Аграрний тиждень. Україна
» » РОСЛИННИЦТВО: ЗБЕРЕГТИ І ПРИМНОЖИТИ
» » РОСЛИННИЦТВО: ЗБЕРЕГТИ І ПРИМНОЖИТИ

    РОСЛИННИЦТВО: ЗБЕРЕГТИ І ПРИМНОЖИТИ


    В Національній академії аграрних наук України під керівництвом віце-прем'єр-міністра України з питань агрополітики Віктора Слаути відбулась науково-практична конференція «Основні науково-практичні заходи стабільного виробництва продукції рослинництва в умовах 2010 року».

     

    alt Не секрет, що спільне обговорення і розроблення стратегії розвитку, як кажуть представники теорії і практики, може гарантувати успіх. Тож і зібралися науковці, керівники обласних управлінь агропромислового розвитку, представники державних інспекцій, виробники, щоб окреслити першочергові завдання, які потрібно вирішити в галузі рослинництва.

    Посівна. За даними Мінагрополітики, посівна площа під урожай поточного року становитиме майже 27 млн. га, що перевищує минулорічний показник. В усіх категоріях господарств засіяно 10,1 млн. га озимими культурами і це переважно озима пшениця (понад 6,5 млн. га). За словами в.о. президента НААНУ Віктора Ситника, озимі культури складають левову частку зернових, а вирощувати озимину - справа непроста, бо успіх у цьому залежить здебільшого від погодних умов.

    - Аномалія вирощування цьогорічного врожаю почалась ще торік у вересні, - зазначає Віктор Петрович. - Деякі регіони переносили терміни посіву озимини через посуху, або сіяли в сухий ґрунт. Сходи ж виявилися майже скрізь рівномірними. Потім були морози і озимі збереглися на 90% площ. Чергове випробування рослини перенесли у лютому, коли сталося чергове потепління. І сьогодні найбільші втрати по озимині фіксуються у східному регіоні. До речі, при аналізі стану озимих культур з'ясувалося, що найбільше постраждали слабостійкі сорти озимої пшениці та озимого ячменю західноєвропейської селекції.

    Тож НААНУ дає рекомендації щодо пересіву пошкоджених площ. Так за словами Віктора Петровича, припустима густота озимини - 250 живих нерозпущених рослин або 200 розпущених на 1 кв метр - це показники, які можна вважати нормою. Якщо ж кількість рослин менша, то науковці радять пересівати площу. Отже, доведеться пересіяти 400-500 тис. га озимини.

    За словами віце-прем'єр-міністра України Віктора Слаути, в доброму та задовільному стані нині перебуває майже 87% посівів, оцінюються як слабкі та зріджені - понад 13%, частина посівів загинуло. Крім того, Віктор Слаута відзначив, що під льодовою кіркою ще знаходяться 790 тис. га озимих зернових і 130 тис. га озимого ріпаку (термін перебування під нею становить від 10 до 60 днів). Найгірша ситуація у Полтавській, Харківській, Чернігівській та Сумській областях.

    Віце-прем'єр-міністр повідомив, що за попередніми розрахунками, до пересіву вже очікується 20-25% площ озимини. Втім, якщо погодні умови не зміняться й не буде вжито додаткових заходів, то доведеться пересівати ярими зерновими більші площі озимини, а це - додаткові обсяги робіт, додаткові фінансові ресурси, які зараз й так у дефіциті у сільгоспвиробників.

    Щодо заходів щодо підтримки озимих культур, то науковці радять організувати належний догляд за озиминою, насамперед потрібно підживити азотними добривами з розрахунком 40-60 кг діючої речовини на 1 гектар. Необхідно передбачити обробку посівів фунгіцидом, бо складною є altфітосанітарна ситуація на полях, і гербіцидами - від бур'янів.

    Окремо йшлося про ріпак, якого доведеться пересівати близько 240-250 тис. гектарів. Допустимою кількістю сходів для цієї культури є 25-30 штук на 1 квадратний метр. При нижчих показниках рекомендовано пересів.

    Через запізнілу весну, вважають науковці, терміни проведення сівби будуть дуже короткими. За словами В. Ситника, 1 день запізнення чи зволікання в проведенні весняно-польових робіт з посіву ранніх зернових буде дорівнювати втраті 0,6-1,2 центнерів урожаю.

    А от Віктор Слаута найбільшою загрозою весняно-польовим роботам вбачає їх ресурсне забезпечення, яке визначається фінансовим станом господарств. Так, аграрії забезпечені дизпаливом і бензином лише на 70% від потреби, азотними добривами - на 75%, фосфорними - на 50%, засобами захисту рослин - на 38%, у т.ч. гербіцидами - на 42%. Віце-прем'єр також звернув увагу на надзвичайно високу вартість паливно-мастильних матеріалів. Це теж для сільгоспвиробників є неабиякою проблемою під час посівної. Крім того, Віктор Андрійович підкреслив, що виникають проблеми і з забезпеченням засобами захисту рослин у зв'язку з дією прийнятої попереднім Урядом 23 грудня 2009 року постановою « Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2010 рік», якою суттєво змінено процедуру одержання ліцензій на їх ввезення.

    Згадав віце-прем'єр-міністр і про дефіцит обігових коштів, який складає 11,7 млрд. гривень. За словами Віктора Слаути, агропідприємства забезпечені власними обіговими коштами для проведення весняно-польових робіт лише на половину від загальної потреби у 24 млрд. гривень. Щоправда, цей дефіцит частково (на 3,1 млрд. грн.) може бути покритий за рахунок коштів держбюджету шляхом непрямої державної підтримки та здійснення форвардних закупівель Аграрним фондом. Іншим джерелом, підкреслив він, повинні стати кредитні ресурси. Та нині процентні ставки, під які надаються кредити підприємствам АПК, надто зависокі - 24% річних.

    Погода. Звісно, кошти - важливий ресурс для аграріїв, але значимими для селян є і погодні умови. Про очікувану і неочікувану поведінку природи присутнім розповів начальник Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда. За словами головного синоптика, зважаючи на нинішні погодні умови, можна надалі прогнозувати, що 15% озимих площ матимуть незадовільний стан і їх доведеться пересівати.

    - Відновлення вегетації на всій території України пройде при достатньому зволоженні, - зазначив Микола Іванович. - Запасів вологи повинно вистачити на вегетацію озимих культур протягом квітня. Тож і врожайність всіх видів культур очікується високою.

    Зрошення. Голова Держкомітету України по водному господарству Василь Сташук, у свою чергу, наголосив на важливості охорони та відтворення меліоративних систем у зонах зрошення та осушення. Він привів приклад країн, які досягли значного успіху в агросекторі, altзавдячуючи наявності державних програм саме для систем зрошення. В Україні навпаки останнім часом зрошувальні системи руйнувались. Так, за підрахунками Василя Андрійовича, для обслуговування меліоративних систем України потрібно 26 тис. спеціалізованих машин, а працюють лише 5 тисяч.

    - Нині агропідприємства цікавляться меліоративними системами, - зазначив Василь Сташук. - Особливо користується популярністю система крапельного зрошення. Хоча вона надто дорога для українських аграріїв. Сподіваємося на зміни до Закону «Про концесії», де йдеться про державну компенсацію у розмірі 30% на меліораційну техніку.

    Також голова Держкомводгоспу розповів про нову редакцію Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства до 2020 року. І повідомив, що днями кримські аграрії зможуть використовувати воду для зрошення з Північно-Кримського каналу. Загалом готовність державних зрошувальних систем дає можливість сільгоспвиробникам здійснювати поливи на 940,5 тис. га, а площа підготовки осушувальних систем - 2273,5 тис. гектарів. Експлуатаційними водогосподарськими організаціями на міжгосподарських зрошувальних системах виконано очищення каналів від замулення в об'ємі 241,5 тис. куб. м, підготовлено до роботи понад 2 тис. км трубопроводів, відремонтовано 4343 насосно-силових агрегати і 1861 гідротехнічну споруду. На осушувальній мережі виконано очищення каналів від замулення, відремонтовано 1490 гідротехнічних споруд, підготовлено до роботи 167 насосних станцій.

    Буряк і цукор. Не може похвалитися хоча б незначними досягненнями і успіхами наша бурякоцукрова галузь. Вперше за багато років українці відчули дефіцит цукру власного виробництва, що призвело до значного збільшення ціни на цей солодкий altпродукт. Директор Інституту цукрових буряків НААНУ Микола Роїк впевнений, що ціна на цукор залежить від стану національної цукрової галузі та політики Уряду в цій галузі. На жаль, площі солодких коренів невпинно скорочуються, валове виробництво культури значно знизилось, а рентабельність виробництва буряків торік сягнула критичного рівня. На думку Миколи Володимировича, при такому незадовільному стані буряківництва для підвищення його ефективності особливо важливим є наукове забезпечення галузі. Поки що ж основні площі цукрових буряків у країні - 70% - засіваються іноземними сортами та гібридами. І повальне використання іноземних технологій не дає розвиватися вітчизняній науці та машинобудуванню. Водночас Микола Роїк стверджує: за результатами сортовипробування і виробничого досвіду встановлено, що вітчизняні гібриди за продуктивністю не поступаються гібридам зарубіжних селекційно-насінницьких компаній, а за стійкістю до хвороб вітчизняні гібриди мають кращі показники. До того ж вітчизняні сорти економніші.

    - Площа цукрових буряків на 2010 рік планується в межах 450 тис. га, - зазначив Микола Роїк. - Україна має навіть «цукровий пояс», до якого входить зона Лісостепу і частково Полісся. Проте Сумська, Чернівецька, Івано-Франківська області взагалі припинили виробництво буряку. Державі потрібно звернути увагу на цю проблему і не допустити повної загибелі бурякоцукрової галузі.

    Віктор Слаута пообіцяв учасникам наради, що намагатиметься відстояти дотацію виробникам у розмірі 326 млн. грн., зокрема для бурякоцукрової галузі.

    - Комітет економічних реформ, який включає в себе і аграрний блок, має напрацювати певні зміни, - зазначив віце-прем'єр-міністр. - Всі дотаційні програми будуть переосмислені і новий Уряд спрямовуватиме державні кошти в галузі, які гостро цього потребують. Держава повинна допомагати, але водночас існує і певний рівень та розмір допомоги. Тому намагатимемось мізерний фінансовий резерв держави використати доцільно.

    Картопля. Як виявилось, проблеми має і картоплярство. Сьогодні картопля - єдина культура в Україні, що вирощується переважно у приватному секторі. Мовою цифр це означає: 98% картоплі українці вирощують на присадибних ділянках. За словами директора Інституту картоплярства НААНУ Анатолія Бондарчука, така тенденція створює певні проблеми, які роками не вирішуються. До того ж промислове виробництво «другого хліба» розгубило ланки у ланцюжку насіння-вирощування-збут-переробка-зберігання-реалізація. Анатолій Андрійович упевнений, що окремі питання без фінансової підтримки держави картоплярам не вирішити. Також Бондарчук наголосив на тому, що врожайність у приватному секторі на 30-40% нижча і складає 140-150 ц картоплі з гектара, тоді як продуктивність має становити 350-400 центнерів.

    Виноград. Про проблеми у виноградарстві розповів представник Інституту виноградарства і виноробства ім. В. Таїрова НААНУ В. Власов. Нині altвиноградарство України, як й інші галузі, знаходиться в кризовому стані, що обумовлений як внутрішніми, так і зовнішніми обставинами. Криза галузі має не тільки спільні риси зі станом виноградарства 90-х років минулого століття, а й суттєві відмінності, зумовлені специфікою організаційно-правових основ господарської діяльності, рівнем технічного оснащення, ефективністю прийомів, що застосовуються в процесі догляду за насадженнями, попитом на сировину, її конкурентоздатністю на внутрішньому і зовнішньому ринках.

    - На превеликий жаль українці споживають набагато менше винограду, ніж жителі інших країн, - поділився своїми спостереженнями науковець. - За рік людина повинна з'їдати 10-12 кг винограду (необхідна норма), українці споживають лише 1 кілограм. А виноград дуже корисний, він містить до 600 фізіологічних речовин. Споживання вина в Україні складає 12%, тоді як у Франції та Італії - 60%.

    Якщо говорити про переваги сортів, то В. Власов зазначив, що сорти вітчизняної селекції більш стійкі до морозів і витримують -24-27ºС, на противагу європейським, в яких допустима температура -22ºС. Також представник інституту наголосив на потребі створення винного кадастру, який повинен базуватися на земельному кадастрі. Ще у виноградарів уже який рік поспіль існує потреба у створенні єдиного органу управління галуззю.

    Регіони. Про загальну ситуацію весняно-польових робіт на прикладі одного регіону розповів начальник Головного управління агропромислового розвитку Полтавської ОДА Олександр Сень. Як виявилося, на Полтавщині збереглося 70% озимини, а 30% планується пересівати ячменем, кукурудзою, соєю та соняшником. Зараз головною проблемою для аграріїв, за словами Олександра Васильовича, є відсутність кредитів для сільгоспвиробників, тому посівна планується за кошт господарств. Серед необхідних заходів, які має здійснити держава для підтримки аграріїв, Олександр Сень назвав: компенсація кредитних ставок, дотації на вирощування цукрових буряків, підтримка розвитку тваринництва. А ще він озвучив уже встановлену тенденцію - весною, як правило, сільгоспвиробникам катастрофічно не вистачає коштів на засоби захисту рослин.

    Підсумовуючи ситуацію в рослинництві, Віктор Слаута підтвердив інформацію про те, що кредити для сільгоспвиробників будуть доступними, хоч і з завищеною процентною ставкою; нагадав про роботу над антикризовою програмою для агросектору та назвав низку аграрних реформ, на які незабаром чекає сільське господарство України.  

    Віце-прем'єр-міністр запевнив учасників наради, що зміни в АПК не забаряться і будуть лише на краще.

     

    Людмила ОГОРОДНІК





    Схожі новини
  • В Україні ярими культурами засіяли майже 90% запланованих площ
  • Українські аграрії більш ніж на 100% забезпечені ресурсами для проведення посівної в стислі терміни
  • Хід підготовки та проведення комплексу весняних польових робіт
  • Забезпечити сталий розвиток вітчизняного АПК
  • ДО ВЕСНЯНОГО КОМПЛЕКСУ ВАРТО ПІДГОТУВАТИСЯ ЗАВЧАСНО

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Фотозвіти
Новини техніки
Рослинництво
Тваринництво
Відео

РОСЛИННИЦТВО: ЗБЕРЕГТИ І ПРИМНОЖИТИ


В Національній академії аграрних наук України під керівництвом віце-прем'єр-міністра України з питань агрополітики Віктора Слаути відбулась науково-практична конференція «Основні науково-практичні заходи стабільного виробництва продукції рослинництва в умовах 2010 року».

 

alt Не секрет, що спільне обговорення і розроблення стратегії розвитку, як кажуть представники теорії і практики, може гарантувати успіх. Тож і зібралися науковці, керівники обласних управлінь агропромислового розвитку, представники державних інспекцій, виробники, щоб окреслити першочергові завдання, які потрібно вирішити в галузі рослинництва.

Посівна. За даними Мінагрополітики, посівна площа під урожай поточного року становитиме майже 27 млн. га, що перевищує минулорічний показник. В усіх категоріях господарств засіяно 10,1 млн. га озимими культурами і це переважно озима пшениця (понад 6,5 млн. га). За словами в.о. президента НААНУ Віктора Ситника, озимі культури складають левову частку зернових, а вирощувати озимину - справа непроста, бо успіх у цьому залежить здебільшого від погодних умов.

- Аномалія вирощування цьогорічного врожаю почалась ще торік у вересні, - зазначає Віктор Петрович. - Деякі регіони переносили терміни посіву озимини через посуху, або сіяли в сухий ґрунт. Сходи ж виявилися майже скрізь рівномірними. Потім були морози і озимі збереглися на 90% площ. Чергове випробування рослини перенесли у лютому, коли сталося чергове потепління. І сьогодні найбільші втрати по озимині фіксуються у східному регіоні. До речі, при аналізі стану озимих культур з'ясувалося, що найбільше постраждали слабостійкі сорти озимої пшениці та озимого ячменю західноєвропейської селекції.

Тож НААНУ дає рекомендації щодо пересіву пошкоджених площ. Так за словами Віктора Петровича, припустима густота озимини - 250 живих нерозпущених рослин або 200 розпущених на 1 кв метр - це показники, які можна вважати нормою. Якщо ж кількість рослин менша, то науковці радять пересівати площу. Отже, доведеться пересіяти 400-500 тис. га озимини.

За словами віце-прем'єр-міністра України Віктора Слаути, в доброму та задовільному стані нині перебуває майже 87% посівів, оцінюються як слабкі та зріджені - понад 13%, частина посівів загинуло. Крім того, Віктор Слаута відзначив, що під льодовою кіркою ще знаходяться 790 тис. га озимих зернових і 130 тис. га озимого ріпаку (термін перебування під нею становить від 10 до 60 днів). Найгірша ситуація у Полтавській, Харківській, Чернігівській та Сумській областях.

Віце-прем'єр-міністр повідомив, що за попередніми розрахунками, до пересіву вже очікується 20-25% площ озимини. Втім, якщо погодні умови не зміняться й не буде вжито додаткових заходів, то доведеться пересівати ярими зерновими більші площі озимини, а це - додаткові обсяги робіт, додаткові фінансові ресурси, які зараз й так у дефіциті у сільгоспвиробників.

Щодо заходів щодо підтримки озимих культур, то науковці радять організувати належний догляд за озиминою, насамперед потрібно підживити азотними добривами з розрахунком 40-60 кг діючої речовини на 1 гектар. Необхідно передбачити обробку посівів фунгіцидом, бо складною є altфітосанітарна ситуація на полях, і гербіцидами - від бур'янів.

Окремо йшлося про ріпак, якого доведеться пересівати близько 240-250 тис. гектарів. Допустимою кількістю сходів для цієї культури є 25-30 штук на 1 квадратний метр. При нижчих показниках рекомендовано пересів.

Через запізнілу весну, вважають науковці, терміни проведення сівби будуть дуже короткими. За словами В. Ситника, 1 день запізнення чи зволікання в проведенні весняно-польових робіт з посіву ранніх зернових буде дорівнювати втраті 0,6-1,2 центнерів урожаю.

А от Віктор Слаута найбільшою загрозою весняно-польовим роботам вбачає їх ресурсне забезпечення, яке визначається фінансовим станом господарств. Так, аграрії забезпечені дизпаливом і бензином лише на 70% від потреби, азотними добривами - на 75%, фосфорними - на 50%, засобами захисту рослин - на 38%, у т.ч. гербіцидами - на 42%. Віце-прем'єр також звернув увагу на надзвичайно високу вартість паливно-мастильних матеріалів. Це теж для сільгоспвиробників є неабиякою проблемою під час посівної. Крім того, Віктор Андрійович підкреслив, що виникають проблеми і з забезпеченням засобами захисту рослин у зв'язку з дією прийнятої попереднім Урядом 23 грудня 2009 року постановою « Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2010 рік», якою суттєво змінено процедуру одержання ліцензій на їх ввезення.

Згадав віце-прем'єр-міністр і про дефіцит обігових коштів, який складає 11,7 млрд. гривень. За словами Віктора Слаути, агропідприємства забезпечені власними обіговими коштами для проведення весняно-польових робіт лише на половину від загальної потреби у 24 млрд. гривень. Щоправда, цей дефіцит частково (на 3,1 млрд. грн.) може бути покритий за рахунок коштів держбюджету шляхом непрямої державної підтримки та здійснення форвардних закупівель Аграрним фондом. Іншим джерелом, підкреслив він, повинні стати кредитні ресурси. Та нині процентні ставки, під які надаються кредити підприємствам АПК, надто зависокі - 24% річних.

Погода. Звісно, кошти - важливий ресурс для аграріїв, але значимими для селян є і погодні умови. Про очікувану і неочікувану поведінку природи присутнім розповів начальник Українського гідрометеорологічного центру Микола Кульбіда. За словами головного синоптика, зважаючи на нинішні погодні умови, можна надалі прогнозувати, що 15% озимих площ матимуть незадовільний стан і їх доведеться пересівати.

- Відновлення вегетації на всій території України пройде при достатньому зволоженні, - зазначив Микола Іванович. - Запасів вологи повинно вистачити на вегетацію озимих культур протягом квітня. Тож і врожайність всіх видів культур очікується високою.

Зрошення. Голова Держкомітету України по водному господарству Василь Сташук, у свою чергу, наголосив на важливості охорони та відтворення меліоративних систем у зонах зрошення та осушення. Він привів приклад країн, які досягли значного успіху в агросекторі, altзавдячуючи наявності державних програм саме для систем зрошення. В Україні навпаки останнім часом зрошувальні системи руйнувались. Так, за підрахунками Василя Андрійовича, для обслуговування меліоративних систем України потрібно 26 тис. спеціалізованих машин, а працюють лише 5 тисяч.

- Нині агропідприємства цікавляться меліоративними системами, - зазначив Василь Сташук. - Особливо користується популярністю система крапельного зрошення. Хоча вона надто дорога для українських аграріїв. Сподіваємося на зміни до Закону «Про концесії», де йдеться про державну компенсацію у розмірі 30% на меліораційну техніку.

Також голова Держкомводгоспу розповів про нову редакцію Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства до 2020 року. І повідомив, що днями кримські аграрії зможуть використовувати воду для зрошення з Північно-Кримського каналу. Загалом готовність державних зрошувальних систем дає можливість сільгоспвиробникам здійснювати поливи на 940,5 тис. га, а площа підготовки осушувальних систем - 2273,5 тис. гектарів. Експлуатаційними водогосподарськими організаціями на міжгосподарських зрошувальних системах виконано очищення каналів від замулення в об'ємі 241,5 тис. куб. м, підготовлено до роботи понад 2 тис. км трубопроводів, відремонтовано 4343 насосно-силових агрегати і 1861 гідротехнічну споруду. На осушувальній мережі виконано очищення каналів від замулення, відремонтовано 1490 гідротехнічних споруд, підготовлено до роботи 167 насосних станцій.

Буряк і цукор. Не може похвалитися хоча б незначними досягненнями і успіхами наша бурякоцукрова галузь. Вперше за багато років українці відчули дефіцит цукру власного виробництва, що призвело до значного збільшення ціни на цей солодкий altпродукт. Директор Інституту цукрових буряків НААНУ Микола Роїк впевнений, що ціна на цукор залежить від стану національної цукрової галузі та політики Уряду в цій галузі. На жаль, площі солодких коренів невпинно скорочуються, валове виробництво культури значно знизилось, а рентабельність виробництва буряків торік сягнула критичного рівня. На думку Миколи Володимировича, при такому незадовільному стані буряківництва для підвищення його ефективності особливо важливим є наукове забезпечення галузі. Поки що ж основні площі цукрових буряків у країні - 70% - засіваються іноземними сортами та гібридами. І повальне використання іноземних технологій не дає розвиватися вітчизняній науці та машинобудуванню. Водночас Микола Роїк стверджує: за результатами сортовипробування і виробничого досвіду встановлено, що вітчизняні гібриди за продуктивністю не поступаються гібридам зарубіжних селекційно-насінницьких компаній, а за стійкістю до хвороб вітчизняні гібриди мають кращі показники. До того ж вітчизняні сорти економніші.

- Площа цукрових буряків на 2010 рік планується в межах 450 тис. га, - зазначив Микола Роїк. - Україна має навіть «цукровий пояс», до якого входить зона Лісостепу і частково Полісся. Проте Сумська, Чернівецька, Івано-Франківська області взагалі припинили виробництво буряку. Державі потрібно звернути увагу на цю проблему і не допустити повної загибелі бурякоцукрової галузі.

Віктор Слаута пообіцяв учасникам наради, що намагатиметься відстояти дотацію виробникам у розмірі 326 млн. грн., зокрема для бурякоцукрової галузі.

- Комітет економічних реформ, який включає в себе і аграрний блок, має напрацювати певні зміни, - зазначив віце-прем'єр-міністр. - Всі дотаційні програми будуть переосмислені і новий Уряд спрямовуватиме державні кошти в галузі, які гостро цього потребують. Держава повинна допомагати, але водночас існує і певний рівень та розмір допомоги. Тому намагатимемось мізерний фінансовий резерв держави використати доцільно.

Картопля. Як виявилось, проблеми має і картоплярство. Сьогодні картопля - єдина культура в Україні, що вирощується переважно у приватному секторі. Мовою цифр це означає: 98% картоплі українці вирощують на присадибних ділянках. За словами директора Інституту картоплярства НААНУ Анатолія Бондарчука, така тенденція створює певні проблеми, які роками не вирішуються. До того ж промислове виробництво «другого хліба» розгубило ланки у ланцюжку насіння-вирощування-збут-переробка-зберігання-реалізація. Анатолій Андрійович упевнений, що окремі питання без фінансової підтримки держави картоплярам не вирішити. Також Бондарчук наголосив на тому, що врожайність у приватному секторі на 30-40% нижча і складає 140-150 ц картоплі з гектара, тоді як продуктивність має становити 350-400 центнерів.

Виноград. Про проблеми у виноградарстві розповів представник Інституту виноградарства і виноробства ім. В. Таїрова НААНУ В. Власов. Нині altвиноградарство України, як й інші галузі, знаходиться в кризовому стані, що обумовлений як внутрішніми, так і зовнішніми обставинами. Криза галузі має не тільки спільні риси зі станом виноградарства 90-х років минулого століття, а й суттєві відмінності, зумовлені специфікою організаційно-правових основ господарської діяльності, рівнем технічного оснащення, ефективністю прийомів, що застосовуються в процесі догляду за насадженнями, попитом на сировину, її конкурентоздатністю на внутрішньому і зовнішньому ринках.

- На превеликий жаль українці споживають набагато менше винограду, ніж жителі інших країн, - поділився своїми спостереженнями науковець. - За рік людина повинна з'їдати 10-12 кг винограду (необхідна норма), українці споживають лише 1 кілограм. А виноград дуже корисний, він містить до 600 фізіологічних речовин. Споживання вина в Україні складає 12%, тоді як у Франції та Італії - 60%.

Якщо говорити про переваги сортів, то В. Власов зазначив, що сорти вітчизняної селекції більш стійкі до морозів і витримують -24-27ºС, на противагу європейським, в яких допустима температура -22ºС. Також представник інституту наголосив на потребі створення винного кадастру, який повинен базуватися на земельному кадастрі. Ще у виноградарів уже який рік поспіль існує потреба у створенні єдиного органу управління галуззю.

Регіони. Про загальну ситуацію весняно-польових робіт на прикладі одного регіону розповів начальник Головного управління агропромислового розвитку Полтавської ОДА Олександр Сень. Як виявилося, на Полтавщині збереглося 70% озимини, а 30% планується пересівати ячменем, кукурудзою, соєю та соняшником. Зараз головною проблемою для аграріїв, за словами Олександра Васильовича, є відсутність кредитів для сільгоспвиробників, тому посівна планується за кошт господарств. Серед необхідних заходів, які має здійснити держава для підтримки аграріїв, Олександр Сень назвав: компенсація кредитних ставок, дотації на вирощування цукрових буряків, підтримка розвитку тваринництва. А ще він озвучив уже встановлену тенденцію - весною, як правило, сільгоспвиробникам катастрофічно не вистачає коштів на засоби захисту рослин.

Підсумовуючи ситуацію в рослинництві, Віктор Слаута підтвердив інформацію про те, що кредити для сільгоспвиробників будуть доступними, хоч і з завищеною процентною ставкою; нагадав про роботу над антикризовою програмою для агросектору та назвав низку аграрних реформ, на які незабаром чекає сільське господарство України.  

Віце-прем'єр-міністр запевнив учасників наради, що зміни в АПК не забаряться і будуть лише на краще.

 

Людмила ОГОРОДНІК





Схожі новини
  • В Україні ярими культурами засіяли майже 90% запланованих площ
  • Українські аграрії більш ніж на 100% забезпечені ресурсами для проведення посівної в стислі терміни
  • Хід підготовки та проведення комплексу весняних польових робіт
  • Забезпечити сталий розвиток вітчизняного АПК
  • ДО ВЕСНЯНОГО КОМПЛЕКСУ ВАРТО ПІДГОТУВАТИСЯ ЗАВЧАСНО

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.