- №33-34 (274)
- «Украгролізингу» представили нового керівника
- №42 (254)
- Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
- Азаров убежден, что больше продукты дорожать не будут,.. но и меньше тоже
А професіоналізм - не в ціні?
Стосовно деяких критичних публікацій на адресу Уряду, Міністерства аграрної політики та НАК «Украгролізинг»
Варто було закінчитися жнивам сільськогосподарським, як активізувалися жнива передвиборчі. А на цих полях спрацьовує зовсім інша техніка і свої сівозміни. Усе просто: належиш до орбіти одного із претендентів на президентство – автоматично потрапляєш під обстріл заангажованих ЗМІ.
Ось лише кілька спостережень за змінами настроїв на прикладі висвітлення діяльності однієї компанії – НАК «Украгролізинг», що підпорядкована Кабінету Міністрів України.
У довиборчий період року за оновленням компанії ретельно стежили ділові та галузеві ЗМІ, бо на початку 2009-го до керівництва «Украгролізинг» прийшла молода команда. Тоді всіх ще цікавила власне галузь і конкретні результати. Тривали конструктивні дискусії під час редакційних круглих столів про бачення особливостей та стратегій розвитку, у публікаціях наводилися думки різних учасників ринків - аграрного та промислового.
Та вже в середині літа починає загострюватися виборчий вірусний процес. І деякі ЗМІ продемонстрували повний розворот на 180 градусів ще й через зміну власника. До менеджерів НАКу все ще зверталися за коментарями, але вплітали їх в емоційні опуси про «крах розрекламованої Урядом програми підтримки аграрного сектора». Якщо запізнювалися обіцяні
«Украгролізингу» додаткові кошти зі стабфонду – газетярі смакували на півшпальти: «Украгролизинг» оставили с носом». Кошти почали надходити – те ж видання написало: «Украгролизингу» капают деньги». Натомість про крупний транш коштів скромно повідомили лише у сухому рядку новин. А коментарі топ-менеджера компанії у відповідях на запитання журналістів цієї ж газети зрештою взагалі проігнорували. Втім, цей текст можна прочитати на сайті «Украгролізингу».
Осінні загострення і наближення вирішальних дат, вочевидь, змушують позбавлятися від залишків толерантності, якої досі опоненти ще намагалися дотримуватись. Та нині актуальнішим стає жанр елементарного «зливу» компромату. Переважно – через Інтернет-видання, бо там зручніше. Про думку і слово опонента тут вже й не згадують.
Через десяті руки знаходимо координати автора двох «викривальних» матеріалів, де згадується, зокрема, й «Украгролізинг» (до речі: телефонів редакції провідного Інтернет-видання не існує в принципі, тож простим шукачам правди відповісти на випади авторів у цьому «демократичному» виданні практично неможливо). Шановний гнівно нарікає у публікації на закритість діяльності компанії. Але на її цілком відкритий сайт зволів зайти тільки з нашої ініціативи вже після виходу публікацій. «А у мене і не було потреби звертатися за інформацією до вашої компанії», - заявляє необачно. Виходить, просто був забезпечений пакетом «компромату», котрий точно не передбачає іншої думки...
Не цурається журналіст й менторства у тексті, наприклад: «Це має бути аксіомою для голови правління НАКу: «Украгролізинг» створювався з єдиною метою – змусити працювати українських виробників сільгосптехніки. Хочете, щоб
вона стала кращою? Замовляйте і вимагайте підвищення якості… А він знаменитий тим, що порушив принцип діяльності «Украгролізингу» - запропонував закуповувати обладнання не на вітчизняному ринку, а у японців та канадців». І далі – який, мовляв, поганий Кабінет Міністрів, що обіцяє держгарантії під іноземні інвестиції.
Доводиться вкотре повторювати вже масово розтиражовану інформацію про основну діяльність відкритої державної компанії. Про те, що з початку 2009 року «Украгролізинг» передав агровиробникам 644 одиниці сільськогосподарської техніки на 140,4 млн.гривень. І усе це – продукція лише вітчизняних підприємств, яка успішно працює у господарствах різних форм власності, приносить їм прибуток і дозволяє конкурувати на ринку. Адже основне завдання «Украгролізинг» вбачає, найперше, у сприянні виходу селянських господарств на рентабельність.
При цьому компанія стежить за вчасними регулярними поверненнями планових лізингових платежів. З початку 2009 року їх надійшло 106 млн. гривень. Ці кошти одразу спрямовуються на закупівлю сучасної техніки для селян. І аграрії в умовах дефіциту обігових коштів, відсутності кредитних програм можуть придбати недешеву техніку. «Украгролізинг» забезпечує за абсолютно прозорими схемами своєрідний кругообіг грошей і техніки, вигідний і селянам, і виробникам вітчизняної техніки, і державі, в казну якої повертаються лізингові платежі.
Крім того, компанія отримала додаткові кошти зі стабілізаційного фонду, одразу ж розподіливши їх на закупівлю нової продукції з маркою 20 провідних українських підприємств. Зокрема, ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод», ВАТ «Харківський тракторний завод», ВАТ «Червона зірка», ТОВ ВП «Агро-Союз», ВАТ «Уманьфермаш», ДП «ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова», ВАТ «Брацлав», ТОВ «ВО Техна», ВАТ «Карлівський машинобудівний завод» та інші. Загалом «Украгролізинг»
співпрацює із майже 70 українськими заводами-виробниками сільгосптехніки та обладнання.
Після липневого розширеного виїзного засідання Кабміну в Дніпропетровській області за дорученням Прем’єр-міністра НАК принципово спрямовує свою підтримку виключно підприємствам, зорієнтованим на модернізацію своїх виробництв, на впровадження сучасних прогресивних ресурсозберігаючих технологій. Тобто компанія зосереджена на якісних показниках і є у цьому органічною частиною втілення єдиної технічної політики держави. Гроші держбюджету не викидаються на застарілу техніку, на підприємства, котрі не бажають вдосконалюватися. Фінансовий лізинг - інструмент, що стимулює якісне оновлення виробництв.
Хіба інтернет-автор не знав цього, так переймаючись якістю вітчизняної техніки? Чи просто не хотів знати? Принаймні, після почутих фактів його досі бадьорий голос затремтів, а згодом ображено вимкнувся. Вочевидь, відкрито дискутувати набагато важче, ніж редагувати висмоктані з пальця компромати.
Завдяки «Украгролізингу» шановний міг би дізнатися глибше і про суть перспективних угод із закордонними інвесторами. Саме перспективних. Адже те, на що так гнівно спрямовує свої критичні стріли автор, це лише плани на майбутнє, що існують на паперах і у задумах спеціалістів, котрі прагнуть розвивати аграрний ринок. Спільні проекти покликані обслуговувати такі актуальні для України сектори як спорудження елеваторів, забезпечення селян молоковозами та молокоприймальними комплексами. Крім того, йдеться про забезпечення бурякогалузі спеціальними комплексами, аби дати можливість обробляти ефективним обладнанням площі, відведені під цукрові буряки, що їх заплановано вже наступного року збільшити вдвічі.
«Скільки коштує гарантія Уряду?» - запитує журналіст Інтернет-видання. А в яку ціну нині професіоналізм? – запитуємо ми. Навряд чи нехтування об’єктивними фактами і висмикування інформації додає професійності й поваги журналістові та виданню, яке він представляє.
Прес-служба НАК «Украгролізинг»
