ЧИМ ПРИЧАРУВАТИ ПАНІ ЄВРОПУ або Ось тобі СОТ, ось тобі й клопіт

15 March, Розділ Аналітика / Світовий досвід, переглядів 4 830

Хоч як би точно характеризувала українців фраза «моя хата скраю», процеси глобалізації, що тривають у всьому світі, не дадуть нам відсидітися осторонь європейських ринків. Власне, про перші кроки до Європи – вступ до Світової організації торгівлі –
і тривала 7 листопада розмова на колегії Міністерства аграрної політики.
Почнімо зі статистики. Україна на сьогодні має 42 мільйони гектарів сільськогосподарських угідь і 32 мільйони гектарів ріллі. Стільки разом мають Німеччина та Франція. За підрахунками, 35,6% продукції сільськогосподарського виробництва – це експортний потенціал, який минулого року реалізовано поза територією України. У валовому експорті сільгосппродукція займає 12-13%, посідаючи друге місце після металу та металопродукції. Зберігається тенденція до сталого зростання. Минулого року експорт зріс на 22%. Це свідчить про те, що ми маємо великий експортний потенціал і його треба розвивати.
Перевагами вступу до СОТ є збільшення прибутків, пов'язаних із масштабністю виробництва продукції та її реалізацією на зовнішніх ринках; прискорення структурних та виробничих реформ в аграрному секторі за рахунок іноземних технологій, менеджменту; захист своїх експортерів на зовнішніх ринках.
Також можна вважати за позитив збільшення іноземних інвестицій у сільське господарство, адже темпи зростання власних вкладень в аграрний сектор ще дуже низькі, і до повного введення в економічний обіг земель сільськогосподарського призначення не можна розраховувати на достатні їх обсяги.
Але передумовою вступу до СОТ є оптимізація державної підтримки сільгоспвиробника. Тобто скорочення так званих заходів «жовтої скриньки»*, на чому зараз будується аграрна політика України. Окрім перспектив для експорту та можливих іноземних інвестицій, Україна отримає на свій ринок притік дешевої готової продукції (це при тому, що ми експортуємо переважно первинний продукт, сировину). Також треба врахувати, що нині в аграрному секторі до 30% сільськогосподарських підприємств або збиткові, або не мають стабільних позитивних фінансових результатів своєї діяльності. Тож таким підприємствам при вступі нашої країни до СОТ буде важко витримати конкуренцію. З одного боку це може спричинити масове закриття дрібних та певної частини середніх переробних підприємств. А з другого – необхідність забезпечення якості продукції призведе до збільшення виробничих витрат тих виробників, які можуть достойно конкурувати своєю продукцією з імпортними товарами.
Також не треба забувати, що нині 60% сільгосппродукції сільського господарства виробляється в особистих селянських господарствах. Це, звісно, товар переважно для внутрішнього ринку, і конкурувати з великими імпортерами вони не зможуть. Водночас стверджувати, що наслідком цього може стати зниження рівня зайнятості сільського населення у виробничому секторі та зменшення доходів населення неправильно.
Великі підприємства, що поглинають дрібних виробників, постійно відчувають кадровий голод: збільшився об'єм землі – збільшився і об'єм роботи. Тому жителі сільської місцевості працюватимуть у великих підприємствах. Але тут уже будуть інші, більш жорсткі, вимоги і відповідальність.
Очевидно, що потрібно частково відійти від прямої підтримки державою та захищати національного виробника іншими методами. Починати треба вже зараз, на етапі вступу. У цьому випадку допоможе опосередковане фінансування галузі – шляхом збільшення видатків на загальний розвиток села, підвищення соціальних стандартів життя можна досягнути зменшенням видатків по «жовтій скриньці».
У цьому також має допомогти розвиток інфраструктури аграрного ринку. Тут дещо вже зробили – створили Аграрний фонд, Аграрну біржу, оптові ринки. Цей крок потрібен для забезпечення прозорості цін на сільськогосподарську продукцію та зменшення диспаритету внутрішніх й експортних цін. Необхідне також розроблення сприятливої вітчизняної експортної політики та перспективного ціноутворення, щоб виробник орієнтувався, з чим йому краще працювати в майбутньому.
Не останню роль відіграє й удосконалення сучасних фінансових інструментів: кредитування, страхування, іпотеки.
Також у результаті виконання угод СОТ буде знижено панування вітчизняних виробників на внутрішньому ринку. Споживачі ж, навпаки, тільки виграють, адже в разі збільшення асортименту впаде ціна. Через монополію на виробництво певної групи товарів на внутрішньому ринку можна говорити про слабкі ринкові відносини. Споживачеві пропонується один товар за певною ціною, яка коливається у залежності від забаганок виробника. За наявності конкуренції набирають сили і ринкові відносини.
Минулого року ми вже мали такий приклад. Верховна Рада зменшила тарифний бар'єр у групі товарів 1-24 з 24,2 до 13,8 відсотка, й імпорт продукції торішнього року зріс на 2,9 млрд. доларів США. Але зросли і надходження до бюджету у вигляді податків, адже колишній «контрабас» заграв за легальними імпортними схемами. Такі обсяги відповідають потребам України. Приріст імпорту на 6-7% на рік – хороший показник. І не слід забувати, що найбільшим імпортером у світі є той самий Євросоюз.
Часто доводиться чути: «Захищати внутрішній ринок треба не тільки від фактору низької ціни імпортованої продукції, а й від збільшення кількості неякісних іноземних товарів, що, на жаль, не виключено. Потрібно залучати митницю та законотворчі органи». Якщо товар відповідає вимогам СОТ, то він якісний. А от від неякісного несертифікованого товару захищати власних споживачів справді потрібно, незалежно від того, чи є ми членами цієї поважної організації.
Але захист захистом, та нам слід виходити у світ зі своєю продукцією. Якщо проаналізувати стан галузей, то ситуація матиме такий вигляд:
– зернові. Необхідно скоротити маркетингові витрати та вирішити питання відшкодування податку на додану вартість для експортерів;
– цукрова галузь. Украй необхідне здешевлення виробництва цукрових буряків і цукру, перепрофілювання неперспективних заводів. Середня урожайність «цукристих» у світі становить 444 ц/га, у нас – 260-280. Тож є над чим працювати;
– оліє-жирова галузь. Заборонне мито на вивіз насіння соняшнику сприяло підвищенню потужностей переробних підприємств і збільшенню експорту. І це треба використовувати. Також слід почати перепрофілювання частини потужностей на сою та ріпак, адже ринок збуту в них необмежений, чого не скажеш про соняшник і олію;
– молочний сектор. Необхідно терміново підвищувати технічну та економічну ефективність переробного сектора, збільшувати концентрацію виробництва та адаптувати сектор до вимог законодавства ЄС з гігієни та якості;
– м'ясний сектор. Особливу увагу слід звернути на виробництво свинини та м'яса птиці. Нереалізовані резерви підвищення конкурентоспроможності цих товарів вбачаються у поширенні новітніх технологій, спрямованих на підвищення результативності праці та продуктивності тварин, а також у підвищенні ветеринарно-санітарних вимог до м'ясної продукції – від утримання худоби до прилавків. Державна підтримка тваринництва має піти шляхом компенсацій кредитних ставок і відшкодування частини вартості збудованих тваринницьких приміщень за рахунок держави на майбутні роки.
Загалом, ми все ж мусимо вступити до СОТ, добре це чи погано, але іншого шляху немає. Звісно, не всі витримають потужну конкурентну боротьбу, але, як сказав у своєму виступі заступник міністра аграрної політики Іван Демчак, ми просто приречені бути потужними експортерами. З переговорів, які тривали в Женеві, видно, що європейці з обачливістю ставляться до продукції, яка мала би бути дешевшою за європейську, з огляду на природно-кліматичний потенціал України.
Треба тільки докласти небагато зусиль, щоб причарувати, а не залякати пані Європу.

ДО ТЕМИ: СОТ вчора та сьогодні...
Світова Організація Торгівлі (СОТ) функціонує з 1 січня 1995 р. і є спадкоємицею Генеральної Угоди з Тарифів і Торгівлі (ГАТТ), що діяла з 1947 р. СОТ базується на угодах, досягнутих в ході Уругвайського раунду багатосторонніх переговорів (1986-1994 рр.). На даний час членами Світової Організації є 149 держав. На них припадає 92% світової торгівлі товарами і послугами. Після приєднання ряду країн, які зараз є кандидатами на вступ, у рамках СОТ здійснюватиметься майже весь світовий обіг товарів та послуг.

ДО ТЕМИ: Засади вільної торгівлі…
Світова організація торгівлі реалізує принцип справедливої конкуренції на ринках сільськогосподарської продукції, як зовнішніх, так і внутрішніх. Згідно з цим принципом, заходи державної підтримки сільського господарства, які мають найбільший протекціоністський і стимулюючий вплив на виробництво сільгосппродукції, а також заходи, спрямовані на захист внутрішнього агропродовольчого ринку, мають скорочуватись. Адже вважається, що вони впливають викривлюючим чином на ринок, тобто на обсяги виробництва та ціни.

ДО ТЕМИ: Що в «жовтій скрині»...
* Згідно з Додатком 2 Угоди про сільське господарство, якою в СОТ регулюється виробництво й торгівля сільськогосподарськими та продовольчими товарами, всі заходи щодо державної підтримки сільського господарства умовно поділені на три групи, або розкладені по різнокольорових скриньках: «зеленій», «блакитній» і «жовтій» (або «бурштиновій»).
До «зеленої скриньки» належать заходи, що не спрямовані на підтримку обсягів виробництва та цін виробників, а отже, не порушують принципів справедливої конкуренції.
Заходи «блакитної скриньки» спрямовані на обмеження перевиробництва (скорочення поголів'я худоби, посівних площ тощо).
Найбільш дискусійним питанням при вступі України до СОТ є заходи «жовтої скриньки». До них належать заходи внутрішньої підтримки, що здійснюють викривлюючий вплив на торгівлю та виробництво. До заходів «жовтої скриньки» належать дотації на тваринництво і рослинництво; компенсація частини витрат на міндобрива, ЗЗР та енергоресурси; цінова підтримка: компенсація різниці між закупівельною та ринковою ціною на сільгосппродукцію; надання виробнику товарів та послуг за цінами, нижчими за ринкові; пільгове кредитування сільгоспвиробників за рахунок бюджету; пільги на транспортування сільгосппродукції.
Стосовно заходів «жовтої скриньки» держава повинна взяти зобов'язання зі скорочення бюджетного фінансування. Під час визначення умов вступу до СОТ розраховується показник сукупного виміру підтримки (СВП) як щорічна сума всіх видів державної підтримки, на які поширюються зобов'язання зі скорочення.

ДО ТЕМИ: Керівні органи СОТ...
Згідно зі статтею VIII Марракеської угоди про утворення Світової організації торгівлі, СОТ є міжнародною міжурядовою організацією, створеною у відповідності з нормами міжнародного права. Вона може діяти незалежно від волі кожної країни-члена цієї організації. Проте така діяльність СОТ здійснюється виключно через створені нею органи – Міністерську конференцію, Генеральну раду і Секретаріат. Діяльність СОТ може здійснюватися виключно в рамках її компетенції, визначеної Марракеською угодою і прийнятими на її основі іншими документами.

Сторінки підготували Олена АРТЕМОВА та Павло МОРОЗ