Насінництво за правилами ОЕСР

22 March, Розділ Агрополітика, переглядів 5 293

Вступивши до СОТ, Україна нарешті приєдналась і до схем міжнародної сертифікації насіння Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), що тягне за собою неабияку відповідальність у цій галузі.

Нині гостро як ніколи стоїть питання сортової сертифікації насіннєвого матеріалу за міжнародними правилами. Таким було одне з головних питань наради з фахівцями обласних формувань Української державної насіннєвої інспекції. У нараді, яка відбулась у Черкасах, також взяли участь представники Мінагрополітики, науковці НААН України.

За словами заступника міністра аграрної політики Сергія Мельника, приєднавшись до ОЕСР, ми повинні змінити вимоги до відповідальності працівників насіннєвих інспекцій. Сергій Іванович підкреслив, що цьогоріч на Україну чекає ще один моніторинг з боку цієї організації.

„Перевірятимуть, наскільки ми дотримуємося всіх зобов’язань, які взяли на себе, ставши членами ОЕСР, - сказав він. – Водночас ми матимемо й переваги завдяки членству в ОЕСР. Починаючи з цього року, в України з’явилась можливість стати повноправним членом насіннєвого ринку у світі, адже ми зможемо продавати не просто зерно, або насіння під видом зерна, а матимемо право продавати насіння за правилами, які існують у світі».

Розповідаючи про те, як має функціонувати внутрішній ринок насіння, Сергій Мельник згадав досвід роботи Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла НААН України, який у свій час був найпотужнішим науковим закладом у

alt питаннях селекції зернових на теренах колишнього Радянського Союзу. «Його інтелектуальною власністю користувалися і користуються по сьогоднішній день країни колишнього СРСР, однак хто цій установі сплачує гроші?», - риторично запитав Мельник.

Водночас в інших країнах світу працює інша схема. «Хто користується насінням, той має і платити оригінаторові. А це означає, що розвивається наука, збільшується матеріально-технічна база і т.д.», - зазначив представник міністерства.

Сергій Мельник також повідомив учасників наради про стан підготовки до проведення весняно-польових робіт, наголосивши, що цього року перед українськими аграріями стоїть завдання зібрати 48 млн. тонн зерна. «Ми всі повинні зрозуміти, що за рахунок якісного насіння та дотримання агротехнологій можна не втратити ті темпи виробництва, які показує останніми роками український агропромисловий комплекс», - сказав він.

За словами Сергія Івановича, на сьогодні країна краще забезпечена насіннєвим матеріалом до посівної кампанії, насіння набагато ліпшої кондиційності. Проте, як завжди, аграрії будуть змушені пересівати певну частину озимини.

„Умови перезимівлі трохи критичні, - вважає заступник міністра. - Вже зараз можна говорити, що втрати будуть в межах до 10%. Це пояснюється тим, що у деяких областях посіви перебувають під льодовою кіркою, а певна їх частина знаходиться в незадовільному стані».

Однак ця цифра не остаточна, оскільки невідомо, як розвиватиметься ситуація наприкінці березня та у квітні. Виходячи з цього, Міністерство агрополітики пропонує регіонам попередню структуру посівних площ, у якій орієнтує господарників максимально диверсифікувати виробництво сільгоспкультур.

Нині міністерство закликає аграріїв не концентруватися виключно на вирощуванні зернових культур, а переключатися на ті з них, які сьогодні економічно вигідні. Це кукурудза, соя та деякі інші, які зараз менше поширені, але, тим не менш, мають попит на внутрішньому ринку.

Сергій Мельник звернув увагу присутніх і на тому, що після прийняття Закону „Про біобезпеку», особлива увага приділяється генетично модифікованим організмам, їхньому використанню й вирощуванню на теренах нашої країни.

Ще починаючи з 2000 року насіння трансгенної сої різними шляхами почало надходити до нашої держави. Тож Сергій Іванович закликав працівників насіннєвих інспекцій більш відповідально працювати у цій сфері. За його словами, нині, окрім відслідковування та ідентифікації посівного матеріалу, треба застерігати самих агровиробників.

Тобто інспектори насіннєвої служби повинні зорієнтувати сільгоспвиробників, що в Україні немає зареєстрованих генетично модифікованих культур, вони заборонені вітчизняним законодавством і не можуть вирощуватися на ланах нашої держави. До того ж, що така продукція, або вірніше сировина з неї, в харчову і переробну промисловість не прийматиметься.

Учасники наради заслухали й доповіді щодо особливостей проведення інспектування сортових посівів зернових культур, кукурудзи та сорго відповідно до вимог насіннєвих схем ОЕСР. Інспекторів навчили, як потрібно заповнювати нову документацію на насіння. Їм також розповіли про їхні завдання при проведенні ґрунт-контролю і про порядок проведення ґрунтового та лабораторного сортового контролю сільгоспкультур.