Щоб український овоч потрапив до європейського столу

06 April, Розділ Агрополітика, переглядів 5 429

Відомо, що під час переходу економіки до ринкових умов відбуваються суттєві зміни в усіх сферах сільськогосподарського виробництва. Які тенденції спостерігаються у сучасному овочівництві, - розповідає директор Департаменту ринків рослинництва Мінагрополітики Олександр Демидов.

- Олександре Анатолійовичу, на Вашу думку, що характерно нині для вітчизняного ринку овочівництва?

- Перш за все те, що ринок овочів в Україні впродовж останніх років динамічно розвивається і демонструє високі темпи росту. За останні роки його відмінною характеристикою у порівнянні з іншими сегментами АПК є те, що при правильному підході до вирощування і маркетингу плодоовочевої продукції галузь є високорентабельною навіть у сезон перевиробництва.

Тішить те, що овочівники освоїли інтенсивні технології виробництва овочів і фруктів, почали використовувати якісне насіння і садивний матеріал, ефективні добрива та засоби захисту рослин. Це, зрозуміло, призвело до збільшення обсягів виробництва якісної плодо-овочевої продукції, розвитку і упорядкування ринку її споживання. Тож відповідно зростає і кількість бажаючих займатися цим бізнесом.

- А чи існує вірогідність, що виробники інших галузей сільгоспвиробництва теж захочуть зайнятися овочівництвом?

- Якщо враховувати, в якому стані опинилися деякі виробники зернових культур в умовах фінансової кризи, диверсифікація їх діяльності в плодоовочеву сферу досить ймовірна. Адже диверсифікація є однією із стратегій виживання в умовах фінансової кризи.

Водночас варто наголосити: поточний сезон став серйозним викликом практично для всіх учасників плодоовочевого ринку. Зниження ввізного мита, згідно вимог СОТ в умовах різкого збільшення внутрішнього виробництва, значно ускладнило роботу сільгоспвиробникам.

- Яких овочевих культур нині вирощується найбільше?

- Останнім часом з овочів найбільше виро***ється цибулі, томатів, огірків, капусти. З деяким відставанням ідуть столовий буряк, морква, солодкий перець, баклажани, часник.

За даними Держкомстату, торік в Україні вироблено майже 8 млн. т овочів (на 1,1 млн. т більше, ніж у 2007 році). Середня врожайність склала 174 центнери з гектару.

Сьогодні найбільші площі під овочами мають південі та центрально-східні області: Херсонська - 40,8 тис. га, Дніпропетровська - 31 тис., Одеська, Харківська і Донецька - майже по 30 тис. га, Черкаська, Полтавська, Запорізька, Київська, Львівська області - від 22 до 23,5 тис. гектарів.

У цьому році планується отримати від 350 до 450 тис. т овочів закритого ґрунту.

- Чи можемо ми експортувати овочеву продукцію до інших країн?

- Сьогодні на вітчизняному ринку ми не відчуваємо дефіциту плодоовочевої продукції. Українці споживають овочів і фруктів близько 5 млн. т або майже 140 кг на душу населення.

Водночас девальвація української валюти в сукупності з перевиробництвом овочевої продукції в Україні призвели до різкого підвищення конкурентоспроможності наших овочів. Якщо у 2007 році Україна активно імпортувала моркву, цибулю, буряк і капусту, то нині наші овочі активно починають експортувати. Зацікавленість проявляють такі країни як Голландія, Польща та Великобританія. Це обумовлено дешевизною української продукції. Наприклад, українську цибулю можна закупати всього по 4-5 євроцентів за 1 кг, в той же час найдешевша польська коштує 10-12 євроцентів, тобто у 2,5-2,7 рази дорожче.

За даними Держкомстату, експорт цибулі з України на початку січня збільшився у 2 рази у порівнянні з минулим роком і відповідно змінилася географія експорту. Якщо на початку 2007-го основними покупцями української цибулі були Молдова, Естонія та Російська Федерація, то у 2008-му лідерами по закупівлі стали Узбекистан, Румунія, Молдова і Польща.

Деякі країни зацікавлені у купівлі нашої моркви. Скажімо, між Україною та Польщею існує значна різниця в цінах на неї. Сьогодні польська морква оптом продається по 20-30 євроцентів за 1 кг, на ринках країни вже з'являється морква із Голландії за тією ж ціною. Водночас в Україні оптові партії моркви у виробника можна закуповувати по 5-6 євроцентів за 1 кг, що в середньому в 5 разів дешевше, ніж у Польщі.

- Як і в будь-якій галузі АПК, в овочівництві є свої проблеми...

- Безумовно. Однією з найбільших, на моє переконання, залишається проблема зберігання овочевої продукції. Фермери вирощують овочів рівно стільки, скільки можуть зберегти хоча б до грудня. Багато виробників розпродують свій урожай ще восени, коли овочів багато і коштують вони дешево. Дрібні оптовики можуть зберігати великі партії овочів максимум до січня - лютого.

Близько 20% зібраних овочів «борщового набору» (морква, капуста, цибуля і буряк) не доходить до споживача саме через брак спеціалізованих сховищ, адже у середині 90-х більшість з них були перепрофільовані, решта - не відповідають сучасним стандартам післязбиральної переробки. Ще одна проблема, на яку необхідно звернути увагу: вимоги до якості та безпеки продукції. Адже світові тенденції безпеки продуктів харчування потребують посиленої уваги не лише до якості кінцевого продукту, а й до всього технологічного циклу, що вимагає значного ступеня прозорості при вирощуванні продукції.

Дуже важливо заохочувати українських овочівників до сертифікації продукції вже зараз, відповідно до таких систем, як Глобал Джеп. Сертифікація за даним стандартом полегшує доступ виробників до європейського ринку, їх продукція має переваги при реалізації через систему міжнародних супермаркетів. За прогнозами, у цьому році, якщо не завадять погодні умови, Україна матиме значний надлишок таких товарів як цибуля, морква та капуста. Їх експорт без Глобал Джеп можливий лише до країн СНД.

- Як Ви охарактеризуєте нинішній стан ринку насіння овочевих культур?

- В останні роки фермери та господарники з досвідом дуже добре розуміють: вдалий вибір насіння - один з ключових факторів успіху в овочівництві. Адже сорти та гібриди можуть давати зовсім різну врожайність у тих чи інших агрокліматичних зонах, від чого безпосередньо залежить собівартість. Ціна, яку платить виробник за насіння овочів, також може різнитися в десятки разів.

За аналітичними дослідженнями, ринок «дорогого» імпортованого насіння в Україні в середньому складає 14 млн. євро і за прогнозами до 2014 року зросте до 27 млн. євро. Водночас, за оцінками експертів, загальний ринок овочевого насіння України разом із недорогим зараз сягає 20 млн. євро.

Експерти деяких овочевих компаній оцінюють середні витрати на якісне насіння овочевих культур на рівні 2000 грн. на кожен гектар. Отже, потенційно український ринок якісного насіння може зрости навіть до рівня 90-100 млн. євро.

Серйозною проблемою в галузі є поширення насіння низьких репродукцій. Тобто ведеться недостатній сортовий контроль, порушуються вимоги до агротехніки, переробки, очистки й зберігання насіння.

Почастішали випадки, коли насіння вирощують господарства, які не пройшли атестацію і навіть не мають уявлення про специфіку цієї галузі. Особливо загрозливих масштабів це явище набуло в регіонах, де традиційно вирощувалося саме насіння овочевих культур.

Сьогодні в Реєстрі сортів рослин, призначених для поширення, є 1025 сортів і гібридів овочевих культур, з них лише 46% - української селекції.

Тож, вирішивши якнайшвидше всі ці проблеми, ми досягнемо поставленої мети - отримувати гарні врожаї високоякісних овочів, які стануть конкурентоспроможними на українському і європейському ринках.

Спілкувалася Оксана ШАПОВАЛ