Комори АТК

17 April, Розділ ---, переглядів 8 774

Ми вже довели світові, що вміємо вирощувати рясні урожаї. Обіцяємо в кілька разів збільшити виробництво продукції рослинництва. Можливо, незабаром і здивуємо світ рекордними результатами жнив. Але ж який сенс усім цим урожайним дивам, коли левову частку зібраного ми втрачаємо під час зберігання?

alt Навіщо ж нам з ранку до ночі «битися» за урожай, гробити техніку, витрачатися на пальне? Навіщо збагачувати спекулянтів, віддаючи їм за безцінь вирощений скарб, який нема де «притримати» до кращих часів? Ми щороку наступаємо на ті самі граблі, розбиваючи собі лоба і скаржачись на лиху долю, погоду, владу. А чи не варто поквапитися, розраховуючи на власні сили, адже і приклад є з кого взяти?

У ТОВ «Аграрна технологічна компанія» (АТК), що в Любарському районі на Житомирщині, не наступали на славнозвісні граблі, а серйозно замислилися над важливістю сучасних технологій зберігання сільгосппродукції. І довго не міркуючи, завзято взялися їх запроваджувати в своєму господарстві. Зокрема, про це днями йшлося на щорічній регіональній нараді, присвяченій питанням проведення посівної кампанії 2009 року, яка проводилася на базі АТК. Нараду провів заступник міністра аграрної політики України Сергій Мельник.

Не перевелися піонери

Усе розпочалося з оглядин найсучаснішої техніки, завдяки якій „Аграрна технологічна компанія" досягає високого ефекту у виробництві агропродукції, зокрема по кукурудзі - 73,5 ц/га, сої - 32 ц/га, ярій пшениці - 52 ц/га, картоплі - 320 ц/гектар.

- У розпалі новий сільськогосподарський сезон, а світ в очікуванні української сільгосппродукції. Великі аграрні холдинги можуть вивести Україну в лідери сільського господарства світу. Вони без державних дотацій ро***ть дива, які європейцям і не снилися, - констатував Сергій Іванович Мельник, відкриваючи нараду саме на оглядовому майданчику.

Також він відзначив, що робота новітніх сільгосппідприємств має й важливе соціальне значення, оскільки ними справно платиться орендна плата за паї, орендовані у селян: «Високоефективні прибуткові холдинги, такі як компанія АТК, працюють з селянами чесно і прозоро і платять високу орендну плату за паї. Відтак, державна політика буде спрямована на підтримку таких суспільновідповідальних компаній».

У свою чергу заступник голови Житомирської облдержадміністрації Микола Дейсан обґрунтував вибір базового господарства для проведення наради так: «Аграрна технологічна компанія" є одним із провідних агропромислових підприємств не лише області, а й, думаю, країни, в організації виробничого процесу та впровадженні прогресивних технологій і розробок». Окрім того, Микола Дейсан підкреслив: «АТК взяла на себе і функцію підготовки висококваліфікованих аграріїв: багато з них проходять навчання та стажування за кордоном».

Де і не палає, й не димить, і ґрунт збагачується

- Ще п'ятдесят років тому гумусу в українських ґрунтах було понад 12 відсотків, тепер не більше 3-х,_- констатував співзасновник ТОВ «Аграрна технологічна компанія» Юрій Дроб'язко. - Таке критичне зниження - наслідок хижацького ставлення до землі-годувальниці. Натомість компанія АТК застосовує й застосовуватиме технології, які дозволяють поступово збільшувати вміст гумусу, зокрема «no-till». Бажаючи бути повноправним учасником міжнародного ринку, мусимо дбати про запровадження міжнародних стандартів у сільському господарстві та обробітку землі. І результати очевидні: витрачаємо не 120 літрів дизпалива на гектар, як зазвичай, а в чотири рази менше».

Під час пленарного засідання практично всі, хто виходив до мікрофона, зазначали, що причиною низької якості українського зерна та віддалення перспектив нашої держави на роль житниці Європи є недотримання науково обґрунтованих сівозмін, внаслідок чого в ґрунтах розмножуються хвороби і шкідники рослин, які погіршують якість врожаю.

Шкідливі організми, які, скажімо, паразитують у зернових, перервуть свій цикл розмноження, якщо на цих площах посіяти інші культури. Але ж в Україні з року в рік сіють зернові по зернових, пояснюючи такий нерозумний підхід відсутністю ринків збуту інших культур. Це помилкове судження. За словами багатьох учасників заходу, дуже перспективною є бобова культура - соя. От тільки відсутність у нас посівного матеріалу та нерозвиненість технологій її вирощування суттєво гальмують розвиток всього сільського господарства. Сьогодні соєвий шрот завозиться з-за кордону, в той час, коли Україна могла б виро***ти його сама. До того ж зернові, посіяні після сої, мали б надзвичайно високу якість та урожайність, відтак і вигідну ціну на міжнародних ринках. У свою чергу, АТК розвиває технології вирощування сої й будує перший в Україні комплекс з підготовки високоякісного насіння цієї культури.

І ще. На ланах компанії, яких понад 31 тис. га, під час посівної не вирує небезпечне полум'я й не чадить дим. Рослинні рештки там не спалюють, а за допомогою спеціальної техніки подрібнюють та рівномірно розподіляють по площі поля. Потім до ґрунту (уникаючи його механічної обробки) вноситься посівний матеріал. Таким чином те, що в безгосподарників викидається в повітря, забруднюючи довкілля, у справжніх господарів стає цінним органічним добривом і підвищує родючість ґрунту. Таку маловитратну й корисну технологію було наочно продемонстровано учасникам наради по завершенні пленарного засідання.

Скарбниці для врожаю

Уявіть собі поле в поліетиленових мішках. Ні, це не смітники, в які перетворені узбіччя українських доріг і лісосмуги. Це майданчик компанії АТК: тут в багатошарових мішках просто неба зберігається зерно. По двісті тонн у кожному. І не псується. Цю унікальну технологію запроваджено завдяки аргентинській компанії AKRON. Розумні машини цієї фірми і заповнюють поліетиленові сховища, й розвантажують. До речі, зберігати в такий спосіб зернові та бобові (що попередньо висушуються) в чотири рази дешевше, ніж на елеваторах чи інших сховищах. А в далекій Аргентині в поліетилені зберігають понад 30 млн. т зерна. Використані мішки в АТК не викидають на смітник, а використовують як чудову гідроізоляцію в будівельних роботах.

Відомо, що 98% української картоплі вирощується на невеличких присадибних ділянках селян. І більше половини врожаю другого хлібу псується під час зберігання. Та схоже, що незабаром ситуація докорінно зміниться, й зарясніють другим хлібом великі лани майже по всій Україні. Піонером у справі відродження великотоварного картоплярства можна по праву назвати Житомирщину. Зокрема, в компанії АТК цього року планують засадити другим хлібом понад 1500 гектарів. Але перед тим, як піти на такий рекорд, подбали про збереження очікуваного чималого врожаю.

Учасникам наради показали унікальне картоплесховище площею 21 тис. квадратних метрів (тут зберігається близько 40 тис. т картоплі), де автоматично контролюється вміст вуглекислого газу, вологість та температура. Кількості другого хліба, що вміщується в такій «коморі», вистачить, щоб годувати трьохсоттисячне місто (як, приміром, Житомир) протягом року. В картоплесховищах АТК не відчувається характерного запаху гнилі та сирості, як у погребах, де зберігають картоплю зазвичай. Зрозуміло, що овочі за таких сучасних умов не псуються й можуть зберігатися без втрат роками. Конструкції таких «комор» виготовлені з оцинкованого металу, а роль термоізоляції виконує шар будівельної піни.

Де добре працювати

Співзасновник ТОВ «Аграрна технологічна компанія» Юрій Дроб'язко розповів журналістам і про дружну трудову команду, яка працює в АТК:

- Молодь все більше усвідомлює, що праця у селі може бути не менш цікавою, перспективною і оплачуваною, ніж у місті. Наше господарство надає 620 робочих місць, що є дуже значною кількістю для невеликих поліських поселень. Адже 620 родин, а це кілька тисяч людей, мають надійне джерело доходу. Збираємось організувати ще 200 робочих місць на нових проектах протягом року. Також ми розпочали будівництво житла для своїх працівників.

У заході на Житомирщині взяли участь відповідальні працівники Мінагрополітики, вчені Української академії аграрних наук, представники Головних управлінь агропромислового розвитку облдержадміністрацій, керівники спеціалізованих держслужб і відомств, базових господарств, журналісти. Представлені були тринадцять регіонів Полісся та лісостепової зони України. Тож всі присутні на власні очі переконались, що є в Україні агропідприємства, які насправді реалізують економічне та соціальне піднесення села.

Володимир ШАПОВАЛОВ