Аграрний тиждень. Україна
АТУ»Агрополітика»Великі врожаї зернових на Чернігівщині стимулюють розвиток тваринництва
АТУ»Агрополітика»Великі врожаї зернових на Чернігівщині стимулюють розвиток тваринництва

    Великі врожаї зернових на Чернігівщині стимулюють розвиток тваринництва


    Врожай зернових культур, зібраний торік, став рекордним для області за весь 75-річний період її існування. Проте не приніс аграріям ані швидких доходів, ані морального задоволення.

    Та, як відомо, кожен прорахунок - це теж досвід, який врешті-решт дає ефект добре засвоєних уроків. Про те, чого він навчив агровиробників області, розповідає начальник Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Анатолій Максак.alt

    - Анатолію Миколайовичу, чи варто сіяти так багато зернових? І що тепер робити з отриманими двома мільйонами тонн?

    - Ми дійсно виявились не готовими до такого врожаю. До кінця минулого року було реалізовано всього 23% валового збору зерна і це поставило аграріїв у дуже скрутне становище. Тому ми окреслили кілька шляхів розв'язання даної проблеми.

    Перший - інтенсифікація розвитку тваринництва в регіоні. Надлишок зерна можна переробити на комбікорми, згодувати їх худобі й отримати від цього відповідну віддачу. Орієнтуючи наших виробників на це, ми нагадуємо: тваринництво - галузь, яка щодня приносить прибуток, зокрема, від продажу молока. Крім того, це зайнятість населення, а коли є робота і зарплата - то ще й відрахування до бюджету. Багато господарств, які "сидять" на зерні, вже готові до роботи. Втім, є низка чинників, від яких залежить: нарощуватимуть вони поголів'я чи ні. Наприклад, якщо не буде серйозних фінансових ін'єкцій у сільське господарство і доступ до кредитної маси залишиться обмеженим, то виробники почнуть вирізати худобу. Ось де криється небезпека...

    Друге, в чому переконав великий врожай: у необхідності будівництва елеваторів із сушарками. За роки незалежності багато хлібоприймальних пунктів перепрофільовано, склади їхні використовувались для інших потреб. Проблема нестачі зерносховищ загострилась і спонукала виробників до їх будівництва. Зокрема, в області будуються елеватори на 100 тис. т зерна. А матимемо де зберігати зерно, то зможемо "викидати" його на ринок тоді, коли це потрібно і економічно вигідно.

    Третій напрям - виробництво біопалива. Якби вже були розроблені нормативи і технічні умови на його використання, ми б могли частину зерна спрямовувати на виробництво енергетичних ресурсів.

    А ще хотілося б, щоб головним оператором на ринку зерна, в тому числі світовому, була наша держава. Ми пам'ятаємо часи, коли виробники працювали в основному з державою прогнозовано і без великих проблем. Аграрний фонд закупив 154,2 тис. т продовольчого зерна в області на 124,5 млн. грн., план по закупівлях на Чернігівщині виконано на 140%. Також ми повністю сформували регіональний ресурс продзерна. А от по держзамовленню нам навіть не доводилося завдання.

    alt- В області нарешті почався рух зерна...

    - Так, з середини січня зросли ціни і на ринку продовольчого та фуражного зерна відбулося пожвавлення. В січні, за попередніми даними, область реалізувала майже 202 тис. т зерна, з якого на експорт і в порти відвантажено 52 тис. тонн. Фуражне зерно купують переважно країни СНД, Балтії, Північної Африки. Кукурудзою більше цікавиться Білорусь. Щоправда, виробники нам не звітують про те, куди і скільки чого продають. А з Білоруссю ми працюємо безпосередньо: представники країни приїздять до нас в управління, ми знайомимо їх з виробниками і допомагаємо в організації тендерних закупівель. Хоча нерідко аграрії працюють з білорусами напряму.

    - Відомо, що частина вирощеної торік кукурудзи залишилась у полі...

    - За даними статистики, незібраними залишились трохи більше 10% площ. Збирати качанисту стало економічно невигідно, та й складувати вже було нікуди. Згодом додалися проблеми з газом, які ускладнили процес сушіння зерна. Агрономи переконали: на стеблі вона не пропаде, тому господарства залишили частину врожаю в полі. Тепер ту, що молотили восени, продають на експорт, а зимову пускають на корм худобі, адже свої властивості зерно зберігає. Я впевнений: ми використаємо цю кукурудзу на розвиток тваринництва.

    alt- На Ваш погляд, як поліпшити ситуацію з реалізацією сільгосппродукції, вирощеної в області?

    - Перш за все, вважаю, потрібно приділити увагу якості продукції. Крім фуражного, нам потрібно навчитись вирощувати більше продовольчого зерна. Бо якість - це ціна. У тваринництві розвивати великотоварне виробництво, адже тільки за таких умов можна виро***ти високоякісне молоко.

    Друге - нам треба навчитись продавати. Щоб вивести нашу агропродукцію на світові ринки, потрібно створити таку інфраструктуру, яка б сприяла просуванню товара від селянина чи фермера до агроторгових домів, звідти - на обласні оптові ринки, далі - на міждержавні. Нині в області формується трирівнева модель інфраструктури аграрного ринку. Перший і основний рівень - створення на місцях обслуговуючих кооперативів, комунальних підприємств, заготівельних організацій, які б скуповували в селян продукцію або, принаймні, володіли інформацією, скільки чого в селі є. Другий - це районні структури, які б координували роботу заготівельників на місцях і мали вихід на третій - обласний чи загальнодержавний рівень, де б могли продавати чи купувати оптові партії продукції.

    На Чернігівщині оптовий ринок повинен бути обов'язково, адже тут сходяться кордони трьох держав - України, Росії та Білорусі, є всі умови для вигідної торгівлі. Крім того, 60% загального валу сільгосппродукції в нас виро***є приватний сектор. І створення оптового ринку в області дозволить вивести 20-30% цієї продукції з тіньового на прозорий ринок.

    Доки ведуться пошуки інвестора для будівництва такого ринку (це справа не проста, а особливо в частині виділення землі), ми з міською владою Чернігова опрацьовуємо питання виділення площ під гуртову торгівлю сільгосппродукцією в обласному центрі (Привокзальний ринок). Там аграрії зможуть продавати вирощене за ринковими цінами, а не за безцінь, як буває, коли по селах їздять перекупники. Тут можна буде і пропагувати регіональний товар. Приміром, Чернігівщина - єдина область в Україні, де збереглася система насіньгоспіву галузі картоплярства. Вісімнадцять наших господарств можуть вирощувати насіння картоплі і ми хочемо, щоб про це знали.

    - Які підвалини закладаються, аби весняно-польові робіти були розпочаті вчасно? Що сіятимуть аграрії цього року? Що буде з цукровим буряком і льоном?

    - Структура посівів буде збережена на рівні минулого року. Посівна площа під урожай 2009 року, за попередніми даними, збільшиться на 42 тис. гектарів. Розширення відбудеться за рахунок збільшення посівів зернових і кормових культур. Триває підготовка насіння ярих зернових і зернобобових. Його у нас достатньо, вистачить і на пересівання, якщо десь буде така потреба. Поки що 98% площ озимих - в доброму і задовільному стані.

    Для посівної кампанії аграрії області вже закупили третину необхідної кількості міндобрив, забезпечують себе пально-мастильними матеріалами, ремонтують техніку. На ринку Чернігівщини пального достатньо і тільки-но розпочнеться фінансування - процес активізується.

    Ситуація з цукровим буряком і льоном у нас, на жаль як і по всій Україні, залишається невизначеною. Відсутність попиту та неконкурентоспроможні ціни на ці культури ро***ть їх виробництво збитковим. Існуючі ціни на цукор не покривають витрати на його виробництво. Щодо льону... Ініціатива нашої області щодо розробки й прийняття загальнодержавної програми з вирощування та переробки льону залишилась без уваги. Але ж доки не будуть модернізовані льонозаводи та організований ринок льоноволокна, питання вирощування льону не вирішуватиметься.

     

    Ігорь КУЗЬМЕНКО

                                                                                                    Чернігівщина





    Схожі новини
  • Україна: у Херсонській області загинуло 7,5% озимих
  • На Харківщині розроблять план відродження тваринництва
  • №42 (254)
  • Молока стало меньше
  • №4 (259)

  • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Великі врожаї зернових на Чернігівщині стимулюють розвиток тваринництва

17 березень, Розділ Агрополітика, переглядів 5 119

Врожай зернових культур, зібраний торік, став рекордним для області за весь 75-річний період її існування. Проте не приніс аграріям ані швидких доходів, ані морального задоволення.

Та, як відомо, кожен прорахунок - це теж досвід, який врешті-решт дає ефект добре засвоєних уроків. Про те, чого він навчив агровиробників області, розповідає начальник Головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Анатолій Максак.alt

- Анатолію Миколайовичу, чи варто сіяти так багато зернових? І що тепер робити з отриманими двома мільйонами тонн?

- Ми дійсно виявились не готовими до такого врожаю. До кінця минулого року було реалізовано всього 23% валового збору зерна і це поставило аграріїв у дуже скрутне становище. Тому ми окреслили кілька шляхів розв'язання даної проблеми.

Перший - інтенсифікація розвитку тваринництва в регіоні. Надлишок зерна можна переробити на комбікорми, згодувати їх худобі й отримати від цього відповідну віддачу. Орієнтуючи наших виробників на це, ми нагадуємо: тваринництво - галузь, яка щодня приносить прибуток, зокрема, від продажу молока. Крім того, це зайнятість населення, а коли є робота і зарплата - то ще й відрахування до бюджету. Багато господарств, які "сидять" на зерні, вже готові до роботи. Втім, є низка чинників, від яких залежить: нарощуватимуть вони поголів'я чи ні. Наприклад, якщо не буде серйозних фінансових ін'єкцій у сільське господарство і доступ до кредитної маси залишиться обмеженим, то виробники почнуть вирізати худобу. Ось де криється небезпека...

Друге, в чому переконав великий врожай: у необхідності будівництва елеваторів із сушарками. За роки незалежності багато хлібоприймальних пунктів перепрофільовано, склади їхні використовувались для інших потреб. Проблема нестачі зерносховищ загострилась і спонукала виробників до їх будівництва. Зокрема, в області будуються елеватори на 100 тис. т зерна. А матимемо де зберігати зерно, то зможемо "викидати" його на ринок тоді, коли це потрібно і економічно вигідно.

Третій напрям - виробництво біопалива. Якби вже були розроблені нормативи і технічні умови на його використання, ми б могли частину зерна спрямовувати на виробництво енергетичних ресурсів.

А ще хотілося б, щоб головним оператором на ринку зерна, в тому числі світовому, була наша держава. Ми пам'ятаємо часи, коли виробники працювали в основному з державою прогнозовано і без великих проблем. Аграрний фонд закупив 154,2 тис. т продовольчого зерна в області на 124,5 млн. грн., план по закупівлях на Чернігівщині виконано на 140%. Також ми повністю сформували регіональний ресурс продзерна. А от по держзамовленню нам навіть не доводилося завдання.

alt- В області нарешті почався рух зерна...

- Так, з середини січня зросли ціни і на ринку продовольчого та фуражного зерна відбулося пожвавлення. В січні, за попередніми даними, область реалізувала майже 202 тис. т зерна, з якого на експорт і в порти відвантажено 52 тис. тонн. Фуражне зерно купують переважно країни СНД, Балтії, Північної Африки. Кукурудзою більше цікавиться Білорусь. Щоправда, виробники нам не звітують про те, куди і скільки чого продають. А з Білоруссю ми працюємо безпосередньо: представники країни приїздять до нас в управління, ми знайомимо їх з виробниками і допомагаємо в організації тендерних закупівель. Хоча нерідко аграрії працюють з білорусами напряму.

- Відомо, що частина вирощеної торік кукурудзи залишилась у полі...

- За даними статистики, незібраними залишились трохи більше 10% площ. Збирати качанисту стало економічно невигідно, та й складувати вже було нікуди. Згодом додалися проблеми з газом, які ускладнили процес сушіння зерна. Агрономи переконали: на стеблі вона не пропаде, тому господарства залишили частину врожаю в полі. Тепер ту, що молотили восени, продають на експорт, а зимову пускають на корм худобі, адже свої властивості зерно зберігає. Я впевнений: ми використаємо цю кукурудзу на розвиток тваринництва.

alt- На Ваш погляд, як поліпшити ситуацію з реалізацією сільгосппродукції, вирощеної в області?

- Перш за все, вважаю, потрібно приділити увагу якості продукції. Крім фуражного, нам потрібно навчитись вирощувати більше продовольчого зерна. Бо якість - це ціна. У тваринництві розвивати великотоварне виробництво, адже тільки за таких умов можна виро***ти високоякісне молоко.

Друге - нам треба навчитись продавати. Щоб вивести нашу агропродукцію на світові ринки, потрібно створити таку інфраструктуру, яка б сприяла просуванню товара від селянина чи фермера до агроторгових домів, звідти - на обласні оптові ринки, далі - на міждержавні. Нині в області формується трирівнева модель інфраструктури аграрного ринку. Перший і основний рівень - створення на місцях обслуговуючих кооперативів, комунальних підприємств, заготівельних організацій, які б скуповували в селян продукцію або, принаймні, володіли інформацією, скільки чого в селі є. Другий - це районні структури, які б координували роботу заготівельників на місцях і мали вихід на третій - обласний чи загальнодержавний рівень, де б могли продавати чи купувати оптові партії продукції.

На Чернігівщині оптовий ринок повинен бути обов'язково, адже тут сходяться кордони трьох держав - України, Росії та Білорусі, є всі умови для вигідної торгівлі. Крім того, 60% загального валу сільгосппродукції в нас виро***є приватний сектор. І створення оптового ринку в області дозволить вивести 20-30% цієї продукції з тіньового на прозорий ринок.

Доки ведуться пошуки інвестора для будівництва такого ринку (це справа не проста, а особливо в частині виділення землі), ми з міською владою Чернігова опрацьовуємо питання виділення площ під гуртову торгівлю сільгосппродукцією в обласному центрі (Привокзальний ринок). Там аграрії зможуть продавати вирощене за ринковими цінами, а не за безцінь, як буває, коли по селах їздять перекупники. Тут можна буде і пропагувати регіональний товар. Приміром, Чернігівщина - єдина область в Україні, де збереглася система насіньгоспіву галузі картоплярства. Вісімнадцять наших господарств можуть вирощувати насіння картоплі і ми хочемо, щоб про це знали.

- Які підвалини закладаються, аби весняно-польові робіти були розпочаті вчасно? Що сіятимуть аграрії цього року? Що буде з цукровим буряком і льоном?

- Структура посівів буде збережена на рівні минулого року. Посівна площа під урожай 2009 року, за попередніми даними, збільшиться на 42 тис. гектарів. Розширення відбудеться за рахунок збільшення посівів зернових і кормових культур. Триває підготовка насіння ярих зернових і зернобобових. Його у нас достатньо, вистачить і на пересівання, якщо десь буде така потреба. Поки що 98% площ озимих - в доброму і задовільному стані.

Для посівної кампанії аграрії області вже закупили третину необхідної кількості міндобрив, забезпечують себе пально-мастильними матеріалами, ремонтують техніку. На ринку Чернігівщини пального достатньо і тільки-но розпочнеться фінансування - процес активізується.

Ситуація з цукровим буряком і льоном у нас, на жаль як і по всій Україні, залишається невизначеною. Відсутність попиту та неконкурентоспроможні ціни на ці культури ро***ть їх виробництво збитковим. Існуючі ціни на цукор не покривають витрати на його виробництво. Щодо льону... Ініціатива нашої області щодо розробки й прийняття загальнодержавної програми з вирощування та переробки льону залишилась без уваги. Але ж доки не будуть модернізовані льонозаводи та організований ринок льоноволокна, питання вирощування льону не вирішуватиметься.

 

Ігорь КУЗЬМЕНКО

                                                                                                Чернігівщина





Схожі новини
  • Україна: у Херсонській області загинуло 7,5% озимих
  • На Харківщині розроблять план відродження тваринництва
  • №42 (254)
  • Молока стало меньше
  • №4 (259)

  • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.