Держпідприємства підуть з молотка

24 April, Розділ ---, переглядів 1 879

Та експерти сумніваються, що без подолання корупції зміна вивіски зробить роботу компаній ефективнішою
Кабінет Міністрів планує залишити в державній власності понад 250 компаній, решту держпідприємств мають приватизувати. Про це нещодавно заявив Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.
На жаль, цей сектор економіки є одним з головних осередків корупції в країні. Він завжди був годувальником політичних еліт, партій, фракцій, де керівника призначали за квотним принципом. Для боротьби з цією проблемою уряд ухвалив рішення щодо конкурсного відбору на посади керівників всіх держкомпаній. А Мінекономіки зобов’язав їх відкрити фінансову звітність.
«Досі ці компанії чинять сильний опір, а грошовими потоками керують директори, деякі депутати. З цим і боротимемося», — констатує міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус. Він наполягає на приватизації держпідприємств в кінці 2015 — на початку 2016 років.
Нині процес приватизації майже призупинився. За три місяці цього року Фонд держмайна України (ФДМУ) виконав план з приватизації держмайна лише на 0,63% (105 мільйонів гривень), тоді як, наприклад, квартальний план з оренди держмайна виконаний на 221,4% (253 мільйони гривень). Фахівці вважають, що завдяки налагодженому чіткому механізмові передачі держмайна в оренду, на чому ФДМУ собаку з’їв, приватизаційне відомство демонструє великий зиск від його передачі в оренду й високі прибутки з винайму.
За даними Мінекономіки, на початок року в Україні нараховується 3373 держпідприємств, з яких 1900 працюючих (з них 60% — з обігом менше 1 мільйона євро). Решта — закриті або закриваються. Про неналежні результати роботи більшості держпідприємств, відмивання з них коштів, завищення витрат на тлі заниження прибутків та неефективне використання держмайна свідчать й отримані держбюджетом дивіденди. За підсумками 2013 року, дивіденди, нараховані на акції господарських товариств з держчасткою у статутному капіталі, становлять трохи більше 1% номінальної вартості пакетів акцій.
Найбільша проблема держпідприємств — невідповідність мети менеджменту. Експерти громадського об’єднання «Публічний аудит» вважають, що для подолання корупції на підприємствах держвласності потрібно здійснити суцільну інвентаризацію їхнього нерухомого майна та державних корпоративних прав, реалізувати збиткові підприємства (у тому числі шляхом залучення іноземних інвестицій). Нереалізовані збиткові підприємства ліквідувати, а їхнє майно реалізувати чи передавати в оренду на конкурсній основі. Збалансувати розміри оплати праці топ-менеджерів державних природних монополій до економічно обгрунтованих (наприклад, до 20 мінімальних зарплат) та додаткову винагороду винятково за перевищення планового рівня річного прибутку, яку визначатиме Кабмін. Для керівників збиткових держпідприємств запровадити стимулюючі механізми оплати праці залежно від ефективності управління та отриманого прибутку.
«Лакмусовим папірцем у боротьбі проти корупції буде, зокрема, приватизація держпідприємств. Важливо змінити в українській економіці нинішню її залежність від купки олігархів на переважання малого та середнього бізнесу», — підкреслює комісар ЄС з політики сусідства та переговорів із розширення Йоганнес Ган.
У експертному середовищі нині активно обговорюють і механізми приватизації держпідприємств: чи варто доброму господарю (тобто державі) продавати прибуткові компанії чи доцільніше запровадити там ефективний менеджмент. Але це вже тема окремої розмови, і стосується вона управління корпоративними правами держави.

Олександр БОНДАР, екс-голова Фонду держмайна України:
— Мінімум підприємств варто залишити в держвласності. Але твердження, що приватна власність краща, ніж державна, є лише теорією західних експертів. В Україні крадіжки з бюджету через податки, виведені в офшори, у приватному секторі набагато більші, ніж у державному. І колишні держпідприємства у приватному секторі роблять те ж саме… І річ не в тому, у чиїх руках вони перебувають, а у нашій корумпованій економіці (податковій базі, митній системі). Тому для прозорої роботи треба ліквідувати схеми та бар’єри, інакше чесно працювати не зможе ніхто.
Проводити приватизацію на повністю монополізованих олігархами ринках смішно, бо туди нікого не пустять. Потрібно задіяти антимонопольне законодавство й ліквідувати приватні монополії, але їхні кінцеві власники ховаються за кіпрськими офшорами. Треба змусити їх зареєструватися в Україні, відкритися, а потім з’ясовувати, хто з них монополіст. Але для цього такі ключові органи як АМК та ФДМУ мають очолювати голови, а не виконувачі обов’язків.
Як механізм розв’язання проблем з монополіями та офшорами можна взяти законопроекти, які вже зареєстровані у Верховній Раді. Один з них — про ліквідацію приватних монополій (їхня частка на загальнодержавному та/або регіональному ринках перевищує 25%, крім юросіб державної або комунальної форми власності. — «УК») та «Про легалізацію майна й коштів в офшорних зонах, на Кіпрі й в інших юрисдикціях уникнення від подвійного оподаткування». Можливо це не єдиний варіант боротьби з офшорами та монополіями, але інших варіантів поки ніхто не запропонував.

//ukurier.gov.ua