Вважаю, що оподаткування сільгоспвиробників усіх форм власності повинно бути набагато простішим, зрозумілим і прозорим для всіх. Від такого підходу до питань оподаткування виграють і товаровиробник, і держава. Свідченням цього є практика європейських держав. Наприклад, в Польщі аграрій сплачує єдиний податок на 1 гектар. В наших умовах це може бути від 50 до 70 грн. з 1 га – просто і зрозуміло. Пригадую 70-80-ті роки, коли колгоспи до держбюджету сплачували два податки: до фонду соціального страхування та соціального забезпечення (4% до фонду оплати праці) і податок на прибуток (10% від чистого прибутку). Потім вони розподілялися по видаткам згідно закону про бюджет.
Жодних утримань із заробітної плати у колгоспників не проводилось. Вся нарахована заробітна плата видавалась на руки і була дійсним доходом членів сімей колгоспників.
Сьогодні бюджети - місцевий і державний - поповнюються як за рахунок юридичних осіб, так і за рахунок фізичних осіб. Так, для юридичних осіб – агропідприємств - податкове навантаження здійснюється цілим рядом податків і платежів до різних фондів, а саме:
1. Фіксований сільськогосподарський податок – в розрахунку на 1 га сільгоспугідь.
2. Податок на додану вартість – 20% на 1 грн. реалізованої продукції.
3. Внески до Пенсійного фонду – 33, 2% до фонду оплати праці.
4. Внески до фонду соціального страхування - 1,4% до фонду оплати праці.
5. Внески до фонду безробіття – 1,6 % до фонду оплати праці.
6. Внески до фонду травматизму – 0,2 % до фонду оплати праці.
7. Розрахунок за забруднення навколишнього природного середовища від 1тонни спаленого палива.
8. Податок із власників транспортних засобів у залежності від об’єму двигуна.
І це не повний перелік податків, а можна сказати тільки основні, які займають велику частку в діяльності сільгоспвиробників.
Тепер для фізичних осіб – працюючих:
1. Податок з доходів фізичних осіб – 15% від нарахованої заробітної плати.
2. Утримання до Пенсійного фонду – 2% від нарахованої заробітної плати.
3. Податок на прибуток – 25% від суми доходу.
4. Утримання до фонду соціального страхування – 0,5 – 1% від нарахованої заробітної плати.
5. Утримання до фонду безробіття – 0,6% від нарахованої заробітної плати.
6. Утримання профспілкових внесків – 1% від нарахованої заробітної плати.
Із нарахованої заробітної плати в 1000 гривень кожен працівник сплачує 20% податків до місцевих бюджетів і різних фондів, а це в сумарному вигляді - 200 гривень, а 80% залишається членам сім'ї, тоді як середня заробітна плата кожного обчислюється з податками і становить 1000 гривень, а не 800 гривень, яку отримує працівник на руки, тобто завищується дохід кожного працівника.
Отже, велика частка податкового навантаження перекладена на плечі працюючих.
Кожен із перерахованих вище податків, як з юридичних, так і фізичних осіб, по-різному розраховується і в різні строки подається до різних органів, а сплачуються у різні дати з датою нарахування. Наприклад, фіксований податок нараховується 1 раз на рік до 1 лютого, а сплачується щомісячно до 30 числа.
ПДВ нараховується і подається у вигляді податкової декларації до 20 числа місяця.
Внески до Пенсійного фонду нараховуються щомісячно. Сплачуються до 20 числа місяця, наступного за звітним. Крім того передбачається звітування по персоніфікованому обліку в розрізі працюючих.
Внески по соціальному страхуванню: звіти подаються до 20 числа за звітним кварталом, а сплачуються разом із виплатою заробітної плати і т.д.
До того ж кожен із податків і внесків передбачає штрафи за несвоєчасне подання звітів і окремо - за несвоєчасну сплату. Штрафи досягають 50% несплачених сум у Пенсійному фонді, у податковій - до 20%.
Різні методи розрахунку податків, у різні терміни подання і сплати податків завдають великого навантаження бухгалтерському персоналу. Для спрощення оподаткування сільгосппідприємств у перспективі необхідно зменшити кількість податків до одного або двох. А саме:
а) податок на 1 га сільськогосподарських угідь.
б) відрахування до соціальних фондів, які б акумулювалися на одному рахунку з подальшим розподілом на всі напрямки видатків по соціальних стандартах згідно Закону «Про державний бюджет».
У багатьох країнах світу аграрії мають дотації на 1 гектар. Тому необхідно в держбюджеті обов’язково передбачити дотації на виробництво тваринницької продукції та на 1 га ріллі, бо сільське господарство - специфічна галузь, яка не може отримувати надприбутки, які є в інших галузях господарювання.
Віталій ГОЛОВКО, генеральний директор ТОВ «Агрофірма «Обрій» Покровського району, заступник голови Ради сільгосппідприємств Дніпропетровської області, член Політради Аграрної партії України
Использование специальной техники для сельскохозяйственных задач позволяет повысить качество и сохранность сухих
Докладніше