- №7-8(261)
- №4 (259)
- №42 (254)
- №35 (247
- Молока стало меньше
ТВАРИННИЦТВО - ГАЛУЗЬ ПРИБУТКОВА
Вже майже два століття тому селяни розуміли, що худоба - це багатство.
На початок 90-х років минулого століття в колгоспах і радгоспах Полтавщини було 1млн. 225тис. голів великої рогатої худоби, у тому числі 403,5 корів, а також 1 млн. 180,2 тис. голів свиней та 10 млн. голів птиці. Після реформування села, подрібення великотоварних господарств на малі, кількість копит і п'ятачків у області помітно зменшилась: до 2000 року - майже наполовину.
Чому таке сталося? Дехто пов'язує це зі стресовою після розпаду СРСР ситуацією, руйнуванням торговельних зв'язків, ринку збуту сільгосппродукції, «неправильним» ставленням влади до тваринницької галузі. Мовляв, тут винуватий «доленосний» Указ Президента України Леоніда Кучми №1529 від 3 грудня 1999 року «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора», в ході виконання якого, начебто, й було ослаблено галузь. А відтак з карти області назавжди зникли: колгосп «Україна» (Машівський район), де утримували 24 тис. голів свиней породи велика біла, радгосп «Козельщинський», який щороку здавав на Полтавський м'ясокомбінат 10-12 тисяч вгодованих підсвинків, потужні Білицький міжгосподарський комплекс з відгодівлі ВРХ на жомові, радгосп ім. Чапаєва (Диканський), спецгоспи з відгодівлі ВРХ - колгосп ім. 26 з'їзду КПРС (Решетилівський), колгосп «Україна» (Гребінківський) та багато інших господарств з розвинутим тваринництвом.
Є й інша точка зору на цю проблему. Ті, хто її сповідує, стверджують: указ тут ні до чого, що це, мовляв, самі селяни та їхні тодішні керманичі підрубали сучок, на якому сиділи. Тому що невірно страктували значення указу, яким було визнано право людей на індивідуальні земельні паї. Та елементарно розтягли господарства.
Усе залежить від людей
У будь-якому разі людський фактор зіграв свою роль. Беззаперечно, голови колгоспів і директори радгоспів мали відношення і своєю діяльністю впливали на реформу. Якщо господарство очолював мудрий, далекоглядний керівник, і в господарстві була сильна матеріальна база, то й сьогодні цей колектив не пасе задніх. У Оржицькому районі таким лідером був і залишається голова СТОВ Дружба» Григорій Антонович Безрук, депутат обласної ради, шанована в області людина. До речі, за освітою - педагог. Коли їхню «маленьку Швейцарію» торкнувся вітер перемін, він не пустив під ніж Красуль та Лисок, і не розвалив сільськогосподарське підприємство. А реорганізував його, включивши до складу засновників усіх членів колишнього КСП. Нині тут утримують достатню кількість худоби та свиней, дбають про умови праці й відпочинку працівників ферм.
Упевнено стоїть на капітанському містку й Сергій Михайлович Дмитренко, керівник ПОСП « імені Суворова», яке розташоване в селі Шамраївка Решетилівського району. В цьому підприємстві постійно нарощують обсяги виробництва тваринницької продукції, виплачують працюючим окрім зарплати ще й орендну плату у розмірі 5% від вартості орендованої землі. На його утриманні школа й інші соціальні об'єкти.
Важливого значення тваринництву надають у ПАФ «Україна» (Великобагачанський район), яке очолює представник «старої гвардії», а нині Герой України Іван Махтейович Балюк.
І цей перелік можна продовжувати. На Полтавщині таких потужних аграрних підприємств - десятки.
Слава Богу, що й на найвищому владному рівні, і в області достатньо професіоналів, небайдужих чиновників, які усвідомлюють важливість тваринницької галузі як основи сільськогосподарського виробництва та благополуччя людей. Проаналізовано ситуацію, що склалася в аграрному секторі ще з 2004 року, розроблено комплекс необхідних заходів, включаючи фінансову підтримку галузі. Відтепер тваринництво на Полтавщині відроджується, як Фенікс із попелу. І на дядьківських подвір'ях, а надто - у промисловому секторі.
На 1 січня область лідирує в Україні за кількістю поголів'я ВРХ у агропідприємствах, а за поголів'ям свиней - на п'ятому місці. Значно зросли і обсяги виробництва молока. Торік воно сягало 255,4 тис. т, або 105,3% до рівня 2007 року. В середньому вийшло по 3995 кг молока на корову. Такого результату полтавчани добилися вперше за всю історію Радянського Союзу та незалежної України.
Ще факт. Останнім часом обсяги вирощування худоби та птиці в області перевищують обсяги реалізації. Що не може не радувати. Значно збільшено виробництво м'яса в Глобинському, Миргородському, Диканському районах.
Успішно триває в області й зимівля громадського тваринництва.
Молоко - у корови на язиці
За даними Головного управління агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації, на період зимівлі в господарствах заготовлено 880,4 тис. т кормових одиниць при потребі 804 тис. т; на умовну голову надбано 39,6 центнерів кормових одиниць. Це на 20,2 центнерів кормових одиниць більше, ніж торік.
Забезпеченість грубими кормами складає 144%, соковитими - 105%, концентрованими - 101%. Виходячи з цього, полтавчани мають можливість наростити обсяги виробництва продукції тваринництва і в поточному році, а, отже, підвищити заробітну плату працівникам галузі, збільшити надходження до бюджетів усіх рівнів.
Як показує світовий досвід, інтенсивне тваринництво сьогодні неможливе без новітніх наукових розробок. На Полтавщині побудовано і працює 15 доїльних залів вітчизняного та зарубіжного виробництва, в 51 підприємстві доїння корів здійснюється в молокопроводи (139 установок).
У ТОВ «НВП «Глобинський свинокомплекс», Агрофірма «Оржицька», інших спецгоспах застосовуються науково обґрунтовані системи годівлі свиней, що дозволяє стабільно одержувати 650-800 грамів середньодобового приросту свинини.
...Повторюся, цей ривок був би неможливий, якби не дієва підтримка держави. За 2008 рік полтавським тваринникам у вигляді допомог і дотацій було виплачено з держбюджету майже 55 млн. гривень. У тому числі, за вирощену велику вагову худобу та кондиційні свині, птицю - 32,1 млн. гривень (і сільгосппідприємствам, і приватному сектору), за приріст поголів'я корів - 13,3 млн. грн., придбаних племінних нетелів - 939 тис. грн. і так далі. 6 мільйонів 362 тисячі гривень вони отримали за окремою програмою на селекцію у тваринництві.
Крім цього, в 2008 році було виділено 300 тис. грн. на розвиток галузі з обласного бюджету. Ці кошти у повному обсязі використані на придбання 17 молочних корів для багатодітних родин, 3 конематок вестфальської породи - для державного підприємства «Миргородське лісове господарство» та 10 племінних телиць червоно-рябої молочної породи - для СТОВ «Ульяновське» (Гребінківський район).
Активно сприяє влада Полтавщини і реалізації на теренах області інвестиційних проектів з будівництва та реконструкції у тваринництві. Тільки одна фірма - ЗАТ «Полтавський м'ясний центр» компанії «Полагросервіс» - будує свинокомплекси відразу в трьох районах: Котелевському, Новосанжарському та Решетилівському, зводяться сучасні комплекси з вирощування нетелів, доїльні зали. Введення новозбудованих потужностей в експлуатацію дасть змогу наростити поголів'я свиней на кінець 2009 року до 203 тисяч, корів - до 67 тис. голів, виробити додатково 14 тис. т молока.
- Не зважаючи на видимі успіхи, підстав для самозаспокоєння немає, - говорить заступник голови Полтавської облдержадміністрації Володимир Андрієнко. - Потрібно застабілізувати й далі розвивати тваринництво, яке є частиною дуже вигідного внутрішнього ринку, та рослинництво. Тому що ці дві галузі тісно пов'язані. Зокрема, налагодити в області переробку зернових. І з допомогою держави та залучаючи інвестиційні кошти будувати, реконструювати...Словом, треба рухатися вперед, якщо ми хочемо, щоб тваринництво приносило прибутки.
Олександр ДАНИЛЕЦЬ
м. Полтава
Фото автора
