Юрій Мельник: «Усіх має об'єднати ефективне сільське господарство і реалізація аграрного потенціалу»

17 March, Розділ Агрополітика, переглядів 5 628

Минулого тижня народні обранці провели парламентські слухання, під час яких активно обговорили стан і перспективи сільського господарства і харчової промисловості країни.

Чи матимуть аграрії гроші, щоб посіяти ярі? Чи загрожує Україні дефіцит харчових товарів? Чому іноземні країни хочуть працювати на сотнях тисячах гектарів української землі? Цю тему ми обговорили з людиною, яка найбільше обізнана в питаннях роботи АПК - міністром аграрної політики Юрієм Мельником.

- Юрію Федоровичу, який головний висновок зробили народні депутати після парламентських слухань, присвячених сільському господарству?

Мельник: - По перше, користуючись нагодою, хочу подякувати всім, хто був на парламентських слуханнях: і народним депутатам, і керівництву Верховної Ради, і аграріям за те, що в головному законодавчому органі країни розглянуто таке актуальне питання як стан сільського господарства і харчової промисловості.

Висновок короткий, його зрозуміли сьогодні всі: суспільство, політикум, фахівці - сільське господарство, про яке впродовж багатьох років говорили як про галузь, як про бездонну бочку для бюджетних грошей, сьогодні став локомотивом вітчизняної економіки. Я вважаю, що це абсолютно справедливий статус галузі, яка сама здатна забезпечити продовольчу безпеку держави, сама здатна сформувати експортний потенціал, заробити кошти для покриття торговельного дефіциту, торговельного балансу. А головне, вирішити питання життя для тих, хто живе і працює на селі. І, зрозуміло, дати можливість іншим, суміжним галузям економіки -промисловості, машинобудуванню тощо - відповідати на виклики світової фінансової кризи.

- Під час слухань говорилось про критичну ситуацію з бюджетним фінансуванням, виділенням грошей на потреби АПК...

Мельник: - Треба визнати, що умови 2009 року відмінні від минулорічних. В першу чергу, тому що для агросектора зменшено бюджетне фінансування. З іншого боку, Україна реально працює в умовах членства в СОТ. Є й інші фактори, які дають сьогодні шанс агросектору бути насправді локомотивом економіки. Втім, для цього повинні об'єднати зусилля всі: і законодавці, і виконавча влада в центрі й на місцях. Тільки таким чином ми досягнемо результату.

Щодо альтернативних напрямків діяльності в АПК, які можуть дати шанс і провести посівну роботу, і стати дійсно тим локомотивом економіки, про який всі говорять, скажу: потрібно зняти будь-які обмеження у торгівлі як на внутрішньому так і на зовнішньому ринку, позбавитися ручного адміністрування, яке на сьогоднішній день, на превеликий жаль, є на цьому рику, ввести ті податкові преференції, які були у галузі впродовж років. Це, до речі, не потребує додаткових коштів.

- А чи є гроші у селян, щоб посіяти наступний врожай?

Мельник: - Я вам назву, наприклад, дві цифри. Минулий рік був дуже успішним для села і з точки зору виробництва, і з точки зору бюджетування. Ми мали в бюджеті на програми розвитку АПК 7 млрд. гривень - величезна цифра порівняно з попередніми роками. А товарна продукція сільського господарства - це наразі 110, 120, 150 млрд. гривень!

У нас сьогодні, між іншим, після успішного минулого року є ще товарна продукція для реалізації (у попередні роки такого ресурсу не було). Але і бюджетні кошти будуть вагомою підтримкою. Тож я наполягатиму, щоб бюджет для АПК був збільшений, хоча його може й не бути.

Ми бачимо реально ті напрямки, які можуть дати селу дихання. Це, повторюся, дотримання всіх преференцій, які були надані селу законодавством у попередні роки.

- Що ми можемо продати, адже ціни на зерно не дуже стабільні в світі? Зможемо щось заробити?

Мельник: - А Україна і заро***є. На сьогодні, наприклад, проекспортовано майже 17 млн. т зерна врожаю 2008 року. Ще маємо по балансу на експорт в межах 7-10 млн. т зерна. Сьогодні в Україні працює структура, яка раніше ніколи в нас не працювала, це Аграрний фонд. В ньому торік було сформовано ресурсів на близько 3 мільярдів гривень. Сьогодні цей ресурс перетвореней в гроші, які через механізм форвардних і спотових закупівель, через інші механізми надходять тим, хто має для реалізації або зерно минулого року, або задекларував свої наміри щодо посівів, і таким чином може отримати гроші.

Я хочу сьогодні переконати всіх у тому, що в Аграрному фонді на рахунку майже 800 мільйонів «живих» грошей за зерно, яке було закуплено у селян торік. Нині через уже згадувані механізми кошти поступають тим, кому вони потрібні для виконання комплексу весняних робіт.

- Тобто іншими словами ми не маємо загрозливої ситуації з посівною кампанією в Україні?

Мельник: - Нам нелегко, дуже складно. Але разом з тим є і механізми, і додаткові ресурси, які, сподіваюсь, дозволять провести комплекс весняних польових робіт. Водночас держава повинна виконати певні зобов'язання перед селом: необхідно прийняти законопроекти, які були неактуальними ще рік тому. Такі напрацювання є. Є і розуміння у Верховній Раді, в Уряді. І ми розраховуємо, що наші ініціативи будуть підтримані.

- Чи працює Уряд з точки зору кредитування сільського господарства?

Мельник: - Безперечно, Уряд працює. Та, на превеликий жаль, ми не бачимо, можливо об'єктивно, можливо суб'єктивно, великої підтримки від комерційних банків. Адже при потребі на весняно-польові роботи у 5 млрд. грн. ми маємо від залучених нових кредитів всього 500 мільйонів. Є ще 800 млн. в Аграрному фонді. Завтра він продаватиме ресурси, які у нього є, і кошти будуть поступово надходити в село.

Та ми розраховуємо, що і комерційні банки все ж зрозуміють, що село - прогнозований надійний партнер, воно дійсно є локомотивом економіки, тож кредитуватимуть село як перспективну галузь хоча б на короткостроковий термін.

- Є вже конкретні приклади цього?

Мельник: - Перші 500 мільйонів. Ще вчора їх не було. Уряд уже визначився з бюджетною компенсацією за відсотками, які потрібно сплачувати за користування кредитом, таку програму прийнято. Є і Порядок використання цих коштів. Є реальні кошти в Мінагрополітики для виконання даної програми. Все це сигнал банкам: аграріям можна сьогодні давати кредити.

- Пане Юрію, що є зараз найбільш прибутковими для українських селян. Що найвигідніше вирощувати?

Мельник: - Досвід минулих років показав, що потрібно займатися сільським господарством комплексно і диверсифіковано. Немає нині загального рецепту, за яким можна було б сказати: сійте тільки пшеницю або тільки сою. Комплексне агровиробництво, яке передбачає збалансованість між тваринництвом і рослинництвом, в умовах попиту на продовольство, яке в світі зростає, може бути найбільш прибутковим. І ті підприємства, які мають і тваринництво і рослинництво, тобто багатогалузеві, є найбільш стабільними.

- Дедалі більше людей на планеті голодує. Чи має Україна шанс стати заможною державою і годувати цілий світ?

Мельник: - Безперечно. На парламентських слуханнях теж говорилося, що всіх має об'єднати ефективне сільське господарство і реалізація аграрного потенціалу, який за оцінками вчених, фахівців і експертів реалізований нами відсотків на 60. Тобто в світі небагато залишилося країн, які мають сприятливі кліматичні умови, сприятливі ґрунтові умови і ще нереалізований потенціал. Тож Україна обов'язково свій потенціал використає. І отримані минулого року 53 мільйони тонн зерна в цьому переконують.

- Який врожай очікуємо цього року? Вже є прогнози?

Мельник: - Міністерство завжди над цим міркує. Думаю, порівняно скоро на 2009 рік може бути прогноз приросту валового виробництва продукції у сільському господарстві 101%, але це на фоні 17,5% за 2008 рік. Це дуже високий базовий показник. За два місяці нового року агросектор продемонстрував 101,1% приросту відповідно до минулого року. Знайдіть мені ще бодай одну галузь економіки, яка б окрім того, що казати «ми - локомотив економіки», може це продемонструвати. А сільське господарство постійно це демонструє.

Підготовлено прес-службою МінАП