Хліб України - державна справа

21 July, Розділ Агрополітика, переглядів 6 768

Забезпечення внутрішніх потреб України в нових умовах вступу до СОТ, розкриття потенціалу українських урожаїв зернових на світовому ринку – ці та інші питання турбують українських аграріїв і вимагають глобального перегляду нинішніх реалій зернового ринку країни.

Хліб – поняття, у першу чергу, стратегічне у масштабах країни. Саме тому аграрії країн-лідерів світового зернового ринку можуть бути спокійними за результати продажу своїх врожаїв. Ці країни дбайливо ставляться до первинного виробника, постійно виплачуючи йому компенсації й дотації.

Не так, на жаль, у нас. Наші уряди, що раз за разом змінюються, протягом останніх десяти років займались тим, що просто знищували українського аграрія. Поняття національного зернотрейдера набуло негативного відтінку у нашій країні, яка є власницею близько 40% світових запасів чорнозему! І сьогодні лише 25% національного ринку продукції, призначеної на експорт, контролюється українськими національними виробниками. А майже весь цей ринок перейшов до рук транснаціональних компаній.

Виходить – держава не розуміє того, що нині вона лише втрачає потенційні гроші від продажу зерна? Навряд. Бо завжди це чудово розуміла. Залишившись на руїнах колгоспно-радгоспної системи, вона спробувала створити засіб, який зміг би керувати закупками одного з основних багатств України – зерна.

Державні оператори

22 серпня 1996 року Постановою Кабінету Міністрів №1000 таку структуру було створено. Названо просто і вичерпно – ДАК «Хліб України». До нього увійшли дочірні хлібоприймальні й хлібопереробні підприємства в 25 областях України.

Визначено було основні цілі діяльності ДАК – забезпечення інтересів держави по закупівлі згідно з держзамовленням зерна і посівного матеріалу, його зберігання, участь в операціях по закупівлі зерна, продуктів його переробки, іншої сільгосппродукції, а також здійснення експортно-імпортних операцій сільгосппродукції і устаткування за власними і міжурядовими угодами.

Оскільки ДАК «Хліб України» став у деякому розумінні правонаступником вікопам'ятних колгоспів і радгоспів – він перейняв на себе і борги, у тому числі зовнішні, які тягнуться (і це не жарт) з часів ще хрущовської кукурудзи.

Стратегію ж закупівель, переробок і зберігання зерна в нашій країні виконує Держкомрезерв. У кінці 90-х відповідним розпорядженням Кабінету Міністрів зі складу ДАК «Хліб України» у сферу управління Держкомрезервом було передано 28 потужних хлібоприймальних і переробних підприємств. Держава надала їм пільгові умови для роботи (низькі тарифи на зберігання, закупівлю зерна і борошна).

Два оператори створені для того, щоб регулювати цінову політику, допомагаючи первинному виробникові, нашому багатостраждальному селянинові. А також, природно, займатися стратегією зернових закупівель і продажів. Але один із операторів – саме ДАК «Хліб України» - чомусь опиняється на межі банкротства...А відтак втрачає право брати участь у виконанні державних програм.

Не зважаючи на те, що підготовку до нового 2008 – 2009 маркетингового року дочірні підприємства розпочали ДАК «Хліб України» з капітального ремонту, технічного переоснащення та реконструкції млин-, крупо- та комбікормових заводів, їм доведена робоча зернова місткість на 2008 рік у обсязі 4, 7 млн. тонн. Передбачено максимальне використання виробничих потужностей лінійних та перевалочних (портових) елеваторів щодо збільшення їх завантаження майже в два рази у порівнянні з минулим роком. Дуже сподіваюся, що уряд дозволить ДАК «Хліб України» залучити кредитні ресурси для проведення заготівель зерна з нового врожаю та здійснення своєчасних товарних інтервенцій. Вичікувальна позиція держави вже дозволяє операторам ринку зерна скуповувати його найдешевше, оскільки виробникам ніде збути свій товар, як і немає де його зберігати, тож і втрачають вони від 3 до 8,5 млрд. грн.

Технічний стан підприємств

Іван Рішняк, нинішній керівник ДАК «Хліб України», запевняє, що на сьогодні середній знос основних фондів компанії становить понад 80%, а на деяких підприємствах і всі 100%. Щорічні витрати лише на підтримку робочого стану підприємств складають близько 50 млн. гривень.

Не слід забувати, що за дорученням уряду України щодо підтримки сільськогосподарських товаровиробників за період з 1997 по 2005 роки, Компанія вклала значні обiговi кошти в забезпечення товаровиробників паливно-мастильними матеріалами (до 1 млрд. грн.). Проте, внаслідок реформування сільськогосподарських господарств, рекструктуризацiї та часткового списання державою боргів сільгоспвиробникам, ДАК «Хліб України» не змогла повернути значну їхню суму, що зрештою i призвело до фінансової кризи окремих дочiрнiх підприємств Компанії.

«На сьогодні борги компанії складають близько 300 млн. грн. перед приватними кредиторами. Борг перед «Нафтогаз України» — 79 млн. грн.(досягнута домовленість про його реструктуризацію). Борг перед Держкомрезервом — близько 200 млн. грн. Ці борги створені штучно. Вони були списані з товаровиробників, які повинні були розрахуватися з Держкомрезервом, «Нафтогазом», і повисли на «Хлібі України»».

Голова правління ДАК «Хліб України» Іван Рішняк

Але і це ще не всі проблеми. Україна вступила до СОТ. Чималу роль в прийнятті країни 155 членом цієї організації зіграв і наш прекрасний зерновий потенціал. Зрозуміло, що тепер від України чекають розвитку даного потенціалу і відповідності продукції міжнародним стандартам. Можу послатися на виступ генерального секретаря ООН Пана Гі Муна, який сказав чітко, що «Україна лише частково відкрила кордони для експорту зерна, відмінивши квоти у травні місяці, і буквально за добу ця ціна на світовому ринку на зерно знизилася на 10%». З урахуванням цього потенціалу, не важко уявити і перспективи та можливості розвитку. Адже, українська земля вартує близько 300 трильйонів доларів США або маже 40 річних бюджетів України. Їй належить до 40% світових запасів чорнозему – грунту настільки багатого органічними речовинами, що його еталон зберігається у Паризькій палаті мір та ваг,

Нині ДАК «Хліб України» серйозно готується стати державним зернотрейдером з закупівлі і експорту зерна за міжнародними угодами, тобто ствердитися стабільним державним агентом з експортно-імпортних операцій. Неабияким є і потенціал Компанії.

Виробничі потужності підприємств ДАКу складають: 34 млини, 6 круп’яних та 13 комбікормових заводів. Задіяні у даному маркетинговому році потужності підприємств компанії по зберіганню зерна становлять 3020,5 тис. т.

Здорова амбітність

Якщо Компанію почують і вона отримає бюджетні кошти, ДАК «Хліб України» діятиме на ринку зерна через біржу, якщо буде брати кредитні кошти або інвестиційні – буде шукати найдешевше зерно, оперувати ним, але тоді вже ніяких інтервенцій на ринку зерна не проводитиметься на догоду чиїхось приватних інтересів.

«У компанії нині є всі можливості для того, щоб стати національним зернотрейдером, як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Це здорові амбіції, і ми їх підтримуємо».

Міністр аграрної політики Юрій Мельник

Іван Рішняк – кандидат економічних наук, заслужений працівник сільського господарства України, як фахівець бачить реальні шляхи виходу компанії з цієї скрути. До того ж, показники найефективнішої роботи компанії припадають саме на роки його попереднього господарювання. Тому його плани зовсім не виглядають утопічними, аби не завадив основний внутрішній ворог нашої країни – корупція!

Євдокія САЛЬНІЧЕНКО