ДОСТУПНІСТЬ І ПОПУЛЯРНІСТЬ ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ

26 January, Розділ Агрополітика, переглядів 5 324

– Миколо Васильовичу, спочатку традиційне запитання: чи задоволені ви підсумками 2009 року?

– Не хочу забігати наперед, бо серйозна розмова про це відбудеться наступного місяця на розширеному засіданні правління НАК “Украгролізинг”. Звісно, з відповідним аналізом і висновками. Та про попередні результати роботи і певні тенденції вже можемо говорити.

Головне завдання компанії, як це передбачено її статутом, – сприяти реалізації державної політики в агропромисловій сфері, забезпечувати ефективне функціонування і розвиток сільгоспвиробництва шляхом передачі селянам на умовах лізингу машин та обладнання. Так от торік на умовах фінансового лізингу аграріям поставлено 655 одиниць техніки і обладнання на 142,1 млн. грн., а план погашення лізингових платежів виконано майже на 95 відсотків.

Відомо, що згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» передбачалося, що наша компанія отримає кредити зі спеціального фонду в сумі 153 млн. гривень. У тому числі 129,3 млн. - за рахунок повернення коштів у частині відшкодування вартості сільгосптехніки, переданої суб’єктам господарювання на умовах фінансового лізингу, та 23,7 млн. грн., що надходять від погашення заборгованості за кредитами, залученими державою, або під державні гарантії для закупівлі іноземної техніки.

Звісно, цих коштів, якими ми скористалися для закупівлі нової техніки вітчизняного виробництва, недостатньо, аби відчутно оновити машинно-тракторний парк країни. Тому завдяки підтримці Кабінету Міністрів ми отримали зі Стабфонду ще 100 млн. грн., які дали нам змогу збільшити поставки вкрай потрібних вітчизняним аграріям техніки і обладнання.

Чи задоволені ми зробленим цього року… Тут однозначної відповіді немає. З одного боку, що то за робота, якщо вона не

alt приносить тобі певних успіхів, морального задоволення? Адже в такий спосіб і відбувається самореалізація кожної особистості. А з іншого… Коли ти вже всім задоволений, то треба негайно залишати справу, за яку взявся: там ти вже нічого не досягнеш. Наша молода амбіційна команда, сподіваюся, прийшла працювати в компанію не на один рік. Тож, думаємо про день завтрашній.

Свого часу хтось з великих сказав: «Якщо не знаєш, до якої гавані пливеш, жоден вітер не буде попутним». Наше найголовніше завдання: якнайповніше задовольняти потреби аграріїв у найновішій високопродуктивній техніці. Як того і вимагає затверджена Урядом Концепція державної цільової економічної програми щодо впровадження в АПК найновіших технологій на період до 2016 року.

Довідково. У 2009 р. господарствам різних форм власності передано на умовах фінансового лізингу 851 одиницю сільгосптехніки та обладнання на 185,4 млн. грн., зокрема: 273 трактори – 62,4 млн. грн., 61 зернозбиральний комбайн - 48,8 млн. грн., 317 одиниць ґрунтообробної та посівної техніки – 36,9 млн. грн., 97 комплектів обладнання для тваринництва і птахівництва – 22,6 млн. грн., 86 одиниць іншої техніки і обладнання – 15 млн. гривень.

- Керівники різних рангів нерідко нарікають на кризові явища. Мовляв, ми планували, хотіли, та самі бачите, яка ситуація... Очевидно, криза не оминула і вашу компанію?

– Криза, на яку дехто любить списувати свої менеджерські прорахунки, додала нам не фінансових клопотів, а... нових клієнтів. Торік суттєво “схудли” банківські кредитні портфелі, та й самі позички через високі процентні ставки стали практично недоступними для селян. От і прагнуть вони скористатися можливостями фінансового лізингу для поповнення свого технічного арсеналу новим трактором чи комбайном. Як результат, портфель замовлень, отриманий нами на 2010 рік, сягнув майже 2 млрд. грн., що в 2,5 рази більше, ніж ми мали в 2009-му.

Інша річ, що нова техніка та обладнання не завжди рівномірно потрапляють у регіони. Традиційно її замовляють щороку на декілька мільйонів гривень такі області як Київська, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Чернігівська, Одеська, Полтавська, Кіровоградська і менше, значно менше маємо замовників у центральних і західних областях

Тому робимо постійний аналіз баз даних клієнтів і лізингових заявок, які отримує “Украгролізинг”. Причому, незалежно від того, виконані вони чи ні, бо всі заявки, на жаль, ми поки що обслужити не можемо – фінансові ресурси не дозволяють. Такий підхід до роботи дає змогу виявляти нові сегменти, з якими може працювати компанія, нові тенденції в лізингових послугах і продуктах. А значить, надавати потенційним клієнтам такі послуги, на які вони очікують.

– Кризова ситуація, напевно, змусила замислитися не тільки і не стільки над тим, як залучити кошти для збільшення обсягів лізингових операцій, а над тим, як ними найефективніше, по-господарськи скористатися. Чи вдалося це?

- Протягом цього року ми здійснили комплексну інвентаризацію Компанії. Тобто, проаналізували договори лізингу, укладені в попередні роки: наскільки вони відповідають сучасним юридичним вимогам і захищають нас від різних викрутасів з боку недобросовісних клієнтів. Можливо, якісь деталі ще треба уточнити, доопрацювати, але нині маємо точне уявлення: скільки і якої техніки працює в господарствах, наскільки вчасно наші клієнти розраховуються за її експлуатацію, яка кількість її перебуває на зберіганні, очікуючи свого нового лізингоодержувача або покупця. Те саме стосується і бухгалтерського обліку. В цій площині найголовніше завдання – інвентаризація розрахунків з боку лізингоодержувачів.

Скажу відразу: на жаль, не всі наші клієнти вчасно і в повному обсязі повертають свої борги. Причому вигадують найрізноманітніші причини, аби тільки уникнути своїх фінансових зобов’язань перед НАК “Украгролізинг”. Отож протягом 2009 року нашими юристами подано 167 позовних заяв на 126,1 млн. гривень. Суди задовольнили 105 позовів на 23,7 млн. гривень. Ще 66 справ на понад 53 млн. перебувають у виконавчому провадженні. Зауважу, що спроби вплинути на злісних боржників через нотаріальні контори, до яких ми дедалі частіше звертаємося останнім часом, дають очікуваний ефект.

– Чи є борги, які жодні суди не допоможуть повернути?

– Всю заборгованість ми розбили на дві частини: на прострочену і безнадійну. Нам треба списати «мертві», тобто безнадійні борги, нагромаджені нашими попередниками (майже 300 млн. гривень). Це можна зробити лише з допомогою Уряду і Верховної Ради.

А вже цього року хочемо домогтися того, щоб жоден наш клієнт не зривав графіки повернення лізингових платежів, щоб належні державі кошти надходили у повному обсязі. Тож займатимемося цією чи не найголовнішою для нас проблемою постійно, системно.

Працюємо і над тим, щоб “підчистити” статутний капітал НАКу, позбутися баласту. Компанія має займатися лише фінансовим лізингом, для чого власне вона і створена.

Спілкувався Володимир ВИТВИЦЬКИЙ