Держава підтримає сільгоспкооперативи через «Украгролізинг»0

31 August, Розділ Агрополітика, переглядів 4 833

Фінансовий лізинг сьогодні показав себе чи не найдієвішим інструментом державної підтримки у матеріально-технічному переоснащенні агропідприємств і відродженні вітчизняного сільгоспмашинобудування.

Саме через лізингові механізми держава намітила цьогоріч суттєво проінвестувати сільськогосподарські кооперативи та фермерські господарства. І вибір лізингових схем нині вже нікого не дивує, адже це достатньо перевірений фінансовий механізм, апробований в усьому світі. Скажімо, у Західній Європі лізинговими послугами користуються приблизно 40% підприємств малого і середнього бізнесу, тобто наймасовіші сектори економіки.

Останніми роками фінансовий лізинг позитивно показав себе і в Україні. Головним чином, як прозорий механізм, що дозволяє простежити рух державних коштів. І використовуються вони оптимально - для того, аби допомогти аграріям зробити свої господарства ефективними, рентабельними, а, отже, конкурентоздатними.

Здійснювати операції фінансового лізингу Кабінет Міністрів України доручив професіоналу у такій царині, перевіреному понад десятирічним досвідом роботи, - НАК «Украгролізинг». Яким чином компанія допомагатиме аграріям? На ці та інші запитання відповідає перший заступник Голови правління НАК «Украгролізинг» Євген Ціпа:

- Дійсно, протягом останніх років лізинговий ринок в Україні стрімко розвивається. Особливо лізингові програми стали актуальними в кризові часи, коли практично призупинилося банківське кредитування АПК. Більшість господарств потерпає від браку обігових коштів, а забезпеченість аграріїв технікою та обладнанням ледь сягає 20% від потрібного. Крупні підприємства знаходять гроші на оновлення матеріально-технічної бази, навіть на придбання коштовної імпортної техніки. А от малим та середнім господарствам, якщо про них не подбає держава, мабуть, і не вижити.

Стає зрозумілим: без укрупнення вести сучасне, високопродуктивне сільське господарство теж неможливо. Тому організація сільгоспкооперативів, запропонованих Урядом, є, безперечно, одним із шляхів порятунку галузі. Селянин часто говорить нам: «Мені не потрібен один окремий механізм - невигідно, собі на збиток. Потрібен комплекс машин, аби грамотно обробити ґрунт, посіяти і зібрати урожай. Якісно та ще й вчасно. Бо конкуренти затопчуть».

- Чи зарадить йому лізинг?

- Безумовно. У нас аграрій сплачує перший внесок - 10% загальної вартості техніки, а потім - 4% річних упродовж 5-7 років за зручним для нього графіком. Наш лізингоодержувач не залежить від можливих змін ціни виробника техніки - ціна не змінюється для нього протягом усього терміну дії лізингової угоди. До того ж вона не прив'язана до курсу долара і не залежить від індексу інфляції. Наголошу: гарантом операцій з фінансового лізингу в нашій країні є держава, вона дбає, щоб агровиробника не застали зненацька кризові форс-мажори.

В ефективності лізингового механізму і аграрії, і держава вже переконалися остаточно. І останнім часом політика вибудовується не за принципом простого порятунку серед кризових штормів, а спрямована на зміцнення агропідприємств, особливо шляхом впровадження оновленої, високоякісної прогресивної техніки і сучасних технологій.

- Чи може фінансовий лізинг посприяти цьому процесу?

- Не тільки може, а й повинен - це однозначно. Фінансовий лізинг стає одним із рушійних стимулів для технічного переоснащення галузі.

Нам подобається у цьому плані рішучість Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко, яка говорить: «Ми даємо кошти на техніку, тому будемо настійливо впроваджувати нову систему роботи за лізинговими механізмами. Не підштовхнемо нові технології силою - більшість господарств так і сидітиме у «старому болоті». Уряд категорично відмовляється фінансувати застарілу - морально і фізично - техніку, якої у нас, на жаль, поки що випускається чимало. Нам теж, до речі, набридло слухати розмови деяких виробників про патріотичність, через яку селянин повинен закуповувати відвертий брухт. Аграрій тепер грамотний, його вже не змусиш взяти непотріб навіть за мінімальною ціною.

Якщо раніше ми орієнтувалися на наказ Мінпромполітики №348, в якому йдеться, що ми закуповуємо у вітчизняних виробників за лізингові кошти все і у всіх підряд, аби тільки замовлення було, то тепер усе кардинально змінилося. Уряд фінансуватиме, у першу чергу, передові енергоощадні прогресивні технології. Тому й НАК «Украгролізинг» орієнтуватиметься найперше на партнерство з підприємствами, які вчасно подбали про власне осучаснення і модернізацію.

- Техніку яких саме підприємств можуть отримати у лізинг агровиробники через вашу компанію?

- Ми рішуче змінюємо пріоритети у стосунках із виробниками техніки. Реальний крок, який суттєво змінить ситуацію, - чіткий поділ усієї вітчизняної техніки на три категорії. До першої належить техніка енергоощадна, прогресивна. Тут можна говорити про техніку «Агро-Союзу», деяку продукцію «Червоної зірки», про ґрунтообробний агрегат «Партнер» Торезівського ПП «Українська аграрна техніка», трактори «Ярило», МТЗ. Підприємствами з новітніми технологіями у нас є «Брацлав» (обладнання для тваринницьких комплексів), «Техна» (обладнанням для птахівництва), «ТЕСМО-М» (холодильні установки для зберігання молока). Працюватимемо і з Карлівським машинобудівним заводом, де виробляють зерносховища. Гостро потребуємо зернозбирального комбайна. Та прямо скажемо: сучасного, високоефективного продуктивного комбайна в Україні просто немає. Тому селяни змушені купувати «Славутич» і «Дон-Лан».

Друга категорія - це техніка, яка надалі може бути переформатована під нові технології. Маються на увазі сівалки «Містраль», «Льон», «Ярина» та інші.

Всі інші механізми - це третя категорія. І також необхідна техніка. Скажімо, для господарств, які мають 500 гектарів і менше. Їм не потрібна технологія no-till, а потрібен мінімальний набір інших машин. Ці господарства, кількість потрібної їм техніки, обладнання будуть ретельно обліковані і теж забезпечуватимуться необхідними механізмами, адже вони також мають право на існування.

- Чи вистачить коштів «Украгролізингу» на впровадження таких програм?

- Держбюджет 2009 року передбачає на лізингові операції 153 млн. гривень. Половину з них ми вже освоїли. Уряд нещодавніми своїми постановами виділив зі Стабілізаційного фонду ще додаткових 393 мільйони на придбання техніки, яка на вигідних умовах буде передана селянам у лізинг. Оприлюднені також постанови КМУ про інвестиційні проекти з японськими та канадськими партнерами на 400 і 600 млн. доларів відповідно. Ведуться активні переговори й з корейськими та ізраїльськими інвесторами. Інтерес до України, а тим паче, до аграрної галузі, великий.

До речі, на останній розширеній нараді в Кабміні Юлія Тимошенко повідомила, що провела переговори з комерційними банками, які готові виділити кредити НАК «Украгролізинг» для закупівлі техніки і подальшої передачі її у фінансовий лізинг аграріям. Відсотки за такі кредити Прем'єр-Міністр гарантує погасити з держбюджету. Це насправді стратегічно правильний хід, адже і за рахунок цього ми значно розширимо фінансові можливості для лізингових програм, вигідних як для аграріїв, так і для виробників новітньої техніки та механізмів в Україні.

Розпитувала Ірина САДОВА