Аграрний тиждень. Україна
» » Петро Вербицький: «Є достатньо механізмів, які регулюють імпорт в країну будь-якої продукції, в тому числі м'ясної»
» » Петро Вербицький: «Є достатньо механізмів, які регулюють імпорт в країну будь-якої продукції, в тому числі м'ясної»

    Петро Вербицький: «Є достатньо механізмів, які регулюють імпорт в країну будь-якої продукції, в тому числі м'ясної»


    Пригадуєте відомий вислів: «скільки на кажи «халва», в роті не посолодшає»... З ковбасою відбувається те ж саме. Скільки не витратиш грошей, рідко купиш той товар, який порадує смаком і інгредієнтами. Бо смак головного з них - м'яса - ми все ж пам'ятаємо.

     

    alt«Додало присмаку» нашій українській ковбасі та копченостям і Мінекономіки, надавши дозвіл імпортерам на ввіз в Україну для переробки незбагненої кількості м'ясосировини. Звісно, вітчизняні тваринницькі господарства забили на сполох. І вірно вчиняють, адже хто може відібрати у нас право споживати якісну продукцію?

    Про ліцензування, імпорт сировини, контроль за якістю м'ясної продукції ми вирішили розпитати голову Державного комітету ветеринарної медицини України Петра Вербицького.

    - Нарешті Кабінет Міністрів своїм розпорядженням скасував ліцензування на ринку м'яса. Потрібно чекати якихось змін на краще?

    - Можу сказати, що відміна ліцензування не створить ніякої катастрофи на ринку м'яса. Адже крім ліцензування були й інші чинники: зокрема, дозволи ветеринарної служби, інспектування і таке інше.

    У застосованому рішенні причина одна: ліцензії видані на ввіз майже 4 млн. тонн м'яса. Та реально такої кількості м'яса не ввозили і не ввезуть, бо це не потрібно. Думаю, тут річ у підприємцях, які прагнули максимально захопити ринок і завезти якомога більше сировини на переробку. Але повторю: є достатньо механізмів, які регулюють імпорт в країну будь-якої продукції, в тому числі м'ясної, в умовах вступу України до СОТ.

    - Чи не буде на Україну навали імпортного м'яса?

    - За даними, якими я володію, з початку року імпортовано більше, ніж за аналогічний період 2008 року. За оперативними даними, за 6 місяців завезено 198 тис. тонн м'ясосировини. Це десь на 66 тис. тонн більше, ніж торік. Водночас нагадаю, що у 2008 році в Україну ввезено понад 500 тис. тонн. Тож наш прогноз: у поточному році м'ясної сировини буде завезено менше на 100-120 тис. тонн.

    До речі, у нас з'явилося сьогодні кілька нових механізмів, щоб урегулювати цей процес. Зокрема, прийнято ряд нормативних документів, які підвищують відповідальність за порушення законодавства в галузі ветеринарної медицини, а в питаннях ввозу м'яса ми спостерігаємо масу порушень. На сьогодні наші служби затримали і вилучили понад 4 тис. тонн, утилізували понад 900 тонн імпортного м'яса, ввезеного без документів, з простроченим терміном використання і таке інше.

    Друге. Ми зареєстрували в Мін'юсті документ (зміни до наказу Головного державного ветеринарного інспектора України №23 від 12.03.2001), згідно якого обов'язково підлягатимуть інспектуванню всі без винятку підприємства, з яких імпортується продукція. Раніше українське законодавство дозволяло без інспектування завозити продукцію з підприємств, що мають європейські номери. Тож цією процедурою ми теж можемо стримувати завіз великої кількості м'ясної продукції. Або, скажімо, ряд заходів по розширенню лабораторного контролю, при якому виявляються партії неякісного м'яса, що підлягає або поверненню, або утилізації. Тому ще раз хочу сказати: є чимало чинників стримування заводу особливо неякісної продукції на Україну.

    alt- Уряд прагнув навповнити ринок дешевою ковбасою, для виробництва якої потрібна сировина. Чому міністерство було проти ввезення такої кількості м'яса, якщо ми не можемо його запропонувати?

    - По-перше, Міністерство аграрної політики України працює над тим, щоб розвивалось українське виробництво. А завезення дешевої м'ясної сировини іде якраз усупереч мотивації розвитку вітчизняного тваринництва. І коли ми проаналізували склад імпортної сировини, що завозиться, то виявилося: нам постачається близько 50% так званого некондиційного м'яса. Це тримінг яловичий, це сало, це курячі каркаси, шкіра, це м'ясо механічної обвалки. І, до речі, у майбутньому нам потрібно буде ввести зміни до законодавства, щоб заборонити ввезення таких видів м'ясної сировини. Адже до вступу до СОТ у нас така заборона діяла. Сьогодні, коли ми гармонізували наше законодавство до СОТівського, то можемо розраховувати на одну вимогу: якщо дозволено реалізувати таку ж продукцію вітчизняного виробництва, тоді дозволено й імпортувати. Та це питання ми зараз ще тільки розглядаємо.

    - Чи є стандарти, яких потрібно також дотримуватися?

    Безумовно. Ми маємо всю нормативну базу від закону, постанов Уряду, відомчих документів про порядок відбору і дослідження показників безпеки, якості тощо. І ми робимо такі дослідження. І та продукція, що не відповідає стандартам безпеки, вона або утилізується, або повертається. Стандарти якості - це трошки інше. Порівняйте автомобіль Таврія і Мерседес. Вони обидва забезпечують безпеку людини, а якість мають різну. Так і в тваринництві. Є туша ціла, а є тримінг (м'ясні обрізки, субпродукти), є м'ясо механічної обвалки. Це м'ясо безпечне. Якщо дома кабанчика ріжуть - печінку їдять? Так, але це некондиційне м'ясо. Легені, серце - це субпродукти. Вони дешевші за високоякісне м'ясо. І бізнесмен хоче завезти дешевше м'ясо, щоб заробити.

    - Воно може бути небезпечним для споживача?

    - Ні, адже розширений контроль проводиться дуже ретельний: на бактеріальну забрудненість, радіонукліди, на солі важких металів, на пестициди, антибіотики. Наше лабораторне обладнання дозволяє це робити на високому рівні.

    - Скільки Україні потрібно щороку м'яса?

    - Потрібно біля 2,4 млн. тонн. І в цьому балансі за рахунок вітчизняного виробництва закладалося 2 млн. тонн. Решта - імпорт. Разом із тим рівень споживання і минулорічний, і цього року трохи більший, ніж ми передбачили по балансу. Чому більший: коли є дешева м'ясна сировина, то населення її купує трошки більше.

    - Ви хочете сказати, що українці купують більше дешевого м'яса?

    - Все залежить від кількостьі грошей у гаманцю споживача. На жаль, є чимало людей, які не можуть собі дозволити дорогого якісного м'яса. А та сировина, що імпортується, потрапляє на прилавок магазину у переробленому вигляді: як ковбаса, сосиски і таке інше. Те що ми купуємо в м'ясному павільйоні на ринку - це 100% м'ясо вітчизняного виробництва. А у ковбасі можуть бути домішки імпортної м'ясної сировини.

    До речі, ще ніколи в державу не було імпортовано 4 млн. тонн м'ясосировини (на цю кількість видано ліцензії Мінекономіки - авт.). Це просто нереально.

                                                                                                                 

    Лариса ДАВИДОВА

     

     

     

     





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Петро Вербицький: «Є достатньо механізмів, які регулюють імпорт в країну будь-якої продукції, в тому числі м'ясної»


Пригадуєте відомий вислів: «скільки на кажи «халва», в роті не посолодшає»... З ковбасою відбувається те ж саме. Скільки не витратиш грошей, рідко купиш той товар, який порадує смаком і інгредієнтами. Бо смак головного з них - м'яса - ми все ж пам'ятаємо.

 

alt«Додало присмаку» нашій українській ковбасі та копченостям і Мінекономіки, надавши дозвіл імпортерам на ввіз в Україну для переробки незбагненої кількості м'ясосировини. Звісно, вітчизняні тваринницькі господарства забили на сполох. І вірно вчиняють, адже хто може відібрати у нас право споживати якісну продукцію?

Про ліцензування, імпорт сировини, контроль за якістю м'ясної продукції ми вирішили розпитати голову Державного комітету ветеринарної медицини України Петра Вербицького.

- Нарешті Кабінет Міністрів своїм розпорядженням скасував ліцензування на ринку м'яса. Потрібно чекати якихось змін на краще?

- Можу сказати, що відміна ліцензування не створить ніякої катастрофи на ринку м'яса. Адже крім ліцензування були й інші чинники: зокрема, дозволи ветеринарної служби, інспектування і таке інше.

У застосованому рішенні причина одна: ліцензії видані на ввіз майже 4 млн. тонн м'яса. Та реально такої кількості м'яса не ввозили і не ввезуть, бо це не потрібно. Думаю, тут річ у підприємцях, які прагнули максимально захопити ринок і завезти якомога більше сировини на переробку. Але повторю: є достатньо механізмів, які регулюють імпорт в країну будь-якої продукції, в тому числі м'ясної, в умовах вступу України до СОТ.

- Чи не буде на Україну навали імпортного м'яса?

- За даними, якими я володію, з початку року імпортовано більше, ніж за аналогічний період 2008 року. За оперативними даними, за 6 місяців завезено 198 тис. тонн м'ясосировини. Це десь на 66 тис. тонн більше, ніж торік. Водночас нагадаю, що у 2008 році в Україну ввезено понад 500 тис. тонн. Тож наш прогноз: у поточному році м'ясної сировини буде завезено менше на 100-120 тис. тонн.

До речі, у нас з'явилося сьогодні кілька нових механізмів, щоб урегулювати цей процес. Зокрема, прийнято ряд нормативних документів, які підвищують відповідальність за порушення законодавства в галузі ветеринарної медицини, а в питаннях ввозу м'яса ми спостерігаємо масу порушень. На сьогодні наші служби затримали і вилучили понад 4 тис. тонн, утилізували понад 900 тонн імпортного м'яса, ввезеного без документів, з простроченим терміном використання і таке інше.

Друге. Ми зареєстрували в Мін'юсті документ (зміни до наказу Головного державного ветеринарного інспектора України №23 від 12.03.2001), згідно якого обов'язково підлягатимуть інспектуванню всі без винятку підприємства, з яких імпортується продукція. Раніше українське законодавство дозволяло без інспектування завозити продукцію з підприємств, що мають європейські номери. Тож цією процедурою ми теж можемо стримувати завіз великої кількості м'ясної продукції. Або, скажімо, ряд заходів по розширенню лабораторного контролю, при якому виявляються партії неякісного м'яса, що підлягає або поверненню, або утилізації. Тому ще раз хочу сказати: є чимало чинників стримування заводу особливо неякісної продукції на Україну.

alt- Уряд прагнув навповнити ринок дешевою ковбасою, для виробництва якої потрібна сировина. Чому міністерство було проти ввезення такої кількості м'яса, якщо ми не можемо його запропонувати?

- По-перше, Міністерство аграрної політики України працює над тим, щоб розвивалось українське виробництво. А завезення дешевої м'ясної сировини іде якраз усупереч мотивації розвитку вітчизняного тваринництва. І коли ми проаналізували склад імпортної сировини, що завозиться, то виявилося: нам постачається близько 50% так званого некондиційного м'яса. Це тримінг яловичий, це сало, це курячі каркаси, шкіра, це м'ясо механічної обвалки. І, до речі, у майбутньому нам потрібно буде ввести зміни до законодавства, щоб заборонити ввезення таких видів м'ясної сировини. Адже до вступу до СОТ у нас така заборона діяла. Сьогодні, коли ми гармонізували наше законодавство до СОТівського, то можемо розраховувати на одну вимогу: якщо дозволено реалізувати таку ж продукцію вітчизняного виробництва, тоді дозволено й імпортувати. Та це питання ми зараз ще тільки розглядаємо.

- Чи є стандарти, яких потрібно також дотримуватися?

Безумовно. Ми маємо всю нормативну базу від закону, постанов Уряду, відомчих документів про порядок відбору і дослідження показників безпеки, якості тощо. І ми робимо такі дослідження. І та продукція, що не відповідає стандартам безпеки, вона або утилізується, або повертається. Стандарти якості - це трошки інше. Порівняйте автомобіль Таврія і Мерседес. Вони обидва забезпечують безпеку людини, а якість мають різну. Так і в тваринництві. Є туша ціла, а є тримінг (м'ясні обрізки, субпродукти), є м'ясо механічної обвалки. Це м'ясо безпечне. Якщо дома кабанчика ріжуть - печінку їдять? Так, але це некондиційне м'ясо. Легені, серце - це субпродукти. Вони дешевші за високоякісне м'ясо. І бізнесмен хоче завезти дешевше м'ясо, щоб заробити.

- Воно може бути небезпечним для споживача?

- Ні, адже розширений контроль проводиться дуже ретельний: на бактеріальну забрудненість, радіонукліди, на солі важких металів, на пестициди, антибіотики. Наше лабораторне обладнання дозволяє це робити на високому рівні.

- Скільки Україні потрібно щороку м'яса?

- Потрібно біля 2,4 млн. тонн. І в цьому балансі за рахунок вітчизняного виробництва закладалося 2 млн. тонн. Решта - імпорт. Разом із тим рівень споживання і минулорічний, і цього року трохи більший, ніж ми передбачили по балансу. Чому більший: коли є дешева м'ясна сировина, то населення її купує трошки більше.

- Ви хочете сказати, що українці купують більше дешевого м'яса?

- Все залежить від кількостьі грошей у гаманцю споживача. На жаль, є чимало людей, які не можуть собі дозволити дорогого якісного м'яса. А та сировина, що імпортується, потрапляє на прилавок магазину у переробленому вигляді: як ковбаса, сосиски і таке інше. Те що ми купуємо в м'ясному павільйоні на ринку - це 100% м'ясо вітчизняного виробництва. А у ковбасі можуть бути домішки імпортної м'ясної сировини.

До речі, ще ніколи в державу не було імпортовано 4 млн. тонн м'ясосировини (на цю кількість видано ліцензії Мінекономіки - авт.). Це просто нереально.

                                                                                                             

Лариса ДАВИДОВА

 

 

 

 





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.