- Що зупинить сільське господарство
- №42 (254)
- Створення кооперативних елеваторів забезпечить стабільну позицію одноосібника на ринку зерна
- Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
- Агросектор України є пріоритетом для банківського кредитування - учасники ринку
Разом і банк легше створити...
Необтяжливе кредитування сільськогосподарського виробника - питання не просто актуальне, а найважливіше, адже найчастіше саме воно стає стримуючим, або навпаки стимулюючим фактором розвитку.
На жаль, перші місяці фінансової кризи красномовно підтвердили відому іронічну приказку про порятунок потопаючого. Користуючись невпевненою і не завжди послідовною реакцією Національного Банку України на виклики, а інколи й відвертим лобіюванням інтересів певних фінустанов, переважна більшість комерційних банків одразу забула про інтереси своїх клієнтів. Зачинилися двері для тих, хто захотів повернути кровні депозити. А про бажаючих взяти кредит годі й говорити. Ні, в позичках мало хто начебто відмовляв. Але ж відсотки космічні виставили, які не інакше, як зашморгом на шиї можна назвати. Таким чином, традиційні комерційні банки перш за все добре «підмочили» свою репутацію. Агровиробники, громадські організації, владні структури «взялися за голову». Що далі? Чи варто мати справу із тими «фінансистами», які дбають тільки про себе, непередбачено змінюючи правила гри? Але ж державний бюджет - не гумова куля, що її можна надути до безміру. Навпаки, в умовах фінансової кризи довелося поставити на суворий облік кожен ковток бюджетного повітря. Тоді ж як забезпечити аграріїв фінансовими ресурсами й на своєчасну посівну, й на жнива, й на розвиток? На порядку денному одразу постало питання про організацію власної фінансової установи, яка б опікувалася саме сільгоспвиробниками, і була створена саме за їхньою ініціативою. І вже затверджено склад робочої групи з питань створення кооперативного аграрного банку, розробляються відповідні матеріали для його реєстрації, обговорюється в широких колах і проект Закону України «Про кооперативну систему кредитування сільського господарства». Ескіз концепції цього документу було розглянуто на спеціальній нараді, яка днями відбулася в Міністерстві аграрної політики України. У цьому вельми актуальному заході взяли участь заступники міністра аграрної політики України Валентина Завалевська та Борис Супіханов, генеральний директор Центру аграрних реформ Любов Молдаван, перший заступник Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств Василь Ярошовець, начальники підрозділів і провідні фахівці Мінагрополітики, авторитетні наукові співробітники Інституту аграрної економіки. Концепцію Законопроекту «Про кооперативну систему кредитування сільського господарства» презентувала генеральний директор Центру аграрних реформ Любов Молдаван. Під час своєї доповіді вона, зокрема, зазначила: «Зважаючи на досвід зарубіжних країн, можна говорити про відчутні переваги кредитних кооперативних установ. Зокрема, клієнти таких банків мають змогу отримувати кредити за нижчими, ніж в інших фінансових установах ставками. Простішою є й власне процедура надання кредитів, що здійснюється як під заставу, так і на умовах гарантій членів кооперативу. Передбачено можливість отримувати кредити під ощадні внески. Вищим є й рівень безпеки кредитного обслуговування. У разі проблем зі своєчасним поверненням позичок існує практика взаємовигідного розв'язання таких питань. У своєму для аграріїв банку можна було б відкривати пенсійні рахунки на різних умовах. Практика роботи таких установ свідчить про надійність накопичення заощаджень. Чимале значення має й саме відчуття власника банківської установи, якими можуть бути всі юридичні та фізичні особи, що працюють в галузі АПК».
Проект Закону України «Про кооперативну систему кредитування сільського господарства» перебуває на розгляді в профільних комітетах Верховної Ради та в Кабінеті Міністрів України. Про це ми інформуватимемо в подальших номерах газети.
Ольга Карасик, професор кафедри фінансів Національного університету біоресурсів і природокористування: «Сьогодні на перший план аграрної реформи виходить така її складова, як створення фінансової інфраструктури села, реформування інструментів фінансування та кредитування аграрного сектора. Справа в тім, що комерційні банки, які обслуговують реальну економіку, мало розуміються в особливостях сільського господарства, вважаючи його дуже ризикованим бізнесом. Відтак, кредити видаються здебільшого на короткий термін, та за умови здешевлення державою відсоткової ставки.
Аналогічна ситуація спостерігалася раніше у багатьох країнах світу, що й стало стимулом для розвитку кредитної кооперації. Отже, в країнах з розвинутою ринковою економікою, поруч із універсальними банками, що здійснюють широкий спектр фінансових операцій, діють і спеціалізовані фінансові установи та їх цілісні системи, які кредитують сільське господарство.
Теперішній стан розвитку АПК і земельна реформа потребують нових механізмів фінансування. Тому, з урахуванням світового досвіду, адаптованого до нашого сьогодення, необхідно розробити відповідну організаційно-правову базу для формування кооперативної кредитної системи сільського господарства як доповнення до існуючої універсальної банківської системи, а саме створення специфічного фінансового сегмента - спеціалізованої кооперативної системи кредитування аграрного сектора.
Кооперативний статус усіх фінансових установ зазначеної системи дасть можливість забезпечити рівний доступ усіх її членів до фінансових послуг та їх здешевлення. На нашу думку, виходячи з сучасних реалій та потреб аграрного сектора України, доцільне створення спеціалізованої кооперативної системи аграрного кредиту як загальнонаціональної мережі фінансових установ, що включає в себе сільські кредитні спілки, місцеві (регіональні) кооперативні банки аграрного кредиту (КБАК) та фінансові установи, засновані кооперативними банками аграрного кредиту (фінансову, іпотечну, лізингову та страхову), що надають спеціалізовані фінансові послуги своїм членам кооперативними банками. Головна мета системи: довгострокове, середньострокове та короткострокове кредитування агровиробників усіх форм власності, сільських територій та сільського населення за рахунок залучення тимчасово вільних фінансових ресурсів усіх сфер економіки України та міжнародного фінансового ринку.
Організовувати таку систему краще одночасно "знизу" та "зверху". На національному рівні ініціаторами її створення можуть виступити Асоціація аграрних підприємств, Асоціація фермерів, Асоціація кредитних спілок. Це значно прискорить процес створення системи, оскільки ці організації можуть виступити з законодавчою ініціативою. Вони також можуть обрати Координаційну Раду по створенню кооперативної системи аграрного кредиту, яка б могла розпочати підготовчий етап створення системи. Важливо уже на початковому етапі до її роботи залучити представників Кабінету Міністрів України, Національного Банку, Міністерства аграрної політики та Міжнародних донорських організацій».
Мудрі люди кажуть: тому, хто хоче стати успішним і навчитися заробляти гроші, треба давати не «рибу», а «вудку». Цебто, для створення кооперативного аграрного банку мало лише ініціативи і бюджетної дотації держави. В такій важливій справі щедра підтримка з державної казни може прищепити сільгоспвиробникам споживацьке ставлення до ведення господарювання. Мовляв, навіщо ефективно й завзято працювати, якщо дармовий кредит і так дадуть... Але якщо задля створення свого рідного банку кожен виробник сільгосппродукції привнесе свій, хай невеличкий кошт, а разом з тим отримає змогу реально контролювати: на які такі справи витрачається фінансовий ресурс своєї кооперативної установи, відтак і доступні кредитні кошти не будуть витрачатися неефективно. У нас вже є досвід кооперації фінансів у будівництві комунікацій на селі. Зокрема, в той час, як держава практично не знаходить гроші для газифікації сіл, самі громади спільним коштом взялися цивілізовувати свій побут. Таким чином, до тисяч сіл дійшов блакитний вогник. Чому б у такий спосіб і свій власний банк не створити, щоби спільним ресурсом забезпечити ефективне агровиробництво?
А держава? За державою - чесні правила гри. Тобто, законодавче і правове забезпечення реалізації фінансової ініціативи громади.
Володимир ВІЛЬОВИЧ
