Сільгосптехніка. Відверто про наболіле

07 May, Розділ ---, переглядів 4 270

За різними оцінками, близько 80% технічних засобів українські аграрії купують за імпортом. І ця тенденція зростає. Вітчизняні машинобудівники звинувачують агровиробників у відсутності патріотизму і небажанні купувати техніку українського походження. А може, вітчизняні сільгоспвиробники свідомо риють могилу вітчизняним машинобудівникам?

alt Зокрема й на ці питання можна було почути відповіді від керівників багатьох сільгосппідприємств, науковців, інженерів, представників міністерств аграрної та промислової політики, керівників вітчизняних підприємств, що виро***ють техніку для села.

Відверта й гостра розмова відбувалася під час спільного засідання Ради Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств (ВССП), Асоціації фермерів та приватних землевласників України, Асоціації аграрних інженерів України.

Провів засідання голова ВССП Юрій Карасик. Уже протягом першої години спілкування неважко було здогадатися, «де собака заритий». Не такі вже й наївні наші аграрії, щоби купувати все, що їм запропонують із техніки. На жаль, не всі вітчизняні машинобудівники можуть виготовити технічні засоби, не гірші за іноземні. От і працюють на склад. Скорочують виробництво. Скорочують робочі години. Скорочують людей. Хоча є в нашій державі чимало підприємств сільськогосподарського машинобудування, які вміють виро***ти конкурентноздатну й доступну техніку. Там навпаки запрошують людей на роботу й завзято працюють, навіть у три зміни.

Олександр Шевченко, заступник міністра аграрної політики України:

- Головне в нашій діяльності - не лише залучення інвестицій у виробництво вітчизняної техніки, а ще й інноваційна складова. Сучасні аграрії обирають сільгоспмашини за якісними характеристиками, що надають змогу бути конкурентноздатнішими і вести ефективний аграрний бізнес. Не буде ефективного аграрного бізнесу - виробник розориться, а земля заростатиме бур'янами. І ще, правду кажуть, що виграв не той, хто винайшов, а той, хто втілив. Отже, треба об'єднати зусилля і машинобудівників, і владних структур, і бізнесу, і громадських організацій задля найактивнішого запровадження у виробництво вітчизняних новітніх високотехнологічних технічних засобів для аграрного сектора.

Микола Даценко, директор Департаменту інженерно-технічного забезпечення Мінагрополітики України:

- На превеликий жаль, вітчизняне машинобудування не поставило на виробництво сучасного трактора, комбайна, двигуна, й тому переважна більшість селян змушена купувати високотехнологічну техніку за кордоном. До того ж, 80% техніки, що виро***ється в Україні - це одноопераційні машини, що виконують мінімум простих дій. Засобів третього покоління, складних автоматизованих універсальних високопродуктивних машин вітчизняного виробництва на ринку взагалі немає. До того ж, наша техніка виготовляється за застарілою нормативною базою, а на 90% підприємств взагалі не запроваджено системи управління якістю. Хоча ми і за вітчизняне машинобудування. Ми - за вітчизняну техніку для села, але якісну й сучасну.

Володимир Кравчук, директор УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого, доктор технічних наук:

- Машина починається з технічних умов (ТУ). А подивіться, що ми маємо. 48% вітчизняної техніки для села виготовляється за застарілими ТУ 90-х років. І тільки одиниці підприємств адаптують свої вироби до сучасних вимог і потреб ринку. Якщо ми закладаємо в конструкцію машини застарілі умови, то про яку конкурентноздатність можна мовити? Наш інститут перевірив протягом року понад 1000 зразків техніки. Уявіть собі - 41% машин не відповідає показникам призначення. 80% машин вітчизняного виробництва мають термін гарантійного обслуговування лише 1 рік.

І не треба ображатися на критику. Треба працювати над помилками. І передусім вдосконалити, осучаснити нормативну базу, впровадити систему якості, налагодити належне сервісне обслуговування. Бо далеко не вся імпортна техніка варта уваги.

Володимир Саченко, заступник міністра промислової політики України:

- Якщо буде замовлення, буде ринок. Зокрема, вітчизняні підприємства оборонного комплексу та важкого машинобудування могли би виготовити техніки для села на понад 60 млрд. гривень. Протягом 15 років було затверджено 15 державних програм, що мають опікуватися виробництвом відповідної техніки. Та ці плани профінансовані лише на 14%. Так, вітчизняна техніка ще не така досконала, як би хотілося. Але ж вона наша, рідна. І не все так погано. Є техніка вітчизняного виробництва, яка користується чималим попитом. Ми експортуємо продукцію власного машинобудування в 44 країни світу, навіть в такі технологічно розвинуті як Німеччина, Бельгія, Нідерланди, Польща. Активно створюються спільні виробництва. Серед лідерів у процесі єднання ВАТ «Брацлав», підприємство «Червона зірка», «Завод імені Фрунзе». Ми активно виходимо на ринок Казахстану, де українську техніку знають і шанують. На Харківському тракторному розро***ються три новітні моделі тракторів, які незабаром будуть запроваджені в серійне виробництво. На Південному машинобудівному заводі випускатимуть трактори з італійськими мостами та двигунами МТЗ. «Укравтозапчастина» разом із Мінським тракторним заводом збиратимуть, зокрема, 2800 тракторів. Є добрі новини й на Херсонському комбайновому заводі. У кооперації з військовими заводами та підприємствами країн СНД запускається у масове виробництво модернізований та потужніший комбайн нового покоління, що укомплектовано найрізноманітнішими адапторами.

Василь Шпак, президент Асоціації аграрних інженерів України, народний депутат:

- Україна має базу сільськогосподарського машинобудування, але її треба розвивати так, щоб підприємства працювали ефективно й випускали конкурентноздатну продукцію. А в державі повинна бути запроваджена система реалізації такої стратегії. І ми, представники громадських організацій, маємо спільно з Урядом максимально сприяти розвитку вітчизняного машинобудування. Важливо, щоб на зміну техніці, що виконує одну технологічну функцію, приходила багатофункціональна. І не в останню чергу треба дбати про зменшення витратності та енергоємності таких машин. Розробка ж нової техніки має щедріше підтримуватися з державного бюджету. Сподіваюся, що вітчизняні машинобудівники матимуть і пільги в оподаткуванні.

Дмитро Моторний, голова приватно-орендного кооперативу «Зоря» (Херсонщина), Герой України:

- Відверта розмова, що ми її сьогодні провели, мала б відбутися ще 10 років тому. Але вона й сьогодні не втратила актуальності. Нині недостатньо лише констатувати деякі переваги імпортної техніки. Слід надолужувати згаяне й працювати над помилками. І не тільки у сільгоспвиробника має боліти голова про сервісне обслуговування, а, перш за все, у виробника цієї техніки. Так званий вітчизняний «ненав'язливий сервіс» чималою мірою й відлякує багатьох аграріїв. На жаль, інколи не техніки бракує, а совісті в тих, хто її виро***є та обслуговує.

Іван Томич, президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України:

- Я радий вітати нові ініціативи Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств на чолі з Юрієм Карасиком, а серед них, зокрема, проведення такої актуальної наради. З приводу технічного забезпечення аграрного сектора маю пригадати повчальний випадок, що вже мав місце в нашій новітній історії. Так, один з відомих високих державних діячів, дізнавшись про відсутність належної кількості техніки у вітчизняних аграріїв, розпорядився на одному із заводів випустити партію дешевих тракторів. Всі зааплодували. Прийшла весна. Сільгоспвиробники отримали дармову техніку. Але вона так і не запрацювала. Так що доведеться ще раз пригадати відому приказку про дармовий сир. Сьогодні аграріям потрібна доступна техніка, але не за рахунок погіршення її якості.

Віталій Скоцик, генеральний директор компанії «АМАКО-Україна»:

- Минулого року внесок вітчизняних аграріїв у ВВП склав 136 мільярдів гривень на фоні 930 мільярдного показника в цілому (понад 17%). У той же час виробники вітчизняної сільськогосподарської техніки внесли до ВВП лише трохи більше 4 млрд. грнивень (0,3 %). Відтак, щоби нарощувати ВВП країни, маємо надати змогу виробникам аграрної продукції самостійно обирати ті складові агротехнології, ту техніку, що забезпечуватиме ефективність і відповідно сприятиме виробництву якіснішої продукції з мінімальними затратами.

...Ось такою відвертою вийшла розмова. Не можна та й не вийде дивитися на світ однаковим поглядом. Правда ж? Тож якщо маєте пропозиції і цікаві ідеї, дзвоніть чи пишіть до редакції. Ваші листи обов'язково передамо представникам згадуваних громадських і бізнесових організацій.

Підготував Володимир ШАПОВАЛОВ