ОРІЄНТИР - НОВІТНІ БІОТЕХНОЛОГІЇ

25 September, Розділ Агрополітика, переглядів 5 744

Литовські біоенергетики разом із тернопільськими конструкторами взялися за реалізацію спільного проекту впровадження в Україні прогресивних енергозберігаючих розробок у сфері виробництва теплової енергії.

Від газу - до біопалива

alt Альтернативні джерела енергії... Погодьтеся, ця тема, з огляду на відомі «газові сосунки» між Україною та Росією, останнім часом набула особливої ваги. Тож задля майбутнього енергетичної безпеки держави таки варто позбутися усталених стереотипів й уважніше замислитися над цією проблемою. І не просто міркувати, а зробити бодай перші кроки у напрямку ефективного використання альтернативних джерел енергії. Як приклад - ТОВ «Завод газового обладнання «Альфа-Газпромкомплект», що на Тернопільщині. Скажете: щось тут не те, адже сама назва говорить, що основний профіль підприємства - газове обладнання, а тут йдеться про альтернативне паливо. Не поспішайте з висновками. Так, «Альфа-Газпромкомплект» - один із українських лідерів виробництва спеціалізованої продукції. Це тут вперше в Україні почали комплектувати шафові установки спеціальними приладами обліку газу. Тут, у Тернополі, самотужки освоїли виробництво обладнання вищого класу й складності - газорозподільні пункти контейнерного типу, що є особливо актуальним під час прокладання газових гілок до віддалених сіл. А паралельно з цим на підприємстві займалися монтажем котелень на даху, системами опалення в будинках і квартирах, сільських оселях, економічними міні-котельнями. Тут, на «Альфі», не тільки спеціалізуються на серійному та одиничному виготовленні близько 150 видів газового обладнання. Але й спільно із київськими науковцями впровадили у виробництво каталізатор палива. Пристрій дозволяє знизити на 20% розхід палива, на третину зменшити задимленість і токсичність відпрацьованих газів. І при цьому гарантійний термін роботи каталізатора - 150 тис. кілометрів!

Але час диктує нові умови. І ось на «Альфі», не припиняючи виробництво газового обладнання, замислилися над освоєнням нових технологій, що стосуються, передусім, альтернативних джерел енергії.

- Йдеться про виробництво обладнання, яке дозволить реконструювати діючі газові котли для роботи на біопаливі - трісках, відходах деревообробки, соломі, - розповідає директор ТОВ «Завод газового обладнання «Альфа-Газпромкомплект» Степан Лукасевич. - Скажу відверто - ідея ця виникла ще кілька років тому. Ми знали, що в багатьох європейських державах частка біомаси в загальному енергоспоживанні досить висока. Так, наприклад, у Фінляндії цей показник сягає майже чверті від усього обсягу енергоспоживання, у Швеції - 19%, дещо менше - у Литві, в Австрії - 12%. Наступного року частка біомаси в загальному енергетичному балансі країн Євросоюзу за прогнозами сягне 74% загального внеску відновлюваних джерел енергії.

А в Україні... - менше 1%. Тому впродовж двох останніх років ми зайнялися активним моніторингом цієї ситуації в провідних європейських державах. Вивчали їхній досвід у сфері відновлюваних видів палива, шукали можливі шляхи співпраці. Так цього року й народилося нове спільне литовсько-українське підприємства «Енергосервісна компанія «Біо-Альтернатива».

Біопаливо: литовський варіант

alt Автору цих рядків разом із Степаном Лукасевичем і фахівцями з «Альфи» й «Біо-Альтернативи» довелося побувати у Литві, де нас чекали спеціалісти фірми «Біо-Проект». Чому саме цю фірму обрав Степан Лукасевич як базову для створення спільного підприємства?

- Передусім, - каже директор «Альфи», - з литовськими партнерами одразу знайшли взаєморозуміння. Це стосується не тільки суто професійного спілкування під час ділових перемовин, нас привабили й економічні моменти, фінансовий бік реалізації проекту. Та про це згодом. Згадана литовська фірма - один із лідерів у галузі промислово-енергетичних рішень не тільки у Литві, але в Росії, Білорусі та багатьох інших європейських державах. Компанія займається комплексним вирішенням у сфері біопаливної енергетики. Тобто, йдеться про проектування і будівництво нових установок як у містах, так і в сільській місцевості, модернізацію й реконструкцію котелень, що працюють на газі, випуск устаткування і запровадження біотехнологій у згаданій галузі. А ще тут освоїли випуск систем первинної підготовки біопалива, будують біопаливні склади, створюють системи транспортування біопалива, напрацювали унікальні розробки, що стосуються подрібнення, сушіння, пресування відходів деревини, систем автоматизації процесу горіння біопалива. За останні 15 років фірма, яку обрала собі в партнери енергосервісна компанія «Біо-Альтернатива», реконструювала і побудували понад 200 теплоенергетичних та електроенергетичних біопаливних котелень різної потужності як в Литві, так і за кордоном.

На деяких із цих об'єктів ми й побували. А дорогою до них бачили: біля кожної сільської хати - акуратно складені, порубані дрова. Біля садів - чітко окреслені місця для обрізаних гіллячок дерев, це ж саме - на узбіччі лісових доріг, де лісники складають різноманітні обрізки лісових порід. Ще одна прикмета литовського пейзажу - величезні рулони соломи на полях. Саме рулони, запаковані у поліетиленову плівку, а не скирти, що гниють під дощем і сонцем, як це часто буває на українських полях. Солома у Литві - не просто залишок врожаю; це у нас часто-густо її спалюють безпосередньо у полі. Для литовців це - дешеве біопаливо.

На одному з виробничх майданчиків керівник підрозділу «фірми «Біо-Новас» Ричард Мещінкіс показав нам величезну територію, куди з навколишніх лісів і деревообробних підприємств привозять щепу, яка згодом подрібнюється на тирсу. Тут же - преси, які перетворюють сировину на брикети, які охоче купують литовці для опалення своїх домівок. За рік підрозділ переробляє до 75 тис. кубічних метрів відходів деревини, яка йде на опалення містечка Казлу Руда.

Відвідали ми й міста Вілкавішкіс, Калварію, Плутішкес, Маріямполе. Та особливе враження залишила ТЕЦ-2 у Вільнюсі. Уявіть собі п'ятиповерхову будівлю, яка підпорядкована одній меті - обігріти кілька мікрорайонів столиці, подати туди тепло, гарячу воду. Там, у нетрях ТЕЦ, ми бачили, як в біокотлах за температури близько півтисячі градусів вирує енергія Сонця, яку увібрали в себе породи дерев, подрібнені тріски, тирса... А ось у Вілкавішкісі котельня не така потужна, як у Вільнюсі, але теж на біопаливі і розташована... у центрі міста. Є там спеціальне підземне сховище для біопалива, котре, з урахуванням вимог тутешніх «зелених» закривається спеціальною гігантською кришкою. Вона й запобігає тому, аби жодна пилинка з 175 кубічних метрів тирси не піднялася у повітря.

Звичайно, було і спілкування з людьми, які проектували і облаштовували такі споруди для переробки й спалювання біомаси. Відчувалось: цих людей об'єднує переконаність у тому, що біопаливо - це та сировина, на котру рано чи пізно перейдуть для отримання тепла у багатьох країнах. Наприклад, 76-річний інженер-теплотехнік із компанії «Біо-Проект» Алоізас Цітварас розповів, що спочатку в Литві були скептики. Та й монополісти газової сфери чинили певний опір у впровадженні альтернативних джерел енергії, зокрема, біопалива. Звичайно, каже пан Алоізас, простіше у білій сорочці з краваткою підійти й повернути кран, запаливши газ. Але яка його вартість? Чи є це економічно вигідно сьогодні, а завтра, а післязавтра? Головне, каже литовський інженер, - почати. Є сумніви щодо відходів? У Литві теж вони були. Та після чітко продуманої системи виробництва й накопичення деревної щепи й тирси, процес підготовки й використання біоресурсів для палива ввійшов у своє чітке русло. Тут потрібні прагматики, упевнені у цій новій справі.

- І нам приємно, що саме такі люди знайшлися у Тернополі, - каже представник з продажу на ринках Росії та України литовської фірми «AXISindustries» Леонас Алексас.

Так, це ТОВ «Альфа», з ініціативи директора якої - Степана Лукасевича - й була створена українсько-литовська енергосервісна компанія «Біо-Альтернатива».

Тернопільський біовихід з енергетичного тупика

alt На столі у Степана Лукасевича - свіжа пошта. Переважно це - листи з різноманітних зарубіжних фірм, українських підприємств.

- Видно з усього, - розповідає Степан Адамович, - що після презентації енергосервісної компанії «Біо-Альтернатива» у Києві, під час «Зеленого тижня», коло тих, хто зацікавився темою використання біопалива, побільшало. У чому суть нашого спільного з литовцями проекту? Передусім, перенесення на територію України сучасних прогресивних енергозберігаючих і відновлюваних технологій з виробництва теплової енергії на заміщення газу. І все це - з використанням деревної щепи, торфу, соломи. Й відходів соняху, коли мова - про східні області. Йдеться про виробництво в Україні обладнання, необхідного для реконструкції діючих котелень, які на нинішній день працюють на газі. Тобто це - обладнання для складів пального: платформи, бункери, спеціальні пристрої, техніка для транспортування і сортування біопалива, власне, паливні для спалювання подрібненої щепи, контейнерні котельні, мобільні бункери палива.

Степан Адамович бере калькулятор і рахує. Спаливши 1 тонну торфу при його вартості в 300 грн., отримаємо 2,4 гіга-калорій тепла, кожна з яких коштуватиме 125 гривень. При спалюванні 1 тонни деревної щепи за ціною 100 грн., отримаємо стільки ж гіга-калорій, кожна з яких коштуватиме 42 гривень. А ціна 1 г/кал за нинішньої ціни на газ 2,60 грн. за кубічний метр складає 347 грн. 75 копійок. Тож вигода очевидна - економія коштів від майже трьох (у випадку спалювання торфу) до 8,3 разів, коли спалюється деревна щепа.

Отож, виходячи з цих підрахунків, «Біо-Альтернатива» готова включитися в державну галузеву програму «Енергоефективність 2009-2013 рр.», якою передбачено модернізацію та реконструкцію діючих і виробництво біопаливних котелень.

За словами Степана Лукасевича, завод «Альфа-Газпромкомплект» за умови державної підтримки та діючої виробничої бази готовий приступити до виробництва 246 біопаливних котелень загальною потужністю 370 мегават. Експлуатація таких котелень дозволить заощадити близько 2 млрд. гривень. Окупність проекту - до 2-х років. Окрім того, що вартість 1 одиниці тепла зменшується від 2-х до 8-ми разів, важливий ще й екологічний аспект, коли викиди в атмосферу - мінімальні. Суттєво й те, що під час реалізації проекту додатково буде створено не менше 300 робочих місць.

Литовські партнери зобов'язалися вкласти свої технології у згадане виробництво на території Тернопільщини. Решта - те, що пов'язане безпосередньо з металом (випуск токарного, розрізного обладнання, різноманітні шнеки, подавачі), бере на себе «Альфа». Більше того, литовські партнери готові як пілотний зразок за свій рахунок обладнати біокотельнею Кременецьку районну лікарню потужністю 5-8 мегават. Було би тільки сприяння обласної, місцевої влади. І таке зацікавлення, каже Степан Лукасевич, є. Принаймні, керівники ОДА підтримують згаданий проект й ініціюють його фінансове наповнення з боку держави. Відповідні документи вже направлено голові Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів України. Ось-ось у Тернопіль мають намір прибути литовські партнери. Тоді й буде остаточно узгоджено всі аспекти першого в Україні масштабного проекту з випуску сучасного обладнання, яке працюватиме на біопаливі, даючи теплову енергію із деревної щепи, торфу та соломи.

Олег СНІТОВСЬКИЙ

На фото:

Делегація енергосервісної компанії «Біо-Альтернатива» у Литві

під час оглядин котелень, які працюють на біопаливі