- Аграрний «мізер» Держбюджету-2013
- Державну підтримку садівництва гальмує недосконале законодавство
- Зернові, які аграрії зберуть у цьому році, значно перевищують внутрішні потреби
- Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
- Віктор Слаута: питання недопущення імпорту низькоякісної продукції та контрабанди повинні бути на постійному контролі
Підсумки роботи АПК за 2009 рік
Чотири питання було винесено на засідання колегії, яке в останні дні грудня відбулося в Мінагрополітики. Найпершим заслухали учасники наради попередній звіт про підсумки роботи АПК України та забезпечення освоєння бюджетних коштів, виділених на підтримку сільгоспвиробників у 2009 році.
Акцентуючи увагу присутніх на тому, що вдалося і що не вдалося зробити підприємствам агросектора, міністр аграрної політики Юрій Мельник підкреслив: «Перш за все ми повинні висловити слова вдячності за ту наполегливу, напружену працю агровиробників, а також галузевих громадських і наукових організацій, представників міністерства і регіональної ланки керівництва, які зробили все можливе, аби сільськогосподарський рік став результативним і для АПК, і для держави».
Юрій Федорович підкреслив, що 2009-й був складним для селян з багатьох чинників, але завдяки хорошому базису попередніх років, у т.ч. фінансовому, АПК демонструє непогані результати. Спільно з народними депутатами і профільним комітетом Верховної Ради вдалося напрацювати фундаментальні закони, за якими агропідприємства почнуть працювати у 2010 році. Зроблено й важливі кроки в інтеграційних процесах: Україна стала повноправним членом Міжнародної ради по зерну і Насіннєвих Схем Ради організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Відтепер ми зможемо бути повноправними гравцями на ринку зернових і насіння. Наші переробні підприємства пройшли перевірку на здатність екпортувати на ринки європейських країн якісну м’ясну продукцію. Непоганий базис закладено для майбутнього врожаю
через збільшені площі посіяних озимих культур.
- Але ми знаємо й проблеми, з якими повинні дуже наполегливо працювати, - резюмував Юрій Федорович. – Це стосується і собівартості сільгосппродукції, яка повинна зменшуватись завдяки запровадженню інноваційних проектів. Ми повинні мати механізми впливу на підвищення цін, які потрібно утримати на достойному для аграріїв рівні... Взагалі ж 2010-й буде роком підвищення цін на основні сировинні проводольчі ресурси – такі очікування є в усьому світі. Тож ми мусимо розробити захисні й лоббісткі заходи для продукції, яка виробляється вітчизняними агропідприємствами.
Детальний аналіз ситуації, яка складається нині в АПК, зробив перший заступник міністра аграрної політики Юрій Лузан. Гадаємо, вам цікаво буде ознайомитись з тезами його виступу.
Юрій Лузан: «Не соромно звітувати перед державою».
Позитив. По великому рахунку, 2009 рік дійсно став черговим великим і специфічним випробуванням для всіх – міністерства, аграрної науки, державних органів виконавчої влади на місцях, агровиробників, підприємств харчової промисловості, рибного і лісового господарства, а також всіх причетних до діяльності АПК. (Слайд 2)
Основні негативні чинники, які стримували розвиток АПК, були зумовлені, перш за все, руйнівним впливом світової фінансової кризи. Це обмеження рівня державної фінансової підтримки галузі порівняно із попереднім роком в 1,5 рази (в т.ч. із загального фонду держбюджету – в 7,7 разів); згортання поточного кредитування підприємств АПК у 3,5 рази;
зменшення обсягів внутрішніх і зовнішніх інвестицій на розвиток галузі відповідно в 2 та 2,6 рази; значне пониження купівельної спроможності населення, зменшення обсягів експорту агропродукції (на 12,8 млрд. грн.) зумовили суттєве згортання загальної ємності внутрішнього ринку та витребованості агропродукції та продовольства.
Негативний вплив на фінансовий стан в АПК справило й неконтрольоване збільшення термінів розрахунків за реалізовану продукцію. Також спостерігалось значне загострення конкуренції на внутрішньому ринку через спрощення доступу дешевої, не завжди якісної імпортної продукції тваринництва в Україну внаслідок суттєвої лібералізації торговельної політики відповідно до вимог СОТ.
На погіршення фінансової ситуації вплинули і девальвація гривні, і проблеми повернення валютних кредитів, і штрафні санкції, і цінові диспропорції тощо.
До цього додались негативні погодні умови: і весняна посуха у основний вегетаційний період стартового формування врожаю, і посуха під час посіву озимих культур уже під урожай 2010 року.
Всі ці причини вимагали відповідних нестандартних, дієвих та упереджувальних заходів як зі сторони Уряду, місцевих органів влади, так і від усіх учасників агроринку, щоб утримати досягнуті в попередні роки обсяги виробництва агропромислової продукції, забезпечити відповідну прибутковість сектора, гарантувати необхідну насиченість внутрішнього ринку продовольчими товарами й зберегти експортний потенціал вітчизняного АПК.
І слід сказати, що, по великому рахунку, по більшості названих позицій в складних умовах 2009 року вдалося забезпечити виконання поставлених перед АПК завдань. Назву лише кілька.
Перше. При значному скороченні зовнішньої фінансової підтримки сільгоспвиробники ефективно використали фінансовий і товарний ресурс, отриманий у попередньому році завдяки високому врожаю практично всіх агрокультур. (Слайд 3) Так, загальний обсяг грошових надходжень від реалізації продукції зріс майже на 12-13 млрд. грн. (на 27%, у т.ч. продукції рослинництва – на 42%, тваринництва – на 8%).
Друге. Завдяки заходам, прийнятим Урядом (у т.ч. щодо збільшення обсягів інтервенцій Аграрним фондом, зменшення обсягів імпорту м'яса порівняно із 2008 р. майже на 20%), в цілому, завдяки удосконаленню зовнішньої і внутрішньої державної торговельної політики за січень - листопад, вдалося побороти негативні цінові тенденції початку року, вирівняти цінову ситуацію на агроринку і практично за багато років вперше вирівняти паритет цін на продукцію сільського господарства і ресурси, які споживає галузь. (Слайд 4) (Слайд 5)
Третє. Уряд і Верховна Рада країни прийняли відповідні законодавчі і нормативно-правові акти, якими були врегульовані проблеми пільгового оподаткування сільгоспвиробників і ПДВ та фіксованого сільгоспподатку. 22 грудня Верховною Радою України остаточно поставлено крапку – пільговому режиму бути. Завдяки цьому у розпорядженні аграріїв тільки у 2009 році залишається більше 8 млрд. грн. фінансових ресурсів, які повинні були спрямовуватися до держбюджету. Розблоковано й проблему пролонгації проблемних кредитів, чим максимально скористалися підприємства АПК більшості регіонів.
Четверте. Мабуть найголовніше. Кожного року все більше спрацьовує "ресурс", який з’явився в агросекторі завдяки підвищенню приватної ініціативи та удосконаленню ринкових відносин. Його, безумовно, важко оцінити, та він потужно
активізує агропромислове виробництво на засадах приватної власності, оренди та інших ринкових складових. (Слайд 6)
За останні роки в сільське господарство та харчову промисловість України вкладені значні приватні інвестиції – 142 млрд. гривень. Тільки в умовах фінансової кризи за 9 місяців 2009 р. АПК отримав більше 13 млрд. грн. іноземних і вітчизняних інвестицій (вітчизняні складають майже 12,0 млрд. гривень).
Можна наводити й інші чинники – розвиток обслуговуючої кооперації, розбудова ринкової інфраструктури, створення умов для інвестування, удосконалення законодавчого забезпечення, розвиток міжнародної інтеграції, регіональні аспекти вирішення проблем і інші, які в певній мірі сприяють розвитку АПК нашої держави.
Втім, потрібно відмітити: у нас поки що створені лише мінімальні умови для стабільного розвитку АПК. Проблем, на жаль, ще надзвичайно багато. Та те, що вже зроблено в попередні роки для функціонування АПК, дозволило, не дивлячись на фінансові ускладнення і несприятливі погодні умови, забезпечити позитивну динаміку виробництва валової продукції сільського господарства, порівняно із найбільш результативним 2008 роком. АПК - практично єдиний сектор національної економіки, який не зменшив темпи виробництва продукції. (Слайд 7).
До позитивних тенденцій розвитку АПК слід віднести збільшення загальних обсягів сплати податків порівняно із 2008 роком. До Зведеного бюджету сільське господарство забезпечило платежі на 110%, харчова промисловість - в 1,6 рази. Всього підприємства АПК сплатили 22,9 млрд. грн. всіх видів податків. Це в 2 рази більше, ніж заплановані видатки з бюджету на всі програми підтримки галузі. Тобто, АПК став самодостатнім і ніхто не може дорікнути, що галузь є обузою
для держави. Зросли платежі й до Пенсійного фонду (на 21%), підвищився рівень середньомісячної оплати праці в сільському господарстві (в 1,5 рази). (Слайд 9)
Досягнуто позитивне зовнішньоторговельне сальдо по експортно-імпортним операціям агропродукцією в сумі 4,1 млрд. дол. США (навіть більше ніж за цей період надзвичайно успішного 2008 року). Особливо слід відмітити, що за підсумками 2008/2009 МР Україна посіла лідируючі місця серед світових країн-експортерів агропродукції: по олії соняшниковій - 1 місце, зерна - 3 місце (в т. ч. ячменю – 1 місце та пшениці – 6 місце).
До позитиву необхідно віднести й випереджаючі темпи розвитку крупнотоварного агровиробництва, особливо в галузі тваринництва. Тут забезпечено темпи приросту поголів'я свиней на 9%, птиці – на 6,5%, обсяги вирощування худоби і птиці зросли на 11,1%, молока – на 7,1%, яєць – на 6 відсотків. Досягнуто перевищення обсягів вирощування худоби і птиці над їх реалізацією на 9,2%, що свідчить про нарощування м'ясних ресурсів.
Упродовж останніх років агропідприємства стали надійними партнерами банківської системи. (Слайд 11). Тільки за три останні роки обсяги кредитування АПК зросли в 1,5 рази. За даними Нацбанку на 01.11.2009 року, підприємства мають у своєму розпорядженні 56,3 млрд. грн. запозичених кредитних грошей (на 4,9 млрд. грн. більше, ніж на цю дату 2008 року). Із загальної маси кредитів кредити АПК складають 51% - 28,8 млрд. гривень. 2009 року підприємствами АПК залучено і пролонговано 8,5 млрд. грн. кредитів. В умовах фінансової кризи це теж стало суттєвою підтримкою
загального фінансового обслуговування галузі.
Важливою складовою фінансового забезпечення стали: Аграрний фонд, який спрямував на різні фінансові інтервенції більше 3,2 млрд. грн.; НАК "Украгролізинг" – 207 млн. грн.; насіннєвий фонд – 115,0 млн. гривень. За оцінками Міністерства та УААН, агропідприємства очікують отримати 5,4 млрд. грн. прибутку. Це практично рівень минулого року. Забезпечується рівень рентабельності більше 10%, тобто є передумови якщо не розширеного відтворення сільгоспвиробництва у 2010 році, то збереження рівня обсягів виробництва 2009 року.
Суттєво зросла прибутковість харчової промисловості. За даними статистики, за 10 місяців тут отримано 5,3 млрд. грн. прибутку (у 2008 р. - 2,6 млрд. грн.), або ріст становить 2,1 рази. (Слайд 14) Значно зросла прибутковість підприємств оліє-жирового комплексу (+1,7 млрд. грн.), молочної промисловості (+265 млн. грн.), виробництва напоїв (+319 млн. грн.), кондитерської промисловості (+34 млн. грн.), більше ніж у 2 рази знизилася збитковість цукрової промисловості, на 35% - виробництво рибних продуктів, м'ясна промисловість отримала 334 млн. грн. прибутків.
У складних умовах 2009 року аграрії заклали непогану основу для формування нового врожаю. Посіяно більше озимих зернових на 104% (до 2008 р.), які нині у доброму і задовільному стані. В основному підготовлено ґрунт до весняних робіт, повністю забезпечено потребу в насінні, здійснено ряд інших агротехнічних заходів. За державної підтримки закладено 5,4 тис. га садів і виноградників, побудовано краплинне зрошення на 3,2 тис. га, встановлено шпалеру на 4,4 тис. га,
посаджено хміль на 205 гектарах.
Особливо приємно відзначити досягнення аграріїв Полтавської області, які зібрали більше 4,0 млн. т зерна. Хлібороби Черкащини отримали урожайність зернових 47,3 ц/га, більше 40 ц/га – селяни Київської і Вінницької областей, сім регіонів отримали урожайність зернової кукурудзи від 60 до 68 ц/га, а АР Крим – 90,5 ц/га.
За 11 місяців більше 640 г середньодобових приростів ВРХ отримали господарства АР Крим, 4 регіони - більше 500 г; при відгодівлі свиней більше 500 г - у Тернопільській і Львівській областях; 4 регіони забезпечили надій на 1 корову від 4,2 до 4,7 т молока; 14 регіонів у середньому від однієї курки-несучки отримали від 250 до 287 яєць. Це показники регіональні, а не окремих господарств. В недалекому минулому такі показники вважались просто недосяжними.
У 2009 році, не дивлячись на фінансову кризу, введені в експлуатацію унікальні інвестиційні проекти по відгодівлі та переробці свиней в Донецькій, Івано-Франківській, Черкаській та інших областях, сучасні молочні комплекси в АР Крим, Сумській, Харківській Вінницькій, Кіровоградській та Київській областях. Продовжується нарощування потужностей з виробництва м'яса птиці торгових марок "Наша Ряба", «Гаврилівські курчата», "Агро-Овен" та інших, будівництво потужних елеваторів компаніями "Нібулон", "Райз" та іншими (32 елеватори ємністю більше 2 млн. т зберігання), відновлюються річкові елеватори і транспортні артерії Дніпра, розпочне роботу потужний оліє-жировий комбінат компанії "Креатив" (Кіровоградщина), будується надсучасна фабрика з переробки томатів компанією "Аграф'юженс" (Херсонщина) і
т.д.
Розпочинається велика робота з будівництва оптових ринків практично в усіх регіонах, розширюються потужності кондитерської промисловості, безалкогольних напоїв, переробки молока і м'яса. Все це вказує на підвищення інвестиційної привабливості вітчизняного АПК.
Негативні тенденції та проблеми. Аналізуючи діяльність АПК за останні роки, кидається в очі надзвичайно велика строкатість в показниках між регіонами. Слід поставити самим собі мету і дати відповідь: чому так? Адже народна мудрість вказує, що кожному наслідку передує причина. (Слайд 17)
Скажімо, чому з 25 регіонів держави у 8-ми допущено зменшення виробництва продукції? В Луганській, Харківській, Запорізькій, Кіровоградській, Одеській областях спад складає 7-14%, тоді як в цих регіонах є багато господарств, які водночас нарощують виробництво.
В окремих регіонах тенденції згортання виробництва тваринницької продукції досягли катастрофічного характеру. (Слайд 18) Просто не піддається поясненню зниження обсягів виробництва м'яса ВРХ протягом 11 місяців в Івано-Франківській області на 27%, а в АР Крим, Київській, Чернівецькій, Кіровоградській, Дніпропетровській областях - на 10-25%. Повинні бути досить вагомі об'єктивні причини, стихійні лиха чи якісь інші катаклізми. Чи це похибки статистики? Тож необхідно дати пояснення цих тенденцій.
Щоправда, у 10-ти регіонах держави нині відмічається нарощування виробництва м'яса ВРХ.
Як можна допустити згортання виробництва м'яса птиці в Кіровоградській, Сумській та Житомирській областях до межі 300-800 т на весь регіон, тоді як в Черкаській області вироблено 255 тис. т, Київській – більше ніж 150 тис. т, у цілому ряді областей - від 50 до 100 тис. тонн?
Або інший, вражаючий, на наш погляд, приклад. Чому у господарствах найбільшої в державі за обсягами сільгоспугідь Дніпропетровщини залишилося всього 15 тис. корів, а сусідні Полтавська область має 66 тис., Черкаська – 46 тис. корів? На 1 грудня по поголів'ю корів Дніпропетровська область опустилася на 15 місце серед регіонів держави.
До чого це призвело: нині область на 100 тис. га сіє менше кукурудзи ніж сусіди, не займається технологією, бо урожайність у 2-2,2 рази менша, ніж у Полтавській та Черкаській областях. Такі ж порівняння можна зробити по вирощуванню сої та інших кормових культур між цими регіонами. Бо нецікаво, немає взаємопов’язуючих стимулів. Як результат, на Дніпропетровщині суттєво порушені структури виробництва та посівних площ, допущено втрату робочих місць, неефективно використовуються основні засоби і т.д. Та головне, що на регіональному ринку даний сегмент уже зайнятий не місцевими, а виробниками інших регіонів. Тож відвойовування свого регіонального ринку вимагатиме великих
фінансових і організаційних зусиль. Парадокс!
В більшості випадків є пояснення таких ситуацій. Це, як правило, або суб'єктивні причини, викликані діями місцевої влади, або причини бізнесового характеру - монопольні прояви, рейдерство, інші некоректні дії партнерів чи конкурентів.
В багатьох випадках до цього можна додати й непрофесійний рівень окремих головних управлінь агропромислового розвитку і республіканських організацій у налагодженні дієвої співпраці з банками та інвесторами, виконання вимог щодо розвитку обслуговуючої сільгоспкооперації, оптових ринків, заходів з формування ринкової інфраструктури, робота з казначейством і податковими службами, з облдержадміністраціями та, безперечно, співпраця з Мінагрополітики.
Поточні проблеми. 22 грудня Верховна Рада на заміну Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо підтримки агропромислового комплексу в умовах фінансової кризи", який був визнаний неконституційним, прийняла новий закон, що відновлює безстрокову дію фіксованого сільгоспподатку, особливостей адміністрування ПДВ й інші норми закону (крім питань кредитування).
Законом внесено зміни щодо порядку використання ПДВ, нарахованого на готову продукцію м'ясо-молочних підприємств (ст. 11.21.) для здійснення дотацій на підтримку тваринництва. Передбачено, що кошти ПДВ, а це більше 2.0 млрд. грн., будуть направлятись переробними підприємствами та акумулюватись у спецфонді держбюджету. Ці кошти будуть спрямовуватися на дотування (на 1 корову) молочного і м'ясного напрямку диференційовано в залежності від кількості корів в особистих селянських господарствах та в залежності від наявності корів і навантаження, виходячи з обсягів власних та орендованих сільгоспугідь для юридичних осіб.
Від 24 листопада 2009 року, коли старий закон був визнаний неконституційним, і до вступу в дію нового закону, а також до прийняття закону про бюджет на 2010 рік, діятиме порядок надання дотацій в існуючій на сьогодні редакції без перерви (розриву в часі між відміною і прийнятим законом), а також без застосування штрафних санкцій податковими службами до переробних підприємств.
Зміни викликані тим, що значна кількість переробних підприємств, яким на їхній відкуп були дані значні обсяги бюджетних коштів для чесного та справедливого нарахування та оплати дотацій аграріям, що поставляли сировину на переробку, почали допускати суттєві порушення і практично масово пішли на обман селян і держави. Це підтвердили перевірки Рахункової палати, ГоловКРУ, ДПА, Мінагрополітики. Тож прийнятий законом порядок забезпечить прозорість та об'єктивність виплати дотацій для підтримки найбільш проблемної і важливої галузі в тваринництві - молочного і м'ясного скотарства. (Слайд 20)
Перевірки контролюючими органами виявили і цілий ряд інших типових порушень в діяльності АПК. Кожне головне управління отримало відповідні приписи, питання ці на контролі, тому наше прохання і вимоги - терміново усунути виявлені порушення.
Слід наголосити, що потребує удосконалення система відомчого контролю в головних управліннях агропромислового розвитку та урядових органах АПК. Чисельність працівників контрольно-ревізійних служб у регіонах постійно скорочується, у 13 головних управліннях взагалі відсутні такі служби. Але ж в системі АПК функціонує більше 80 тис. суб'єктів агроринку, які в тій чи іншій мірі причетні до використання бюджетних коштів і дотримання іншого законодавства. Тож всі вони повинні бути предметом внутрівідомчої контрольно-ревізійної роботи. Бо при відсутності такого контролю об'єктивно породжується корупція, зловживання, формалізм, інші негативні явища в діяльності АПК.
2010 рік, за різними прогнозами, для агросектора теж буде складним. Та при консолідації наших зусиль АПК матиме позитивний розвиток. 2010-й повинен стати переломним у подоланні кризового стану в тваринництві. Необхідно зробити все, щоб запрацювала справжня обслуговуюча сільгоспкооперація в усіх регіонах, у кожному населеному пункті. Вимагає професійних підходів подальша розбудова регіональної інфраструктури агроринків, будівництво оптовиків, елеваторів, заготівельної і збутової інфраструктури, розширення ринку аграрних послуг. Все це повинно формуватись на принципах справжньої кооперації та партнерства.
Це і питання удосконалення фінансового лізингу, діяльності аграрного і насіннєвого фондів, розвиток біржового ринку, ф’ючерсної і форвардної торгівлі, розширення страхування ризиків і т.д. Без цього в сучасних умовах неможливо побудувати привабливий і ефективний агросектор.
Вступають в силу вимоги законодавства з посилення контролю за ефективністю використання земель сільгосппризначення, їх збереження, обов’язкові заходи з підвищення родючості. Це базове питання для агровиробництва, тому виконання вимог земельних законів повинне постійно бути в полі зору головних і районних управлінь агропромислового розвитку та республіканських організацій.
Говорячи ж про рік, що минув, можна впевнено стверджувати: всім працівникам АПК не соромно звітувати перед державою, перед суспільством за результати своєї роботи.
В обговоренні основого питаня порядку денного колегії взяли участь перший віце-президент УААН Віктор Ситник, начальники головних управлінь агропромислового розвитку Черкаської та Запорізької облдержадміністрацій, генеральний директор Аграрного фонду, заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник, директор агрофірми «Маяк», Герой України Тетяна Корост, директор департаменту Рахункової палати України Марія Шуліжко та інші учасники засідання.
Голова парламентського Комітету з питань аграрної політики і земельних відносин Микола Присяжнюк зауважив: «У поточному році наш комітет аграріїв не розчарував – практично всі ініціативи були сприйняті членами комітету, спільно з міністерством доопрацьовані і у вигляді законів прийняті Верховною Радою. До речі, Верховна Рада визнала роботу нашого комітету найефективнішою в 2009 році». Микола Володимирович підкреслив, що розвиток агросектора повинен бути пріоритетом у державній політиці. Тільки за таких умов розвиватимуться і АПК, і сільські території. І не дивлячись ні на які політичні уподобання, комітет й надалі плідно працюватиме й готовий підтримувати вітчизняний агросектор.
Завершуючи нараду, міністр аграрної політики Юрій Мельник підкреслив, що після всіх доповнень і пропозицій від регіонів, прийняте колегією протокольне рішення стане обов’язковим для виконання. Днями дркумент уже буде направлено в регіони.
Прес-служба МінАП
