Небезпечна гра

13 May, Розділ ---, переглядів 2 816

Хоча за прадавньою народною мудрістю «весняний день рік годує», вони залишили свої господарства й приїхали до Харкова. На перший Всеукраїнський аграрний форум. Адже питання, поставлені на порядку денному зібрання, настільки актуальні, що зачіпають за живе без винятку всі аграрні підприємства країни – від агрохолдингів і аж до дрібних фермерів.

Що ж покликало аграріїв у дорогу з усіх куточків країни? «Це не продумані кроки влади, - каже Олександр Коросташов, голова СВК «Батьківщина», Герой України. – Будь-яке господарство незабаром може опинитися у неоднозначній ситуації, яка поставить його у вкрай скрутне становище, адже люди сьогодні не можуть використати право власності, а відповідно господарства - користуватися основним активом сільгоспвиробництва – землею. Бо ці питання заблоковані в результаті введення в дію дуже недосконалої системи реєстрації речових прав. І створюється ситуація, коли сільгосппідприємства обробили і засіяли землю, а права розпоряджатися нею їм фактично не належать. Виходить, що з точки зору букви закону, переважна більшість господарств країни сьогодні працює в режимі «самозахвату» земель».

Торік сільгосппідприємства повною мірою відчули політику фіскальних органів, яка полягала у використанні всіх можливих законодавчо-нормативних неузгодженостей для накладання штрафів на сільгоспвиробників та застосування до них санкцій. «Проблеми з реєстрацією договорів оренди використовувалися як привід для позбавлення підприємств можливості сплати фіксованого сільськогосподарського податку та застосування спеціального режиму ПДВ, - продовжує думку свого колеги Анатолій Криворучко, голова обласної Ради АСУ Харківщини, Герой України. - Відповідальність за прорахунки Державного агентства земельних ресурсів перекладена на сільгоспвиробника. Тепер на нас перекладається ще й відповідальність за нездатність держави налагодити адекватну роботу системи реєстрації речових прав. У нас складається враження, що державні органи, причетні до питань врегулювання земельних відносин, направляють свої основні зусилля на подальше ускладнення цих відносин, а не на спрощення, як цього потребують виробники. Така практика не є гідною для держави Україна».

На переконання вітчизняних аграріїв, некомпетентне втручання держави в агровиробництво, поєднане з можливістю руйнації фінансового стану господарств, торік проявилося ще й в так званій проблемі розробки проектів еколого-економічного обґрунтування сівозмін. «На тлі блокування реєстрації договорів оренди «розмивання» правового режиму питання користування землею певною мірою відходить на другий план, - підкреслює голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков. - Однак проблема залишається. І вона полягає у тому, що держава створює можливість для сторонніх осіб – землевпорядників – втручатися у визначення умов ведення господарської діяльності сільгосппідприємства, та ще й за непомірну для господарства плату. Це питання ми пильно відстежуємо в Аграрному союзі».

Зараз особливої уваги потребує питання реформування податкового законодавства. Над аграріями постійно висить загроза відміни спеціальних режимів оподаткування. Тож громадські аграрні об’єднання вважають, що в ситуації, коли умови господарювання є нестабільними й відсутня можливість розширеного відтворення виробництва, значне зменшення держпідтримки (91 млн. грн.), зміни у податковому законодавстві, посилення фіскального навантаження в агросекторі є неприпустимими.

«У наших вимогах немає політики. Ми маємо чіткі економічні розрахунки і вболіваємо за подальшу долю АПК, - наголошує Олександр Бакуменко, голова ради директорів асоціації «Союз птахівників України». – Адже умови роботи бізнесу прописані у новому Податковому кодексі, підприємства галузі розробили відповідні бізнес-плани розвитку власних виробництв, взяли кредити, розпочали модернізацію і реконструкцію, аж раптом новина – треба переглянути умови оподаткування агропідприємств! Як економіст, я можу стверджувати: якщо фіскальні умови будуть переглянуті, то майже 50% тваринницьких господарств стануть збитковими. А це призведе до загального скорочення обсягів виробництва продукції тваринництва, а головне – до посилення соціальної напруги на селі. Адже 90% селян працює саме на свинофермах, птахофабриках чи тваринницьких комплексах. І ті, хто наполягає на зміні умов оподаткування, повинні це усвідомлювати».

Аналітичними дослідженнями підтримали позицію агровиробників і Леонід Козаченко, президент Української аграрної конфедерації, і Юрій Акневський, гендиректор ЗАТ «Бахмутський аграрний союз», і Володимир Лапа, гендиректор асоціації «Клуб аграрного бізнесу».

З виступів і зауважень з місць було зрозуміло: аграрії налаштовані рішуче. Бо їхній голос, їхні міркування надто рідко чують в уряді. Зокрема, сільгоспвиробники не розуміють: чому й досі не вирішується питання з шаленими банківськими відсотками, за якими надаються кредитні ресурси. Держава не втручається і не допомагає з компенсаціями. Чому нині лізингові програми мають практично нульове фінансування? Чому з року в рік скорочується державна підтримка галузей АПК? Хоча на державні дотації реальний виробник вже давно і все менше покладається. Бо серед агровиробників є популярною думка, що гроші у держави краще не брати: собі ж дорожче обійдеться. А візьмеш - фіскальні органи тут як тут.

Майже всі сільгоспвиробники схвалили прийнятий Закон «Про аграрні розписки». Однак його введення в дію, з незрозумілих причин, зволікається. Відповідні органи й досі не спромоглися налагодити роботу по Реєстру аграрних розписок. Заблоковане і не фінансується страхування сільгосппродукції з державною підтримкою.

Окрема кричуща проблема. Сільвиробники вносять пропозицію - відмінити щорічний обов’язковий технічний огляд сільгосптехніки, який є повністю формальним і спрямований лише на стягування коштів з господарств. Сьогодні цей огляд радше дискредитує державу, аніж забезпечує дієвий контроль.

На більшість звернень сільгоспвиробників у різні інстанції та їхні конструктивні пропозиції надається формальна відписка, думка ж виробників агропродукції при прийнятті важливих рішень щодо роботи АПК найчастіше ігнорується.

Тож у підсумку учасники зібрання вирішили: Аграрний форум – це їхній черговий крок до об’єднання зусиль різних категорій сільгоспвиробників у відстоюванні своїх прав та інтересів. А тому форум буде постійно діючим, як і його Координаційна рада.

Учасники Всеукраїнського аграрного форуму підписали звернення до Президента України В. Януковича, в якому, зокрема, пишуть: «На наше переконання, поступальний розвиток галузі можливий лише в умовах, коли буде забезпечено постійний і плідний діалог між органами державної влади і управління та представниками агропромислового комплексу. Звертаємось до Вас, вельмишановний Вікторе Федоровичу, із пропозицією щодо створення Координаційної ради із питань аграрної політики при Президенті України (пропозиції щодо кадрового наповнення такої ради від підприємців АПК додаються).

Сподіваємось і переконані, що спільними зусиллями ми доб’ємось утвердження України як провідної агропромислової країни в світовому масштабі» (з повним тестом листа можна ознайомитись на нашому сайті: www.a7d.com.ua).

Євгенія ІВАНОВА