Забур'яненість посівів агрокультур в Україні швидко збільшується і набуває масштабів національної проблеми.
Відсутність чіткого державного моніторингу забур'яненості сільськогосподарських угідь не дозволяє об'єктивно оцінювати її величину та тенденції зміни в часі. За даними (1989 р.) Інституту ЦІНАО, частка сильно забур'янених полів в Україні з рясністю бур'янів більше 50 шт./м2 - 70%, середньозабур'янених (10-50 шт./м2) - 20%, з незначною рясністю (менше 10 шт./м2) - 10% від 20,4 млн. га обстеженої площі.
Істотне збільшення забур'яненості угідь відбулось в останні два десятиліття. Якщо в 1990 р. середня потенційна забур'яненість ріллі в країні коливалась в межах 100-400 млн. шт./га насіння бур'янів у орному шарі, то зараз вона складає понад 1,0 млрд. шт./га, зокрема, в Поліссі - 1,47 млрд. шт./га, в Лісостепу - 1,71 млрд. шт./га, в Степу - 1,14 млрд. шт./гектар. Протягом вегетаційного періоду на 1 кв.м орних земель (з глибини до 5 см) здатне проростати за оптимальних умов насіння бур'янів у Поліссі - 1887 шт., в Лісостепу - 2337 шт., в Степу - 1121 шт., створюючи високий рівень забур'яненості полів.
Ботанічна структура бур'янових угруповань на полях країни налічує близько 700 видів рослин, об'єднаних у 57 родин. Заслуговує на увагу збільшення участі в цих угрупованнях найбільш шкодочинних паразитних, а також багаторічних кореневищних і коренепаросткових бур'янів. Викликає тривогу прогресуюче поширення карантинних видів бур'янів. Нині вони займають близько 7% від площі ріллі, а в Степу - до 15%, загрожуючи не тільки істотним зниженням урожайності вирощуваних агрокультур, а і негативним впливом на здоров'я людей як джерело алергенів.
Протягом перших 80 днів вегетації просапних культур комплекс бур'янів у зоні Лісостепу за відсутності необхідного рівня захисту посівів здатний поглинати з ґрунту: азоту - 160-200 кг/га; фосфору - 55-90 кг/га; калію - 170-250 кг/гектар. Бур'яни створюють гостру конкуренцію культурним рослинам за обмежені запаси доступної вологи ґрунтів, особливо у зоні Степу за рахунок високих транспіраційних коефіцієнтів і потужної кореневої системи. За умов недостатнього контролю вони здатні використовувати за вегетаційний період від 60 до 130 мм і більше продуктивної вологи на 1 гектар.
Шкодочинна дія бур'янів може досягати 20-50% можливого рівня урожайності в посівах культур суцільного способу сівби та 40-80% - на широкорядних посівах, знижуючи генетичний потенціал продуктивності кращих сортів і гібридів зернових та інших культур на 30-50% та суттєво погіршуючи якість продукції.
Наукові дослідження і виробничий досвід переконують, що головними причинами стрімкого збільшення потенційної забур'яненості ріллі та посівів стали безсистемність заходів їх контролювання в сучасному практичному землеробстві: порушення структури посівних площ науково обґрунтованого чергування культур у сівозмінах, вилучення з системи основного обробітку ґрунту різноглибинного дисково-плоскорізного лущення стерні, особливо після ранніх попередників, несвоєчасне виконання комплексу польових робіт, спрощення догляду за посівами просапних культур, внаслідок чого вони втратили свою бур'яноочисну роль, призупинення боротьби з бур'янами на необроблюваних землях господарств тощо.
Заміна енергоємної глибокої полицевої оранки на зяб мілким, поверхневим обробітком ґрунту чи за системою "No-Till" знизила витрати пального в рослинництві з 93 л/га до 24 л/га і машинного часу з 3,2-3,6 м/годин на 1 га до 1,0-1,5 м/годин на 1 га, та при цьому відбулося суттєве підвищення потенційної засміченості орного шару ґрунтів, зниження продуктивності ріллі. Це стало наслідком ігнорування системи чергування полицевого та безполицевого основного обробітку ґрунту в сівозмінах, спрямованого на ефективне зменшення потенційної забур'яненості ріллі.
Формування сівозмін зі слабоконкурентних по відношенню до бур'янів культур суто ринкового та експортного спрямування теж призводять до підвищення забур'яненості посівів.
Для ефективного наукового забезпечення системи захисту посівів сільгоспкультур від значної забур'яненості посівів, реалізації потенціалу можливостей аграрного сектора економіки України з виробництва і експорту високоякісної та екологічно чистої продукції рослинництва, науковцями системи Української академії аграрних наук і провідних вищих навчальних закладів аграрної освіти розроблено методичний комплекс для моніторингу забур'яненості сільськогосподарських угідь та її прогнозу, системи захисту посівів від бур'янів, методику агроекотоксикологічної оцінки рівня пестицидного навантаження території, створено перші вітчизняні препарати з групи фітогербіцидів, підготовлено програму наукових досліджень з гербології.
За рахунок більш повної реалізації продуктивного потенціалу сортів і гібридів, цільового використання мінеральних добрив і запасів вологи у ґрунті, врожайність посівів зернових колосових культур зросте на 20-30%, кукурудзи - на 30-40%, ріпаку - на 15-25%, сої - на 30-40%, буряків цукрових - на 35-45 відсотків.
Для покращення фітосанітарного стану сільгоспугідь, зниження рівня забур'яненості ріллі необхідно провести комплекс загальних ландшафтних досліджень зі з'ясування особливостей формування бур'янових синузій залежно від ґрунтових, кліматичних, мікрокліматичних, екологічних чинників і соціально-економічних умов; організувати зональні дослідження відносно формування конкурентних відносин між культурними рослинами і бур'янистою флорою у зв'язку з дією основних ланок системи землеробства (сівозміна, добрива, обробіток ґрунту), а також застосування засобів захисту рослин, хімічних і водних меліорацій, елементів рельєфу; технологічних факторів, таких як строки сівби, глибина заробки насіння, норми висіву; біологічних факторів, у першу чергу, екотипів культурних рослин за ознаками сильнорослості, скоростиглості, енергії кущіння, габітусу та темпів формування вегетативної маси. Головною концепцією зазначеного блоку досліджень має бути створення максимально сприятливих умов для використання конкурентоспроможності культурних рослин по відношенню до бур'янів.
Дослідження дії гербіцидів слід спрямувати на виявлення умов можливого зменшення норм і обсягів їх застосування, посиливши вивчення міграції, поведінки у ландшафтах, розкладу, забруднення продукції і навколишнього середовища.
В умовах екологізації землеробства пріоритетними дослідженнями з гербології повинні стати розробка біологічних засобів знищення бур'янів, засобів активного впливу на потенційну забур'яненість полів.
Результатом зкоординованих зусиль наукових установ УААН і вищих навчальних закладів аграрної освіти має стати розроблена стратегія і тактика ефективного контролю забур'яненості сільгоспугідь, що буде науковим забезпеченням практичного розв'язання важливої національної проблеми.
А.С. ЗАРИШНЯК,
член-кореспондент УААН