Перший візит. Не комом.

23 June, Розділ Агрополітика, переглядів 4 140

Вранці минулого понеділка вона вперше ступила на українську землю. А вже ввечері та наступного дня про її візит знали всі, хто цікавиться аграрним сектором України.

Маріан Фішер Боель - комісар Європейської Комісії з питань сільського господарства та розвитку сільської місцевості - насправді вперше прибула до України. До нас приїхав ревізор! - захлиналися засоби масової інформації, шукаючи більше політичний аспект у цьому візиті, ніж професійне прагнення Маріан нарешті побачити на власні очі: чи дійсно український АПК настільки сучасний, як розповідають їй щоразу при зустрічі представники української делегації?

Нинішньому візиту єврокомісара, без сумніву, передувала копітка робота фахівців Міністерства аграрної політики України. І, перш за все, міністра аграрної політики України Юрія Мельника. Спостерігаючи за тим, як високі посадовці двох країн спілкуються між собою, не можна було не помітити: цікавість Маріан Фішер Боель до вітчизняного агросектора продиктована і великою її повагою до нашого аграрного міністра. Не дарма під час прес-конференції, яка фактично підсумувала перший день перебування єврокомісара у Києві, Маріан Боель назвала Юрія Мельника своїм другом. А журналістам було про що розпитати шановану гостю: вона вже зустрілась з Президентом України, провела переговори з міністром агрополітики, побувала у представництві ЄК у Києві, де поспілкувалася з представниками Європейської Бізнес Асоціації. Крім того, в Україні зараз працюють європейські експерти. Якщо вони підтвердять, що наша країна виробляє птахівничу продукцію високої якості, то ми зможемо розраховувати на європейські ринки.

Ось чому першим було запитання журналістів про принцип відбору птахопідприємств для інспектування.

- Хочу запевнити вас, - зазначила Маріан Боель, - що я особисто ніякої участі у відборі птахофабрик не приймала, бо це абсолютно протирічить традиціям, які прийняті у Європейській Комісії: не поєднувати економічні й технічні питання. Підприємства обираються відповідними експертами галузі ветеринарної медицини.

- Десять підприємств заявило про своє бажання експортувати до ЄС продукцію, яку вони виробляють, - підключається до розмови Юрій Мельник. - Тож ці підприємства і заявлено для інспектування. З десяти європейські інспектори вибрали шість. Це виключно їхня прерогатива і ніхто на той вибір вплинути не може. Вони мають дуже прагматичний підхід: ніяких поблажок, виключно об'єктивний підхід до інспектування підприємств. Тож не шукайте в цьому ніяких підводних каменів, а краще донесіть до всіх підприємств інформацію, що сьогодні вимоги експертів досить жорсткі, і, щоб реалізувати свою амбіцію, треба їй відповідати. Це ключова теза до всіх підприємств, незалежно від того, на кого вони зорієнтовані і яку продукцію виробляють. Думаю, нині європейські інспектори роблять абсолютно правильну коректну інспекцію, яка потрібна, в першу чергу, нашим виробництвам. Паралельно з інспектуванням підприємств відбувається аудит служби ветеринарної медицини. Наскільки вона за своїми підходами у внутрішньому інспектуванні відповідає загальноєвропейським вимогам. І сьогодні на прикладі 5-6 підприємств будуть судити про готовність української ветеринарної служби гарантувати Європі якість продукції, що виробляється.

alt - Хочу зі свого боку сказати, - додає пані Боель, - інспектори, які нині працюють в Україні, повністю дотримуются вимог, які ми виставляємо до наших птахофабрик. Жодних спеціальних умов до українських підприємств ні в якому випадку не висувається.

- Які шанси у м'яса птиці та яєць з України потрапити на територію Європейського Союзу?- знову допитуються представники ЗМІ.

Маріан Боель: Коли мова йде про продовольчу безпеку, зокрема щодо м'яса птиці, то для нас основне - забезпечити, щоб воно не було заражене мікроорганізмами, наприклад, різними видами сальмонели. Тому головна вимога - продукт має відповідати вимогам продовольчої безпеки.

Юрій Мельник: Поки що результати інспектування можуть знати лише інспектори. Ми ж дізнаємось про них лише після зустрічі з експертами. А щодо насичення ринку скажу таке. Сьогодні потрібно говорити про реалізацію аграрного потенціалу держави. І зовнішній, і внутрішній ринок будуть тільки мотиваторами для збільшення виробництва і реалізації потенціалу. У жовтні ми чекатимемо наступну інспекцію, це буде напрямок червоного м'яса (свинина і яловичина).

- Чи існуватимуть ввізні мита на українське зерно? - чергове запитання журналістів.

Маріан Боель: Торік ЄС скасував ввізні мита на зернові. Ми побачили, що в усьому світі дуже різко зростають ціни і не хотіли створювати умови, які б вплинули на збільшення ціни м'яса. Зараз ми уважно слідкуємо за тим, як розвивається ситуація на ринку, і наші рішення будуть від цього залежати. Як ви знаєте, сьогодні ведуться переговори щодо створення зони вільної торгівлі між Україною і Європейським Союзом, тож після завершення переговорів українські виробники зерна матимуть кращі можливості доступу до ринку ЄС.

- Чи не могли б Ви оцінити обсяги наданої Україні технічної допомоги? Наскільки ефективно використано кошти? - поцікавився кореспондент Укрінформу.

Маріан Боель: Якщо говорити лише про сільське господарство, то був тільки один конкретний проект, на який виділено 9 мільйонів євро технічної допомоги.

Мельник: Ви знаєте таку українську приказку: «дорога ложка до обіду»? Погодьтесь, що не всі речі можна оцінити коштами. Я говорив би зараз не стільки про технічну, а про допомогу взагалі, яку надає нам ЄС через Європейську Комісію і той напрямок, який очолює пані Фішер Боель. Згадайте 2007 рік: проблема на ринку зерна. Через програму навчання, яку запропонувала Європейська Комісія, фахівці міністерства і аграрного ринку стажувалися за напрямом «зерновий ринок». Нам вдалося переконати суспільство, що альтернативи насичення Аграрного фонду коштами, щоб він працював як регулятор на ринку зерна, немає. Інший приклад - біопаливо. Численні круглі столи, семінари, навчання, стажування українських фахівців в ЄС, робота з практиками, робота на законодавчому рівні - і як результат, Верховною Радою прийнято закон №1114 по виробництву біопалива.

Торік ми з Єврокомісією переговорили про започаткування проекту формування інфраструктури аграрного ринку, безпеку якості харчових продуктів в умовах членства України у ВТО (близько 5 млн. євро). Нині цей проект з розбудови оптових ринків реалізується у державі. Тобто краще дати вудку, щоб зловити рибку, ніж саму рибку. Цей принцип, з моєї точки зору, ціниться дорожче.

- Як Ви оцінюєте перспективи ведення діалогу створення зручної моделі входження України в аграрний сектор Євросоюзу? - нове журналістське запитання.

Маріан Боель: Той діалог, який започатковано між Європейським Союзом і Україною у 2006 році, має надзвичайну важливість. Я хочу особливо підкреслити, що цей діалог значною мірою підтримується Міністерством аграрної політики України, зокрема особисто міністром Мельником. І така підтримка теж має величезне значення для розвитку цього діалогу, бо це дає можливість розширити доступ українських сільгоспвиробників через угоду про асоціацію та про зони вільної торгівлі до ринку ЄС.

- Зараз активно обговорюється питання можливого створення зернового угруповання між Україною, Казахстаном і Росією. Воно могло би стати найкрупнішим імпортером зерна. Як Євросоюз ставиться до такої ідеї?- топ-запитання тижня.

Маріан Боель: Мені незрозуміло, що це буде: чи якась віртуальна структура, чи організація, яка певним чином впливатиме на ціноутворення у сфері торгівлі зерном, чи якась картель. Можу сказати напевне лише одну річ: Україна є членом Світової організації торгівлі, а Росія і Казахстан до цієї організації не належать. І я не хотіла би, щоб переговори, які ведуться щодо зернового полу, викликали якісь проблеми у мого хорошого друга пана Мельника у переговорах з Європейським Союзом.

Юрій Мельник: Думаю, проблем ніяких не буде. Взаємовигідність у торгівлі - це домінанта будь-яких переговорів. Україна, відповідаючи на виклики збільшення обсягів продукції сільського господарства, і в тому числі зерна для потреб світового ринку, йде шляхом не alt простозбільшення обсягів виробництва, а побудови під цю модель системи логістики, яка би включала польові елеватори, мережу транспортування і, головне, портове господарство, яке б дало змогу через елеватори і портові термінали реалізовувати продукцію на експорт. Безперечно, висловлюють свої сподівання працювати в портах Чорного моря при експорті зерна і наші сусіди - казахи і росіяни, бо порти Чорного моря знаходяться в українських територіальних водах. Як скоординувати дії без нанесення шкоди будь-кому з учасників рику? Ця тема обговорювалася неодноразово.

Наступного дня комісар Європейської Комісії з питань сільського господарства та розвитку сільської місцевості зробила вояж у два регіони: на Київщину та Черкащину. Для економії часу Маріан Фішер Боель, Юрій Мельник та інші учасники європейської і української делегацій пересувались вертольотом. Вони побували на племінному заводі з розведення, вирощування і реалізації свиней великої білої породи і молочно-товарній фермі ВАТ «Терезине», а також оглянули посіви сільськогосподарських культур господарства.

У Черкаській області гості завітали до ЗАТ «НВФ «Урожай» і ЗАТ «Миронівська птахофабрика». Повністю автоматизована й оснащена провідними технологіями, фабрика має 13 виробничих майданчиків. Річна виробнича потужність першої черги підприємства - 100 тис. тонн м'яса птиці у забійній вазі.

Не менш цікавим стало відвідання і м'ясопереробного заводу «Легко» в Київській області. Підприємство випускає 45 найменувань продукції, тут впроваджені міжнародні системи контролю якості ISO 9001 та безпеки продуктів харчування ХАССП. Торік «Легко» виготовив 9941 тонну напівфабрикатів.

Останнім пунктом подорожі делегацій стало товариство «Дан-Фарм Україна» в Кагарлицькому районі Київщини. Основні види діяльності підприємства - вирощування свиней і рослинництво.

Тож програма перебування в Україні комісара Європейської Комісії з питань сільського господарства та розвитку сільської місцевості Маріан Фішер Боель була насиченою і змістовною. Переконана: повертаючись до Брюсселю, пані Маріан повезла із собою не лише позитивні враження від побаченого, а й теплі спогади про нашу гостинність.

Лариса ДАВИДОВА