослини з генетичною модифікацією, що обумовлено стійкістю до гербіцидів (71% від загальної кількості). 18% рослин – стійкі до шкідників, 11% – з обома властивостями. Серед основних ГМ культур можна виділити сою, що займає 60% від загальної кількості, кукурудзу – 23%, бавовну – 11%, ріпак – 6%.

    БЕЗПЕКА ПРИ ВЖИВАННІ ГМ ПРОДУКЦІЇ. Головне правило медицини «не зашкодь» беруть на озброєння і генетики, коли йдеться про генетично модифіковані рослини. Головною потенційною небезпекою вважається наявність нового білка та його метаболітів, а також виникнення невідомих шкідливих компонентів. Труднощі у відстеженні нових складових визначаються відсутністю інформації про їхню хімічну структуру та інші властивості. Та все ж вчені намагаються проводити тестування за допомогою спеціальних маркерів.
    Яку ж ще небезпеку приховують модифіковані (рекомбіновані) ДНК? Фахівці припускають, що, потрапляючи до мікрофлори кишечника людини, гени стійкості, що знаходяться в рекомбінованій ДНК, можуть проникати до геному бактерій, надаючи їм стійкість до антибіотиків. Але втішає те, що фрагмент не зруйнованої в процесі травлення ДНК дуже незначний, і це практично виключає описану небезпеку.
    Також учені досліджують можливість впровадження модифікованої ДНК в гени людини. Аргументом на користь ГМ продукції названо могутній захисний механізм людської ДНК, що налаштований на знищення будь-якого чужорідного тіла.
    Для оцінки безпеки генетично модифікованої продукції використовується загальноприйнятий метод порівняння з природним аналогом, що найбільш схожий за властивостями. Якщо нема розбіжностей з природним аналогом на молекулярному рівні та не знайдено токсичних речовин, продукції присвоюється перший клас безпеки, що не потребує подальших обстежень. У разі ж виявлення певних розбіжностей – другий клас безпеки, і дослідження фокусуються саме на цих відмінностях. Якщо ж спостерігається абсолютна розбіжність, продукцію відносять до третього класу безпеки і проводять експертизу далі.
    Наприклад, в США існує набір обов'язкових досліджень ГМ продуктів, що включає три основні етапи – вивчення подібності та властивостей нового білка (перший та другий етапи), досліди над тваринами, рибами та птахами, в раціон яких введено ГМ продукти.
    Сьогодні більша частина ГМ продукції, що вживається у розвинутих країнах, відноситься до другого класу безпеки.

    СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗА ГМ ПРОДУКЦІЄЮ. Оскільки геномодифікована продукція належить до категорії новинок, продовольчим ринком здійснюється суворий моніторинг за її обігом. Необхідність розробки системи контролю за ГМ продукцією виникла у1995 році, коли розпочалося її широке промислове виробництво, зокрема в Росії, де діє одна із найдосконаліших методик такого моніторингу. Там запроваджено вимогу обов'язкового декларування використання ГМ рослин в імпортованій продукції. У 1996 році розроблено закон, що регулює процеси застосування генної інженерії в країні. На сьогодні, в зв'язку з її бурхливим розвитком, документ потребує поправок.

    НАЙПОШИРЕНІШІ ВИДИ ГМ ПРОДУКЦІЇ.

    Генетично модифікована соя. Ця культура відома 4000 років (вирощувалася в Китаї). Соєвий білок унікальний за своїми властивостями – він містить незамінні амінокислоти. Порівняно з м'ясом, рибою та птицею соя як постачальник білка має кілька істотних переваг, зокрема, її амінокислоти легше виділяються і засвоюються. Генетична модифікація сої спрямована на збільшення її врожайності. Як засвідчили результати моніторингу за оборотом харчової продукції, що має генетично модифіковані аналоги, відсоток ГМ сої коливається від 20% до 40%. Сьогодні також тривають подальші генетичні розробки з метою поліпшення її смакових властивостей та харчової цінності.

    Генетично модифікована кукурудза. Кукурудза широко використовується як у раціоні харчування людини, так і як корм для тварин. У ній високий вміст тіаміну (вітаміну В1), необхідного для діяльності головного мозку та інших функцій організму. На сьогодні пройшли систему реєстрації кілька генетично модифікованих сортів кукурудзи з підвищеною врожайністю та стійкістю до деяких видів шкідників. Подальші розробки в області отримання нових ГМ сортів кукурудзи спрямовані на зміну структури крохмалю для підвищення технічних характеристик культури. А також – на модифікацію кукурудзяної олії, на підвищений вміст лізину та триптофану.

    Генетично модифікована картопля. Картопля – одна із найпопулярніших в нашій країні культур. На жаль, велика кількість її врожаїв втрачається через колорадського жука. Це змушує землеробів використовувати різноманітні хімічні засоби. Генна інженерія поставила за мету створити високоврожайні та стійкі до колорадського жука сорти картоплі. На сьогодні існує кілька таких сортів. Також розробки науковців спрямовані на виведення сортів з підвищеним вмістом білка та поліпшенням його структури.

    ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ. Учасники круглого столу одностайно дійшли згоди щодо необхідності впровадження сучасних біотехнологій для підвищення ефективності селекції рослин. Для цього, за висновком науковців, потрібно насамперед створити відповідну фінансову базу і розробити перспективну програму спільної праці біотехнологів та селекціонерів.

    Оксана ШАПОВАЛ





    Схожі новини
  • ВР має намір дозволити маркувати продукти тільки, якщо в них міститься понад 0,9% ГМО
  • ВР має намір дозволити маркувати продукти тільки, якщо в них міститься понад 0,9% ГМО
  • Микола Присяжнюк: питання використання ГМО потребує додаткового вивчення
  • Президент Української академії аграрних наук стверджує, що ГМО не шкодить здоров'я людини
  • ГМО: чи можна на вербі виростити груші?

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНІ ПРОДУКТИ: МІФИ ТА РЕАЛЬНІСТЬ


Хто б роз'яснив. Суперечка навколо вживання генетично модифікованих (ГМ) рослин точиться давно. Як прихильники, так і вороги цього революційного нововведення наводять численні аргументовані докази своєї точки зору. Спробуємо покластись на неупередженість науковців і вияснити, що ж таке ГМ рослини і чи варто їх боятися.

Як стверджують вчені, будь-яка наукова ідея проходить три стадії розвитку. Спочатку її зустрічають у штики. Згодом вона поступово знаходить прихильників. І врешті-решт стає звичною справою, ніби існувала завжди. Для ГМ рослин перший етап розвитку виявився бурхливим і затяжним. Прихильники здорового харчування вважають такі рослини не менш шкідливими для здоров'я, ніж відверто отруєні «хімією». Цікаво, що медичні препарати, отримані за допомогою генної інженерії, не викликають жодних конфліктів. Звичайно, можна зрозуміти таку позицію: коли йдеться про життя та смерть, вибирати не доводиться. А от за більш сприятливих обставин варто й поміркувати. Саме ГМ рослинам був присвячений круглий стіл, який нещодавно відбувся в Аграрній академії наук.

ЗАКОНИ ЗДОРОВОГО ХАРЧУВАННЯ. Якщо виділити основні складові здорового харчування, то їх, на думку фахівців, вийде три:
– «гаманець» – фінансові можливості сім'ї;
– «вітрина» – наявність на споживчому ринку широкого асортименту продуктів;
– рівень культури споживача – знання про склад і властивості продукції.
Усі три фактори значно впливають на дотримання таких простих закономірностей здорового харчування. По-перше, пропорційність, тобто співвідношення енергетичної цінності вжитої продукції до енерговитрат. По-друге, правильний підбір продуктів, що задовольнятиме фізіологічні потреби людини. У кожного свої потреби як у калоріях, так і в поживних елементах. Якщо вони не збалансовані, це з часом виливається у певні захворювання та розлади. Науковці запевняють, що з допомогою генної інженерії зможуть впливати не тільки на стійкість рослин до хвороб та прискорювати їх селекцію, але й значно поліпшити харчові властивості й смакові характеристики продуктів.

ГЕННА ІНЖЕНЕРІЯ У РОСЛИННИЦТВІ. Роком заснування генної інженерії рослин прийнято вважати 1977-й, коли вперше було проведено цілеспрямований перенос гена. Фактично новий метод є продовженням процесу селекції сільськогосподарських рослин, з тією різницею, що відбувається він значно швидше. Крім цього, як роз'яснюють селекціонери-науковці, сучасна селекція базується на випадковому виникненні позитивних мутацій рослин внаслідок фізичних та хімічних впливів на них. При цьому високою залишається ймовірність і негативних мутацій. Іноді методи радіаційного чи хімічного впливу призводять до невідомих генетичних перебудов. Як стверджують вчені, методи генної інженерії навпаки дозволяють контролювати ці процеси. Це дозволяє значно прискорити результати, а також відстежити генетичні зміни та їх наслідки.

Довідково: У липні 2002 року уряд Великобританії офіційно оголосив проведення публічної дискусії, спрямованої допомогти людям зрозуміти, що таке генетична модифікація. Для цього було випущено та розповсюджено буклет, який надавав читачам базову інформацію для участі у дискусії.
У брошурі роз'яснювалося, зокрема, що у разі потрапляння до ШКТ людини ГМ продукції відбуваються такі ж процеси, як і зі звичайною – розпад волокон, білків та ДНК. До речі, молекула ДНК у геномодифікованих продуктах повністю ідентична відповідній молекулі у природних рослинах, тож її розпад відбувається у такий самий спосіб. Є випадки, коли ДНК не руйнується, але, запевняють науковці, вона не може стати частиною людського ДНК. Адже пройшовши крізь наші клітини, будь-яка – нелюдського походження – буде зруйнована.

СВІТОВЕ ВИРОБНИЦТВО ГМ ОРГАНІЗМІВ. Перші ГМ рослини з'явилися у 1983 році. А масштабне промислове виробництво почалося в 1996 році, коли в усьому світі трансгенними культурами було засіяно вже 1,7 млн. га площ. За період з 1996 по 2005 рік ця цифра зросла майже у 53 рази, сягнувши 90 млн. га. У 2005 році біотехнологічні культури вирощували в 11 індустріально розвинених країнах. У сільському господарстві найінтенсивніше використовуються рослини з генетичною модифікацією, що обумовлено стійкістю до гербіцидів (71% від загальної кількості). 18% рослин – стійкі до шкідників, 11% – з обома властивостями. Серед основних ГМ культур можна виділити сою, що займає 60% від загальної кількості, кукурудзу – 23%, бавовну – 11%, ріпак – 6%.

БЕЗПЕКА ПРИ ВЖИВАННІ ГМ ПРОДУКЦІЇ. Головне правило медицини «не зашкодь» беруть на озброєння і генетики, коли йдеться про генетично модифіковані рослини. Головною потенційною небезпекою вважається наявність нового білка та його метаболітів, а також виникнення невідомих шкідливих компонентів. Труднощі у відстеженні нових складових визначаються відсутністю інформації про їхню хімічну структуру та інші властивості. Та все ж вчені намагаються проводити тестування за допомогою спеціальних маркерів.
Яку ж ще небезпеку приховують модифіковані (рекомбіновані) ДНК? Фахівці припускають, що, потрапляючи до мікрофлори кишечника людини, гени стійкості, що знаходяться в рекомбінованій ДНК, можуть проникати до геному бактерій, надаючи їм стійкість до антибіотиків. Але втішає те, що фрагмент не зруйнованої в процесі травлення ДНК дуже незначний, і це практично виключає описану небезпеку.
Також учені досліджують можливість впровадження модифікованої ДНК в гени людини. Аргументом на користь ГМ продукції названо могутній захисний механізм людської ДНК, що налаштований на знищення будь-якого чужорідного тіла.
Для оцінки безпеки генетично модифікованої продукції використовується загальноприйнятий метод порівняння з природним аналогом, що найбільш схожий за властивостями. Якщо нема розбіжностей з природним аналогом на молекулярному рівні та не знайдено токсичних речовин, продукції присвоюється перший клас безпеки, що не потребує подальших обстежень. У разі ж виявлення певних розбіжностей – другий клас безпеки, і дослідження фокусуються саме на цих відмінностях. Якщо ж спостерігається абсолютна розбіжність, продукцію відносять до третього класу безпеки і проводять експертизу далі.
Наприклад, в США існує набір обов'язкових досліджень ГМ продуктів, що включає три основні етапи – вивчення подібності та властивостей нового білка (перший та другий етапи), досліди над тваринами, рибами та птахами, в раціон яких введено ГМ продукти.
Сьогодні більша частина ГМ продукції, що вживається у розвинутих країнах, відноситься до другого класу безпеки.

СИСТЕМА КОНТРОЛЮ ЗА ГМ ПРОДУКЦІЄЮ. Оскільки геномодифікована продукція належить до категорії новинок, продовольчим ринком здійснюється суворий моніторинг за її обігом. Необхідність розробки системи контролю за ГМ продукцією виникла у1995 році, коли розпочалося її широке промислове виробництво, зокрема в Росії, де діє одна із найдосконаліших методик такого моніторингу. Там запроваджено вимогу обов'язкового декларування використання ГМ рослин в імпортованій продукції. У 1996 році розроблено закон, що регулює процеси застосування генної інженерії в країні. На сьогодні, в зв'язку з її бурхливим розвитком, документ потребує поправок.

НАЙПОШИРЕНІШІ ВИДИ ГМ ПРОДУКЦІЇ.

Генетично модифікована соя. Ця культура відома 4000 років (вирощувалася в Китаї). Соєвий білок унікальний за своїми властивостями – він містить незамінні амінокислоти. Порівняно з м'ясом, рибою та птицею соя як постачальник білка має кілька істотних переваг, зокрема, її амінокислоти легше виділяються і засвоюються. Генетична модифікація сої спрямована на збільшення її врожайності. Як засвідчили результати моніторингу за оборотом харчової продукції, що має генетично модифіковані аналоги, відсоток ГМ сої коливається від 20% до 40%. Сьогодні також тривають подальші генетичні розробки з метою поліпшення її смакових властивостей та харчової цінності.

Генетично модифікована кукурудза. Кукурудза широко використовується як у раціоні харчування людини, так і як корм для тварин. У ній високий вміст тіаміну (вітаміну В1), необхідного для діяльності головного мозку та інших функцій організму. На сьогодні пройшли систему реєстрації кілька генетично модифікованих сортів кукурудзи з підвищеною врожайністю та стійкістю до деяких видів шкідників. Подальші розробки в області отримання нових ГМ сортів кукурудзи спрямовані на зміну структури крохмалю для підвищення технічних характеристик культури. А також – на модифікацію кукурудзяної олії, на підвищений вміст лізину та триптофану.

Генетично модифікована картопля. Картопля – одна із найпопулярніших в нашій країні культур. На жаль, велика кількість її врожаїв втрачається через колорадського жука. Це змушує землеробів використовувати різноманітні хімічні засоби. Генна інженерія поставила за мету створити високоврожайні та стійкі до колорадського жука сорти картоплі. На сьогодні існує кілька таких сортів. Також розробки науковців спрямовані на виведення сортів з підвищеним вмістом білка та поліпшенням його структури.

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ. Учасники круглого столу одностайно дійшли згоди щодо необхідності впровадження сучасних біотехнологій для підвищення ефективності селекції рослин. Для цього, за висновком науковців, потрібно насамперед створити відповідну фінансову базу і розробити перспективну програму спільної праці біотехнологів та селекціонерів.

Оксана ШАПОВАЛ





Схожі новини
  • ВР має намір дозволити маркувати продукти тільки, якщо в них міститься понад 0,9% ГМО
  • ВР має намір дозволити маркувати продукти тільки, якщо в них міститься понад 0,9% ГМО
  • Микола Присяжнюк: питання використання ГМО потребує додаткового вивчення
  • Президент Української академії аграрних наук стверджує, що ГМО не шкодить здоров'я людини
  • ГМО: чи можна на вербі виростити груші?

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.