- Про створення Міжрегіональної Громадської Спілки птахівників та кормовиробників
- Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
- Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
- Молока стало меньше
- В Україні посилять нагляд за якістю молока
Справи молочні
В Міністерстві аграрної політики відбулися щорічні загальні збори Спілки молочних підприємств України.
Спілка, як відомо, створена у вересні 2001 року як добровільна некомерційна організація. Сьогодні до її складу входить майже 100 підприємств і організацій, що діють на ринку молока і молочних продуктів. Серед них - виробники і переробники молока, вітчизняні і зарубіжні компанії, які виро***ють та поставляють обладнання, тару, упаковку, різноманітні інгредієнти, а також науково-дослідні та навчальні заклади.
Мета спілки - захист інтересів своїх учасників у державних і місцевих органах влади, ефективне вирішення проблем молочної галузі та сприяння розвитку ринку молочних продуктів.
З часу створення спілка бере безпосередньо участь у підготовці, удосконаленні та впровадженні низки законодавчих документів, які стосуються стабілізації продовольчого ринку, раціонального використання ресурсного потенціалу АПК, підвищення якості продукції, розроблення державних стандартів, гармонізації їх з міжнародними, удосконалення фінансово-кредитної цінової і податкової політики у молочній галузі.
Важливим напрямом діяльності спілки є сприяння створенню і удосконалення єдиних „правил гри" на ринку молочних продуктів. При фінансовій підтримці та за участю спілки розро***ється ряд нормативних документів, що діють в галузі виробництва і переробки молока. Спілка входить до складу Технічного комітету стандартизації "Молоко, м'ясо та продукти їх переробки" (ТК 140).
Семінари, науково-практичні конференції, "круглі столи", в тому числі міжнародні, що організовуються спілкою, привертають увагу фахівців, допомагають відпрацюванню спільних підходів до вирішення найважливіших проблем в молочній галузі, прийняттю законодавчих актів, які спрямовані на реалізацію реформ в агросекторі.
Спілка здійснює постійний моніторинг нормативно-правової бази, відслідковує процеси підготовки найважливіших документів у Верховній Раді України, Уряді, інших органах виконавчої влади.
За ініціативою Ради директорів спілки у 2002 році Україна стала членом Міжнародної молочної федерації (ММФ) - найбільш професійної і авторитетної організації в світі за своїм призначенням.
Для пропаганди передового досвіду, впровадження новітніх технологій, прогресивного обладнання та упаковки, оперативного ознайомлення з новими нормативно-правовими документами спілкою у 2002 році започатковано і регулярно здійснюється випуск науково-виробничого журналу „Молочна промисловість".
Про основні напрями роботи, яка проводилася Радою директорів, президією спілки за минулий рік, на зборах розповіла президент спілки Лідія Карпенко. Зокрема, вона зробила наголос на таких питаннях як дефіцит молочної сировини та її низька якість, поглиблення конкуренції між молокопереробними підприємствами, проблеми, які виникають в роботі в умовах СОТ і виникнуть у майбутньому при приєднанні України до Зони вільної торгівлі з Європейським Союзом тощо.
Зрозуміло, над цими питаннями фахівці спілки працювали разом із Міністерством аграрної політики, Міністерством економіки, Державним комітетом ветмедицини, Держспоживстандартом, Міністерством охорони здоров'я, Комітетами Верховної Ради, громадськими організаціями - Українською аграрною конфедерацією, Радою національних асоціацій товаровиробників при Кабінеті Міністрів України.
Обговорюючи доповідь президента спілки, заступник міністра Анатолій Мирошніков нагадав присутнім про стан тваринництва в країні, особливо в молочному скотарстві. Він наголосив на необхідності спільних підходів як переробних підприємств, так і виробників молока, перш за все, для створення інфраструктури на селі, аби сільське населення не мало проблем із продажем молока на молокозаводи. На переконання заступника міністра, потрібно більше працювати над розширенням молокоприймальної мережі, створенням обслуговуючих кооперативів - саме це, за умови встановлення справедливої ціни і своєчасних розрахунків, може посилити бажання індивідуальних власників тримати корів, а не «пускати їх під ніж».
Продовжив цю тему і Володимир Лукьянчук, який представляв Опікунську раду. Він підкреслив, що вже нині дефіцит молочної сировини в державі складає близько 60 відсотків. Триває безпрецедентне скорочення молочного стада - із 8,4 млн. корів, які були в 1990 році, сьогодні залишилось менше 2,9 млн. корів. І це неприпустимо. «Не буде корови - не буде підприємства, не буде українських молочних продуктів, - підкреслив член Опікунської ради. - Саме тому треба ставити завдання за найближчі кілька років наростити поголів'я на 2,5-3 млн. корів. Потрібно ставити завдання, щоб у кожному з 500 районів держави побудувати як мінімум по 2 потужних великотоварних комплекси, залучивши до цього кошти вітчизняних і зарубіжних інвесторів та забезпечивши фінансову підтримку з боку держави.»
Досить цікавими були виступи генерального директора "Хрістіан Хансен Україна" професора Чагаровського О. П. і завідуючої кафедрою молока Національного університета харчових технологій, доцента Поліщук Г. Є., які наголосили на необхідності підготовки кадрів для галузі. Адже всім відомо, що на відміну від радянських часів, сьогоднішні студенти майже не мають можливості пройти виробничу практику. Більшість підприємств не хочуть навчати майбутніх фахівців реальній справі. А це велика помилка. Тому в країні й відчувається гострий дефіцит у кваліфікованих спеціалістах, перш за все, технологах-молочниках.
Тож було запропоновано звернутися до молокопереробних підприємств з проханням допомогти у цій справі, а в разі їх згоди, скласти реєстр тих заводів, які створюватимуть умови для практичного навчання майбутніх фахівців.
У виступах інших учасників зборів звучала також занепокоєність ситуацією в тваринництві, що може призвести до подальшого зменшення виробництва молочної продукції, недосконалістю діючої нормативно-правової документації, що стримує рух підприємств до конкурентоспроможності з європейською продукцією. Багато накопичилось у підприємств проблем, пов'язаних із поверненням їм права сплачувати дотацію сільськогосподарським товаровиробникам за реалізоване ними молоко. Великій критиці піддався діючий порядок декларування змін ціни на продовольчі товари, який, по суті, виснажує фахівців підприємств, а сам не відіграє аж ніякої ролі у стримуванні зростання цін, що викликано змінами цін майже на всі складові процесу виробництва продукції.
Учасниками зборів запропоновано Раді директорів, Президії спілки прискорити вирішення зазначених проблем. Разом з іншими зауваженнями ці пропозиції включено до плану роботи спілки і одностайно затверджено.
В роботі зборів також взяли участь директор Департаменту фінансів Григорій Зуб, директор Департаменту ринків тваринництва з Головною державною племінною інспекцією Дмитро Микитюк, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко, представники ЗМІ.
