ЧИМ ТВАРИНУ НЕ ГОДУЙ, А ВОНА КОМБІКОРМУ ПОТРЕБУЄ

07 May, Розділ ---, переглядів 6 471

Відомо, що найважливішим чинником успішного виробництва тваринницької продукції є використання якісних кормів та організація повноцінної годівлі тварин.

alt Тож питання науково-методичного забезпечення оцінки технології виробництва кормів і норм годівлі тварин стало темою чергового засідання Бюро Президії Української академії аграрних наук.

Донедавна тваринництво вважалося збитковою галуззю, і якщо поголів'я усіх видів худоби і птиці скорочувалося, то відповідно погіршувалася ситуація і в кормовиробництві. Попит на комбікорм падав, а відтак скорочувалося виробництво. Потім розпочався зворотній процес - низькі показники по кормовиробництву не давали змоги повноцінно розвиватися тваринництву.

Нинішню ситуацію з кормами для тварин на засіданні Бюро Президії УААН проаналізував директор Інституту кормів, доктор сільськогосподарських наук Василь Петриченко. За словами науковця, сьогодні площі під кормовими культурами скоротилися до 2,6 млн. га, тобто ці культури займають 10% від загальних площ. Але Василь Флорович звернув увагу на той факт, що виробництво високобілкових культур нині дещо змінює своє традиційне застосування, адже ці культури ще використовуються ще й як енергетичні культури.

За даними Інституту кормів УААН, продовжується негативна тенденція зниження рівня забезпечення галузі тваринництва якісними кормами, відсутності оптимізації раціонів та організації повноцінної годівлі тварин. За словами Василя Петриченка, в сільськогосподарських підприємствах щорічно з розрахунку на одну умовну голову згодовується лише 28-29 центнерів кормових одиниць при потребі 37-39 центнерів. На виробництво літра молока витрачається 1,3-1,35 корм. од., а на кілограм приросту живої маси великої рогатої худоби - 14,8-15,5 корм. од., свиней - 7,6-8,1 корм. од., що в 1,5-2 рази вище оптимальних показників.

alt Один із факторів, які гальмують розвиток кормовиробництва в Україні - це використання більшістю господарств застарілих технологій виробництва і використання кормів. Щоправда, Василь Флорович підкреслив, що господарства, де галузь тваринництва є пріоритетною, відповідно, мають налагоджене кормовиробництво.

Як приклад, директор Інституту кормів УААН назвав корпорацію "Агро-Союз", радгосп "Радіжний" (Вінницька обл.), господарства "Капустяне" та "Олександрівське". "Ці сільгосппідприємства постійно цікавляться напрацюваннями Інституту кормів, - запевнив Василь Петриченко. - Адже господарства, які всерйоз займаються тваринництвом, повинні зважати на наукові висновки і розробки".

Важливим для науковців у кормовиробництві є застосування сучасної техніки, аби в майбутньому мати змогу впроваджувати новітні технології. Адже стрімкий породотворний процес у тваринництві обумовлює і необхідність нових підходів у системі кормовиробництва, нормованої годівлі, зберігання та згодовування кормів.

Окрім цього, директор Інституту кормів зосередив увагу присутніх на такому питанні, як потреба вирощування багаторічних бобових трав. Були також обговорені енергозберігаючі технології силосу, збирання й зберігання сіна. Одним із цікавих напрацювань Інституту кормів є технологія посіву кукурудзи та сорго на корм худобі. Ці дві культури, відповідно до нових розробок науковців, сіються смугами, і саме така суміш забезпечує високоякісний силос.

За даними Інституту тваринництва УААН, сьогодні корми та премікси вітчизняного виробництва мало використовуються сільгосппідприємствами для відгодівлі тварин. Як стверджує alt директор цієї наукової установи Євген Руденко, щомісяця використовується 6-7 тонн імпортних кормів. Інститут тваринництва проводив власні дослідження цієї проблеми. Тепер разом із Інститутом кормів запроваджуються спільні наукові програми для покращення ситуації з кормами вітчизняного виробництва.

Також установами академії при здійсненні наукового супроводу галузей тваринництва й кормовиробництва з урахуванням світових вимог і тенденцій переглянуто критерії та застосовані нові методи визначення поживності кормів і організації годівлі тварин. Запропоновано шляхи оптимізації протеїнового живлення високопродуктивних корів, а також створено, зареєстровано і рекомендовано виробництву нові сорти злакових, бобових і зернофуражних культур. Налагоджено виробництво оригінального та елітного насіння нових сортів кормових культур, розроблені рекомендації щодо оптимальної структури їх зонального розміщення, щоб забезпечити високу врожайнцість і якість сировини для заготівлі сіна, сінажу, силосу. Розроблено рецепти та технології виробництва комбікормів, кормових добавок і преміксів, а також технології збереження кормового зерна з підвищеною вологістю.

Водночас наукові установи УААН суттєво знизили результативність науково-дослідної та впроваджувальної роботи, послабили координацію досліджень, майже повністю втратили зв'язки із закордонними дослідницькими центрами суміжного профілю. Як Євген Руденко, так і Василь Петриченко зазначили, що сьогодні розроблено рецепти та технології виробництва комбікормів, кормових добавок і преміксів, які майже не використовуються комбікормовими підприємствами. Крім того, затримується видання вітчизняних норм годівлі сільськогосподарських тварин і довідника поживності кормів, що, за словами першого віце-президента УААН Віктора Ситника, створює поле для роботи закордонним експертам з цих питань і застосування іноземних систем.

За результатами обговорення окресленої проблеми прийнята постанова Бюро Президії УААН, а також вирішено, що за пропозицією Міністерства аграрної політики України Інститут кормів УААН незабаром проведе науково-практичний семінар для представників усіх областей України. Що ж, шляхи подальших дій намічені, залишається лише впроваджувати їх у життя.

Людмила ЛЕБІДЬ