Контроль перед завоюванням ринку ЄС

10 April, Розділ ---, переглядів 3 437

Якщо свинина і яловичина під час кризи не кожному українцеві по кишені, то свіжа курятина вітчизняного виробництва залишається найдоступнішим видом м'яса, адже коштує вдвічі, ба навіть утричі дешевше.

До того ж, за якісними й поживними показниками продукція птахівництва не лише не поступається свинині, яловичині, баранині, але й де в чім переважає.

Довідково. Одне яйце задовольняє потребу людини у вітаміні А на 15-17%, В2 - 10-13%, В12 - 55-100%, D - 13-40%. Білок яйця засвоюється людиною майже повністю.

Білок курячого м'яса на 92% складається з необхідних для людини амінокислот, а от білки свинини, баранини і яловичини виглядають дещо "скромніше" (відповідно - 88%, 73% й 72%). Дефіцит білків призводить до розвитку підвищеної ламкості костей. Ось чому людям похилого віку лікарі рекомендують вживати нежирне куряче м'ясо й бульйон.

За мінімальним вмістом холестерину курятина поступається лише рибі, а щодо травлення, то таке м'ясо - одне з найлегших (на відміну від м'яса качки й гусака). У ньому міститься також велика кількість вітаміну В12 і заліза в легкозасвоюваній формі. Це означає, що м'ясо курки сприяє профілактиці атеросклерозу, ішемії серця, інфаркту міокарда, інсульту, гіпертонії.

Але варто пам'ятати, що поживна й корисна тільки свіжа курятина. Якщо ж м'ясо піддавалося значному заморожуванню й кілька разів розморожувалося, то чимала частина корисних речовин "вимилася" з нього разом з м'язовим соком. Коли при цьому не дотримувалися елементарних правил зберігання, то разом із втратою корисних властивостей з'являється серйозний ризик його зараження хвороботворними мікробами, що можуть стати причиною гострих кишкових інфекцій.

Втім, це не стосується української курятини, адже практично всі птахопідприємства глибоко охолоджують вироблене м'ясо. Тож завдяки новим технологіям вітчизняне птахівництво впевнено й динамічно набирає обертів, й кордони нашої держави для продукції цієї галузі вже явно замалі. Зокрема, торік (як ми вже повідомляли) виробництво м'яса птиці в Україні зросло на 16% (у порівнянні з позаторічними показниками) й досягло рекордної позначки - 1 мільйон тонн.

Але ж і це ще далеко не межа, адже, як вважає заступник міністра аграрної політики України Анатолій Мирошніков, «сьогодні багато підприємств вітчизняного птахівництва працюють ще не на повну потужність через відсутність ринків збуту». Та є надія, що справа незабаром зрушить і наше птаство проторує свою стежину, зокрема, й на європейський ринок. Так, за результатами переговорів Міністерства аграрної політики України і комісії ЄС, у червні до нашої держави мають прибути представники від Євросоюзу, які інспектуватимуть вітчизняні підприємства і з'ясовуватимуть: наскільки українська продукція відповідає європейським стандартам.

Докладніше про очікувані зміни в системі контролю за показниками безпеки продукції вітчизняного птахівництва ми попросили розповісти директора Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи Артура Абрамова.

- Артуре Вікторовичу, тож яким чином мають контролюватися якість і безпека продукції українського птахівництва, щоб безперешкодно вийти на європейський ринок?

- Контроль за показниками безпеки продукції - частина роботи, що має бути спільною між виробником продукції та державою. Згідно із Законом України "Про безпечність та якість харчових продуктів", виробник гарантує якість і безпечність продукції. Але контроль і нагляд від держави покладений на державні служби ветеринарної медицини та санітарно-епідеміологічну. В процесі підготовки до міжнародної торгівлі вивчається ситуація, пов'язана саме з вищевказаними процесами.

Система державного контролю провадитиметься за рахунок Державної цільової програми протиепізоотичних заходів, представлена «Планом державного моніторингу інфекційних хвороб тварин та птиці на території України» і «Планом державного моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднювачів у живих тваринах і необроблених харчових продуктах тваринного походження».

Разом із тим, система періодичного контролю на рівні виробництва має здійснюватися виробничими лабораторіями як гарантія виробника та надглядатися Державним комітетом ветеринарної медицини.

- Ви пропонуєте запровадити поетапний моніторинг?

- Так. Зокрема, на першому етапі має бути задіяна система контролю за благополуччям птиці з планом державного моніторингу по особливо небезпечним хворобам: грипу (зокрема високопатогенному), нькасльської хвороби.

А також здійснюватиметься контроль сальмонельозу, мікоплазмозу, профілактика хвороб. На даному етапі нам необхідно представити весь ланцюг простежуваності вимірювань з урахуванням професійних тестів та використання стандартів.

alt У цій роботі задіяні державні та виробничі лабораторії, приватна «Біотест-лабораторія».

Друга частина - це система контролю за показниками безпечності продукції птахівництва. Справа в тім, що протягом останніх років відпрацьована програма Державного моніторингу у відповідності до Євродирективи 96/23. План контролю, схвалений генеральним Директоратом САНКО по видах продукції, щорічно перевіряється з боку експертів і коригується нами.

Періодичний контроль показників безпеки проводиться в державних лабораторіях на заключному етапі згідно нормативних актів чинного законодавства. Та власне процедура не відповідає принципам Євросоюзу і нормам Закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів". Більшість лабораторних досліджень повинна проводитися у виробничих лабораторіях, акредитованих НААУ, в межах програми НАССР і надглядатися з боку Державного комітету ветеринарної медицини.

На моє переконання, на етапі підготовки до акредитації виробничих лабораторій можливий тимчасовий контроль в будь-яких акредитованих та уповноважених лабораторіях, у тому числі і державних. Але робота вже має бути започаткована, представлено план впровадження системи НАССР і отримання лабораторіями акредитації та уповноваження. Безумовно, підготовка лабораторій потребує значних коштів, але і та система контролю, яка існує сьогодні, так само вимагає чималих витрат з боку виробника.

alt Тож вважаю, що необхідно розробити й план періодичного контролю на переробних підприємствах з урахуванням лабораторій, які проводять такі дослідження. Втім, треба звернути увагу на те, що показники безпеки, які контролюються за планом державного моніторингу, не відповідають державним нормам (МБТ), тому періодичний контроль охоплює лише 50% показників безпеки, заявлених нами в Плані державного моніторингу.

- Тож за якими показниками слід провадити контроль передусім?

- У першу чергу, необхідно затвердити показники та максимально дозволені рівні лікувальних репаратів, антибіотиків, гормонів, інших речовин, що застосовуються у ветеринарії при виробництві необроблених харчових продуктів тваринного походження у відповідності до проекту, що розглядається Комісією з Кодексу Аліментаріус.

Наступним кроком має бути затвердження таких програм:

- розширеного державного контролю за програмою вибіркового контролю необроблених харчових продуктів;

- розширеного ветеринарно-санітарного контролю за програмою вибіркового контролю кормів.

А вже після цього можна й складати плани вибіркового відбору зразків для розширеного ветеринарно-санітарного контролю продукції.

Спілкувався Василь ШАЛЕНКО