Формування нового світогляду зерновиробництва

01 October, Розділ ---, переглядів 4 115

Все частіше ми чуємо розмови про великий потенціал України у виробництві зернових культур. Ці прогнози робляться, звісно, небезпідставно. Точні цифри, час і необхідні кроки для реалізації державної Програми «Зерно України» достеменно знають науковці з Національної академії аграрних наук, адже їм належить розробка цієї програми і, відповідно, науковий супровід.

Про тонкощі нового зерновиробництва в Україні та шляхи досягнення запланованої врожайності нам розповів президент НААН Микола Безуглий:

«Чотири роки тому почалося ретельне вивчення потенціалу України у зерновиробництві. А прогноз можливості виробництва 80 млн. т зернових був озвучений саме вченими НААН. Та, на превеликий жаль, ані профільне міністерство, ані уряд не реагували на розробки вчених. Реалізація програми розпочалася лише два роки тому. За цей час зроблено чимало, перш за все, ми обґрунтували реальні можливості України щодо виробництва зерна».

Три кити, що тримають «Зерно України»

Науковими установами НААН та провідними вченими невпинно ведеться робота з наукового забезпечення галузі зерновиробництва. Микола Безуглий зазначає, що валове виробництво зернових на рівні 80 млн. т - цілком реальне для України, але не раніше 2017 року. І відразу пояснює, що є три складових, які дозволять збільшити виробництво зерна: селекційно-генетична, технологічна та радикальна зміна структури посівних площ зернових. І якщо дві з цих складових чітко прописані й вже запроваджуються в життя, то одна - технологічна - ще доволі слабка.

«Науковці провели аналіз генетичного потенціалу зернових культур сортів і гібридів щодо їхнього вирощування в умовах України, - розповідає Микола Дмитрович. - На сьогодні створені вітчизняні сорти пшениці, які мають потенціал 11-13 т/га, виведені й випробувані сорти ячменю, які забезпечують врожайність 10 т/га, гібриди кукурудзи, які мають потенціал 12-14 т/га. І це не просто теоретичні розрахунки, а результати наукових випробувань. Тож селекційно-генетична складова дозволяє нарощувати врожайність зернових.

Друга складова - технологічна. Нині аграрна наука має технології, які дозволяють реалізувати генетичний потенціал сортів і гібридів на рівні 65-75% в залежності від кліматичних умов і технічних ресурсів сільгоспвиробників. Розрахунки показують, що ми можемо отримувати саме такий врожай. Програма «Зерно України» була ретельно обрахована. Обсяги виробництва і темпи збільшення виробництва узгоджені з усіма 25 регіонами країни. Опрацювавши програму в розрізі регіонів, ми побачили, що дійсно при виконанні всіх технологічних умов наші сорти і гібриди можуть дати валовий збір у 80 млн. тонн».

Швидше інвестуємо - швидше отримаємо

Хоча цифра 80 млн. т і реальна для зерновиробництва в Україні, але час її отримання, на жаль, відтерміновується до 2017 року. А все через те, що сільгоспвиробники не в змозі виконати в повному обсязі технологію вирощування і збирання зернових. Українські аграрії не мають коштів на матеріально-технічні ресурси, в першу чергу - добрива і засоби захисту рослин. Адже, за розрахунками науковців НААН, щоб реалізувати потенціал пшениці на 80% від його генетичного потенціалу, сільгоспвиробнику необхідно внести на 1 га 400 кг діючої речовини добрив. В 2012 році, який є кращий за умовами виконання технологій, ніж попередні, в середньому аграрії внесли 86 кг діючої речовини на 1 га, а в 2011 - 68 кілограмів.

«На наступний рік ми очікуємо, що на 1 га буде внесено 100 кг добрив, - зазначає Микола Дмитрович. - Хочу звернути увагу, що це середній показник по країні. А на 25% від загальної площі під зерновими добрива взагалі не вносяться. Тобто є частина аграріїв, які повністю виконують технології, і при цьому кожен 4-й гектар взагалі вирощується без внесення добрив. Це відбувається тому, що у сільгоспвиробників немає грошей. Загалом дефіцит коштів для виконання програми «Зерно України» складає понад 50 млрд. гривень. Ці додаткові кошти потрібно залучити у виробництво і придбати матеріально-технічні ресурси. Крім того, для виконання цієї програми аграріям не вистачає основних засобів виробництва, в першу чергу, сільськогосподарської техніки, вартість якої складає 224 млрд. гривень. Саме тому аграрна економічна наука зробила розрахунки по зростанню інвестицій в сільське господарство, зростанню потенціалу сільгоспвиробників. Розрахунки показали, що всі ці вимоги можуть бути досягнуті аграріями не раніше 2017 року».

Маємо ще п'ять років, за які в Україні нарощуватимуть виробництво зерна поступово. Цьогоріч сільгоспвиробники розраховували на більший врожай зернових, але надзвичайно складні природно-кліматичні умови не дали справдитись сподіванням хліборобів. За прогнозами академіка Безуглого, цогоріч валовий збір зернових буде на рівні 47-48 млн. тонн.

«Науковці прорахували нарощування виробництва зерна за оптимальних природно-кліматичних умов, несприятливих і надзвичайно-сприятливих, - каже президент НААН. - Якби у нас були цьогоріч сприятливі середньо-статистичні природно-кліматичні умови, ми би зібрали 59,5 млн. т зерна, за несприятливих умов - 46 млн. т, а в разі сприятливих — 64 млн. тонн.

Королева полів - кукурудза

Усвідомлюючи світові тенденції у селекції та зважаючи на зміни клімату, науковці НААН дійшли висновку, що в Україні потрібно змінити структуру посівних площ під зерновими. Пропонується зменшити площі під ранніми зерновими культурами, зокрема, під пшеницею і ячменем, а натомість збільшити площі посівів кукурудзи на зерно. «Наші вчені вивели такі гібриди кукурудзи, які можна вирощувати від Криму до Чернігова і від Закарпаття до Луганська, тобто практично на всій території країни. Інший вагомий фактор - урожайність цих гібридів у 2-2,5 рази вища, ніж у зернових колосових культур», - пояснює Микола Дмитрович.

За даними НААН, за два останні роки сільгоспвиробники збільшили площі під кукурудзою на 2 млн. га, і цьогоріч площі посіву складають понад 4,7 млн. гектарів. На думку вчених, оптимальною площею вирощування кукурудзи є 5 млн. га, і це означає, що половину валу зерна в Україні дасть саме кукурудза.

«І торік, і цьогоріч ми матимемо врожай кукурудзи понад 20 млн. т, при цьому обсяги споживання зерна кукурудзи тваринницькою галуззю складають 7-8 млн. т, - зазначає М. Безуглий. - Тому дві третини зерна кукурудзи, як в минулому маркетинговому році, так і в поточному, буде експортовано. Водночас хочу зазначити, що необхідно виробляти додаткову вартість саме в Україні, тож надто важливо розвивати переробну галузь. Адже зерно кукурудзи є надзвичайно цінною сировиною не тільки для тваринництва, а й для харчової, хімічної, легкої промисловостей. Та поки що ми виробляємо тільки фуражну кукурудзу, яка використовується для годівлі тварин або переробляється на біоетанол. Загалом у світі із зерна кукурудзи виробляють понад 100 речовин, які використовуються в різних галузях промисловості. Отож подальший етап розвитку кукурудзяної галузі в Україні - це виробництво продовольчої кукурудзи».

Вчені планують збільшення площ кукурудзи в сівозміні, бо це краще як для ґрунтів, так і для врожайності. Вирощування кукурудзи на площі 5 млн. га дозволить висівати її щороку на нових площах, бо під зерновими зайнято 16 млн. гектарів. Більше того, в лісостеповій зоні України вже створено кукурудзяно-соєвий пояс не лише України, а Європи. За словами Миколи Безуглого, формування цього поясу закінчиться протягом двох років.

Та, окрім кукурудзи, НААН пропонує замінити площі ярого ячменю на зернове сорго, адже ця культура потребує вчетверо менше вологи, ніж ячмінь. Планується збільшити посів сорго протягом 3-5 років до 500-700 тис. гектарів.

На Поліссі озимі жито і пшеницю вчені пропонують замінити на озиме тритикале. Площі під цією культурою планують збільшити з 30 тис. га, які є зараз, до 700 тис. га в найближчі 4-5 років.

Як бачимо, аграрна наука зробила чимало, аби виробництво зерна в Україні отримало необхідну наукову підтримку й супровід. І, за словами президента НААН Миколи Безуглого, науковці готові нести відповідальність за втілення програми «Зерно України» в життя. А в наш час це рідкість - брати на себе відповідальність.

Людмила ЛЕБІДЬ