Ще не пізно сіяти, але...

16 October, Розділ Агрополітика, переглядів 9 650

Є така народна прикмета - не сіяти після Покрови, бо вже зима своє бере. Та українські селяни інколи не встигали вкластися у відведені народним повір'ям терміни. І засівали після 14 жовтня озиминою площі, які інколи сягали 1,8 млн. гектарів. І не шкодували, ризикуючи, бо сподівання отримати непоганий урожай як правило виправдовувалися. Тож сіяти чи ні після Покрови цього року? На це запитання протягом 1,5 години водночас в усіх, навіть найвіддаленіших районах України, шукали відповідь сотні учасників селекторної наради, безпосередньо з'єднані із залом селекторних нарад Міністерства аграрної політики України. Вів пряму бесіду перший заступник міністра аграрної політики України Юрій Лузан.

Ситуацію можна виправити

- Про загрози і ускладнення, які чекають на аграріїв у завершенні збиральних робіт і формування врожаю наступного року нам уже нагадали погодні умови Західної України, - сказав учасникам наради перший заступник міністра. - Та ще є час, і головне є реальні можливості виправити ситуацію, що склалася з ходом осінньо-польових робіт. Тож ми повинні, перш за все, зосередити нашу увагу на організаційних і технологічних питаннях.

Юрій Якович підкреслив, що завдяки спільним зусиллям сільгоспвиробників, Уряду і органам місцевої влади за 9 місяців вдалося зберегти позитивну динаміку виробництва валової продукції (103,3%, в т.ч. у сільгосппідприємств - 106%, господарствах населення - 101,4%). Очікується отримати разом із кукурудзою більше 45 млн. т зерна (на сьогодні вже є більше 42 млн. тонн). До речі, вдруге маємо такий показник за всю історію незалежності України і третій - за всю історію країни, починаючи з часів колишнього СРСР.

Темпи жнив оптимістичні

Перший заступник зазначив також, що в цілому кращими темпами, ніж торік ведуться всі збиральні роботи пізніх агрокультур, посів озимих зернових і ріпаку, зяблевий обробіток ґрунту й інші осінньо-польові роботи. Сьогодні (на 15.10.2009 р.) по державі зібрано 45% площ зернової кукурудзи, майже 90% соняшнику, близько 75% сої, майже 60% цукрових буряків. Хоча господарства ряду регіонів відстають у збиранні пізніх культур (кукурудза: у АР Крим, Донецькій, Херсонській, Сумській, Полтавській, Черкаській, Тернопільській, Житомирській, Рівненській та Волинській областях зібрано 10-40% площ; соняшник: у Запорізькій, Хмельницькій, Житомирській, Рівненській, Тернопільській - лише 42-73%; соя: у Хмельницькій, Волинській, Чернівецькій, Житомирській, Чернігівській - 44-60%; цукрові буряки: у Сумській, Київській, Рівненській, Чернівецький, Черкаській областях - 30-50% площ).

Непокоять коливання урожайності

Міністерство також хвилюють деякі негативні тенденції поточного року: між регіонами з різних причин допущено значні коливання по урожайності, а між окремими господарствами - ще більші. Наприклад, коливання урожайності по зерновій кукурудзі очікуються від 21 до 80 ц/га (в 4 рази), по соняшнику - від 8 до 24 ц/га (З рази), по сої - від 6 до 29 ц/га (5 разів), по цукрових буряках - від 180 до 340 ц/га (майже у 2 рази).

Якість і конкурентність - брати-близнюки

- Це вже, шановні колеги, системні проблеми, - наголосив Юрій Лузан, - які повинні змусити всіх замислитись: такі тенденції просто недопустимі в ринкових умовах. Я вже не кажу про інші якісні показники (вміст протеїну, білку, питома вага класності зерна, цукристість, вихід цукру, забрудненість), які вказують на рівень технологічності виробництва взагалі, його наукового забезпечення, організації виробництва. Як результат, суттєво понижується конкурентність того чи іншого виду сільгосппродукції, яка реалізується в однаковому ринковому середовищі, практично в однакових цінових параметрах на внутрішньому ринку нашої держави. На зовнішніх ринках такі перекоси проявляються ще більше. А це збитковість, відсутність умов для розширеного виробництва, банкрутство, взагалі втрата головної ланки на аграрному ринку ефективних сільгоспвиробників.

Тому прохання до обласних держадміністрацій, головних управлінь АПВ, безпосередньо сільгоспвиробників, наукових установ: використовуючи сезонність, провести глибокий та детальний аналіз цих тенденцій в кожному регіоні, районі, сільгосппідприємстві й намітити та здійснити комплексні заходи, спрямовані на вирівнювання конкурентноздатності вирощування сільгоспкультур уже в 2010 році.

Юрій Якович нагадав, що наступного року запроваджується жорстка державна політика щодо використання земель: у вересні Верховною Радою прийнято Закон України щодо підвищення родючості ґрунтів, яким передбачено суворі адміністративні стягнення за недбале відношення до використання земель сільгосппризначення. Для цього буде створена відповідна державна інспекція, вводяться відповідні вимоги і стандарти. Тож уже нині слід готуватись до вирішення існуючих системних проблем в землеробстві.

Справа за інвентаризацією та науковою оцінкою ризиків

Аналіз посівної сьогодні такий: більше 90% прогнозованих площ засіяно озиминою та 106% - озимим ріпаком. Але посушлива погода не дала можливості забезпечити якісну підготовку ґрунту та посів, а також забезпечити ріномірні сходи на більшості засіяних площ. Строки посіву нині уже є критичними в більшості регіонів і подальші посіви пов'язані з відповідними ризиками. Тож у міністерстві вважають за необхідне в кожному господарстві терміново провести суцільну інвентаризацію і наукову оцінку загрозливих посівів, обсяги недосіяних площ і визначитись, виходячи з погодних прогнозів, щодо завершення сівби озимих зернових. Також слід подбати про весняний посів ярих зернових, визначитись із насінням, оптимізувати структуру посівів із максимальним розширенням площ під ярою пшеницею, горохом, кукурудзою, соєю, іншими культурами відповідно до регіональних умов і потреб ринку.

Про видатки та інтервенції

Перший заступник міністра сказав учасникам селектора й про те, що у IV кварталі теж передбачається повністю профінансувати всі передбачені річні обсяги видатків з держбюджету (3,7 млрд. гривень). І попросив конкурсні комісії регіональних органів управління, відповідні служби і сільгоспвиробників забезпечити оперативне освоєння бюджетних коштів.

На нараді також було зазначено, що з 1 липня Аграрний фонд здійснив фінансові інтервенції на ринку зерна, цукру, пального та мінеральних добрив на 2,6 млрд. грн, а з початку року ці обсяги становлять 3,1 млн. грн. (у 2,5 рази більше, ніж торік). Тобто це вагоме додаткове джерело поповнення фінансових ресурсів при зменшенні бюджетної підтримки та банківського кредитування, яким необхідно було максимально скористатись всім регіонам. Нині Аграрний фонд продовжує цю діяльність, і регіонам потрібно активізувати роботу з фондом.

Позиція й поради науки

Про особливості посіву озимих культур і пропозиції УААН щодо структури посівних площ розповів присутнім в студіях перший віце-президент академії, академік Віктор Ситник. Він зокрема підкреслив, що ситуація зі зволоженням і підготовкою ґрунту практично по всій країні виявилась надзвичайно складною. У допустимі строки було посіяно лише 60% озимих, на третині (на кращих попередниках) отримано сходи. На решті площ така ситуація: 30-35 % насіння проросло, до 20% - зійшло, порядку 10% - проросло і загинуло, а до 40% й досі в сухому ґрунті.

На першій третині площ, де є сходи, для їх нормального розвитку (отримання 3-4 пагонів) потрібно 50-55 днів вегетації. Тож по цьому 1 млн. га питань не виникає. Важливим є захист цих посівів від прихованостеблевих шкідників (злакових мух і попелиці).

Для отримання нормальних сходів на пророслих і посіяних після допустимих строків озимих потрібно, при оптимальному режимі погоди, 35-40 днів, а для проходження відповідної закалки - в межах 45 днів. Та як показують дослідження, навіть такий стан посівів озимих з осені (стадія сходів) забезпечує урожайність зерна на 3-5 ц/га вищий у порівнянні з ярими культурами.

- Тож більшість науковців, - сказав Віктор Петрович, - вважають за доцільне (крім північних областей) незалежно від зволоження, на підготовлених площах продовжити посів до 20, а в південних областях - до 25 жовтня. Глибина посіву не повинна перевищувати 3-4 см, норма висіву - 6-7 млн. зерен на 1 га (на випадок, якщо частина насіння не зійде).

У зв'язку з пізніми строками доцільно збільшити питому вагу в структурі озимого ячменю як культури, більш пластичної до пізніх строків посіву, в Лісостепу і Поліссі - жито і тритікале. При пізніх строках сівби перевагу слід надавати сортам ячменю дворучкам. Озимий ячмінь в накільченому стані зимує краще, ніж в стані пізніх сходів. Тому доцільніше його посів після 25 жовтня не продовжувати, а повернутися до цього в другій декаді листопада.

На полях, де сходи отримані зріджені, а частина насіння втратила схожість і уже не проросте, можливий насів тим же сортом нормою 80-100 кг на гектар поперек основного сіву, - рекомендують вчені. Це можна зробити зараз і можна в "лютневі вікна", але вже насінням сортів з коротким яровізаційним періодом, або ж сортами-дворучками.

Враховуючи стан озимини і те, що через засуху практично зменшилось накопичення вегетативної маси на полях (включаючи і бур'яни), а мінералізація органічної речовини заторможена, відбулося збіднення ґрунту на поживні речовини, виключно важливе значення буде мати підживлення посівів малими дозами азоту (30-40 кг/гектар).

Віктор Ситник підкреслив, що навіть при виконанні всіх заходів площа пересіву і недосіву озимих буде значною. З урахуванням цих обставин необхідно завчасно продумати структуру посівних площ. Було б доцільно повернутися до розрахунків, зроблених в Програмі розвитку села до 2015 року, де передбачалося площі зернової кукурудзи довести до 2,5-2,7 млн. га, сої - до 1 млн. і збільшити виробництво зернобобових культур. Ці культури вписуються в наші сівозміни і користуються попитом на світовому ринку.

Звісно, все це необхідно обґрунтувати, виходячи з зональних особливостей і умов, у т.ч. й технічних, що складаються в кожному господарстві.

А ще науковці звертають особливу увагу аграріїв на завершення збирання соняшнику. Адже при випаданні навіть невеликих дощів у короткий термін посіви будуть пошкоджені гнилями, зростуть втрати, знизиться якість продукції. Можливі дощі призведуть і до пошкодження зерна кукурудзи пліснявою, що призведе до складнощів у імпорті цієї культури. Варто якомога швидше завершити збирання і підготовку насіння батьківських форм і гібридів першого покоління кукурудзи і соняшнику, взяти на облік і зберегти перехідні залишки насіння минулих років. Потрібно визначитись і з площами посіву цукрового буряку, щоб привести у відповідних обсягах і підготовку ґрунту. За розрахунками вчених, оптимальною буде площа посіву цукрових буряків в наступному році в межах 500 тис. гектарів.

- В рекомендаціях вчених, безумовно, є елементи ризику. - підкреслив академік. - Та всі вони витікають з досвіду і проведених досліджень, тож мають право на життя. І сприймати їх слід як вихід із становища, в якому ми опинилися.

«За» і «проти» небесної канцелярії

Як погода впливає і впливатиме, зокрема, на розвиток посівів озимини цієї осені? До яких розкладів небесної канцелярії готуватися в майбутньому? Про це на селекторі розповів начальник Укргідрометеоцентру Микола Кульбіда.

- Гідрометеорологічні умови цього року складалися не зовсім традиційно, - констатував Микола Іванович. - Дещо м'якшими й сприятливішими за режимом зволоження вони були у південних центральних і східних регіонах України, в той час як на півночі - жорсткішими. Такий розподіл опадів для вересня й першої декади жовтня є зовсім не характерним. І на цьому факті слід зосередити особливу увагу.

Температурні умови дозволяють завершити посів озимини трохи пізніше оптимальних термінів, що були визначені дотепер. Аналіз змін гідрометеорологічних умов свідчить: оптимальні строки сівби розтяглися на 10-15 днів довше.

У першій частині жовтня в Україні пройшли достатні опади для початкового розвитку посіяних озимих для належних сходів. До кінця жовтня слід очікувати приблизно стільки ж опадів, як у першій половині місяця. Більше дощитиме у південних, центральних, північних областях нашої держави. На сході буде сухіше. Отже, зволоження не бракуватиме для розвитку вже посіяних озимих культур.

В другій половині місяця очікуємо мінливість, але рівень буде близький до звичних середніх значень з тенденцією до деякого потепління. Істотних похолодань зі значним утворенням снігового покриву не прогнозуємо. Умови можуть нагадувати осінь 2005 року.

Припинення активного розвитку озимих культур у більшості областей, за словами начальника Укргідрометеоцентру настане у першій та на початку другої декади листопада. На півдні - приблизно 15-22 числа наступного місяця. Звісна річ, щоб озимі культури досягли необхідних ступенів розвитку потрібне й відповідне теплозабезпечення, адже від посіву до отримання сходів при середньому температурному режимі +5 градусів потрібно 7-10 днів. Для кущіння середня температура має бути як мінімум +8 градусів.

- Отже, як розвиватимуться цієї осені озимі культури, що посіяні до 1 жовтня? - міркував Микола Іванович. - Сходи й початок кущіння очікуємо в усіх областях України. На півдні, в деяких центральних областях і на сході процес відбудеться до третього стебла. Те, що посіяли 10 жовтня у Криму, на Одещині, Херсонщині, Миколаївщині, Закарпатті зійде й тільки розпочне кущитися. Від посіяного 15 жовтня у згаданих регіонах цієї осені варто очікувати тільки сходів. Для інших регіонів, що сіяли 15 жовтня, важко щось конкретне прогнозувати.

Розвиток атмосферних процесів протягом останніх 10-15 років у листопаді-грудні має тенденцію до зниження температур. А в січні-лютому стає дедалі тепліше на +2,2 +2,5 градусів, ніж було 15 років тому. У березні-квітні приблизно така ж тенденція. А от у травні в багатьох регіонах України спостерігаємо деяке похолодання. Це говорить про те, що загроза травневих заморозків посилюється.

Протягом холодної пори року найчастіше гинуть слаборозвинені та ушкоджені культури. Можливо найбільше потерпатимуть від такої тенденції північно-східні та східні регіони нашої держави.

Пропозиції і зауваження враховуватимуться

Учасники селекторної наради, які виходили на прямий зв'язок з регіонів, розповідали про підсумки осінніх польових робіт, говорили про наболіле, висловлювали побажання. Зокрема, найбільше непокоять аграріїв на місцях: висока вартість послуг, яку встановили елеватори за зберігання зерна, прискорення надходження коштів по деяких державних програмах і вдосконалення порядку використання ресурсів, що надаються з держбюджету, відшкодування вартості електроенергії, що використана задля меліорації, врегулювання правил на ринку зернових тощо

Як пообіцяв Юрій Лузан, висловлені пропозиції, зауваження, побажання будуть уважно вивчені. При необхідності надаватиметься можлива допомога з боку Уряду та Міністерства аграрної політики. Питання, що підіймалися, незабаром розглядатимуться на Колегії міністерства та на виїзних засіданнях, що організовує аграрне відомство в регіонах.

Лариса ДАВИДОВА

Василь ШАЛЕНКО