Необхідно спростити оподаткування сільгосппідприємств

15 February, Розділ Агрополітика, переглядів 6 167

Вважаю, що оподаткування сільгоспвиробників усіх форм власності повинно бути набагато простішим, зрозумілим і прозорим для всіх. Від такого підходу до питань оподаткування виграють і товаровиробник, і держава. Свідченням цього є практика європейських держав. Наприклад, в Польщі аграрій сплачує єдиний податок на 1 гектар. В наших умовах це може бути від 50 до 70 грн. з 1 га – просто і зрозуміло. Пригадую 70-80-ті роки, коли колгоспи до держбюджету сплачували два податки: до фонду соціального страхування та соціального забезпечення (4% до фонду оплати праці) і податок на прибуток (10% від чистого прибутку). Потім вони розподілялися по видаткам згідно закону про бюджет.

Жодних утримань із заробітної плати у колгоспників не проводилось. Вся нарахована заробітна плата видавалась на руки і була дійсним доходом членів сімей колгоспників.

Сьогодні бюджети - місцевий і державний - поповнюються як за рахунок юридичних осіб, так і за рахунок фізичних осіб. Так, для юридичних осіб – агропідприємств - податкове навантаження здійснюється цілим рядом податків і платежів до різних фондів, а саме:

1. Фіксований сільськогосподарський податок – в розрахунку на 1 га сільгоспугідь.

2. Податок на додану вартість – 20% на 1 грн. реалізованої продукції.

3. Внески до Пенсійного фонду – 33, 2% до фонду оплати праці.

4. Внески до фонду соціального страхування - 1,4% до фонду оплати праці.

5. Внески до фонду безробіття – 1,6 % до фонду оплати праці.

6. Внески до фонду травматизму – 0,2 % до фонду оплати праці.

7. Розрахунок за забруднення навколишнього природного середовища від 1тонни спаленого палива.

8. Податок із власників транспортних засобів у залежності від об’єму двигуна.

І це не повний перелік податків, а можна сказати тільки основні, які займають велику частку в діяльності сільгоспвиробників.

Тепер для фізичних осіб – працюючих:

1. Податок з доходів фізичних осіб – 15% від нарахованої заробітної плати.

2. Утримання до Пенсійного фонду – 2% від нарахованої заробітної плати.

alt 3. Податок на прибуток – 25% від суми доходу.

4. Утримання до фонду соціального страхування – 0,5 – 1% від нарахованої заробітної плати.

5. Утримання до фонду безробіття – 0,6% від нарахованої заробітної плати.

6. Утримання профспілкових внесків – 1% від нарахованої заробітної плати.

Із нарахованої заробітної плати в 1000 гривень кожен працівник сплачує 20% податків до місцевих бюджетів і різних фондів, а це в сумарному вигляді - 200 гривень, а 80% залишається членам сім'ї, тоді як середня заробітна плата кожного обчислюється з податками і становить 1000 гривень, а не 800 гривень, яку отримує працівник на руки, тобто завищується дохід кожного працівника.

Отже, велика частка податкового навантаження перекладена на плечі працюючих.

Кожен із перерахованих вище податків, як з юридичних, так і фізичних осіб, по-різному розраховується і в різні строки подається до різних органів, а сплачуються у різні дати з датою нарахування. Наприклад, фіксований податок нараховується 1 раз на рік до 1 лютого, а сплачується щомісячно до 30 числа.

ПДВ нараховується і подається у вигляді податкової декларації до 20 числа місяця.

Внески до Пенсійного фонду нараховуються щомісячно. Сплачуються до 20 числа місяця, наступного за звітним. Крім того передбачається звітування по персоніфікованому обліку в розрізі працюючих.

Внески по соціальному страхуванню: звіти подаються до 20 числа за звітним кварталом, а сплачуються разом із виплатою заробітної плати і т.д.

До того ж кожен із податків і внесків передбачає штрафи за несвоєчасне подання звітів і окремо - за несвоєчасну сплату. Штрафи досягають 50% несплачених сум у Пенсійному фонді, у податковій - до 20%.

Різні методи розрахунку податків, у різні терміни подання і сплати податків завдають великого навантаження бухгалтерському персоналу. Для спрощення оподаткування сільгосппідприємств у перспективі необхідно зменшити кількість податків до одного або двох. А саме:

а) податок на 1 га сільськогосподарських угідь.

б) відрахування до соціальних фондів, які б акумулювалися на одному рахунку з подальшим розподілом на всі напрямки видатків по соціальних стандартах згідно Закону «Про державний бюджет».

У багатьох країнах світу аграрії мають дотації на 1 гектар. Тому необхідно в держбюджеті обов’язково передбачити дотації на виробництво тваринницької продукції та на 1 га ріллі, бо сільське господарство - специфічна галузь, яка не може отримувати надприбутки, які є в інших галузях господарювання.

Віталій ГОЛОВКО, генеральний директор ТОВ «Агрофірма «Обрій» Покровського району, заступник голови Ради сільгосппідприємств Дніпропетровської області, член Політради Аграрної партії України