На часі засади кредитування АПК

09 March, Розділ Агрополітика, переглядів 5 864

З наближенням весняно-польових робіт знову гостро постало питання кредитування підприємств АПК. Глобальна фінансово-економічна криза вельми ускладнила цю проблему, зв’язуючи руки як виробникам сільськогосподарської продукції, так і фінансовим установам.

Зіграла злий жарт і масова паніка населення, під час якої вкладники штурмували банки, забираючи з рахунків свої десятки, сотні, тисячі гривень. Держава мусила адміністративними методами обмежити доступ громадян до їх кровних внесків, інакше б луснула вся банківська система. Ця ситуація ще більше спровокувала недовіру людей і підігріла ажіотаж. Банки, аби хоч якось заманити до себе вкладників, значно підняли відсотки за депозити.

Та механізм недовіри має величезну інерцію. Його не зупинити ані благаннями, ані наказами. Відтак фінустанови, щоби вижити, встановили жорсткі умови для своїх позичальників, піднявши відсотки на кредити вище хмар…

А тут аграріям у поле незабаром виходити. Паливо, насіння, добрива, техзабезпечення... На все треба кошти. Держава істотно зарадити не має змоги, бо сама в скруті. Та ні Міністерство аграрної політики України, ні банки, ні громадські організації АПК не збираються сидіти склавши руки в очікуванні погіршення ситуації. Вони ладні знайти спільну мову й разом, підтримуючи один одного, виходити зі складної ситуації. Про це говорилось під час наради з питань забезпечення кредитними ресурсами підприємств агропромислового комплексу в 2010 році. Захід днями відбувся в Мінагрополітики.

Провів зібрання заступник міністра Борис Супіханов. І окрім провідних фахівців аграрного відомства, в цьому актуальному заході взяли участь представники Національного банку, Асоціації українських банків, провідних фінансових

alt установ, облдержадміністрацій, Аграрного союзу України, Асоціації фермерів і приватних землевласників України.

Інформуючи всіх про загально-економічні показники розвитку аграрного сектора економіки, Борис Супіханов зупинився на питаннях підготовки вітчизняного АПК до весняно-польових робіт. І, зокрема, зазначив:

- На сьогодні аграрії заклали добру основу під урожай 2010 року, зокрема посіяно озимих культур на понад 10,0 млн. га, що на 3% більше ніж у 2008 році. Але для збереження темпів нарощування виробництва сільгосппродукції та у зв'язку з недостатнім обсягом обігових коштів у агропідприємств, - підкреслив доповідач, - потребує невідкладного вирішення питання кредитування АПК. Зокрема для підготовки і якісного проведення комплексу весняно-польових робіт. За прогнозними даними, загальна потреба в коштах складає понад 24,0 млрд. гривень. На мінеральні добрива треба приблизно 6 млрд. грн. і майже 4 млрд. - на паливо-мастильні засоби. Власними ж фінансовими ресурсами сільгосппідприємства забезпечені лише наполовину. 30% дефіцитних коштів можна забезпечити з державного бюджету та через запозичені кошти (7,1 млрд. грн. або 68,5% від потреби), зокрема через залучення банківських кредитів в обсязі майже 5,0 млрд. гривень.

Борис Миколайович також детально розповів про нинішній стан кредитування АПК.

- Сьогодні 119 банків кредитують сільгосппідприємства, - наголосив заступник міністра. - За строками погашення аграрії заборгували 37,6% (20,3 млрд. грн.) - це кредити до 1 року; 51,9% (28,1 млрд. грн) - кредити від одного року до п'яти; 10,5% - кредити терміном погашення більше 5-ти років. Більшість кредитів - 62,4 % - це кредити середньо- та довгострокові.

alt Найбільші обсяги позик, які підпадали під дію програми по здешевленню кредитів у 2009 році, надали: ТОВ КБ "Фінансова ініціатива" - 2,6 млрд. грн.; ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" - 2,5 млрд. грн.; ПАТ "Укрексімбанк" - 1,5 млрд. грн.; ПАТ "АК Промінвестбанк" - 0,9 млрд. грн.; ПАТ АБ "Південний" - 0,9 млрд. гривень.

Говорячи про проблеми кредитування АПК, заступник міністра окреслив і шляхи їх вирішення. На його думку, задля покращення ситуації варто зробити наступні кроки: збільшити обсяги кредитних ресурсів, які надаються підприємствам АПК, мінімізувати відсоткові ставки. А збалансованість вартісних показників обсягу кредиту та предмету застави для підприємств аграрного сектора дозволить покращити їх фінансовий стан, що стане для банків додатковим грошовим ресурсом.

Після обговорення проблемних питань фінансування АПК, Борис Супіханов закликав до узгодження дій та консолідації зусиль, аграрного відомства, Національного банку України, Асоціації українських банків, Асоціації фермерів та приватних землевласників України та Аграрного союзу України для забезпечення кредитними коштами підприємств АПК.

Погодилися опрацювати спільні пропозиції до керівництва держави щодо покращення кредитування сільськогосподарських підприємств, в яких ітиметься про створення умов для повного задоволення потреб агропромислового комплексу в кредитних коштах.

Володимир ШАПОВАЛОВ