Буквально за два тижні настане календарна весна. Отже, часу для ремонту і підготовки техніки не так вже й багато. А на поля цієї весни вийде її немало: тільки тракторів майже 326 тисяч. До речі, 18 тисяч із них - сучасні високопродуктивні. Іноземного виробництва. Втім, не про них мова.
У профільному міністерстві додають, що на посіві ранніх зернових і зернобобових культур буде задіяно майже 62 тис. од. посівних агрегатів і близько 6 тис. од. високопродуктивних ґрунтообробно-посівних комплексів, агрегатованих з потужними високопродуктивними тракторами. За розрахунками експертів, середнє навантаження на посівний агрегат по Україні буде приблизно 80 га (оптимальне 100-110 га). А ще називають такі оптимістичні цифри: при двозмінному використанні вся техніка за сприятливих погодних умов зможе забезпечити посів ранніх ярих в оптимальні агротехнологічні терміни, а саме за 7 днів. Ви вірите?
Щоправда, всю відповідальність за вчасне проведення посівної кампанії Мінагрополітики переклало на Головні управління агропромислового розвитку (департаменти) регіонів. Враховуючи нерівномірність забезпечення господарств тракторами і ґрунтообробно-посівною технікою, їм доручено при необхідності залучити зазначену техніку між господарствами, районами та регіонами з різних природно-кліматичних зон (Степ, Лісостеп, Полісся).
А між тим, майже 85% техніки в Україні експлуатується поза амортизаційними строками, майже 2/3 має вік 20 і більше років. І щоб оновити машинно-тракторний парк до технологічної потреби, за мінімальним науково обґрунтованим щорічним оновленням, потрібно щонайменше 35 млрд. грн. на закупівлю 5-7 тис. од. зернозбиральних комбайнів і 35-40 тис. од. тракторів.
Щоправда, сільгоспвиробники не чекали манни небесної. Так, у 2008-2012 рр. вони придбали 82,7 тис. од. техніки на 26,1 млрд. грн.:
- тракторів - 22 876 од. (7,5 млрд. грн.);
- зернозбиральних комбайнів - 7 523 од. (8,1 млрд. грн.);
- іншої техніки - 52 336 од. (10,5 млрд. гривень).
Тільки у 2012-му, за даними Головних управлінь (департаментів) агропромрозвитку облдержадміністрацій, аграрії купили 14778 одиниць техніки на понад 6 млрд. грн.:
- тракторів - 3 976 од. (1,8 млрд. грн.);
- зернозбиральних комбайнів - 978 од. (1,3 млрд. грн.);
- іншої техніки - 9 821 од. (2,9 млрд. гривень).
А найцікавіше ось у чому: як свідчать експерти агроринку, близько 70% (!) куплених сільськогосподарських машин і комплексів виготовлені за кордоном. Висновки, як-то кажуть, робіть самі.
Хоча, давайте поміркуємо разом. Чому й досі в Україні говорять про низьку конкурентоспроможність вітчизняної сільгосптехніки? Чому виробнича база наших підприємств сільгоспмашинобудування фізично і морально застаріла? Чому на них і нині низький рівень впровадження інноваційних технологій, адаптованих до потреб виробництва сільгосптехніки?
Читайте абзацом вище.
І поки у владних кабінетах тільки говоритимуть про те, що «…головними завданнями реалізації заходів розвитку машинобудування для АПК є створення сприятливих економічних, соціальних та екологічних умов ефективного технічного забезпечення розвитку агросектору шляхом техніко-технологічного переоснащення…», справа з мертвої точки не зрушить. Рецептів вирішення проблеми не даємо. Їх краще знають ті, хто прагне і вміє створювати сучасну агротехніку. На українських підприємствах. Не вірите – читайте сусідню сторінку.
Ольга МОРОЗОВА