ГМО: чи можна на вербі виростити груші?

06 December, Розділ ---, переглядів 5 513

Вже понад 19 років людство споживає генетично модифіковані продукти.

За цей час зайняті ними площі збільшено з 1,7 до 90 млн. га (55% припадає на США), причому щорічний приріст зайнятих земель ніколи не був менший за 10%. За оцінкою найбільших американських біотехнологічних корпорацій (чиїм насінням засіяно близько 90% всіх площ, зайнятих генетично модифікованими культурами), у 2009 р. загальна площа трансгенних посівів у світі сягнула 140 млн. гектарів. Загальний обсяг ринку агробіотехнологій торік склав 5,25 млрд. доларів, але це тільки гроші, отримані безпосередньо біотехнологічними фірмами (виторг від продажу посівного матеріалу плюс роялті за технологію). Вартість сумарного світового врожаю генетично модифікованих сортів багаторазово перевищує цю суму: як свідчить довідка Мінпроменерго РФ, світовий обіг сільськогосподарської й харчової біотехнологічної продукції становить близько 45 мільярдів.

В Україні офіційного дозволу на вирощування генетично модифікованих рослин досі ніхто не отримував. Можна сказати, що законодавча база в Україні щодо ГМО є нерозроблена і серйозно відстає від стандартів ЄС. На даний час ми не маємо чинного закону щодо діяльності, пов’язаної з генетично модифікованими організмами. Багато законопроектів так і не стали законами. Однак немає ніякої гарантії, що західного виробництва продукти, які ми купуємо, наприклад, чіпси, печиво, молочний порошок чи навіть пиво, не містять в собі генно модифікованих інгредієнтів. Перевіряти і маркувати їх поки що ніхто не збирається.

Що ж таке генетично модифіковані продукти, які плюси та мінуси їх використання? Що нас чекає? Чи можна справді на вербі виростити груші?

Довідка. Генна інженерія — молода технологія, створена для поліпшення характеристик живих організмів шляхом пересадки в них чужого генетичного матеріалу, наприклад ДНК риби в помідор (щоб не підмерзав) чи бактерії в картоплю (щоб жук не їв). Генна інженерія кардинально відрізняється від селекції тим, що її методи дозволяють долати бар’єри між видами, чого не відбувається в природі. Вторгнення в ДНК дозволяє науковцям змінювати життя, робити його гнучким до потреб навколишнього середовища. Генетична інженерія дозволяє поводитися із життям, як із технікою. Традиційно селекція дає, наприклад, сорт рослин за 10-15 років, а генна інженерія - за рік - два.

Генетичні гіганти. До списку відомих в СНД фірм, чия продукція не виключає генетично модифіковані продукти, можна віднести продукцію Сoca Cola, Danone, Heinz, Hipp, MacDonald’s, Nestle, Stimorol, Wrigleys та інші.

Нині провідні компанії отримали дозвіл на використання в Росії деяких ГМ-культур для харчування людини: соя, кукурудза та цукровий буряк (стійкі до гербіциду Раундап), картопля сортів Суперіор Нью Ліф та Расет Бурбанк Нью Ліф (стійка до колорадського жука). Так само придатні для виробництва кормів тваринам соя та кукурудза, стійкі до гербіциду Раундап, стеблового метелика та діабротики, сертифікат біобезпеки і згадувана картопля сортів Суперіор НьюЛіф і Расет Бурбанк Нью Ліф.

Відомо, що в продуктах харчової промисловості часто використовують ферменти, вироблені генно модифікованими організмами. Нещодавно швейцарський Федеральний інститут технологій довів, що саме ці ферменти є головними винуватцями алергій та астми. Науковці відкрили, що ГМ-соя може мати явний негативний вплив на людину, а саме: викликати хвороби шкіри, шлунку та алергію. Ще одна вада таких продуктів - токсичність сповільненої дії. Відомо, що виявити дію токсичного білка можна за... 30 років. Його перетворення з корисного на хвороботворний може бути спричинене навіть найменшими змінами амінокислотного складу.

Навіщо це потрібно? Вчені, прихильники ГМО, вважають, що глобальне потепління можна буде перемогти, створивши рослини й тварини, генетично змінені так, аби протистояти високим температурам і посухам. Зокрема, вже створено й запатентовано крос високовитривалих курей без материнського гена (що змушує їх висиджувати яйця).

Створення ГМ-культур також викликане потребою збільшення сільськогосподарських продуктів, щоб вирішити гостру в світі продовольчу проблему. Традиційними способами, на думку науковців, зробити це важко.

Наслідки та прогнози вчених. Урядові дослідження в Шотландському інституті врожаю довели небезпеку ГМ-рослин для комах. Божих корівок годували тлею, вирощеною на генетично модифікованій картоплі. Їх життя скорочувалося наполовину, а розмноження та відкладання яєць значно зменшувалось. Вплив пилку трансгенної Вt-кукурудзи на комах є негативним або призводить до їх загибелі. Таким чином, на сусідньому полі стає неможливим органічне землеробство, оскільки пилок розноситься вітром, знищуючи все живе не своєму шляху. Вчені прогнозують, що через 50 років території Північної та Південної Америки будуть мертвими для землеробства.

Багато хто з науковців запевняють, що негативні наслідки від вживання ГМ-продуктів можуть виявитися навіть через кілька поколінь. Уже сьогодні очевидно, що вони сприяють збільшенню кількості алергиків та появі нових токсинів. Але про те, до яких змін у генах людини вони можуть призвести, поки ще нікому не відомо. Дослідження ж проводили тільки на пацюках, і апаратура зафіксувала тільки хромосомні зміни. До того ж, на думку доктора медичних наук О. Тимченка, наука не знає, яким може бути побічний ефект. Наприклад, зовсім недавно вирішили збагачувати все випущене в Україні борошно фолієвою кислотою, оскільки вона, як з’ясувалося, підтримує імунітет. На щастя, вчасно пригадали, що саме фолієва кислота у великих дозах сприяє розмноженню ракових клітин. Тобто, без сумнівів, вживання борошняних продуктів із фолієвою кислотою значно збільшило б рівень захворюваності українців на рак.

«Люди мають право знати, - вважає О. Тимченко, - де є ГМ-організми, а де їх немає, щоб свідомо робити вибір. Адже на Заході, незважаючи на невщухаючі суперечки про ГМО, ніхто «кота в мішку» не купує. Оскільки до упаковки кожного продукту прикріплений лейбл з інформацією про відсотковий вміст генетично змінених компонентів. А у нас, хоч ГМ-рослини і не дозволено вирощувати, факт наявності його похідних у їжі залишається для покупця таємницею за сімома замками».

Не секрет, що більшість трансгенних організмів є безплідними. Вторгнення чужих генів інших видів чи класів в організми призводить до певного генетичного збою і блокує процеси розмноження: це своєрідний протест природи проти поширення генетичних химер, адже американські біотехнологи розробили новий спосіб керування розвитком кінцівок у зародків курей так, щоб вони ставали тільки крилами чи лапами. І це надходить у продаж!

Існує точка зору, що плазміди з ГМ-вставками можуть потрапляти в бактерії кишково-шлункового тракту, а потім в клітини крові, статеві та інші клітини людини, трансформуючи їх. Саме з таких статевих клітин з’являтимуться діти з генами тварин чи рослин, тобто генетичні «химери», більшістю безплідні. То чим же насправді є ГМО - великою перемогою чи поразкою людства?!

Галина ІВАНЧЕНКО