Клоп Черепашка завдає збитків і шкодить репутації

16 April, Розділ Агрополітика, переглядів 5 788

Останнім часом Україна втратила статус постачальника високоякісної пшениці і наразі здебільшого експортує фуражне зерно. На світовому ринку за ціною така пшениця прирівнюється до кормових культур. Чому ж житниця Європи втрачає свої позиції? На це питання шукали відповідь у Мінагрополітики в рамках круглого столу, присвяченого якості зерна.

Учасники заходу відразу дійшли спільного висновку – винним у зниженні кількості та якості зерна потрібно вважати клопа шкідливу черепашку, бо саме ця комаха є найбільшим і найзлішим шкідником пшеничного поля. За словами заступника міністра аграрної політики Сергія Мельника, щороку на початку сезону продажу зерна продукція проходить перевірку якості і знову виникає питання щодо цього шкідника.

Найбільш досконало знають ситуацію з цього питання в Державній інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції. Цей спеціально уповноважений державний орган у сфері державного контролю за якістю зерна та продуктів його переробки проводить щорічний моніторинг з обстеження якості зерна пшениці нового урожаю, що надходить на сертифіковані зернові склади. За узагальненими результатами обстеження обласними інспекціями Держконтрольсільгосппрод може зробити висновок щодо якості пшениці по кожному року.

- Державними інспекціями Держконтрольсільгосппроду обстежено 8,3 млн. т зерна (валовий збір 2009 р. - близько 21 млн. т), - зазначив очільник цієї установи Василь Мельник. - За якістю ДСТУ 37/68-2009 пшениця відповідала: І класу – 0,5%, ІІ класу – 15,5%, ІІІ класу – 30,3%, IV – 2,1%, V – 5,1%, VI – 45,7%. Варто зазначити, що пшениця, яка надійшла на склади, вищої якості порівняно з урожаєм 2008 року. Продовольчої пшениці групи А надійшло 3,8 млн. т (46, 3% від загального надходження при коливанні по областях від 20 до 92%). Найбільший відсоток продовольчої пшениці забезпечила Чернівецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Тернопільська, Волинська області. Найбільш низьке надходження пшениці І-ІІІ класів зафіксовано в основних зернових областях Півдня та на Південному Сході країни (Харків, Одеса, АР Крим, Запоріжжя). Пшениця групи В становить 7,2%. Зерно цієї групи використовується як високопротеїнова сировина для виробництва комбікормів. Пшениці VI класу надійшло на зернові склади 3,773 млн. т (45,7%). Вона використовується для виробництва комбікормів і має значний попит на зовнішньому ринку.

Як стверджує Василь Віталійович, основні причини низької якості клейковини в пшениці - відсутність у аграріїв якісного посівного матеріалу, недотримання ними правил агротехнологій та масове поширення клопа черепашки. Так, за словами голови Держконтрольсільгосппроду, при середньому показнику пошкодження зерна клопом черепашкою 3,6%, в деяких областях цей показник знаходиться на рівні 5,3-7,6%, а окремі партії зерна надходили взагалі з пошкодженням 40-80%.

Генеральний директор компанії «Нібулон», Герой України Олексій Вадатурський вважає, що засилля цього шкідника на українських полях – стихійне лихо національного масштабу. За його словами, за останні три роки Україна втратила позиції експортера продовольчої пшениці, натомість стала постачальником фуражного зерна. Таку ситуацію Олексій Опанасович пояснює тим, що сільгоспвиробники просто не знають технології вирощування пшениці і не уявляють, скільки втрачають коштів, виробляючи фуражне зерно, а не конкурентний на світовому ринку продукт.

- Щоб знищити клопа шкідливу черепашку на 1 га, потрібно щороку витратити 200 гривень на інсектициди, - ділиться досвідом керівник компанії-лідера з експортування зерна Олексій Вадатурський. – Практика ж засвідчує, що аграрії дуже рідко обробляють свої поля інсектицидами, недооцінюючи витрати, а насправді виходить, що, зекономивши 200 гривень, сільгоспвиробники втрачають 1,5-2 тисячі гривень. Кількість зерна, проданого «Нібулону» і водночас пошкодженого клопом черепашкою становить в межах 10-70%. У світі нормою вважається 1%.

Тим часом на полях компанії «Нібулон», за словами Олексія Вадатурського, цей показник сягає всього лише 0,2%. В компанії розроблена ціла схема боротьби зі шкідником. Секрети знищення клопа черепашки на полях підприємство готове розкрити всім бажаючим. Найперше, що аграрії повинні пам’ятати: восени, після збирання врожаю, клоп мігрує в лісосмуги. Тому «Нібулон» саме восени в проміжку між завершенням збирання врожаю і початку сівби озимих культур обробляє лісосмуги інсектицидами контактно-фумігаційної дії. В результаті, зиму не переживають 70% клопів черепашок. Весною, коли шкідник виходить із зимівлі, поля варто ще раз обробити. Важливий факт на цьому етапі – обробляти потрібно не лише лісосмуги, а й краї полів зернових культур, де шкідники концентруються в максимальних кількостях. Третій етап – кінець квітня - початок травня – повна обробка полів сумішшю перетроїдного і системного інсектицидів. За підрахунками, навіть один клоп черепашка, який вцілів на 1 кв. м, знижує врожайність на 0,5 центнера пшениці з гектара. А ще в «Нібулоні» ведуть практику обробки не тільки посівів пшениці, але й всіх прилеглих до них територій посівів інших злаків.

- «Нібулон» оброблятиме свої поля стільки, скільки потрібно, - запевнив Олексій Вадатурський. – Водночас ми змушені обробляти також поля сусідів, які не ведуть боротьбу з цим шкідником. На мою думку, на таких агровиробників повинні звертати увагу контролюючі органи. Взагалі ж, на боротьбу з цим шкідником повинні виділятися державні гроші, необхідна державна програма. Тобто проблема має розглядатись на державному рівні.

Цю ідею підтримує і президент Української зернової асоціації Володимир Клименко. Він вважає, що боротьбу проти клопа черепашки потрібно зробити обов’язковою для всіх сільгоспвиробників, які займаються виробництвом зерна. Бо через велику кількість пошкодження шкідником експортованого зерна Україна за останні роки вже втратила ринок Єгипту, і наразі репутацію експортера продовольчої пшениці нашій країні необхідно повертати.

За словами заступника міністра аграрної політики Івана Демчака, Україну чекають в багатьох країнах, але з якісним зерном. Тому спільними зусиллями потрібно вдосконалювати якість зерна і завойовувати на світовому ринку сегмент якісної продовольчої пшениці, а для цього необхідна програма боротьби проти клопа черепашки на державному рівні. Найголовнішими умовами успішного захисту посівів від шкідників, на думку Івана Микитовича, є вчасність застосування заходів, виконання їх у повному обсязі й чітка організація роботи, бо період ефективного регулювання чисельності шкідників доволі короткий. До того ж потрібно враховувати: якщо не приділяти уваги боротьбі з клопом черепашкою, то всі попередні затрати, пов’язані з вирощуванням і обробкою посівів, будуть марними.

Незначний за розміром клоп черепашка наразі є найбільшою проблемою для українських виробників зерна. Засилля цього шкідника на полях призводить до втрати мільйонів доларів за рахунок зміни класу зерна з високоякісної продовольчої пшениці на фуражну. В результаті такого процесу аграрії втрачають прибутки, а держава – репутацію.

Людмила ЛЕБІДЬ