АПК: ПЕРСПЕКТИВНО ЧИ БЕЗНАДІЙНО?

21 December, Розділ Агрополітика, переглядів 4 617

10 грудня за підтримки Міністерства аграрної політики Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) спільно з агенцією «AgriEvent» провели конференцію «Ведення агробізнесу в Україні: перспективи 2010 року». Учасники заходу - представники передових аграрних підприємств, компаній ресурсного, сервісного і фінансового забезпечення АПК напередодні нового 2010 року вирішили обговорити: що ж їх чекає в найближчому майбутньому.

Говорячи про важливість і необхідність подібної конференції, президент УКАБ Алекс Ліссітса зазначив, що це єдиний захід в Україні, де будуть комплексно розглянуті питання ведення бізнесу в агросекторі України, починаючи від кон’юнктури аграрних і ресурсних ринків та закінчуючи варіантами оптимізації технологій і бізнес-процесів. «Аграрне виробництво постійно змінюється – сказав Алекс Ліссітса, коментуючи мету проведення конференції, - і вкрай важливо, щоб українські аграрії не відставали в своєму розвитку від сучасних світових тенденцій, розуміли власні перспективи з урахуванням зміни макроекономіки та ринкового середовища."

„Сьогодні дії Уряду і Мінагрополітики спрямовані на створення інвестиційних програм, які б сприяли розвитку аграрного сектора”, - наголосив у своєму виступі заступник міністра аграрної політики Олександр Шевченко. Найвизначнішими досягненнями і позитивними зрушеннями 2009 року в агрокомплексі, на думку Олександра Шевченка, є збільшення Україною експорту агропродукції, вдала робота Аграрного фонду та схема повернення ПДВ зернотрейдерам. «Саме ці складові дали змогу утримувати ціну на зерновому ринку і стимулювати експорт», - зазначив посадовець. Говорячи про найближче майбутнє, Олександр Шевченко запевнив, що є підстави очікувати в 2010 році на добрий урожай зернових,

alt оскільки озимини посіяно більше, ніж того року. Серед найближчих планів МінАП – створення сільськогосподарських кооперативів і, відповідно, розвиток оптових ринків, а також вихід української агропродукції на зовнішні ринки. А ще, за словами Олександра Шевченка, бажано, щоб держава в 2010 році вела більш лояльну політику щодо кредитування сільгоспвиробників.

До речі, значну увагу в рамках конференції було приділено саме перспективам державної підтримки АПК в 2010 році. Адже на відміну від більшості країн, де влада намагається нівелювати вплив фінансово-економічної кризи за рахунок бюджетних вливань в економіку, в Україні умови державної підтримки сільгоспвиробників у 2009 році погіршилися в порівнянні із попередніми роками. Про державну підтримку агропромислового комплексу наступного року детально розповів директор Департаменту фінансів аграрного міністерства Григорій Зуб. Він висловив думку, що до завершення президентських виборів головний фінансовий документ країни наврядчи буде прийнято: „Якщо брати в загальному, то проект Бюджету-2010 міг би задовольнити аграріїв, адже там передбачено для агросектора 12,7 млрд. грн., що на 17% більше порівняно з 2009 роком. Якщо брати загальний фонд Держбюджету, то ним передбачено 3,5 млрд. грн., а це менше майже на 1 мільярд порівняно з цим роком. Спеціальний фонд Держбюджету зокрема на формування державного продовольчого резерву складає 5,9 млрд. гривень. Стабілізаційний фонд на наступний рік передбачає 3,333 млрд. гривень. Та зважаючи на цьогорічну практику виникають сумніви щодо наповнення цього фонду”.

Як зазначають експерти асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», сільгоспвиробників цікавлять не лише обсяги державної підтримки, а й механізми розподілу коштів, зокрема через стабілізаційний фонд. «Аграрії не можуть прогнозувати ні конкретні напрями підтримки, ні обсяги виділених ресурсів, ні час їх надходження, ні взагалі наявність чи відсутність підтримки в принципі, - зазначає керівник групи експертів УКАБ Володимир Лапа. – І це при тому, що для низки галузей АПК державна підтримка є дійсно важливою, а її відсутність призводить до погрішення виробничих показників та зростання імпортної залежності України по окремих видах продукції, наприклад цукру».

Серед обговорених на конференції питань також були: перспективи відновлення світової та української економіки та вплив цього процесу на АПК, ступінь інвестиційної привабливості галузі, можливості щодо розвитку фінансування діяльності сільгосппідприємств. Президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Алекс Ліссітса, коментуючи інвестиційні процеси в агросекторі, зазначив, що врахування вимог інвестиційного середовища допомагає і самим аграрним компаніям бути більш ефективними. "Підприємства удосконалюють технології та організаційну структуру, продовжують вертикальну інтеграцію, покращують планування, - зазначив Алекс Ліссітса, - тобто здійснюють всі ті кроки, що необхідні для виходу на новий рівень розвитку бізнесу".

Старший економіст представництва світового банку в Україні Руслан Піонтківський радить українським сільгоспвиробникам у 2010 році пов’язувати перспективи із зовнішніми ринками, бо значних поштовхів на внутрішньому ринку в наступному році не варто очікувати. Водночас, за його словами, важко розраховувати на відновлення інвестиційних надходжень, адже світовий ринок капіталу не відновився після піка кризи і повністю відновиться нескоро.

Інвестувати агровиробництво готове представництво IFC в Україні. Стратегія цієї компанії полягає в тому, щоб сприяти розвитку аграрного потенціалу України. Сектори, які цікавлять IFC – експортоорієнтовні галузі, такі як молочна продукція, соки і напої та м’ясопереробна галузь. А ось цукровиробництво експерти IFC вважають непривабливим і неконкурентоспроможним.

Про ситуацію на ринку цукру розповів президент агропромислової асоціації «Група компаній «Укррос» Сергій Федоренко, який відразу зазначив, що в 2009-2010 роках дефіцит цукру на внутрішньому ринку України складатиме 250-400 тис. тонн. За словами Серія Миколайовича, через непродуману політику держави посівні площі під цукровим буряком у 2008 році скоротилися вдвічі у порівнянні з 2006 роком, через що валовий збір солодких коренів цьогоріч зменшився також у 2 рази - до 10 млн. тонн. Прогноз виробництва цукру в 2009-2010 роках очікується на рівні в 1,3 млн. т при внутрішньому споживанні 1,7 млн. т в рік. На думку Сергія Федоренка, виходом із патової ситуації є встановлення Урядом додаткової квоти на ввіз 250 тис. т цукру-сирцю за пільговим митом.

Обговорюючи перспективи ринків олійних культур та зернових, учасники конференції дійшли висновку: для України є ніша з кількох товарних категорій. Швидше за все, за нашою країною залишиться статус найбільшого постачальника соняшникової олії, адже в поточному маркетинговому році (вересень 2009 р. - серпень 2010 р.) виробництво соняшникової олії складе 2,6 млн. т , що дозволяє надати на експорт близько 2,1 млн. тонн. Окрім збереження лідерства, буде збільшена частка ринку (зараз - 42%) через зниження переробки соняшнику в основних країнах-виробниках - Росії і Аргентині (у останній - на 20-30% в порівнянні з 2009 р.). Також забезпечений стабільний попит українському зерну, яке на сьогодні поставляється в більш ніж 50 країн. Загальна пропозиція зерна на ринку формує ресурс для українського експорту зерна в обсягах не нижче 2008-2009 років, тобто близько 24 млн. тонн.

І хоча в складній економічній та політичній ситуації, в якій знаходиться Україна, важко щось прогнозувати, аграрії впевненні, що наступного - 2010 року ситуація зміниться на краще. А інколи тверда віра справді робить дива…..

Людмила ЛЕБІДЬ