- Держсільгоспінспекція: Підготовлено 99% кондиційного насіння високих репродукцій для засіву під урожай 2013 року
- Лише якісне насіння буде засіяно під урожай 2013
- Кримським аграріям пропонують купляти насіння елітних зернових
- Тероргани Держсільгоспінспекції активно надають послуги з відбору і перевірки проб насіння
- Держсільгоспінспекція: Цього року на 6% більше підготовлено кондиційного насіння озимих зернових культур
СЕКРЕТ УСПІХУ ЗНАЮТЬ НА ЖИТОМИРЩИНІ
У ситуації, що склалася в аграрному секторі, як підтверджує наука і досвід, найефективнішим шляхом збільшення валового збору зерна, піднесення економіки господарства є використання високоякісного посівного матеріалу.
Тому спеціалісти Ружинської державної насіннєвої інспекції приділяють особливу увагу якості насіння. І хоч у штатному розкладі нашої установи лише шість спеціалістів, ми безпосередньо беремо участь у розробці прогнозу потреби і виробництва насіння, допомагаємо аграріям у підготовці технологічних проектів вирощування високоякісного насіння, на всіх етапах насінництва здійснюємо контроль за дотриманням розроблених технологічних проектів. До речі, технологічні проекти вирощування сільськогосподарських культур в елітгоспах розглядаються і затверджуються в головному управлінні агропромислового розвитку, обласній державній насіннєвій інспекції, обласній інспекції захисту рослин. А технологічні проекти по вирощуванню репродукційного насіння розглядаються і затверджуються відповідними районними службами. І вже після такого дозвільного процесу спеціалісти нашої насіннєвої інспекції здійснюють контроль за дотриманням затверджених технологій по кожній культурі, сорту, репродукції, оформлюючи це актами технологічного контролю. Чимало уваги приділяємо апробації сортових посівів з наданням методичної та практичної допомоги товаровиробникам. На постійному контролі й питання сортозаміни та сортооновлення. Досвід господарств району підтверджує висновки Інституту експертизи сортів у тім, що сорт краще проявляє свої можливості, коли він вирощується 3-5 років з часу занесення в реєстр. 
Науково доведено, а практикою підтверджено, що елітне насіння, наприклад, озимої пшениці, при дотриманні сортової агротехніки дає прибавку в межах 5 центнерів на кожному гектарі в порівнянні з насінням першої репродукції і 7-9 центнерів у порівнянні з висівом насіння третьої репродукції. Ось якими є практичні результати господарювання в Ружинському районі. Озимою пшеницею під урожай 2009 року засіяно площу 13467 га, з них 26% - новими сортами, а 54% площ засіяно сортами, які у реєстрі менше 5 років. Дещо складніша ситуація з ярими зерновими та зернобобовими культурами. Так, весною 2008 року господарствами району посіяно 2095 тонн кондиційного насіння ярих зернових і зернобобових культур. З них елітного насіння 17%, першої репродукції - 38, другої - 45%. Спеціалісти з аналітичної роботи Ружинської держнасінінспекції щорічно досліджують понад 2000 проб за посівними якостями насіння. Із жовтня 2002 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України, інспекція надає платні послуги всім суб'єктам господарювання, які перебувають на території району. До переліку платних послуг належать консультації з питань забезпечення виробництва кондиційного насіння, відбір проб із партій, що підлягають реалізації, визначення посівних якостей насіння сільськогосподарських рослин і здійснення апробації сортових посівів. З усіма суб'єктами господарювання району підписані угоди по визначенню посівних якостей насіння, а з насінницькими господарствами укладено домовленості по відбору проб насіння від партій, що підлягають реалізації, та здійсненню апробації сортових посівів. Під урожай 2009 року всі аграрії забезпечені кондиційним насінням рекомендованих для нашої зони сортів високих репродукцій. І контроль за якістю посівного матеріалу дає свої позитивні результати. Урожайність зернових культур торік по району склала 36 центнерів з гектара. Хоча керівники й спеціалісти суб'єктів господарювання і розуміють роль насіння та сорту в підвищенні урожайності, покращенні якості зерна, але фінансовий стан переважної більшості господарств не дає можливості закупити елітне насіння в більших обсягах. Від цього втрачає і товаровиробник, і держава. Тож ми докладаємо всіх зусиль, щоб закріпити досягнутий результат, щоб аграрії висівали насіння не нижче другої репродукції, а через п'ять років - не нижче першої репродукції, як це ро***ть в розвинутих країнах Європи і як поставлено завдання Урядом і Міністерством аграрної політики. Ми з розумінням ставимося до підвищених вимог Мінагрополітики, Української державної насіннєвої інспекції щодо посилення контролю за сортовою політикою і усвідомлюємо актуальність такого підходу. На часі також впорядкування інформаційної роботи Держсортслужби. Доцільно, щоб каталоги, реєстри, наприклад на 2009 рік, видавалися Держсортслужбою не в середині 2009 року, а хоч би в першій половині 2008 року. Про сорти, які виключаються з реєстру, потрібно повідомляти завчасно, хоч би за рік. Це можна робити через галузеву пресу. Такі дії сприяли б уникненню посівів сортів, не занесених до реєстру. Сьогодні в зазначеному документі є чимало сортів іноземної селекції. З пізнавальної точки зору це непогано. 
А на практиці мало що дає, бо в них нема, як правило, підтримки в Україні. На нашу думку, існуючий порядок компенсації за бюджетною програмою «Селекція в рослинництві» не в повній мірі стимулює виробництво елітного насіння, яке дає найбільшу прибавку врожайності. Свідченням цього є те, що елітгоспи щорічно в межах 50% вирощеного елітного насіння не реалізовують на посівні цілі, а використовують на інші господарські потреби. Отже, товаровиробники пропонують нашому галузевому міністерству впорядкувати компенсацію за бюджетною програмою «Селекція в рослинництві». Компенсація на елітне насіння має надаватися, враховуючи значимість приросту врожайності від елітного насіння, не частково, а відповідати ціні зерна кожної культури на аграрній біржі. Для прикладу: якщо тонна пшениці 3 класу на біржі коштує 1200 гривень, то й компенсація за елітне насіння повинна складати не менше 1200 гривень. Це був би реальний крок підтримки державою насінництва. Головними виробниками високоякісного насіння, зрозуміло, є елітгоспи. Для того, щоб вони нарощували свій потенціал, доцільно їх зацікавити. І ми пропонуємо, по-перше, змінити порядок і розміри сортонадбавок. По-друге - сортонадбавки за придбане і реалізоване елітне насіння виплачувати НДУ і елітгоспам. Чим більше буде вироблено та висіяно елітного насіння, тим вищою буде урожайність, тим більшими будуть валові збори. В постанові Кабінету Міністрів України варто передбачити, що елітгоспи мають продавати елітне насіння за ціною, що склалася на аграрній біржі, й отримувати 100% компенсації. Така постановка питання вигідна елітгоспу. Вигідна і всім виробникам, бо кожен із них купить елітний посівний матеріал в елітгоспі за таку ж ціну, за якою продасть своє якісне зерно на біржі. Висновок один. Головним виробником і продавцем елітного насіння має бути елітгосп. Безперечно, первинна роль у виведенні сортів належить науково-дослідним установам. Хочу висловити думку і про роялті. В даний час це дуже клопітна і затратна справа. Якщо в області 25 елітгоспів, 60 насінгоспів, то кожен їх представник їде по Україні укладати ліцензійні угоди з оригінаторами. Але ж науково-дослідним установам потрібні кошти, а не угоди. Пропонуємо, щоб кожна науково-дослідна установа одержувала доплату не від роялтів, а від кількості засіяних гектарів її сортом. За статистикою береться звітність про висіяні сорти. Відрахування коштів для науково-дослідних установ варто проводити від реалізації хлібобулочних виробів (так стимулюється хмелярство, садівництво від реалізації пива, вина). Такий підхід буде й поштовхом для оригінаторів сортів. Тож вдосконалення роботи науково-дослідних установ, елітгоспів, їх матеріальне стимулювання стане важливим фактором у збільшенні виробництва зерна та покращення його якості.
