- №7-8(261)
- №4 (259)
- №42 (254)
- №38 (250)
- Молока стало меньше
Використання регуляторів росту рослин в сучасних агротехнологіях
Криза в економіці змусила аграріїв більш ретельно рахувати гроші, раціонально використовувати ресурси. Про нові підходи до ощадних технологій нагадує і світовий досвід ряду країн.
Це технології Mini-till та No-till, які дозволяють здійснювати прямий посів, тобто кілька операцій за один прохід трактора, відтак зменшується тиск на ґрунт, заощаджуються людські ресурси та дизпаливо. Ці технології на полі залишають пожнивні рештки, завдяки яким зберігається волога, щороку зростає кількість природної органіки, що відновлює родючість ґрунту.
При відмові або різкому обмеженні механічної обробки ґрунту змінюються умови росту і розвитку рослин, змінюється філософія землеробства при переході до Mini-till або No-till. Для прискорення процесу відновлення родючості ґрунтів, адаптації рослин до нових технологій необхідні сучасні регулятори росту рослин, мікробіологічні препарати та розробка технологій їх застосування. Загальні ж вимоги до цих препаратів такі. Вони повинні:
1.регулювати ґрунтовий мікробіологічний ценоз;
2.регулювати азотний і фосфорний режими ґрунту, підсилюючи використання добрив, що вносяться, і підсилювати утилізацію СО2 і N з повітря через відповідні асоціації мікроорганізмів їх взаємодію з рослинами;
3.регулювати інтенсивність розкладання рослинних рештків з метою їх ефективного засвоєння рослинами;
4.знижувати ризик появи хвороб у рослин.
Відмова від механічної обробки ґрунту призводить до змін температурного режиму ґрунту, його водно-фізичних властивостей і в першу чергу - змінює щільність, твердість, гранулометричний склад, водопоглинальну та водоутримуючу здатність і, як наслідок, - запаси доступної вологи. Більш низька температура ґрунту навесні при технології No-till, Mini-till викликає пригнічення проростання та розвитку рослин на першому етапі, виникає вірогідність ураження проростків збудниками хвороб. В цьому випадку обробка насіння протруйниками з біостимуляторами росту має бути обов'язковим агроприйомом, який забезпечить активний розвиток і кореневої системи, і рослини в цілому, відтворення мікробного ценозу в ризосфері рослин.
Адаптація рослин до несприятливих факторів зовнішнього середовища, стресів пов'язана зі змінами обміну речовин і структурними перебудовами рослинних клітин. В цьому випадку регулятори росту рослин мають велику роль в адаптаційних процесах антистресової дії. При допосівній обробці насіння захисно-стимулюючими композиціями регулятори росту знімають фітотоксичну дію як залишків ґрунтових гербіцидів, так і протруйників, і тим самим сприяють прискоренню розвитку рослин, а також допомагають у боротьбі культурних рослин з бур'янами.
Проведені в 2008 році дослідження в Одеському селекційно-генетичному інституті УААН показують високу ефективність вітчизняних біостимуляторів МНТЦ „Агробіотех".
Випробовування препаратів на озимій пшениці Одеська 267 (2008 р.)
Одеській селекційно-генетичний інститут УААН (Бабаянц О.В.)
|
Варіант |
Врожайність |
±, ц/га |
% |
|
Контроль - насіння без обробітку |
45,1 |
- |
- |
|
Ламардор, 0,15 л/т |
49,9 |
4,8 |
12% |
|
Біолан, 20 мл/т |
51,6 |
6,5 |
16% |
|
Біосил, 20 мл/т |
48,2 |
3,1 |
7% |
|
Радостим, 250 мл/т |
51,6 |
6,5 |
16% |
|
Ламардор, 0,15 л/т + Біолан, 20 мл/т |
67,3 |
22,2 |
54% |
|
Ламардор, 0,15 л/т + Біосил, 20 мл/т |
64,9 |
19,8 |
48% |
|
Ламардор, 0,15 л/т + Радостим, 250 мл/т |
69,5 |
24,4 |
59% |
|
Ламардор, 0,2 л/т |
51,8 |
6,7 |
16% |
|
Ламардор, 0,2 л/т + Біолан, 20 мл/т |
69,9 |
24,8 |
60% |
|
Ламардор, 0,2 л/т + Біосил, 20 мл/т |
65,2 |
20,1 |
49% |
|
Ламардор, 0,2 л/т + Радостим, 250 мл/т |
71,4 |
26,3 |
64% |
|
НСР 05 |
1,14 |
|
|
Випробовування препаратів на ярій пшениці Харківська 26 (2008 рік)
Одеській селекційно-генетичний інститут УААН (Бабаянц О.В.)
|
Варіант |
Врожайність |
±, ц/га |
% |
|
Контроль - насіння без обробітку |
32,3 |
- |
- |
|
Ламардор, 0,15 л/т |
36,7 |
4,4 |
11% |
|
Біолан, 20 мл/т |
36,0 |
3,7 |
9% |
|
Біосил, 20 мл/т |
35,8 |
3,5 |
8% |
|
Радостим, 250 мл/т |
37,1 |
4,8 |
12% |
|
Ламардор, 0,15 л/т + Біолан, 20 мл/т |
47,8 |
15,5 |
37% |
|
Ламардор, 0,15 л/т + Біосил, 20 мл/т |
46,2 |
13,9 |
34% |
|
Ламардор, 0,15 л/т + Радостим, 250 мл/т |
49,2 |
16,9 |
41% |
|
Ламардор, 0,2 л/т |
37,9 |
5,6 |
14% |
|
НСР 05 |
1,25 |
|
|
Випробовування препараті на озимому ячмені Основа (2008 рік)
Одеській селекційно-генетичний інститут УААН (Бабаянц О.В.)
|
Варіант |
Врожайність |
±, ц/га |
% |
|
Контроль - насіння без обробітку |
41,4 |
- |
- |
|
Ламардор, 0,15 л/т |
48,7 |
7,3 |
18% |
|
Біолан, 20 мл/т |
43,9 |
2,5 |
6% |
|
Біосил, 20 мл/т |
43,4 |
2,0 |
5% |
|
Радостим, 250 мл/т |
49,9 |
8,5 |
21% |
|
Ламардор, 0,15 л/т + Біолан, 20 мл/т |
54,2 |
12,8 |
31% |
|
Ламардор, 0,15 л/т + Біосил, 20 мл/т |
55,2 |
13,8 |
33% |
|
Ламардор, 0,15 л/т + Радостим, 250 мл/т |
57,9 |
16,5 |
40% |
|
Ламардор, 0,2 л/т |
56,9 |
15,5 |
37% |
|
Ламардор, 0,2 л/т + Біолан, 20 мл/т |
55,9 |
14,5 |
35% |
|
Ламардор, 0,2 л/т + Біосил, 20 мл/т |
57,9 |
16,5 |
40% |
|
Ламардор, 0,2 л/т + Радостим, 250 мл/т |
61,2 |
19,8 |
48% |
|
НСР 05 |
1,14 |
|
|
Наявність значної кількості добрив поряд із насінням при використанні сівалок прямого висіву також викликає необхідність застосування біостимуляторів для активізації використання елементів живлення. Загальноприйнятим фактом в No-till технологіях є необхідність збільшення норм висіву насіння, що є наслідком зниження польової схожості насіння, у якого принижена енергія проростання. Регулятори росту знімають цю проблему і дозволяють на 20% зменшити норму висіву насіння.
Добре відомо: рослини існують у симбіотичній взаємодії з мікробіотою ґрунту, що сприяє живленню і стійкості рослин. В цьому плані відновлення мікробного ценозу ґрунту має частково замінити дорогі та екологічно безпечні мінеральні добрива. При цьому вони ще витісняють патогенні форми мікроорганізмів, сприяють зменшенню потреби в хімічних засобах захисту, що дуже важливо в цих технологіях.
Результати досліджень Уманського державного аграрного університету вказують, що регулятори знімають фітотоксичний стрес (ряд гербіцидів, наприклад, Харнес, випускають разом із антидотом), підсилюють дію гербіцидів на бур'яни, що дозволяє зменшити норми використання до мінімально рекомендованих.
Вплив обробки насіння регулятором росту Біосил та обприскування регулятором Біолан разом з гербіцидом на урожай зерна озимої пшениці (сорт Подолянка, дослідне поле Уманського аграрного університету, 2006 р.).
|
Варіант досліду |
Урожайність, ц/га |
Прибавка урожаю, ц/га |
% до контролю |
|
Контроль (обробка насіння і обприскування посівів водою) |
41,5 |
- |
- |
|
Контроль (ручна прополка) |
43,6 |
+ 2,1 |
+ 5,0 |
|
Обробка насіння Біосил, 20 мл/т |
49,2 |
+ 7,7 |
+ 18,6 |
|
Обприскування Біолан, 10 мл/га |
46,2 |
+ 4,7 |
+ 11,3 |
|
Обробка насіння Біосил, 20 мл/т + обприскування Гроділ Максі, 90 мл/га |
55,1 |
+ 14,4 |
+ 34,6 |
|
Обробка насіння Біосил, 20 мл/т + обприскування Гроділ Максі, 90 мл/га + |
60,1 |
+ 18,6 |
+ 44,8 |
|
НІР05 = 1,99 |
|||
При цьому вони сприяють збільшенню листової поверхні на 17-20 %, інтенсифікують фотосинтез, це відтворюється на конкурентній спроможності протистояти бур'янам та забезпечити утилізацію 1 тонни СО2 додатково з гектару, що сприятиме виконанню завдань Кіотського протоколу.
Таким чином, багато існуючих проблем No-till та Mini-till можуть бути успішно вирішені при використанні сучасних регуляторів росту рослин МНТЦ „Агробіотех", використання яких не потребує окремих витрат, а співпадає з існуючими технологічними прийомами в даних технологіях. При цьому вони дозволяють значно зменшити, а при спільному використанні з мікробіологічними препаратами навіть відмовитися від використання хімічних засобів захисту та мінеральних добрив при системному застосуванні.
Проведені дослідження дозволяють зробити висновок, що використання рострегулюючих препаратів при обробці насіння та обприскуванні посівів є обов'язковим агроприйомом при вирощуванні сільгоспкультур по нових технологіях No-till. Необхідна подальша розробка цілісної програми біологізації з використанням регуляторів росту та мікробіологічних препаратів в системі вирощування основних сільгоспкультур.
Сергій ПОНОМАРЕНКО,
академік НАН
