Аграрний тиждень. Україна
» » Наш корабель – «Житниця»
» » Наш корабель – «Житниця»

    Наш корабель – «Житниця»


    Скільки людей – стільки й думок. У тому числі й про аграрну Україну. Нині, коли агрогалузь набирає темпів розвитку, важливі ті сектори, де дійсно реально оцінюються можливості сільгоспвиробника, потенціал українських ланів та ферм.

     

    В рамках конференції «АгроРесурси 2013: шляхи підвищення рентабельності рослинництва» на ІІІ Міжнародній конференції «Зернові технології» Родіон Рибчинський, даючи власну оцінку вітчизняній галузі рослинництва і перспективам України на глобальних агропринках, зауважив, що наша країна тут розвивається винятково власним шляхом. І хоча вже мали і маємо певні здобутки у сільському господарстві, проте «ніхто нас у світі не вважає житницею Європи. Це ми самі так захотіли себе називати. Ми, швидше за все, житниця Північної Африки і Близького Сходу. Проте ж звучить не так!.. А от «житниця Європи» - зовсім інше».

    Мовлене це було «між іншим», такою собі невеличкою преамбулою до подальшої розмови. Проте зачепило не одного слухача. Хоча, як подумалось, кого б ми не годували хлібом і до хліба по закордонах (нехай і не Європу), проте «як корабель назвеш – так він і попливе». Наш, слава Богу, не «Титанік», а «Житниця». І маємо тим пишатись, бо це слово-оберіг давало і дає нам у сьогоденні чимало сил до нових звершень у хліборобській праці.

    Втім, продовжуючи виступ, це підтвердив і сам Рибчинський. При тому навів цікаві факти: у 2002-му, коли в Україні зникли радгоспи і колгоспи та було започатковано фермерство, ми, «житниця», засівали пшеницею 6 млн. га, маючи середній урожай зернових близько 20 ц/га і виробляючи 10 млн. тонн збіжжя. Водночас у світі під пшеницею було 215 млн. га, де середня врожайність зернових складала 27 ц/га, а вал - 586 млн. тонн!

    І ось пройшло 12 років і виявилось – весь світ не поспішав надто нарощувати темпи у сільському господарстві, розвивався поступально (це його влаштовувало, виходить?), а ось ми дали тут рекордний ривок. Для порівняння: посівні площі пшениці збільшилися у світі всього на 2%, а в Україні – аж на 21%! Урожайність у світі виросла на 18%, а у нас стрибок – на 70%! Лише виробництво кукурудзи, порівнюючи з 2000-м, Україна збільшила на 493%.

    Добре це чи погано - нарощувати такі темпи виробництва у галузі рослинництва? У експерта така думка: нормально, бо світ нарощує темпи, і ми – нарощуємо. Але так, як нам вигідно. У нас свій шлях, свої умови вирощування агрокультур, у т.ч. природо-кліматичні. А результат - нині Україна у десятці світових імпортерів зерна. При тому акцент зроблено на продовольчу пшеницю, кормові кукурудзу і сою.

    В останні роки, що характерно, зауважив Родіон Рибчинський, на вітчизняному полі досить різкі зміни пройшли у структурі посівів. Збільшились площі під кукурудзою, соняшником, дещо зменшились посіви пшениці. Тобто нині аграріям, із ряду причин, вигідніше вирощувати кормові й технічні культури на збиток продовольчим пшениці, житу, круп’яним культурам.

    Час тут, як мовиться, розсудить і внесе свої корективи. Очевидне одне: ті позиції, які зуміли завоювати на глобальних ринках, тримаємо надійно. І далі триматимемо. Прогноз експерта на весняну посівну кампанію 2013-го: віддаватиметься перевага посівам ярих, соняшнику, кукурудзи, сої та сорго, які є найбільш привабливими для сільгоспвиробників у плані високого рівня рентабельності їх вирощування. «Висока ефективність обробітку цих культур, - вважає аналітик, - зумовлена експортною орієнтацією більшості з них, а також сприятливою ціновою кон’юнктурою».

                                                                                         Олена ЛІСОВА 





    Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Наш корабель – «Житниця»


Скільки людей – стільки й думок. У тому числі й про аграрну Україну. Нині, коли агрогалузь набирає темпів розвитку, важливі ті сектори, де дійсно реально оцінюються можливості сільгоспвиробника, потенціал українських ланів та ферм.

 

В рамках конференції «АгроРесурси 2013: шляхи підвищення рентабельності рослинництва» на ІІІ Міжнародній конференції «Зернові технології» Родіон Рибчинський, даючи власну оцінку вітчизняній галузі рослинництва і перспективам України на глобальних агропринках, зауважив, що наша країна тут розвивається винятково власним шляхом. І хоча вже мали і маємо певні здобутки у сільському господарстві, проте «ніхто нас у світі не вважає житницею Європи. Це ми самі так захотіли себе називати. Ми, швидше за все, житниця Північної Африки і Близького Сходу. Проте ж звучить не так!.. А от «житниця Європи» - зовсім інше».

Мовлене це було «між іншим», такою собі невеличкою преамбулою до подальшої розмови. Проте зачепило не одного слухача. Хоча, як подумалось, кого б ми не годували хлібом і до хліба по закордонах (нехай і не Європу), проте «як корабель назвеш – так він і попливе». Наш, слава Богу, не «Титанік», а «Житниця». І маємо тим пишатись, бо це слово-оберіг давало і дає нам у сьогоденні чимало сил до нових звершень у хліборобській праці.

Втім, продовжуючи виступ, це підтвердив і сам Рибчинський. При тому навів цікаві факти: у 2002-му, коли в Україні зникли радгоспи і колгоспи та було започатковано фермерство, ми, «житниця», засівали пшеницею 6 млн. га, маючи середній урожай зернових близько 20 ц/га і виробляючи 10 млн. тонн збіжжя. Водночас у світі під пшеницею було 215 млн. га, де середня врожайність зернових складала 27 ц/га, а вал - 586 млн. тонн!

І ось пройшло 12 років і виявилось – весь світ не поспішав надто нарощувати темпи у сільському господарстві, розвивався поступально (це його влаштовувало, виходить?), а ось ми дали тут рекордний ривок. Для порівняння: посівні площі пшениці збільшилися у світі всього на 2%, а в Україні – аж на 21%! Урожайність у світі виросла на 18%, а у нас стрибок – на 70%! Лише виробництво кукурудзи, порівнюючи з 2000-м, Україна збільшила на 493%.

Добре це чи погано - нарощувати такі темпи виробництва у галузі рослинництва? У експерта така думка: нормально, бо світ нарощує темпи, і ми – нарощуємо. Але так, як нам вигідно. У нас свій шлях, свої умови вирощування агрокультур, у т.ч. природо-кліматичні. А результат - нині Україна у десятці світових імпортерів зерна. При тому акцент зроблено на продовольчу пшеницю, кормові кукурудзу і сою.

В останні роки, що характерно, зауважив Родіон Рибчинський, на вітчизняному полі досить різкі зміни пройшли у структурі посівів. Збільшились площі під кукурудзою, соняшником, дещо зменшились посіви пшениці. Тобто нині аграріям, із ряду причин, вигідніше вирощувати кормові й технічні культури на збиток продовольчим пшениці, житу, круп’яним культурам.

Час тут, як мовиться, розсудить і внесе свої корективи. Очевидне одне: ті позиції, які зуміли завоювати на глобальних ринках, тримаємо надійно. І далі триматимемо. Прогноз експерта на весняну посівну кампанію 2013-го: віддаватиметься перевага посівам ярих, соняшнику, кукурудзи, сої та сорго, які є найбільш привабливими для сільгоспвиробників у плані високого рівня рентабельності їх вирощування. «Висока ефективність обробітку цих культур, - вважає аналітик, - зумовлена експортною орієнтацією більшості з них, а також сприятливою ціновою кон’юнктурою».

                                                                                     Олена ЛІСОВА 





Схожі новини
  • №7-8(261)
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.