Свято хмільного напою

11 September, Розділ Агрополітика, переглядів 5 380

Історія пива має десятки, а то й сотні тисяч років. Його цінувала цариця Нефертіті, смакували в Київській Русі. Однак традиційного смаку напій набув лише з 1516 року, коли в Баварії прийняли «Reinheitsgebot» («Закон про чистоту»), який не дозволяв використовувати під час виготовлення пива інші компоненти, окрім ячменю, хмелю та води. Провідні компанії з виробництва пива всього світу і сьогодні дотримуються цього закону.

alt Найактивніше пивоварна галузь розвивалась у ХІХ-ХХ столітті, що було спричинено як розвитком науки і техніки, так і загальносвітовими суспільними змінами. Індустріальна революція принесла механізацію у броварство. Винайдення холодильного обладнання у ХІХ столітті дало можливість варити пиво і влітку. 1860 року французький хімік Луї Пастер відкрив численні мікробіологічні частинки, які й нині використовуються у пивоварінні. Данський ботанік Еміль Хансен винайшов новий метод вирощування дріжджів, який почали активно використовувати європейські броварі.

Тривалий термін зберігання давав можливість доставити пиво і до найвіддаленішого споживача. За період з 1840 по 1905 роки світове виробництво пива зросло утричі.

Ще на початку ХХ століття лідером серед виробників пива за обсягами звареної продукції була Німеччина, та пізніше перше місце вона поділила з Англією і США.

Споживання пива у різних країнах також різне. Зокрема, у Данії річне споживання хмільного напою - 100 літрів на особу, в Росії - майже 51 літр, а ось українці споживали упродовж 2007-2008 років у середньому 31 літр.

Пивоваріння ХХІ століття - це великомасштабна індустрія, пов'язана із найсучаснішими технологіями. Пивоварна промисловість не виробляє продукти першої необхідності, але за багатостолітню діяльність людства в цій галузі пиво перетворилося на майже "ритуальний" продукт, який споживають найширші маси населення. Без нього важко уявити сучасну цивілізацію.

Крім історичних традицій, пивоваріння, як окрема галузь харчової промисловості, має важливі економічні характеристики. Перш за все, треба відзначити високу швидкість обороту капіталу, чудову рентабельність і низьку порівняно з іншими галузями капіталомісткість виробництва.

alt В Україні пивоварна промисловість посідає лідируючі позиції у поповненні дохідної частини держбюджету, перебуваючи на п'ятому місці серед інших галузей - платників податків (спиртової, лікеро-горілчаної, виноробної, тютюнової). Подальші вдосконалення і підвищення виробництва пивоваріння здатні забезпечити розвиток усього господарства країни необхідними інвестиційними ресурсами. Адже ринок пива в Україні майже необмежений.

ХVI Міжнародна спеціалізована виставка «Індустрія пива та безалкогольних напоїв 2009» та «Експозиція хмелярства», зрозуміло, привернула увагу не лише фахівців, а й симпатиків хмільного напою останніми новинками в галузі пивоварної індустрії.

Сьогодні виставка має заслужену репутацію дієвого, ефективного заходу, експозиції якого відображають стан і динаміку структурних змін в галузі та визначає напрямки розвитку вітчизняного ринку пивної індустрії.

У цьогорічній виставці взяли участь вітчизняні та зарубіжні представники пивоваріння та безалкогольних напоїв, серед яких відомі транснаціональні компанії, лідери українського ринку напоїв, мінеральної води, виробники технологічного та холодильного обладнання, машин і механізмів, супутньої продукції та товарів щодо індустрії напоїв, виробники, постачальники упаковки, етикеток, тари. Серед них - «Оболонь», «Оріон Сервіс», ЗАО «Фірма «Полтавпиво», ТОВ «Броварія», КХС Україна, «Ziemann» (Німеччина), ЗАТ «Київський завод вуглекислоти», AB ASTRA Lithuania (Литва), ТОВ «ЮКЦ-ВС», «KEG-Technik» (Німеччина), «Кий-Пиво», «Боровков-Принт», «Техносоюз», „Новосибирскпродмаш" (Росія), «Kraus Maffei» (Німеччина), ТОВ «Белая Медведица», ТОВ «Дисплей плюс», «Домке-Інжинірінг-ДОЕ», «Комбінат хіміко-харчової ароматики», ТОВ «Компанія МОС», ТОВ «Бак Хаус», ТОВ «Малтюроп Юкрейн», ВАТ «Уманьпиво», ТОВ «Вітлант».

Цього разу особливу увагу привернула експозиція хмелярства, яка продемонструвала стан і перспективи наукового alt забезпечення в хмелярстві, висвітлила перспективи вирощування хмелю в Україні, заявила про тенденції технічного оснащення виробників і постачальників хмелю та солоду. Тісною є співпраця науковців і виробників. Чудові творчі контакти налагодили між собою Асоціація хмелярів України, СТОВ ім. Кірова (с. Зольня), СП «Іскра» (с. Лопатичі), СТОВ «Корощинське» (с. Корощино), ПП «Івановицьке 2008» (с. Івановичі), ТОВ «Янко» (м. Радомишль), ФГ «Торчин», ДГ «Хмелярство», СТОВ «Агро-фант», ПАФ «Дружба», Спілка хмелярів і пивоварів, ПП «Заграва», ТОВ «Сатурн», ПП «Вікторія-хміль 2008», СП «Гранд», Селекційно-генетичний інститут, Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН, які обрали виставку для презентації своїх інноваційних розробок, технологій і продуктів.

На тематичній конференції під час проведення виставки фахівці обговорювали проблеми і перспективи вирощування хмелю в Україні.

Як відомо, попит на хміль у світі зростає. Отже, українські хмелярі мають чудову нагоду виходу на широкий ринок. Для цього потрібно якнайшвидше поліпшити посадковий матеріал. Адже пивоварів і тих, хто займається збутом хмелю, турбують його якісні показники. Насамперед це має бути не сортосуміш, а високосортовий хміль, який зможе конкурувати на європейському і світовому ринках. «Щодо фінансування галузі, то воно вдосконалюватиметься, - запевнив заступник міністра аграрної політики України Сергій Мельник . - Але тепер братиметься до уваги кінцевий результат: скільки хмелю посаджено, як прижилися саджанці, скільки тонн шишок зібрано, їх якість тощо, щоб кошти, які надходять від держави, використовувалися ефективно».

Зазначимо, що фінансування державними коштами відбувається лише для вирощення хмелю. Жодна інша культура не має такої державної підтримки.

Виробники пива та безалкогольних напоїв частіше використовують під час варіння своїх напоїв хміль закордонного походження. Тому учасники виставки прагнули переконати українських виробників у високій якості та конкурентоспроможності саме вітчизняного хмелю. Адже врожай 2009 року - 900 тисяч тонн. Це забезпечує український alt ринок пивоваріння стовідсотково. Наступного року хмелярі планують зібрати вже понад 1 млн. тонн духмяних шишок.

Каталіна Куяс, керівник економічного відділу Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні:

- Відомо, що пиво - найтрадиційніший напій у Німеччині. Для нас - це добра традиція, історія якої розпочинається з давніх-давен. Ще 1516 року був прийнятий Баварський закон про чистоту пива «Райнхайтсгебот». Ним і були врегульовані правила виробництва й торгівлі пивом. Цим актом дозволялося виготовляти цей популярний напій лише із солоду, хмелю й води. Сьогоднішні показники рівня споживання пива в Німеччині свідчать, що мої співгромадяни не змінили смаків і залишаються в світовій першості шанувальників пінного напою з хмелю. Якщо українці випивають щороку лише по 60 літрів, німці - 120. Але ж українська харчова галузь і сировинна база для виробництва високоякісного пива мають великий потенціал. Інвесторів передусім приваблюють сприятливими рамковими умовами. Робота відповідних державних інституцій має бути прозорою, надійною й передбачуваною. Законодавча база має сприяти сталому й прогнозованому розвитку, надаючи відповідні гарантії. У свою чергу Німеччина підтримуватиме розвиток українського хмелярства та пивоварної галузі й ділитиметься власним досвідом. Про такі наміри й говорить факт масштабної участі наших експонентів у цій виставці.

Віктор Ковальчук, головний агроном Асоціації хмелярів України:

- За нашими підрахунками, приблизно 70% «пива» в нашій державі виробляється з екстрактів. Але не пивом у цивілізованому світі називають такий пінний продукт (термін зберігання якого сягає півроку), а «пивним напоєм». Справжнє, alt живе пиво, що має в первинному вигляді всі властиві йому натуральні якості, не вийде зберегти понад 7 діб. У нашій державі є найкращі умови для вирощування високоякісної сировини, хмелю й ячменю для виготовлення першокласного за всіма ознаками продукту.

Найбільшого розвитку вітчизняне хмелярство досягло у середині 80-х років, коли Україна посіла у виробництві хмелепродукції 5 місце у світі, поступаючись лише США, Німеччині, Чехії, Китаю.

Асоціація хмелярів України об'єднує 70 хмелярських господарств із 7 областей природних зон Полісся й Лісостепу. Наше об'єднання покликане формувати перспективну політику України в галузі хмелярства в умовах ринкової економіки, організовувати виконання завдань, передбачених «Програмою відродження галузі хмелярства в Україні на 2007-2010 роки», представляючи інтереси виробників хмелю на державному й міжнародному рівнях. І є в нас гідна наукова підтримка. Зокрема, селекціонерами Інституту сільського господарства Полісся виведено та занесено до Державного реєстру сортів рослин України 29 сортів хмелю, що високо ціняться виробниками пива на внутрішньому та світовому ринках. Отже, є надійне підґрунтя для ефективного й успішного ведення хмелярства в Україні. Було би бажання. Та передусім радив би владнати «земельне питання», узаконивши оренду землі не менш як на 15 років.

Артем Політанський, менеджер відділу продаж заводу «Маяк-Кап»:

- У цих стаканчиках, що презентує наше підприємство, немає ані міліграма клею ані пластику. Просто картон, покритий поліетиленовою плівкою. А з'єднують такий матеріал без всякої хімії - під тиском пресу. Якщо пластик розкладається в землі, виділяючи шкідливі сполуки протягом сотень років, то наша «паперова» упаковка абсолютно безпечна. Навіть alt від звичайного сонячного проміння вона утилізовується в природний спосіб, протягом 3-4 років розпадаючись на воду та вуглекислий газ. Натомість, і елементи розпаду популярного пластику, і речовини, які виділяються під час контакту з харчовим продуктом, що в нього упакований, завдають шкоди практично всім системам життєдіяльності людського організму. Але наша упаковка і шкоди вашому здоров'ю не завдасть, і природні властивості продукту збереже. Такі стаканчики призначені не лише для пива, соків, вод, морозива, а ще й для гарячих продуктів. Ви можете без побоювань налити в них кип'яток, ба, навіть на газову плиту поставити або в мікрохвильову піч. І нічого поганого не станеться з продуктом, що розігріваєте. Згодиться наш чудовий «паперовий одяг» і для пакування молочної продукції, ягід, фруктів, овочів. Зважаючи на активний розвиток мережі оптових продовольчих ринків, це просто знахідка для виробників харчової продукції.

Сергій Удодов, доцент Київського національного університету харчових технологій

- Я представляю спільні розробки ПП «КИЙ-ПИВО» та Київського національного університету харчових технологій.

Відомо, що сьогодні у багатьох великих і маленьких населених пунктах нашої держави випускають або мріють випускати власне пиво. Та наскільки воно буде якісним і чи сподобається споживачам, залежить, передусім, від обладнання, яке ви встановите на власній броварні. Зокрема, підприємство «КИЙ-ПИВО» розробляє та виготовляє пивоварні продуктивністю від 50 та понад 6000 літрів пива на добу. Це економічні виробництва, що не потребують великих площ. Вони швидко монтуються, надійні, компактні та зручні в експлуатації й виготовлені з високоякісної корозійно-стійкої нержавіючої сталі.

Михайло Петровський, голова правління ВАТ «Дубнохміль»:

- Сьогодні ми без сумніву можемо забезпечити власною високоякісною сировиною найвибагливіших вітчизняних і зарубіжних пивоварів. Це ароматичні й гіркі сорти хмелю, серед яких славляться Злато Полісся, Заграва, Слав'янка, Промінь. Микулинецький пивзавод робить з нашого хмелю неперевершене живе пиво, що славиться в багатьох регіонах Україні. А по гіркі сорти хмелю до нас звертається «Сармат».

У нашому господарстві 23 га плодоносних хмільників. Маємо намір взяти в оренду порожні площі й розширити свій лан до 40 гектарів. Піклуємося й про людей, що віддають нашій спільній справі чимало сил і енергії. На ВАТ «Дубнохміль» постійно працюють 118 чоловік. У період збирання та сушіння хмелю надаємо оплачувані робочі місця ще багатьом охочим, що приходять до нас із центру зайнятості.

Хочу висловити одне побажання вітчизняним виробникам пивної продукції: робіть справжнє живе пиво з високоякісного природного українського хмелю, а не пивні напої з концентратів сумнівного походження. І нехай споживання справжнього природного корисного й ароматного пінного продукту стане нашою доброю традицією.

Тетяна МОТОРНА

Василь ШАЛЕНКО