- Українські винороби презентують свою продукцію у Парижі
- Про вино і виноград
- «УКРВИНПРОМ» КОНТРОЛЮВАТИМЕ РИНОК
- «УКРВИНПРОМ» КОНТРОЛЮВАТИМЕ РИНОК
- Наше відкриття Америки
«Крик душі» всієї виноробної галузі
Сьогодні українських виноробів більше за економічну кризу турбує повна відсутність контролю з боку держави за якістю вітчизняних та імпортованих винної продукції і лякає можливість збільшення акцизних ставок на кріплені вина. «Українські виробники за класичне якісне виробництво виноградно-виноробної продукції» - під таким гаслом 25 лютого відбулася прес-конференція виноробів, учасники якої оприлюднили "відкритий лист" до влади, змалювавши ситуацію, що склалася у виноробній галузі країни. Найболючішими питаннями для виробників вин наразі є збільшення акцизних ставок на кріплені вина, відсутність державного контролю за ринком вина в Україні, а також урегулювання нормативно-законодавчої бази. 
За словами начальника відділу розвитку садівництва, виноградарства та виноробства Мінагрополітики Михайла Агафонова, крім міністерства, яке покликане захищати права виноробів, діє ще низка недержавних структур, які теж виконують функцію представництва інтересів цієї галузі. «В цьому немає нічого негативного, - наголошує Михайло Агафонов, - міністерство успішно співпрацює, наприклад, з Українською корпорацією з виноградарства і виноробної промисловості «Укрвинпром». Адже ми маємо спільні завдання й цілі. Та трапляються випадки, коли деякі компанії ставлять свої власні інтереси вище за загальнодержавні. Сьогодні окремі представники лікеро-горілчаних підприємств ініціюють підвищення акцизних ставок на кріплені вина і, витіснивши в такий спосіб з ринку цей вино-алкогольний напій, планують завоювати новий сегмент ринку для лікеро-горілчаних виробів». Мінагрополітики також хвилює, що до керівництва виноградно-виноробними підприємствами і галузі в цілому зараз прийшло багато фахівців без спеціальної освіти і практичних навичок, абсолютно некомпетентних в її нагальних проблемах. Як стверджує Михайло Агафонов, така тенденція завдає великої шкоди виноробній справі і значно стримує становлення та розвиток галузі. Негативним фактором представник Мінагрополітики також назвав нефахове здійснення ліцензування виробництва виноробної продукції працівниками податкової адміністрації. Для прикладу, за інформацією Михайла Агафонова, з 27 ліцензій, виданих підприємствам на виробництво коньяку, при перевірці лише 10 з цих підприємств дотримувалися всіх необхідних технологій виробництва. За даними корпорації «Укрвинпром», в Україні від 30% до 60% (залежно від продукту) винопродукції фальсифіковано. Саме для боротьби з цією тенденцією українські виробники ініціюють створення Державної інспекції з виноробства, яка має контролювати якість українського та імпортованого вина, що виро***ється або реалізується в нашій країні. За словами віце-президента Ради корпорації «Укрвинпром» Володимира Гісема, зараз в Україні немає суб'єкта з такими повноваженнями, але необхідність в цьому органі назріла давно. 
«Ми говоримо про інститут інспекції. Це повинна бути Державна інспекція, наділена більш владними повноваженнями. І повинна бути система приватних незалежних інспекцій», - підкреслив він. Представники виробників вина, присутні на конференції, відзначили, що подібна інспекція здатна поліпшити ситуацію на ринку і зменшити кількість неякісної і фальсифікованої продукції в країні. Адже відомо, що фальсифікація винопродукції вже довгий час є головним болем вітчизняних виробників. «Не можна заперечувати наявність у нашій торговельній мережі значної кількості вітчизняних фальсифікатів кріплених вин, - йдеться в відкритому листі, адресованому Президенту України, Прем'єр-міністру та Голові Верховної Ради. - Їх виробників здебільшого не цікавить ні державна казна, ні репутація галузі і країни в цілому, ні здоров'я та життя наших громадян. Мета одна - надприбутки за будь-яку ціну». Боротися з фальсифікатом підвищенням акцизу на кріплені вина - шлях помилковий, - вважають представники підприємств, які входять до корпорації «Укрвинпром». На думку головного винороба НВАО «Масандра» Любові Тарчинської, такі радикальні міри як збільшення акцизного збору призведуть до зростання цін на якісну натуральну продукцію і водночас сприятимуть появі в магазинах дешевих фальсифікатів. А генеральний директор корпорації „Укрвинпром", виконавчий директор Київського заводу шампанських вин „Столичний" 
Олександр Мацько впевнений: збільшення акцизу на кріплені вина окрім зростання роздрібних цін на цей продукт призведе до зменшення об'ємів продаж і надходжень до бюджету, а це відповідно стане причиною скорочення виробництва і росту безробіття на підприємствах галузі. Пояснення ідеї збільшити акцизні ставки саме для кріплених вин Олександр Мацько наводить просте і логічне: «Таким чином кріплені вина намагаються витіснити з ринку і замінити цей продукт лікеро-горілчаною продукцією». Дієвим засобом захисту ринку від дешевих фальсифікованих кріплених вин, на думку голови правління ЗАТ «ЗМВК «Коктебель» Олександра Гарана, може бути встановлення на цю продукцію мінімальних роздрібних цін. Таку позицію розділяє й директор ВАТ «АПФ «Таврія» Олександр Сидоренко, який наголошує, що сьогодні мінімальна ціна на пляшку якісного вина з натуральної продукції має становити не менше 14-16 гривень. І його бентежить, що на полицях магазинів нині можна побачити вино за ціною 6-8 гривень. «Справді якісний продукт сьогодні не може коштувати дешево, - стверджує Олександр Сидоренко. - Для виробників вина дуже важливо мати обізнаного споживача, який би міг відрізнити напій з натурального продукту від фальсифікату». Тож корпорація «Укрвинпром» - представник інтересів близько 100 підприємств, які займаються переробкою винограду і випуском вина, шампанських вин і коньяку, - вимагає від влади впровадити державний контроль за виробництвом і реалізацією виноробної продукції, як це здійснюється в усіх цивілізованих виноробних країнах світу. Михайло Агафонов запевнив виноробів, що питання повернення статті 14 Закону України «Про виноград та виноградне вино» буде найближчим часом винесене на розгляд Верховної Ради. 
Адже саме цією статтею передбачається створення і функціонування Державної інспекції з виноробства та виноградарства. А поки що виробники вина чекають на реакцію влади, адже вірять що посадовці, яким адресований їх відкритий лист, не допустять знищення виноградно-виноробної галузі держави. Своє звернення про порятунок до перших осіб держави вони називають «криком душі» всієї виноробної галузі і запевняють, що без державної підтримки виноробству загрожує занепад. Перегляду законодавчої бази, яка регулює роботу виноробної галузі в Україні окрім виноробів також потребують споживачі, адже за підрахунками торік в нашій країні було реалізовано 20 мільйонів декалітрів вина - на одного українця його припадає 5 літрів. Гадаю, кожен із нас волів би бачити у себе на столі якісний напій з натурального продукту, а не підроблене «пійло». Тож поки ринок вина ніким неконтрольований і знаходиться в очікуванні створення Державної інспекції з виноробства, доведеться самостійно навчитися розпізнавати справжнє марочне вино від фальсифікату. До речі, щоб перевірити якість цього напою, слід додати до нього чайну ложку соди. Сода прибирає кислотну оболонку, яка приховує всі недоліки вина. Якщо вино погане, миттєво відбувається потемніння, з'являється осад чорного кольору і неприємний запах ацетаміду. Вживати таке вино небезпечно для здоров'я.
За словами начальника відділу розвитку садівництва, виноградарства та виноробства Мінагрополітики Михайла Агафонова, крім міністерства, яке покликане захищати права виноробів, діє ще низка недержавних структур, які теж виконують функцію представництва інтересів цієї галузі. «В цьому немає нічого негативного, - наголошує Михайло Агафонов, - міністерство успішно співпрацює, наприклад, з Українською корпорацією з виноградарства і виноробної промисловості «Укрвинпром». Адже ми маємо спільні завдання й цілі. Та трапляються випадки, коли деякі компанії ставлять свої власні інтереси вище за загальнодержавні. Сьогодні окремі представники лікеро-горілчаних підприємств ініціюють підвищення акцизних ставок на кріплені вина і, витіснивши в такий спосіб з ринку цей вино-алкогольний напій, планують завоювати новий сегмент ринку для лікеро-горілчаних виробів». Мінагрополітики також хвилює, що до керівництва виноградно-виноробними підприємствами і галузі в цілому зараз прийшло багато фахівців без спеціальної освіти і практичних навичок, абсолютно некомпетентних в її нагальних проблемах. Як стверджує Михайло Агафонов, така тенденція завдає великої шкоди виноробній справі і значно стримує становлення та розвиток галузі. Негативним фактором представник Мінагрополітики також назвав нефахове здійснення ліцензування виробництва виноробної продукції працівниками податкової адміністрації. Для прикладу, за інформацією Михайла Агафонова, з 27 ліцензій, виданих підприємствам на виробництво коньяку, при перевірці лише 10 з цих підприємств дотримувалися всіх необхідних технологій виробництва. За даними корпорації «Укрвинпром», в Україні від 30% до 60% (залежно від продукту) винопродукції фальсифіковано. Саме для боротьби з цією тенденцією українські виробники ініціюють створення Державної інспекції з виноробства, яка має контролювати якість українського та імпортованого вина, що виро***ється або реалізується в нашій країні. За словами віце-президента Ради корпорації «Укрвинпром» Володимира Гісема, зараз в Україні немає суб'єкта з такими повноваженнями, але необхідність в цьому органі назріла давно. 
«Ми говоримо про інститут інспекції. Це повинна бути Державна інспекція, наділена більш владними повноваженнями. І повинна бути система приватних незалежних інспекцій», - підкреслив він. Представники виробників вина, присутні на конференції, відзначили, що подібна інспекція здатна поліпшити ситуацію на ринку і зменшити кількість неякісної і фальсифікованої продукції в країні. Адже відомо, що фальсифікація винопродукції вже довгий час є головним болем вітчизняних виробників. «Не можна заперечувати наявність у нашій торговельній мережі значної кількості вітчизняних фальсифікатів кріплених вин, - йдеться в відкритому листі, адресованому Президенту України, Прем'єр-міністру та Голові Верховної Ради. - Їх виробників здебільшого не цікавить ні державна казна, ні репутація галузі і країни в цілому, ні здоров'я та життя наших громадян. Мета одна - надприбутки за будь-яку ціну». Боротися з фальсифікатом підвищенням акцизу на кріплені вина - шлях помилковий, - вважають представники підприємств, які входять до корпорації «Укрвинпром». На думку головного винороба НВАО «Масандра» Любові Тарчинської, такі радикальні міри як збільшення акцизного збору призведуть до зростання цін на якісну натуральну продукцію і водночас сприятимуть появі в магазинах дешевих фальсифікатів. А генеральний директор корпорації „Укрвинпром", виконавчий директор Київського заводу шампанських вин „Столичний" 
Олександр Мацько впевнений: збільшення акцизу на кріплені вина окрім зростання роздрібних цін на цей продукт призведе до зменшення об'ємів продаж і надходжень до бюджету, а це відповідно стане причиною скорочення виробництва і росту безробіття на підприємствах галузі. Пояснення ідеї збільшити акцизні ставки саме для кріплених вин Олександр Мацько наводить просте і логічне: «Таким чином кріплені вина намагаються витіснити з ринку і замінити цей продукт лікеро-горілчаною продукцією». Дієвим засобом захисту ринку від дешевих фальсифікованих кріплених вин, на думку голови правління ЗАТ «ЗМВК «Коктебель» Олександра Гарана, може бути встановлення на цю продукцію мінімальних роздрібних цін. Таку позицію розділяє й директор ВАТ «АПФ «Таврія» Олександр Сидоренко, який наголошує, що сьогодні мінімальна ціна на пляшку якісного вина з натуральної продукції має становити не менше 14-16 гривень. І його бентежить, що на полицях магазинів нині можна побачити вино за ціною 6-8 гривень. «Справді якісний продукт сьогодні не може коштувати дешево, - стверджує Олександр Сидоренко. - Для виробників вина дуже важливо мати обізнаного споживача, який би міг відрізнити напій з натурального продукту від фальсифікату». Тож корпорація «Укрвинпром» - представник інтересів близько 100 підприємств, які займаються переробкою винограду і випуском вина, шампанських вин і коньяку, - вимагає від влади впровадити державний контроль за виробництвом і реалізацією виноробної продукції, як це здійснюється в усіх цивілізованих виноробних країнах світу. Михайло Агафонов запевнив виноробів, що питання повернення статті 14 Закону України «Про виноград та виноградне вино» буде найближчим часом винесене на розгляд Верховної Ради. 
Адже саме цією статтею передбачається створення і функціонування Державної інспекції з виноробства та виноградарства. А поки що виробники вина чекають на реакцію влади, адже вірять що посадовці, яким адресований їх відкритий лист, не допустять знищення виноградно-виноробної галузі держави. Своє звернення про порятунок до перших осіб держави вони називають «криком душі» всієї виноробної галузі і запевняють, що без державної підтримки виноробству загрожує занепад. Перегляду законодавчої бази, яка регулює роботу виноробної галузі в Україні окрім виноробів також потребують споживачі, адже за підрахунками торік в нашій країні було реалізовано 20 мільйонів декалітрів вина - на одного українця його припадає 5 літрів. Гадаю, кожен із нас волів би бачити у себе на столі якісний напій з натурального продукту, а не підроблене «пійло». Тож поки ринок вина ніким неконтрольований і знаходиться в очікуванні створення Державної інспекції з виноробства, доведеться самостійно навчитися розпізнавати справжнє марочне вино від фальсифікату. До речі, щоб перевірити якість цього напою, слід додати до нього чайну ложку соди. Сода прибирає кислотну оболонку, яка приховує всі недоліки вина. Якщо вино погане, миттєво відбувається потемніння, з'являється осад чорного кольору і неприємний запах ацетаміду. Вживати таке вино небезпечно для здоров'я. Людмила ОГОРОДНІК
