Готуємося до сівби

18 January, Розділ Агрополітика, переглядів 4 271

Неврожайного 2003 року, коли мусили закуповувати продовольче зерно за кордоном, гіркий досвід навчив нас добре дбати про час сівби й не кидати в нашу благодатну землю абищо. Відтоді насіннєву справу вивели з розряду другорядних питань і взялися за неї серйозно. Звернули увагу і на підтримку досягнень вітчизняної селекції, й закордонного досвіду успішного ведення насінництва не стали цуратися.

Підсумовуючи зроблене на нараді з науковцями, виробниками та постачальниками насіння, заступник міністра аграрної політики України Сергій Мельник підкреслив: «Належна увага до якості посівного матеріалу принесла свої плоди – урожайність з року в рік почала зростати. 2008 досягнуто рекордну позначку по зернових за всю історію України: ми зібрали понад 50 мільйонів тонн. 2009-го лише трохи не дотягнули до цієї цифри, але ж раніше теж ніколи не отримували таких високих результатів. І це кризової пори, коли особливо бракує кредитних ресурсів, паливно-мастильних матеріалів, добрив, засобів захисту рослин. Тепер, коли ми взяли за правило сіяти якісне насіння, можна говорити, що динаміка врожаїв протягом останніх років набула сталих високих ознак. Україна впевнено посідає лідируючі місця серед експортерів зернових та олійних культур. Відтепер ми годуємо світ, а не ходимо по світу з торбиною».

Заступник міністра також відзначив, що на успішний розвиток насінництва позитивною мірою вплинуло приєднання України до Насіннєвих схем Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Завдяки такому кроку наш високоякісний посівний матеріал матиме тепер безперешкодну дорогу на світовий ринок, а це сприятиме піднесенню

alt вітчизняної селекції, розвитку господарств і підприємств, що продукують якісний посівний матеріал.

Директор департаменту ринків рослинництва Мінагрополітики Олександр Демидов у цифрах розповів про стан і тенденції вітчизняного насінництва. А по завершенні доповіді чимало запитань поставили виробники і заступнику міністра, і директору департаменту, і заступнику начальника Української державної насіннєвої інспекції Наталії Храпійчук щодо нових правил ідентифікації, пакування та маркування посівного матеріалу; атестації виробників насіння; внесення посівного матеріалу до Державного реєстру тощо. До речі, з цих питань саме в «Аграрному тижні. Україна» неодноразово подавалися вичерпні й змістовні коментарі та статті провідних фахівців Міністерства аграрної політики України. І надалі теж так буде.

Про засоби захисту без жартів

Цього ж дня в Міністерстві аграрної політики відбулася ще не менш актуальна подія – нарада по забезпеченню господарств засобами захисту рослин у 2010 році. До МінАП запросили відповідальних спеціалістів аграрного відомства і Головдержзахисту, керівників і провідних фахівців компаній, що працюють на профільному ринку.

Заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник з перших же слів запропонував відмовитися від офіційної трибунно-президійної форми, а перейти до невимушеної бесіди, щоб краще почути один одного й спільно шукати шляхи вирішення проблем, що накопичилися в галузі аграрної хімії. Говорячи про кількість використаних 2009 року засобів захисту рослин,

alt Сергій Іванович констатував, що внесли хімзасобів не більше, ніж у 2008-му, і дефіциту на ринку не відчувалось. Нічого поганого в цьому немає. Справа в тім, що в державі все більше практикується органічне землеробство, де обходяться препаратами біологічного походження. Така тенденція тільки радує.

Та зовсім не радують факти й наслідки використання деякими необережними аграріями так званих засобів захисту рослин невідомого походження. Так, в одному з господарств після внесення фальшивого гербіциду довелося вивести з обігу 500 га орної землі, на якій загинув увесь урожай зернових, а наступного року не дала сходів жодна насінина. Торговець дешевою хімією зник, а сільгоспвиробник від такої «економії» зазнав мільйонних збитків. Начальник Головної державної інспекції захисту рослин (Головдержзахист) Сергій Довгань, зокрема, зазначив: «Унаслідок постійних змін, в чинному законодавстві так заплутано процедуру випробування та контролю препаратів захисту рослин, що чимало сумнівних підприємств почали просувати на ринок свої «винаходи», ефективність яких не доведено, а наслідки післядії невідомі. Зі свого боку маю запевнити, що Головдержзахист не даватиме дозволи на реалізацію препаратів, що не пройшли всієї відповідної процедури випробування. Аграріям же раджу: перед тим, як придбавати «дешеву хімію», обов’язково перевірте наявність у постачальника всіх дозвільних документів».

Зі свого боку, заступник міністра запропонував усім присутнім докласти максимум зусиль до наведення порядку в усіх ланках процесу постачання препаратів захисту рослин. Ішлося також про контроль за усіма складами, де накопичуються хімікати. Такі приміщення мають бути перевірені з висновками щодо їх придатності. Учасники наради порозумілися в тому,

alt що необхідно ініціювати посилення відповідальності за виготовлення та реалізацію фальшивих препаратів захисту рослин. Тож служби безпеки авторитетних компаній, що добре відомі аграріям своєю якісною сільгоспхімією, відслідковуватимуть випадки підробок й оперативно інформуватимуть про це правоохоронні органи.

Втім, у багатьох присутніх на нараді були запитання безпосередньо до державних силових структур. Учасники засідання висловлювали побажання бачити на таких нарадах представників митниці, прокуратури, органів внутрішніх справ, від яких аграрії також чекають наведення порядку у сфері розповсюдження засобів захисту рослин.

У підсумку, учасники наради домовилися спільними зусиллями ініціювати зміни в законодавстві щодо встановлення прозорих і чесних правил гри на ринку сільгоспхімії, а також зміни щодо введення жорсткіших вимог ліцензування й посилення відповідальності за постачання недозволених або фальшивих засобів захисту рослин.

Залишається побажати власне виробникам сільгосппродукції бути уважнішими й прискіпливішими до хімії, яку їм пропонують.

Володимир ВІЛЬОВИЧ