Недоотримані мільярди

10 January, Розділ Агрогроші, переглядів 42 775

Жахливі факти довелось мені почути на Антикризовій раді, яку провів нещодавно Український союз промисловців і підприємців разом із громадськими організаціями-членами цієї структури. Виявляється, і в промисловості у нас – повний конфуз. І особливо постраждали за часи перебудови підприємства сільгоспмашинобудування.
Тому засідання промисловців і підприємців стало для мене шансом розпитати про все, що відбувається у такій важливій для нашої країни галузі, як виробництво агротехніки. Адже керівництво нашої країни не втомлювалось усіх переконувати: Україна – аграрна держава. Нині сумнівів у цьому, звісно, немає. Та чи все ми робимо, аби вітчизняна промисловість стала опорою своєму аграрному сектору?
Нині асоціація «Ліга машинобудівників та роботодавців України «Укрмашбуд» об’єднує майже 240 промислових підприємств, розповідає голова Ради асоціації Володимир Саченко. Це, зокрема, заводи важкого машинобудування - ПАТ «Дніпрополімермаш», АТ «Мотор Січ», Крюківський та Дніпродзержинський вагонобудівні заводи, «Дніпровський метизний завод», ТОВ «НВФ «Техвагонмаш», ТОВ «ТАН», ТОВ «Магістраль-Юг», «Київське центральне конструкторське бюро арматуробудування» та інші. Окрема група - підприємства електротехнічного машинобудування (АТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова, ТОВ «Інтеркабель», ТОВ «Альтеренс», ПАТ «Хартрон»...
- Ви сказали, що асоціація налічує більше 240 підприємств. А яка кількість з них випускає агротехніку?
- Підприємств, які виробляють сільськогосподарську техніку та вузли і запасні частини, в нашому складі 136. Про них і хочу розповісти детальніше.

В роки перебудови їм було досить складно. Але завдяки кільком тодішнім керівникам наша промисловість усе ж не занепадала так, як нині. Згадаймо 2008 рік. Уряд Юлії Тимошенко за підтримки екс-прем’єр-міністра України, президента УСПП Анатолія Кінаха прийняв Державну програму розвитку сільгоспмашинобудування на 5 років. І вже у 2010-му вітчизняні заводи виробили продукції на 5 млрд 680 млн гривень. 38% цієї продукції було продано на експорт.
Так, у 2010 році було розроблено і поставлено на конвеєр нові більш потужні трактори Харківського тракторного заводу з імпортними двигунами Дойц, Каменс. Тоді всі три тракторні заводи країни випустили 19 тис. тракторів і 12 тис. мобільної техніки, а це бурякозбиральні комбайни, екскаватори, маніпулятори, навантажувачі. На цих підприємствах у той час працювало більше 76 тис. осіб. Заводи поставляли свої комплектуючі по кооперації на 156 українських підприємств, де ще було задіяно 125 тисяч робітників.
- Здається, на той час працювали також заводи з випуску дрібнішої агротехніки…
- Так, так. Ще працювали підприємства, які випускали техніку з підготовки та посіву сільгоспкультур, машини і обладнання для тваринництва, цехи з переробки овочевої продукції і продукції тваринництва, комплекси зі зберігання і переробки зерна…
Аналізуючи ситуацію в промисловості, назву таку цифру. В 2011 році сільгоспмашинобудівні підприємства переробили 3 млн тонн українського металопрокату (при середній вартості чорного металопрокату 19 тис. грн). При тому вартість готової продукції тільки в машинах з підготовки ґрунту до посіву зернових культур у 7,5 разів дорожча і склала на той час 138 тис. гривень. А це водночас і величезні надходження до бюджету! Сільгосптехніки, обладнання, комплектуючих і запчастин тоді було виготовлено на 6 млрд 380 млн гривень. За кордон було поставлено 42% цієї продукції.
- А коли розпочалось стрімке падіння виробництва?
- З 2013 року. Тоді обсяги виробництва сільгосптехніки та обладнання зменшились на 26,8%. А в 2018 році у порівнянні з 2008-м вони зменшились ще на 78%!
- А що сталось за останні 10 років?
- На жаль, галузь виробництва машин і обладнання для сільського господарства практично знищено. Тобто взагалі перестали працювати, існувати, або ніяк не можуть подолати стагнацію такі підприємства, як «Тернопільський комбайновий завод» (свого часу виробляв до 2 тис. бурякозбиральних комбайнів на рік), «Херсонський машинобудівний завод» (зернокомбайни «Славутич»), Олександрійський завод «Агромаш» (комбайни «Лан»). І фактично ми тепер не маємо власного українського комбайну. Свого часу тільки «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» - легенда радянської техніки – випускав з конвеєра 16 тис. тракторів. «Коломиясільмаш» - екс-лідер у випуску навантажувачів (8 тис. од. на рік) - уже понад 14 років у процедурі санації й працює у доволі складних умовах.
Також наші заводи випускали техніку для захисту рослин («Львівсільмаш», 5 тис. од.), «Борекс» (5 тис. екскаваторів), «Одессільмаш» (20 тис. ґрунтообробних машин), «Білоцерківсільмаш» (8 тис. кормозбиральних комбайнів КПІ-2,5), «Ірпіньсільмаш» (до 1 тис. торфовидобувних комплексів), «Дніпропетровський продмаш» (обладнання для переробки фруктів і овочів), «Карлівський машинобудівний завод» (молоковози Євро-5 на базі автомобілів «Мерседес», «Газель», «МАН», «КАМАЗ», «МАЗ»), «Могилів-Подільський машинобудівний завод» (млини), «Ковельсільмаш» (техніка для тваринництва, розкидачі органічних добрив), «Вінницький Агромаш» (кукурудзозбиральні комбайни). На цих підприємствах було задіяно до 140 тисяч робочих.

- А що ми маємо на сьогодні?
- На більшості територій цих заводів за останні роки побудовано розважальні комплекси, великі супермаркети, складські приміщення для зберігання товарів з багатьох країн світу...
Натомість в Україну в 2018 році було завезено тільки нових 26 тис. тракторів! А скільки ще вживаних? Нині на наших полях пашуть і сіють 273 тис. тракторів 18-ти зарубіжних марок. У грошовому еквіваленті – це мільярди гривень. І цю техніку потрібно обслуговувати, що коштує теж немало. Тобто ми інвестуємо заводи інших країн замість своїх.
Криза посилюється ще й через те, що наступного року запрацює ринок землі. А значить, 53 тис. українських фермерів нині у невизначеності щодо свого майбутнього. Попиту на техніку просто немає. Гроші аграрії накопичують для купівлі землі. Результат для сільгоспмашинобудівників? Виробники техніки, які останні роки працюють по 2-3 дні на тиждень, сьогодні зовсім зупиняться.
- Який ви бачите вихід?
- Переконаний, необхідно зробити наступне.
Від імені 240 машинобудівних заводів і 31 тис. працюючих ми просимо прийняти рішення про створення галузево-утворюючого кластеру №1: виробництво вітчизняного трактора.
Потрібно продовжити державну підтримку підприємств галузі у вигляді часткової компенсації вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва. В бюджеті-2019 на компенсацію передбачалось 250 млн гривень. Із них виділити в тому числі на кластер українського трактору.
Також необхідно розробити механізми співпраці з лізинговими компаніями ряду вітчизняних банків, що спростить фінансування купівлі техніки...
Та чи прислухаються до наших пропозицій у нинішньому уряді?

Микола ПАЩЕНКО