Аграрний тиждень. Україна
» ЗА ТВАРИННИЦТВОМ - МАЙБУТНЄ
» ЗА ТВАРИННИЦТВОМ - МАЙБУТНЄ

    ЗА ТВАРИННИЦТВОМ - МАЙБУТНЄ


    Запитайте: якої худоби немає в державному підприємстві «Дослідне господарство „Асканійське"? Напевне, це буде одне із найскладніших запитань.

     

               На висоті

            Бо тут добре почуваються і ВРХ м'ясного та молочного скотарства, і вівці, і свині, і коні, і нещодавно завезені страуси. Тут займаються також рибництвом, бджолярством. Проте, altякщо останні „водства", це, так би мовити, цікавинка на рівні хоббі, то основне тваринництво - велика рогата худоба і вівчарство - що називається - на висоті.

                Відколи існує ДПДГ „Асканійське" - стільки і займаються тут тваринництвом. Третина всієї валової продукції підприємства припадає на цю галузь. Віра Опанасівна Найдьонова, директор „Асканійського" вважає, що за умов нинішньої економічної кризи тваринництво, як жодна інша галузь, здатне допомогти господарству не тільки вижити.

               - Аби не тваринництво - нам теж було б дуже важко пережити ці часи, - вважає Віра Опанасівна. - Тому що саме в роки кризи проявляється багатогалузеве господарство. Адже сьогодні виручка у нас тільки від одного молока. Це ті кошти, з яких господарство сплачує податки і заробітну платню. А це більше 1 млн. 300 тис. гривень. Одних податків платимо 350 тисяч: це 26% до Пенсійного фонду, це прибутковий податок. Без продукції тваринництва ми б не змогли за все це розрахуватися.

              Втім, був час, коли Віра Опанасівна хотіла геть відмовитися від утримання великої рогатої худоби.

              - То визнали туберкульоз, - згадує вона, - хоча виявили всього одного єдиного хворого телятка. А довелось забити 350 корів. Це нас так підрізало, аж страх. Тоді і вирішила: все, крапка... Та якось прийшла до себе в кабінет і сама себе питаю: хто мені ту „Правду України" на стіл поклав? А там стаття Федора Моргуна була, в якій він цитував якогось англійського вченого 17 сторіччя: ще в ті часи він сказав, що і без рослинництва буде цивілізація. Та якщо не буде тваринництва - її взагалі не буде. Бо Божа воля така була. Я одразу ж і відкинула думку, що в нас не буде тваринництва". 

              Зараз в „Асканійському" утримується 2200 голів ВРХ, понад 3 тис. овець тонкорунної асканійської породи. Є племзаводи з молочного і м'ясного скотарства. Всі дані про стада занесені в комп'ютер, тварини ідентифіковані. Надої від однієї корови сягають вже 19 літрів на добу. На 25 голів зросло дійне поголів'я.

              alt- Сьогодні ми прагнемо продуктивність тварин довести до 7 тисяч літрів на рік. Звичайно, це складно. Але така мета поставлена, - каже Віра Найдьонова. - Плідно працюємо з науковцями. Це Інститут тваринництва степових районів ім. Іванова „Асканія-Нова", Харківський інститут тваринництва. Заради справедливості, зазначу: в господарстві є 40 корів, які дають по 9 тис. літрів молока. Тому мета, яку ми поставили, цілком реальна. Власне кормовиробництво забезпечує повноцінний раціон харчування тварин. Щедрий на корми минулий рік дав змогу заготовити їх вдосталь. Нині плануємо перейти на однотипну годівлю худоби. Сучасне автоматизоване устаткування доїльного цеху виробництва вітчизняного підприємства „Брацлав" мінімізує вплив людського фактору, забезпечує високу якість молока, що відповідає світовим стандартам.

              ДПДГ „Асканійське" - чи не єдине господарство на Херсонщині, на полях якого завдяки органіці збільшується вміст гумусу. Впливають на родючість ґрунтів і науково обґрунтовані сівозміни, де відповідна частка відведена кормовим культурам. А це сприяє отриманню високих врожаїв, якими славиться „Асканійське".

     

    Повчитися - не пізно

              На жаль, поки що таких підприємств на Херсонщині небагато. Фактичний стан галузі тваринництва області впродовж останніх років свідчить про неповну реалізацію її потенційних можливостей. Відбувається скорочення поголів'я всіх видів сільгосптварин. В порівняні з 1991 роком в п'ять разів меншим стало поголів'я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств, у тому числі корів - у 3 рази, овець і кiз - у понад 10 разів, свиней - у 4,4 рази менше. Найбільших втрат у тваринництві зазнали сільгосппідприємства.

              Відповідно, майже не використовуються на Херсонщині і органічні добрива. Так, під урожай 2007 року аграрії області внесли лише 44.3 тис. т органіки. Тобто 100 кг/га при потребі в 50-60 тонн на таку ж площу!

             alt За словами завідувача лабораторії агрохімії і меліоративного ґрунтознавства Інституту землеробства південного регіону УААН Анатолія Мелашича, скорочення внесення органічних добрив більше ніж в 15 разів призвело до того, що зараз гумусоутворення в ґрунті йде здебільшого за рахунок низькоякісних органічних добрив, таких як солома, пожнивні залишки агрокультур. А між тим, гній - єдина речовина, яка, пройшовши крізь тракт тварини, має біологічну активність і сприяє розвитку як мікрофлори, так і гумусоутворенню в ґрунті. Тому через тваринництво і виключно через тваринництво можливо підтримувати високий рівень не тільки родючості ґрунтів, але й врожайність сільгоспкультур. І як приклад, зазначає науковець, 30 тонн гною тільки при прямій дії здатні збільшити урожай озимої пшениці до 8 центнерів з гектара. І при цьому з гною використовується всього 25-30% елементів живлення. Тобто, ще залишається потенціал на післядію для наступних культур.

              За даними науки, післядія органічних добрив, зокрема гною, можлива до п'яти і більше років. І ще один плюс на користь розвитку тваринництва - можливість переробити надлишки зерна на комбікорми, згодувати їх худобі і отримати від цього віддачу. Торішній рекордний врожай через несприятливу цінову ситуацію як на внутрішньому, так і на світовому ринках зерна не поліпшив фінансового стану сільгосппідприємств. І по сьогодні чимало з них, що називається, „сидять" на зерні. А між тим, саме тваринництво могло б стати тут у нагоді.

       Чого власне, я розпочала розповідь з господарства „Асканійського"? Бо саме на його базі пройшов семінар з питань розвитку тваринницької галузі на Херсонщині. До розмови були запрошені керівники господарств, які мають в обробітку три тисячі і більше гектарів землі й займаються виключно рослинництвом. Мету заходу заступник начальника Головного управління агропромрозвитку Херсонської ОДА Надія Ланкіна пояснила так: „Розвиток тваринницької галузі в області є. Але він не досяг тих темпів, які ми мали в 90-роки, коли, наприклад, овець налічувалося понад 1 млн. голів, 800 тисяч ВРХ тощо. І ми хочемо запропонувати тим господарствам, які мають понад 3 тис. га землі в обробітку, розпочати займатися тваринництвом. Аби продукцію нашого місцевого виробника запропонувати споживачам. Не секрет, що забезпеченість і м'ясом, і молоком на душу населення все ще недостатня. А не хотіли займатися тваринництвом тому, що воно завжди було збитковим". Надія Ланкіна впевнена: зараз настав час, коли із розряду  традиційно збиткової галузь перейшла в прибуткову. „Тобто сьогодні всі інтереси співпали, - зазначає вона, - і економічні, і фінансові." Другим етапом роботи аграрного керівництва Херсонщини в цьому напрямку має стати залучення до таких нарад підприємців, які обро***ють 1-3 тис. га землі.  

            alt А Віра Найдьонова, директор ДПДГ „Асканійське", не втомлюється переконувати: тваринництво - це перспектива, це майбутнє. З такими словами вона звернулася  і до учасників наради. Вона рада поділитися своїм досвідом. А тому запросила бажаючих на ферми підприємства, у доїльний зал, поспілкуватися зі спеціалістами.

             У тваринництві в „Асканійському" працює 180 людей. Середня зарплата - 2600 гривень. В селі Тавричанка, на землях якого розташоване господарство, до слова, часто лунають пісні. Бо тут дбають, аби людям на селі жилося сито, цікаво і весело. Тут дбають, аби тавричанці були розумними. Тому, як зараз прийнято говорити, вкладають інвестиції в майбутнє - в дітей і молодь. Утримують всю соціальну сферу на найвищому рівні, вчать молодих спеціалістів у ВНЗ і аспірантурі, мають двох кандидатів сільськогосподарських наук. Погодьтеся, не кожне господарство може цим похвалитися.

              А Віра Опанасівна може. Бо вона - патріот до глибини душі. І щиро вболіває за українське село, адже не всюди так райдужно, як в її рідній Тавричанці. Вона вболіває за українських аграріїв. А тому радо ділиться своїми здобутками і досвідом. На таких, кажуть в народі, світ тримається. Від себе додам - і вся Україна.

     

                                                                                                Тетяна МИШАНЧУК,

                                                                                                     Херсонська область





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

ЗА ТВАРИННИЦТВОМ - МАЙБУТНЄ


Запитайте: якої худоби немає в державному підприємстві «Дослідне господарство „Асканійське"? Напевне, це буде одне із найскладніших запитань.

 

           На висоті

        Бо тут добре почуваються і ВРХ м'ясного та молочного скотарства, і вівці, і свині, і коні, і нещодавно завезені страуси. Тут займаються також рибництвом, бджолярством. Проте, altякщо останні „водства", це, так би мовити, цікавинка на рівні хоббі, то основне тваринництво - велика рогата худоба і вівчарство - що називається - на висоті.

            Відколи існує ДПДГ „Асканійське" - стільки і займаються тут тваринництвом. Третина всієї валової продукції підприємства припадає на цю галузь. Віра Опанасівна Найдьонова, директор „Асканійського" вважає, що за умов нинішньої економічної кризи тваринництво, як жодна інша галузь, здатне допомогти господарству не тільки вижити.

           - Аби не тваринництво - нам теж було б дуже важко пережити ці часи, - вважає Віра Опанасівна. - Тому що саме в роки кризи проявляється багатогалузеве господарство. Адже сьогодні виручка у нас тільки від одного молока. Це ті кошти, з яких господарство сплачує податки і заробітну платню. А це більше 1 млн. 300 тис. гривень. Одних податків платимо 350 тисяч: це 26% до Пенсійного фонду, це прибутковий податок. Без продукції тваринництва ми б не змогли за все це розрахуватися.

          Втім, був час, коли Віра Опанасівна хотіла геть відмовитися від утримання великої рогатої худоби.

          - То визнали туберкульоз, - згадує вона, - хоча виявили всього одного єдиного хворого телятка. А довелось забити 350 корів. Це нас так підрізало, аж страх. Тоді і вирішила: все, крапка... Та якось прийшла до себе в кабінет і сама себе питаю: хто мені ту „Правду України" на стіл поклав? А там стаття Федора Моргуна була, в якій він цитував якогось англійського вченого 17 сторіччя: ще в ті часи він сказав, що і без рослинництва буде цивілізація. Та якщо не буде тваринництва - її взагалі не буде. Бо Божа воля така була. Я одразу ж і відкинула думку, що в нас не буде тваринництва". 

          Зараз в „Асканійському" утримується 2200 голів ВРХ, понад 3 тис. овець тонкорунної асканійської породи. Є племзаводи з молочного і м'ясного скотарства. Всі дані про стада занесені в комп'ютер, тварини ідентифіковані. Надої від однієї корови сягають вже 19 літрів на добу. На 25 голів зросло дійне поголів'я.

          alt- Сьогодні ми прагнемо продуктивність тварин довести до 7 тисяч літрів на рік. Звичайно, це складно. Але така мета поставлена, - каже Віра Найдьонова. - Плідно працюємо з науковцями. Це Інститут тваринництва степових районів ім. Іванова „Асканія-Нова", Харківський інститут тваринництва. Заради справедливості, зазначу: в господарстві є 40 корів, які дають по 9 тис. літрів молока. Тому мета, яку ми поставили, цілком реальна. Власне кормовиробництво забезпечує повноцінний раціон харчування тварин. Щедрий на корми минулий рік дав змогу заготовити їх вдосталь. Нині плануємо перейти на однотипну годівлю худоби. Сучасне автоматизоване устаткування доїльного цеху виробництва вітчизняного підприємства „Брацлав" мінімізує вплив людського фактору, забезпечує високу якість молока, що відповідає світовим стандартам.

          ДПДГ „Асканійське" - чи не єдине господарство на Херсонщині, на полях якого завдяки органіці збільшується вміст гумусу. Впливають на родючість ґрунтів і науково обґрунтовані сівозміни, де відповідна частка відведена кормовим культурам. А це сприяє отриманню високих врожаїв, якими славиться „Асканійське".

 

Повчитися - не пізно

          На жаль, поки що таких підприємств на Херсонщині небагато. Фактичний стан галузі тваринництва області впродовж останніх років свідчить про неповну реалізацію її потенційних можливостей. Відбувається скорочення поголів'я всіх видів сільгосптварин. В порівняні з 1991 роком в п'ять разів меншим стало поголів'я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств, у тому числі корів - у 3 рази, овець і кiз - у понад 10 разів, свиней - у 4,4 рази менше. Найбільших втрат у тваринництві зазнали сільгосппідприємства.

          Відповідно, майже не використовуються на Херсонщині і органічні добрива. Так, під урожай 2007 року аграрії області внесли лише 44.3 тис. т органіки. Тобто 100 кг/га при потребі в 50-60 тонн на таку ж площу!

         alt За словами завідувача лабораторії агрохімії і меліоративного ґрунтознавства Інституту землеробства південного регіону УААН Анатолія Мелашича, скорочення внесення органічних добрив більше ніж в 15 разів призвело до того, що зараз гумусоутворення в ґрунті йде здебільшого за рахунок низькоякісних органічних добрив, таких як солома, пожнивні залишки агрокультур. А між тим, гній - єдина речовина, яка, пройшовши крізь тракт тварини, має біологічну активність і сприяє розвитку як мікрофлори, так і гумусоутворенню в ґрунті. Тому через тваринництво і виключно через тваринництво можливо підтримувати високий рівень не тільки родючості ґрунтів, але й врожайність сільгоспкультур. І як приклад, зазначає науковець, 30 тонн гною тільки при прямій дії здатні збільшити урожай озимої пшениці до 8 центнерів з гектара. І при цьому з гною використовується всього 25-30% елементів живлення. Тобто, ще залишається потенціал на післядію для наступних культур.

          За даними науки, післядія органічних добрив, зокрема гною, можлива до п'яти і більше років. І ще один плюс на користь розвитку тваринництва - можливість переробити надлишки зерна на комбікорми, згодувати їх худобі і отримати від цього віддачу. Торішній рекордний врожай через несприятливу цінову ситуацію як на внутрішньому, так і на світовому ринках зерна не поліпшив фінансового стану сільгосппідприємств. І по сьогодні чимало з них, що називається, „сидять" на зерні. А між тим, саме тваринництво могло б стати тут у нагоді.

   Чого власне, я розпочала розповідь з господарства „Асканійського"? Бо саме на його базі пройшов семінар з питань розвитку тваринницької галузі на Херсонщині. До розмови були запрошені керівники господарств, які мають в обробітку три тисячі і більше гектарів землі й займаються виключно рослинництвом. Мету заходу заступник начальника Головного управління агропромрозвитку Херсонської ОДА Надія Ланкіна пояснила так: „Розвиток тваринницької галузі в області є. Але він не досяг тих темпів, які ми мали в 90-роки, коли, наприклад, овець налічувалося понад 1 млн. голів, 800 тисяч ВРХ тощо. І ми хочемо запропонувати тим господарствам, які мають понад 3 тис. га землі в обробітку, розпочати займатися тваринництвом. Аби продукцію нашого місцевого виробника запропонувати споживачам. Не секрет, що забезпеченість і м'ясом, і молоком на душу населення все ще недостатня. А не хотіли займатися тваринництвом тому, що воно завжди було збитковим". Надія Ланкіна впевнена: зараз настав час, коли із розряду  традиційно збиткової галузь перейшла в прибуткову. „Тобто сьогодні всі інтереси співпали, - зазначає вона, - і економічні, і фінансові." Другим етапом роботи аграрного керівництва Херсонщини в цьому напрямку має стати залучення до таких нарад підприємців, які обро***ють 1-3 тис. га землі.  

        alt А Віра Найдьонова, директор ДПДГ „Асканійське", не втомлюється переконувати: тваринництво - це перспектива, це майбутнє. З такими словами вона звернулася  і до учасників наради. Вона рада поділитися своїм досвідом. А тому запросила бажаючих на ферми підприємства, у доїльний зал, поспілкуватися зі спеціалістами.

         У тваринництві в „Асканійському" працює 180 людей. Середня зарплата - 2600 гривень. В селі Тавричанка, на землях якого розташоване господарство, до слова, часто лунають пісні. Бо тут дбають, аби людям на селі жилося сито, цікаво і весело. Тут дбають, аби тавричанці були розумними. Тому, як зараз прийнято говорити, вкладають інвестиції в майбутнє - в дітей і молодь. Утримують всю соціальну сферу на найвищому рівні, вчать молодих спеціалістів у ВНЗ і аспірантурі, мають двох кандидатів сільськогосподарських наук. Погодьтеся, не кожне господарство може цим похвалитися.

          А Віра Опанасівна може. Бо вона - патріот до глибини душі. І щиро вболіває за українське село, адже не всюди так райдужно, як в її рідній Тавричанці. Вона вболіває за українських аграріїв. А тому радо ділиться своїми здобутками і досвідом. На таких, кажуть в народі, світ тримається. Від себе додам - і вся Україна.

 

                                                                                            Тетяна МИШАНЧУК,

                                                                                                 Херсонська область





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.