Навіть найзаповзятіший скептик сьогодні погодиться: саме аграрний сектор України нині є одним із основних у національній економіці, бо не лише забезпечує продовольчу безпеку країни, а й є тим «локомотивом», який зможе, на переконання експертів, вивезти Україну з фінансової та економічної криз.
Не секрет, що агровиробництво охоплює майже всю територію країни. В галузі працює 4 млн. українців, що проживають на селі, або 16,7% від зайнятого населення.
Починаючи з 90-х років ми прийняли цілу низку законодавчих та інших нормативно-правових актів, спрямованих на створення сприятливих умов для розвитку аграрного сектора економіки. Надзвичайно важливим для нього став Закон України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві", який регламентує створення умов для прибуткового господарювання сільгоспвиробників і підвищення рівня життя людей в сільській місцевості.
Для подолання негативних тенденцій в АПК і створення умов для позитивної динаміки його розвитку Мінагрополітики разом з іншими міністерствами та відомствами, науковими установами напрацювали, а Верховна Рада прийняла базові закони України. Основні з них: "Про державну підтримку сільського господарства України (2004 рік), "Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року" (2005 рік), а також законодавчі акти щодо запровадження спеціальних режимів оподаткування аграріїв податком на додану вартість і фіксованим сільгоспподатком.
Завдяки вищезазначеним та іншим законам України у вересні 2007 року Кабінетом Міністрів України затверджено Державну цільову програму розвитку українського села на період до 2015 року.
Таким чином, в основному, законодавчо забезпечено системний і комплексний підхід до реалізації державної аграрної політики на даному етапі розвитку всіма органами державної влади та місцевого самоврядування, що значно покращило інвестиційну привабливість й умови господарювання в АПК.
Особливу роль для позитивного розвитку агросектора зіграло збільшення обсягів його державної фінансової підтримки (зокрема, в 2008 році становила 6,4 млрд. грн.), удосконалення програм бюджетного фінансування та спеціальних режимів оподаткування і кредитування. Це дозволило значно активізувати впровадження сучасних технологій для раціонального використання наявних ресурсів - землі, техніки, добрив, засобів захисту рослин, насіння, переробки і виробництва продуктів харчування тощо.
Завдяки послідовності державної аграрної політики, не зважаючи на загострення негативних явищ, пов'язаних із фінансовою кризою у світовій економіці, аграрний сектор в останні роки забезпечував виробництво продукції в обсягах, що гарантують продовольчу безпеку держави та зміцнюють позиції України на світових ринках продовольства.
Сьогодні АПК - самодостатня сфера національної економіки: до Зведеного бюджету торік сплачено в 2 рази більше коштів, ніж бюджет Мінагрополітики у 2009 році (відповідно 17,3 млрд. грн. і 8,8 млрд. гривень).
Нині в агросекторі впроваджується майже 600 інвестиційних проектів (на близько 23 млрд. грн.), в т.ч. у галузі тваринництва - близько 500 інвестпроектів загальною вартістю понад 20 млрд. гривень.
За 2008 рік порівняно із 2007 роком експорт аграрної продукції збільшився в 1,6 рази (ріст становить майже 36 млрд. гривень). Тобто вже тільки за рахунок зростання експорту виросла ємність аграрного ринку, зросла витребуваність продукції у сільгоспвиробників, що суттєво стимулює галузь для подальшого розвитку.
Минулого року Україна отримала найвищі обсяги виробництва зерна, соняшнику, ріпаку за всю свою історію. Ми посідаємо лідируюче місце в світі по експорту соняшникової олії. В цьому маркетинговому році займаємо 4-5 місце серед найбільших країн-експортерів зерна, стали найбільшим виробником ріпаку в Європі. За оцінками Мінагрополітики, в поточному МР Україна посяде 6 місце в світі серед експортерів пшениці, 4 місце - серед експортерів кукурудзи, 1 місце - серед експортерів ячменю.
Тож аграрний сектор варто нині розглядати, як один із головних факторів економічного і, передусім, соціального розвитку держави.
З початком фінансово-економічної кризи дуже швидко в суспільстві змінилася риторика щодо ролі АПК для економіки держави. Галузь, яку багато скептиків впродовж років вважали «бездонною ямою для бюджетних грошей», дуже швидко набула статусу одного із «локомотивів економіки», розвиток якого сприятиме розвитку суміжних секторів.
Зважаючи на актуальність і важливість розвитку галузі, вказані питання неодноразово розглядалися на нарадах за участю Прем'єр-міністра України, засіданнях Уряду, комітетів Верховної Ради України, колегії міністерства, на рівні місцевої виконавчої влади.
Парламентські слухання "Сучасний стан та перспективи розвитку сільського господарства і харчової промисловості України", які відбулися 11 березня 2009 року, дали можливість ще раз на вищому рівні всебічно проаналізувати роботу АПК, а головне, визначити стратегію його розвитку в кризовий період, сформувати перелік першочергових заходів, які необхідно здійснити на державному рівні, перш за все, в частині прийняття законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо системного вирішення сучасних проблем розвитку агросектора.
Тож хочу висловити впевненість, що спільними зусилсями всіх гілок влади в умовах світових кризових явищ ми зможемо не допустити зменшення обсягів виробництва основних видів сільськогосподарської продукції та гарантувати продовольчу безпеку держави.
Юрій МЕЛЬНИК,
міністр аграрної політики України