- №42 (254)
- Зернові, які аграрії зберуть у цьому році, значно перевищують внутрішні потреби
- Створення кооперативних елеваторів забезпечить стабільну позицію одноосібника на ринку зерна
- Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
- Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
Микола Присяжнюк: «Мотивація замість «ручного» управління»
Передусім рослинництво, свинарство, молочне скотарство. По-друге - аграрна освіта та наука. По-третє - реформування державного управління сільським господарством.
Цим трьом пріоритетам розвитку вітчизняного АПК, що визначені новим Урядом, було присвячено нещодавню прес-конференцію міністра аграрної політики України Миколи Присяжнюка.
Питання хліба насущного цікавлять чи не кожного громадянина нашої держави. Погоджуюсь, по споживанню хліба ми попереду Європи всій. Але замість справжнього вершкового масла мусимо намазувати свій хліб усілякими сурогатами типу маргарину з пальмової олії. Замість ковбаси й сала - соєві замінники. А молоко? Вже забули його природній смак. Цукрові ж заводи або розпродали за безцінь, або розікрали. Хоча до революції 1917 року Україна була в світових лідерах з експорту солодкого піску та рафінаду. Днями їхав я в автобусі зі стареньким дідусем із селища Кожанка Фастівського району, що на Київщині. Розговорилися. Він мені поскаржився: «Що ж це ви, молоді, наробили? Був у Кожанці цукровий завод. Навіть німці його не зупиняли й не «приватизовували». Всю війну працював. А прийшла перебудова й наші доморощені загарбали, розібрали, порозкрадали. Невже нема винних за таку злодійську руйнацію?»
Я мовчав, не знаючи що відповісти. Я не слідчий, не прокурор, не суддя. І не депутат із недоторканістю з «царського села», який серед таких самих натиснув кнопку «за», а далі пішло-поїхало. Та й чи треба сьогодні зводити рахунки, шукаючи винних, інколи полюючи на відьом? Може зосередити всі зусилля задля відповіді на запитання «що робити?», віднайти спільне рішення й наполегливо втілювати його в життя?
Схожу філософію озвучив під час прес-конференції міністр агрополітики. Микола Присяжнюк доволі часто повторював постулат про механізм, який має стати двигуном піднесення сільського господарства. Це мотивація, стимулювання, заохочення. Вони мають замінити ручне наказове управління процесами, що відбуваються в аграрному секторі.
- Сільське господарство України потребує системного реформування, - підкреслив міністр. - Місія курсу реформ - якісні перетворення системоутворюючих галузей сільського господарства, поетапне технологічне й технічне переоснащення, поступове досягнення аграрним бізнесом економічної незалежності від державних дотацій та субсидій. Ці реформи вписано в програму діяльності Уряду України. Держава не може й не повинна примушувати аграрний бізнес щось робити, але вона може й повинна створити систему стимулів і мотиваторів, які задаватимуть для агробізнесу вектори розвитку і темп здійснення перетворень та змін за цими векторами із застосуванням прогресивних інструментів державного регулювання.
Говорячи про пріоритети реформування, Микола Володимирович детальніше й доступніше намагався роз'яснити їх суть. Чому передусім рослинництво, свинарство, молочне скотарство? За словами міністра, саме ці галузі найбільшою мірою впливають на продовольчу безпеку України, її експортний потенціал, екологічний стан навколишнього природного середовища, розвиток інших галузей сільськогосподарського виробництва.
Якщо, скажімо, інтенсифікація вирощування зернових, олійних, технічних культур сприятиме посиленню наших експортних позицій, то прискорений розвиток свинарства та молочного скотарства має повною мірою забезпечити громадян України високоякісними м'ясними і молочними продуктами вітчизняного виробництва відповідно до медично обґрунтованих норм. Сьогодні ж ми споживаємо цінних продуктів тваринництва вдвічі менше, ніж потребує наш організм. А така диспропорція розбалансовує обмін речовин і спричиняє десятки хвороб, що вкорочують вік українцям. Міністр підкреслив, що з такою перспективною кормовою базою, яка є в Україні, треба серйозно й не гаючи часу братися за якнайшвидший та ефективніший розвиток тваринництва.
Скажімо, 40% м'ясного раціону українців складає свинина. Тож використовуючи сучасні технології та високопродуктивне поголів'я у свинарстві, можна досягти найкоротшого циклу виробництва, найефективнішого використання кормів, зменшення собівартості готового продукту. Щодо молочного скотарства, Микола Присяжнюк констатував, що сьогодні 80% молока виробляється у приватному секторі, де складно забезпечити високу якість продукції. За словами міністра, інтенсивний розвиток великотоварного виробництва, належна увага до селекційно-генетичної бази, до оновлення поголів'я високопродуктивними породами докорінно змінить ситуацію на краще.
- Лічені відсотки випускників навчальних закладів аграрного профілю залишаються працювати на підприємствах АПК, - повідомив Микола Присяжнюк, перейшовши до науково-освітньої теми. - Навіщо ж тоді витрачатися на навчання тих, хто не збирається працювати в сільському господарстві?
Міністра дуже непокоїть тенденція, коли інвестори запрошують працювати на агропідприємства, що працюють на території України, іноземних фахівців. Він переконаний, що ми й самі здатні готувати відповідних висококваліфікованих спеціалістів. Лише треба, щоби молодим спеціалістам створили відповідні умови проживання в селі, а вони - володіли новітніми технологіями й здатні були їх запроваджувати на практиці. Міністр також вважає, що аграрній науці не можна втрачати зв'язок з реальними практичними потребами сільського господарства, позбутися застарілих догм і не обстоювати неефективні шляхи господарювання.
Що ж до третього пріоритету реформування АПК - удосконалення державного управління сільським господарством - Микола Присяжнюк наголосив, що потрібно створити систему партнерських, взаємовигідних, взаємовідповідальних стосунків держави та аграрного бізнесу. Правила здійснення державного управління мають бути стабільними, прозорими й зрозумілими. При цьому, на думку міністра, слід не вдаватися до управління в «ручному» та «пожежному» режимах.
Микола Присяжнюк також поінформував журналістів про хід весняних польових робіт. Відповідаючи на запитання про ситуацію в цукровій галузі, міністр повідомив, що задля гарантування продовольчої безпеки держави, цього року передбачається відвести під цукровий буряк на 100 тис. га більше, ніж було минулого року. Разом із тим в проекті бюджету планується виділяти 1000 грн. компенсації за кожен гектар посіяних солодких коренів.
Обнадійливою була відповідь міністра й на запитання щодо надання фінансових позик агровиробникам. За словами міністра, з Національним і комерційними банками вже опрацьовано стратегію кредитування, якою передбачено знизити відсоткові ставки по кредитах для аграріїв до 18-20%. Досягнуто також порозуміння щодо переведення короткострокових кредитів у довгострокові. Банки, за словами міністра, погодилися оформляти під заставу й майбутній урожай. Окрім того, Микола Присяжнюк запевнив, що держава активніше підтримуватиме вітчизняних аграріїв й на зворотній основі через Аграрний фонд і НАК «Украгролізинг».
Володимир ШАПОВАЛОВ
