Забезпечить енергоефективність

13 May, Розділ Агрополітика, переглядів 7 519

Чимало років на всіх рівнях говориться про запровадження в Україні енергоефективних технологій. Але далі слів справа не просувається. Хоча одним із джерел створення альтернативних видів енергетики може бути сільське господарство, де достатньо сировини для переробки на біопаливо.

Тому Держенергоефективності та вісім аграрних асоціацій нещодавно підписали Меморандум про співпрацю. Цей крок має активізувати процес упровадження енергоефективних технологій та проектів у вітчизняному АПК.

Серед компаній, що підписали меморандум, тобто вірять у реалізацію задуманого: ВГО «Українська аграрна конфедерація», Аграрний союз України, асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», «Союз птахівників України», «Укроліяпром», «Союз грибовиробників України», а також Національний університет біоресурсів і природокористування України і профільна Біоенергетична асоціація України.

Голова Держенергоефективності України Микола Пашкевич на церемонії підписання зазначив, що всі організації, які працюють в агросекторі й до яких звернулося його відомство, відгукнулися на пропозицію об'єднати зусилля і працювати в одному напрямку. «Вітчизняний АПК має найнижчий серед інших секторів економіки рівень енергоефективності, який у порівнянні з країнами ЄС становить 33%, - наголосив Микола Пашкевич. - З одного боку, це свідчить про малодоступність новітніх енергоефективних технологій та обмеженість фінансових ресурсів, з іншого - про необізнаність аграріїв про шляхи залучення інвестицій та пошуку власних джерел модернізації виробничої бази». За словами голови агентства, змінити ситуацію на краще і наблизити вітчизняний агросектор до європейського рівня енергоспоживання можна лише спільними зусиллями бізнесу та влади.

Генеральний директор УАК С. Стоянов розповів, що вже три роки конфедерація співпрацює з декількома компаніями, які запроваджують енергозберігаючі технології. Ще Українська аграрна конфедерація провела дві конференції з упровадження біоенергетичних проектів. Сергій Стоянов переконаний, що в підвищенні енергоефективності нашого АПК ставку слід робити на біопаливо. «Україна має сприятливі умови для вирощування сільгоспкультур в якості сировини для виробництва біопалива, - зазначив він. - За умови відведення під ріпак 10% сільгоспземель та врожайності 25 ц/га ми можемо щорічно вирощувати до 8,5 млн. т ріпаковового насіння, переробка якого забезпечує вихід близько 3 млн. т біопалива щорічно. Це на 60% може забезпечити нинішню щорічну потребу країни у дизельному пальному».

Над питаннями енергозберігаючих технологій працюють і в Аграрному союзі України. Так, за словами заступника голови АСУ Василя Ярошовця, представники союзу вже кілька років поспіль відвідують Німеччину для більш детального вивчення досвіду реалізації проектів із виробництва біогазу. «Також в Україні є низка спиртових заводів, які готові виготовляти біоетанол, і цукрову галузь частково можна залучити до виробництва біоетанолу», - зазначив він.

А гендиректор УКАБ Володимир Лапа підкреслив, що високорозвинені країни активно приділяють увагу розвитку відновлюваної енергетики. Тож підписання меморандуму, на його думку, дозволить вирішити законодавчі й інвестиційні проблеми. «Серед проблемних аспектів - питання доступу до мереж, визначення біомаси. Це потрібно контролювати на законодавчому рівні, а також на рівні бізнес-проектів», - зазначив В. Лапа.

Генеральний директор асоціації «Укроліяпром» С. Капшук запевнив, що олійно-жирова галузь є унікальною для України, бо завдяки спалюванню соняшникового лушпиння можна значно економити газ. Спалювання двох тонн лушпиння рівнозначне одній тисячі кубометрів газу. На думку Степана Капшука, щоб відбулося зрушення в енергозберігаючій сфері, потрібно відмінити 20% ПДВ на ввезення обладнання.

А на переконання голови ради директорів Союзу птахівників України Олександра Бакуменка, найбільш перспективним є виробництво біогазу з посліду птиці. За його словами, нині в Україні реалізується два масштабні проекти за даним напрямком.

Отож, джерел отримання сировини для енергозберігаючих технологій достатньо, фахівці, вивчивши досвід інших країн, знають, як це робити, але використовувати потенціал і знання не дає стара законодавча база і відсутність інвестицій.

Тож є сподівання, що меморандум стане першим реальним кроком до здобуття енергонезалежності України.

Людмила ОГОРОДНІК