Ситуацію потрібно докорінно змінити

09 December, Розділ Агрополітика, переглядів 7 328

Як не жадали фермери почути самого Прем’єр-міністра України на нещодавньому Всеукраїнському аграрному форумі, Микола Янович на зустріч із аграріями не прийшов. Як і більшість високопосадовців, на яких розраховували сільгоспвиробники. Бо ситуацію, що склалась нині в АПК, вважають критичною і своїми думками й міркуваннями планували поділитись із урядовцями та народними депутатами.

Поспілкуватись із аграріями прийшов лише Микола Присяжнюк, профільний міністр, і два народні депутати. Незважаючи на підвищену емоційність усіх присутніх, форум все ж пройшов без особливого популізму. А головне, прийняв ті рішення, до яких прагнули організатори масштабного заходу.

Ретельно підготувавшись до ймовірної зустрічі з високопосадовцями, аграрії з допомогою цифр і фактів нагадали учасникам форуму про різке падіння цін на зерно і зниження прибутковості його вирощування, про масові випадки тиску контролюючих і дозвільних органів на аграрну галузь, про значні затримки з державною реєстрацією права оренди земельної ділянки, про обмеженість фінансування господарств коштом Держбюджету, про перманентні спроби ревізії існуючих податкових стимулів для сільгоспвиробників.

Так, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алекс Ліссітса наголосив, що «сьогодні, коли органи державної влади констатують про рекордні врожаї, рекордний експорт з України зерна та іншої сільгосппродукції, українські селяни зазнають величезних збитків. Без перебільшення можна стверджувати: склалась критична ситуація, яка, у разі невтручання органів державної влади, призведе до зупинки розвитку галузі сільського господарства, яка вже перебуває на межі збитковості».

Ще у квітні аграрії намагались попередити суспільство про ймовірні ризики, зібравшись у Харкові на свій перший аграрний форум. Утім, вислухавши делегатів від агровиробників, урядовці спромоглися лише частково врахувати висловлені пропозиції. Адже ряд законопроектів зі спрощення і вдосконалення регулювання відносин, пов'язаних із проведенням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, хоч і зареєстровані у Верховній Раді, але так і не розглянуті народними обранцями. Хоча Кабмін і не підтримав радикальну зміну системи оподаткування в АПК, проте Міністерство доходів і зборів розробило законопроект, яким пропонує, зокрема, виключити з переліку сільгоспвиробників (платників ФСП) суб’єктів господарювання, які отримують дохід від діяльності у сфері тваринництва, птахівництва і риборозведення та продуктів їх переробки.

Не відтермінована, незважаючи на наявність відповідних законодавчих ініціатив, норма по розробці проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Лише у першому читанні прийнятий такий важливий для аграріїв законопроект як «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» (щодо відміни сертифікації послуг зі зберігання зерна та сертифікації якості зерна).

А от взагалі в парламенті не розглянуті законопроекти по відміні обов'язкового технічного контролю сільгосптехніки. Не відновлено повноцінне фінансування бюджетної програми «Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними» тощо.

Втім, навіть прийняття цих законодавчих документів недостатньо, аби протистояти загрозам, що постали перед вітчизняною галуззю сільського господарства, наполягають аграрії. Бо є і ряд інших проблем, без вирішення яких неможливо зупинити кризу в АПК. Зокрема, найсуттєвішими учасники форуму назвали такі:

-ціни на зерно в Україні нижчі, ніж в інших країнах світу;

-рівень логістичних витрат на ринку зерна країни є найбільшим у світі;

-нині є безпрецедентним тиск імпортної продукції на внутрішній ринок;

-низьким і недостатнім є рівень фінансової інтервенції;

-практично повністю відсутня бюджетна підтримка галузі АПК;

-можливості залучення фінансових ресурсів не відповідають потребам аграріїв;

-агровиробники обмежені в доступі до банківських кредитів (відсоткова ставка є однією з найвищих у світі).

І все це відбувається під впливом складних погодних умов і фінансової ситуації в світі, що додатково погіршують становище сільгоспвиробників. Особливо страждає в цьому секторі тваринництво. Так, генеральний директор холдингу «Бахмутський аграрний союз» Юрій Акневський наголосив, що зростання сільгоспвиробництва в Україні в останні роки багато в чому стало можливим завдяки діючій системі оподаткування та відсутності суттєвих змін у ньому. А у разі скасування спецрежиму оподаткування, переконаний Юрій Петрович, інвестиційна привабливість галузі буде нівельована.

За його словами, додаткове фіскальне навантаження на галузь може становити понад 325 млн. грн., переважно за рахунок великих підприємств, що спеціалізуються на молочному скотарстві та свинарстві. Ця сума перевищить обсяги бюджетної підтримки середніх і крупнотоварних підприємств, що здійснюється в останні роки переважно за рахунок коштів спецфонду Держбюджету. Тож тваринникам доведетьсябільше сплачувати до бюджету, ніж отримувати бюджетної підтримки, що контрастує з практикою основних конкурентів України, таких як ЄС, Росія і Білорусь.

Наведені Акневським аргументи підтримує голова Ради директорів асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко, додаючи, що насправді ризик такого суттєвого збільшення фіскального навантаження змусить сільгосппідприємства вирізати поголів’я худоби і птиці, особливо, якщо тваринництво не є основною спеціалізацією господарств. І у разі реалізації пропозицій Міністерства доходів і зборів, поголів’я ВРХ в агропідприємствах зменшиться на 21%, свиней – на 22%, птиці – на 8%, що матиме непоправні наслідки для вітчизняного тваринництва.

«Втрати від скорочення виробництва продукції тваринництва сягнуть близько 5 млрд. грн. без урахування ПДВ та близько 6 млрд. грн. у ринковому еквіваленті, - каже О. Бакуменко. - Це призведе до скорочення загального обсягу ВВП сільського господарства України на 2%, ВВП створеного сільгосппідприємствами – на 5% та ВВП тваринництва, створеного сільгосппідприємствами, – на 17%. Водночас зменшення пропозиції продукції тваринництва на ринку призведе до зменшення її експорту та збільшення імпорту, що погіршить зовнішньоторговельне сальдо на $650 мільйонів».

Найгірше те, що понад 60 тис. людей, які проживають у сільській місцевості, втратять реальну роботу. Це майже 10% від загальної кількості тих, хто працює в агровиробництві.

«Тому ми наполягатимемо на прийнятті закону про заборону змін оподаткування до 2018 року, - підкреслив голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков. - Якщо уряд прийме рішення про скасування податкових пільг для сільгоспвиробників, то їхні втрати складуть 19 млрд. грн., а кількість збиткових господарств зросте до 50%. Скорочення ж валового обсягу виробництва сільгосппродукції складе 8-10%».

Водночас президент УКАБ Алекс Ліссітса вважає, що для благополучного розвитку українського АПК також необхідно повернути механізм повернення ПДВ при експортних операціях із зерном і відмовитися від змін до Земельного кодексу, що стосуються обороту земель сільгосппризначення, до 2016 року. «Ми вимагаємо не продовжувати нульову ставку ПДВ при експорті зерна, а також продовжити земельний мораторій, як це і прописано законом, до 2016 року, - заявив Ліссітса. - Бо сьогодні повністю відсутня інвентаризація землі, договори оренди не реєструються. Ми зараз усі перебуваємо у «підвішеному» стані. Та в цей же час держава хоче запровадити ринок землі для одного гравця - Державного земельного банку. Ми проти цього».

До речі, під впливом усього сказаного і почутого в залі рішуче налаштована частина делегатів Всеукраїнського аграрного форуму закликала присутніх до рішучих протестних дій. Та мудрість перемогла. Адже розв’язання наболілих проблем АПК не вимагає чогось непосильного. Навіть без надмірних зусиль ситуацію все ж можна докорінно змінити.

Тому учасники форуму прийняли рішення направити Президенту України, Голові Верховної Ради України, Прем’єр-міністру України та головам депутатських фракцій звернення щодо найактуальніших проблем галузі, можливих шляхів їх подолання та сприяння у їх вирішенні. Координаційній раді Всеукраїнського аграрного форуму доручено щомісячно інформувати громадськість про проведену органами державної влади роботу задля врахування пропозицій аграріїв, внесених під час роботи аграрного форуму.

Нове, а головне, згуртоване і чітко організоване об’єднання аграріїв - Всеукраїнський аграрний форум - залишило за собою право на проведення зборів і демонстрацій під стінами Адміністрації Президента, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України у випадку, якщо пропозиції аграріїв не будуть враховані й відповідні ініціативи надійдуть від сільгоспвиробників із більш ніж 50 відсотків областей України.

АВТОР